4. Методичні вказівки

1. Перед тим, як розпочати виконання лабораторної роботи, необхідно перевірити заземлення візка. Клема заземлення, що з’єднана з його корпусом, повинна бути підімкнена до контуру захисного заземлення лабораторії. Під час виконання програми лабораторної роботи не дотикатись до елементів лабораторного пристрою, що перебувають під напругою, та до гальмівного пристрою.

2. Послідовність увімкнення установки у роботу така:

• увімкнути тумблер SІ у положення, яке відповідає потрібному типові приводу;

• увімкнути автоматичний вимикач QF1 ;

• поставити командоконтролер BG у нульове положення і натиснути кнопку SB1.

3. Для запобігання аварійних режимів забороняється змінювати режим роботи кранового електропривода, якщо замкнене якірне коло машин М2 і МЗ. Тому перед перестановкою контролера з одного положення у інше необхідно попередньо відімкнути вимикач S3. Як відомо, вмикати цей вимикач можна, якщо покази вольтметра РVЗ дорівнюють нулеві,

4. Результати вимірів та розрахунків при знятті механічних характеристик занести в таблицю.

Розраховують момент за формулою:

M = (P₁  P_)/ = Р₂/

де P₁ = U_яI_я - потужність у якірному колі навантажувального агрегата;

P_ = P_я + P_щ + P_дод +P₀ - сумарні втрати потужності.

Складові сумарних втрат визначаються за формулами:

P_я = – втрати у якорі двигуна навантажувального при­строю;

P_щ = U_щ І_я - втрати на щітках (приймається U_щ = 2В);

P_дод = 0,005Р₁ - додаткові втрати;

P₀ - втрати неробочого ходу визначаються за характе­ристикою

5. Для дослідження перехідних процесів використати осцилограф, який підімкнути до тахогенератора. Перехідні процеси зміни швидкос­ті для привода переміщення зняти під час пуску до номінальної швид­кості, реверсу і гальмування. Навантажувальний пристрій за системою Г-Д при цьому відімкнути.

Перехідні процеси зміни швидкості для привода піднімання зняти як під час пуску до номінальної швидкості на піднімання, так і під час пуску до номінальної швидкості на опускання з подальшим реверсом і зупинкою у кожному режимі. Навантажувальний пристрій за системою Г-Д та­кож необхідно відімкнути.

Рукоятку контролера необхідно переставляти з помірним темпом.

6. Для того, щоб визначити несправність, введену в систему керування, необхідно порівняти показники роботи приводу до і після введення несправності і на підставі аналізу роботи схеми вказати її можливу причину.

7. При використанні навантажувального пристрою за системою “кероване джерело струму-двигун” (рис. 5.8) необхідно дотримуватись таких правил.

7.1. Повзунки потенціометрів R12, R13, R15, R2І і R23 постави­ти у нульові положення (крім R23, за схемою— донизу, R23 – ліворуч).

7.2. Відімкнути тумблер S2.

7.3. Увімкнути двигун кранового електропривода.

7.4. Увімкнути автоматичні вимикачі QFІ, QF2 і QF3 і натисну­ ти кнопку SB1.

7.5. Якщо досліджується привод механізму переміщення, то після вказаних операцій необхідно:

7.5.1. Пересувати повзунок (на схемі – догори) на резисторі RІ5 і слідкувати за показами вольтметра РVІ . Якщо покази зростають, необхідно поміняти положення тумблера S1.

7.5.2. При знятті механічних характеристик досліджуваного двигуна змінюють його навантаження потенціометром R15.

7.6. Якщо досліджується привід механізму піднімання, послідовність подальших дій така.

7.6.1. Вимкнути двигун кранового електропривода на піднімання.

Пересувати повзунок на резисторі R12 (на схемі – догори) і слідкувати за показами вольтметра РVI. Якщо покази зростають - змінити положення тумблера S3.

Під час зняття механічних характеристик змінюють навантаження досліджуваного двигуна потенціометром RІ2.,

У першому і другому випадках необхідно слідкувати, щоб струм у якірному колі двигуна М не перевищив допустимого значення.

На відміну від машинного навантажувального пристрою, при зміні режимів роботи досліджуваного двигуна ніяких перемикань у даному пристрої не потрібно.

Таблиця 1