2. Принципи економічного районування. Типи економічних районів.

3. Економічне районування і його практичне значення. Особливості районування та сучасна мережа економічних районів.

В економічній та географічній науці існують декілька підходів до визначення поняття економічного району. Для усіх них прослідковуються спільні ознаки:

• спеціалізоване господарство,

• його комплексність,

• територіальна цілісність,

• тісні внутрішньорайонні й міжрайонні зв’язки,

• відносна повнота та замкненість виробничих циклів,

• особливості економіко географічного положення.

Серед низки визначень найбільш удалим є трактування економічного району

П. Алампієвим.

• Економічний район - це географічно цілісна територіальна частина народного господарства країни, яка має свою виробничу спеціалізацію, міцні внутрішні економічні зв'язки і нерозривно пов'язана з ним частинами суспільного територіального поділу праці.

В. Поповкін

• дає таке визначення економічного району: економічний район - це територіальна частина народного господарства країни, якій органічно притаманна географічна цілісність та економічна спільність.

• В.Поповкіним обґрунтована дворівнева схема економічного районування країни, що включає п'ять макроекономічних районів та десять мезорайонів.

З.О. Манів

• Економічний район, з одного боку, - об'єкт державного управління, основна складова частина регіональної політики. З другого боку, це відповідна територіальна природно-ресурсна господарська цілісність, що має свою специфіку - історичну, природну, соціальну, економічну, а також свій певний потенціал, який сприяє його розвитку.

Економічний район визначається як поняття, яке широко використовується в різних галузях знань і означає територію, що вирізняється своїми специфічними особливостями:

• природними,

• історичними,

• соціально-економічними тощо.

Економічний район - це певна об'єктивна реальність. У реальній дійсності виникнення і розвиток економічних районів пов'язані зі способом виробництва, рівнем розвитку і особливостями розміщення продуктивних сил.

• Але кожний із районів відразу набуває специфічну якість - своє місце розташування, тобто розміщення відносно інших районів.

• У цьому полягає головна відмінність району (як одиниці територіальної систематики) від будь-яких інших таксонів - типів, видів, класів, що виділяються незалежно до місця розташування відповідних об'єктів.

Є й інші визначення поняття економічного району, але спільними для них є такі ознаки:

• територіальна цілісність,

• спеціалізоване господарство,

• його комплексність;

• тісні внутрішньо районні і міжрайонні економічні зв'язки,

• особливість економіко-географічного положення.

На думку українських вчених

П. Чубинського (1839-1884 рр.),

С. Рудницького (1877-1937 рр.),

В. Кубійовича (1900-1985 рр.)

• виникнення і розвиток економічних регіонів пов'язані

• зі способом виробництва,

• рівнем розвитку і особливостями розміщення продуктивних сил,

• а основою формування економічних районів є територіальний поділ праці, що є фактором виробничої спеціалізації і розвитку міжрайонної кооперації.

Сьогодні відомі імена післявоєнних науковців України:

• М. Паламарчук,

• Ф. Заставний,

• М. Піскун,

• М. Долішній,

• Б. Данилишин,

• Я. Жупанський,

• М. Шатенко,

• О. Шаблій та ін.

Їх головний внесок у науку - вивчення територіальної організації продуктивних сил України на комплексній основні розвитку виробництва і використання природно-ресурсного і трудового потенціалів.

Для визначення загально-географічного розташування регіону користуються такими узагальнюючими показниками:

• загальна територія регіону (кв.км),

• протяжність кордонів, з якими іншими регіонами він межує,

• загальна кількість населення,

• щільність населення (кількість людей на 1 кв.км),

• крайні точки границь регіону (на півночі, півдні, сході і заході);

• показники, що характеризують наявність природних ресурсів,

• розвиток окремих галузей економіки (промисловості, сільського господарства, галузей соціальної сфери та сфери обслуговування тощо).

• Важливою характеристикою регіону є стан транспортних шляхів сполучення, що здійснюються залізничним, автомобільним, водним, повітряним транспортом, розташування транспортних вузлів.

На формування економічних районів впливають фактори трьох основних груп:

• економічні,

• природні,

• історичні.