- •Визначення залежності в’язкості рідини від її температури
- •1.1 Теоретичні відомості
- •1.2. Завдання
- •1.3. Послідовність виконання роботи
- •1.4. Визначення коефіцієнтів емпіричного рівняння
- •1.5. Оцінка точності розв’язку задачі
- •Визначення параметрів потоку рідини
- •2.1. Теоретичні відомості
- •2.2. Послідовність виконання роботи
- •Режим руху рідини і поле швидкостей
- •3.1. Теоретичні відомості
- •3.2. Опис установки
- •3.3. Послідовність виконання роботи
- •Експериментальне дослідження рівняння Бернуллі для краплинної рідини
- •4.1. Теоретичні відомості
- •4.2. Опис установки
- •4.3. Послідовність виконання роботи
- •Експериментальне дослідження рівняння Бернуллі для газів із змінною густиною
- •5.1.Теоретичні відомості
- •5.2. Послідовність виконання роботи
- •Експериментальне визначення параметрів потоку через отвір у тонкій стінці
- •6.1. Теоретичні відомості
- •6.2. Послідовність виконання роботи
- •Експериментальне визначення параметрів напорного потоку в’язкої рідини
- •7.1. Теоретичні відомості
- •7.2. Послідовність виконання роботи
- •Вивчення параметрів безнапірного потоку
- •8.1. Теоретичні відомості
- •8.2. Послідовність виконання роботи
3.2. Опис установки
Установка для демонстрації режимів руху рідини (рис.4) увімкнена до загальної схеми гідравлічного стенда. Установка (рис. 5) складається з відкритого резервуара 1, заповненого рідиною через трубопровід 2 і кран 3, скляної труби 4 постійного діаметра з краном 5 для регулювання кількості рідини, що надходить із резервуара в трубу. Над резервуаром 1 установлено бачок 8 із барвною рідиною, що з'єднаний з віссю труби 4 трубкою 6. Подача барвної рідини в трубу 4 регулюється краном 7. Кількість рідини, що проходить через трубу 4, вимірюється за допомогою мірного обладнання 9. Постійний рівень води в резервуарі підтримується за рахунок переливної труби 10.
Рис. 4
Дослід починають з малих швидкостей течій рідини через трубу 4. Для цього краном 5 встановлюють малі витрати рідини. Коли потік її встановиться, в трубу 4 пускають барвну рідину із бачка 8. При цьому в трубі 4 спостерігатиметься пофарбований струмок, що рухається паралельно стінкам труби, не змішуючись з основною масою рідини, яка протікає. Якщо ввести в потік кілька струмків на різній відстані від осі труби, то вони рухатимуться паралельно з різними швидкостями, не змішуючись один з одним. Режим руху, який відповідає цьому виду, називається ламінарним.
По мірі збільшення середньої швидкості потоку струмки починають викривлятися і зникати, а вся маса рідини стає пофарбованою: настане турбулентний режим течії.
Перехід одного режиму в інший відбувається, коли досягнуто визначеного значення середньої швидкості.
Рис. 5
Дослід можна провести і в зворотному напрямі.
Користуючись швидкісною трубкою, визначають форму розподілу швидкостей по перерізу труби при ламінарному і турбулентному потоках. Для цього під час досліду треба зміщувати трубку по діаметру труби.
3.3. Послідовність виконання роботи
3.3.1. Наповнити резервуар 1 рідиною, для чого ввімкнути наоос і регулювати її рівень краном 3.
3.3.2. Трохи відкрити кран 5 і встановити невелику швидкість витікання з труби 4. Відкрити кран 7 і пустити пофарбовану рідину, досягаючи краном 5 її стійкого прямолінійного положення.
3.3.3. Закрити кран і мірним обладнанням визначити об’єм рідини, що протікає через трубу 4 за час спостереження t1. Знаючи переріз F труби 4, визначити середню швидкість витікання рідини:
.
3.3.4. Змінити середню швидкість витікання рідини за допомогою краиа 5 і, пустивши пофарбовану рідину, досягнути її турбулентного руху. Визначити при цьому середню швидкість витікання:
.
3.3.5. Визначити число Рейнольдса для випадків, коли швидкість у трубі дорівйює υ1, а коли – υ2:
;
.
Здобуті результати занести в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
№п/п |
V1, см3 |
t1, с |
υ1, см/с |
Re1 |
V2, см3 |
t2, с |
υ 2, см/с |
Re2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Порівняти здобуті значення чисел Рейнольдоа з критичним Re кр, яке дорівнює 2320.
3.3.6. За допомогою трубки, що вставлена в пробку 10 (дна. рис. 5), виміряти швидкість потоку по перерізу труби 4 при ламінарному і турбулентному режимах і побудувати графіки розподілу швидкостей. Наближена форма графіків показана на рис. 5, б, в.
Запитання для самоконтролю
1. Два режими течії рідини.
2. Особливості ламінарного режиму руху рідини.
3. Епюр швидкостей ламінарного режиму.
4. Особливості турбулентного режиму течії рідини.
5. Структура турбулентного потоку.
Лабораторна робота № 4.