4. Відповідальність аудиторів стосовно шахрайства
В МСА дії аудитора стосовно шахрайства визначаються нормативом №240 “Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства під час аудиторської перевірки фінансових звітів”.
З точки зору професійної етики дії аудитора повинні відповідати наступним вимогам :
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗАМОВНИКА що всі суттєві невідповідності можуть бути невиявлені в ході аудиту або наданні аудиторських послуг (ризик невиявлення)
ПРОФЕСІЙНИЙ СКЕПТИЦИЗМ – аудитор повинен планувати свою роботу з визнанням того, що можуть бути знайдені умови або події, які вказують на наявність фактів шахрайства або помилки.
ІНФОРМУВАННЯ – якщо аудитор підозрює, що було вдіяно шахрайство, якщо навіть його наслідки не суттєві для звітності або шахрайство чи суттєві помилки мали місце – він повинен у найстисліший термін повідомити про це керівництво замовника.
ВІДМОВА ВІД АУДИТУ – аудитор може прийняти рішення про відмову від подальшої роботи, якщо керівництво замовника не робить ніяких дій по виправленні ситуації в зв’язку з шахрайством.
ІНФОРМУВАННЯ ІНШОГО АУДИТОРА - в разі отримання запита від аудитора, якому замовник запропонував провести аудит, діючий аудитор повинен проінформувати наступника , чи є професійні причини для його відмови від замовлення. Якщо замовник відмовляється дати Вам дозвіл на таке повідомлення наступника, про це також слід його повідомити.
Українським аудиторам слід пам’ятати, що окрім МСА та інших професійних регуляторних актів існує Кримінальний Кодекс України, і дії аудитора (або його бездіяльність) можуть підпасти під дію таких його статей як:
а) Стаття 27 “Види співучасті” (співучасником злочину ,поряд з виконавцем, є організатор, підбурювач та посібник.);
б) Стаття 29 “Кримінальна відповідальність співучасників” (організатор, підбурювач та посібник підлягають кримінальній відповідальності).