Порівняльна оцінка коефіцієнтів γn конструкцій різної відповідальності [10]

Навантаження представлене в вигляді стаціонарного нормального випадкового процесу			Навантаження представлене в вигляді суми випадкових процесів з розподілом ординати за нормальним (постійне навантаження) і поліномо-експоненційним законом (снігове навантаження для території України )
ПЕВ
			ПЕВ
10	1,015	1,052	10	1,049	1,59
50	1,083	2,40	50	1,108	4,70
100	1,11	3,96	100	1,133	8,0
150	1,128	5,40	150	1,153	12,6
250	1,148	8,0	250	1,166	17,0
500	1,176	14,0	500	1,190	30,0
750	1,19	19,5	750	1,20	42,0

6.3.3. Залежність коефіцієнту відповідальності від ПЕВ [11]. Графік, зображений на рис. 6.2, можна представити у безрозмірних координатах через ПЕВ, поділивши усі грошові значення на нормативну вартість елементу конструкції . Це дало можливість виявити зв'язок між значеннями величини оптимальної надійності і ПЕВ, який для всіх можливих випадків досить добре описується прямою пропорційності у вигляді

, (6.11)

де і параметри прямої, числові значення яких залежать від конкретної розрахункової ситуації;

– імовірність безвідмовної роботи конструкції (в белах).

При цьому найбільший розкид величини не перевищує 0.8 бел (а для переважної більшості менше ніж 0.4 бел). Це створює передумови для того, щоб однозначно визначити тільки через параметр економічних втрат ПЕВ, а числові значення і назначити для найбільш несприятливого випадку в запас надійності. Такими значеннями виступають і , які перетворюють вираз (6.11) до наступного вигляду (рис. 6.3 ):

. (6.12)

Рис. 6.3. Залежність оптимального показника надійності елементу від параметру економічних втрат

Такий підхід відкриває можливість регулювання надійності конструкцій за допомогою коефіцієнту надійності за призначенням , який повинен також бути функцією величини параметру економічних втрат ПЕВ. Ця залежність коефіцієнту від рівня ПЕВ можна представити подібно (6.12) у вигляді прямої (рис. 6.4) з осередненою оцінкою:

. (6.13)

Таким чином, в рамках даного підходу коефіцієнт надійності за призначенням відіграє роль регулятора, який фактичну надійність елементу приводить до оптимальної із соціально-економічних міркувань.

Література

1. СНиП 2.01.07-85. Нагрузки и воздействия / ЦИТП Госстроя СССР. – М.: Госстрой СССР, 1985. – 36 с.

2. ДБН В.1.2-14-2009. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ. – К.: Мінрегіонбуд, 2009. – 30 с.

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 175 "Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру".

4. Закон України "Про державний бюджет України".

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368 "Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями".

6. Закон України від 08 червня 2000 р. № 1805-III "Про охорону культурної спадщини".

7. Закон України від 20 квітня 2000 р. № 1699 "Про планування і забудову територій".

8. ДСТУ-Н Б.В….:2011. Визначення та використання класу відповідальності об’єктів будівництва. Перша редакція – К.: Мінрегіонбуд, 2011. – 22 с.

9. ДБН В.2.2-13-2003. Спортивні і фізкультурно-оздоровчі споруди / Держбуд України. – К.: Укрархбудінформ, 2004. – 122 с.

10. Онищенко В.О, Онищенко О.Г., Пічугін С.Ф., Стороженко Л.І., Семко О.В., Слюсаренко Ю.С., Ємельянова І.А. Високоефективні технології та комплексні конструкції в промисловому й цивільному будівництві. – Вид. 2-ге, доповнене. – Полтава: ТОВ «АСМІ», 2011. – 520 с.

11. Махінько А.В. Надійність елементів металоконструкцій під дією випадкових змінних навантажень: Автореф.дис…канд.. техн. наук / ПолтНТУ. – Полтава, 2006. – 24 с.