За характером пізнавальної діяльності:

• пояснювально-наочний (репродуктивний) проблемний виклад;

• частково-пошуковий (евристичний);

• дослідницький.

У цій класифікації (І. Я. Лернера і М. Н. Скаткіна) методи діляться за рівнем творчої, активної, дослідницької навчальної діяльності.

На одному полюсі перебуває репродуктивний метод (відтворення інформації в готовому виді), іншому дослідницький (створення нового знання шляхом пошуку, міркування, доказу).

Пояснювально-ілюстративний метод полягає в тому, що викладач повідомляє знання, а студенти сприймають, усвідомлюють, засвоюють і запам'ятовують їх.

Проблемний виклад полягає в тому, що викладач формулює проблему, створює проблемну ситуацію й показує шлях виходу з неї, способи рішення проблеми, а студенти засвоюють логіку рішення навчальної проблеми.

Частково-пошуковий метод включає студентів у часткове рішення навчальної проблеми, поставленої викладачем, на окремих її етапах відповідно до досвіду пізнавальної діяльності й обсягом раніше отриманих знань.

Дослідницький метод припускає самостійне формулювання навчальної проблеми студентами, створення проблемної ситуації й пошук самостійного її рішення.

Достоїнство цих методів полягає в тому, що вони розвивають розумові здібності студентів, інтерес до навчання, творчі сили. Але використання їх обмежене характером досліджуваного навчального матеріалу, непідготовленістю студентів, кваліфікацією викладача.

За дидактичною метою:

• методи вивчення нових знань;

• методи закріплення знань;

• методи контролю.

Ця класифікація, запропонована М. А. Даниловим і Б. П. Йосиповим, групує методи у відповідності з ланками навчального процесу. Однак, на кожному етапі навчання можуть бути використані ті самі методи. Так, і закріплення навчального матеріалу і його пояснення можна проводити за допомогою методу бесіди, вправи або письмової роботи.

За місцем в структурі діяльності

Ця класифікація запропонована Ю. К. Бабанським. Він вважає, що доцільно групувати методи, виходячи зі структури діяльності. Їм виділені наступні елементи діяльності: організації, регулювання й контролю. Відповідно повинні бути три групи методів по їх місцю в структурі навчання:

• Методи організації й здійснення навчальної діяльності, що поєднує словесні, наочні і практичні методи; репродуктивні й проблемно-пошукові; методи навчальної роботи під керівництвом викладача й методи самостійної роботи студентів;

• Методи стимулювання й мотивації навчальної роботи, що об'єднали в собі пізнавальні ігри, навчальні дискусії, педагогічні й психологічні замальовки, моделювання рольових ситуацій, створення ситуацій успіху в навчальній роботі, пред'явлення вимог і метод заохочення;

• Методи контролю й самоконтролю за навчальною діяльністю: методи усного, письмового, лабораторного контролю; індивідуального й фронтального, тематичного і систематичного контролю.

Знання різних класифікацій допомагає викладачеві оптимально використати сполучення різних методів у рішенні дидактичних цілей і завдань.

При виборі методів мають місце три підходи до визначення їх дії:

• стереотипне рішення – викладач діє за сформованим у його практиці звичкам;

• рішення шляхом проб і помилок, коли вибір методів науково не обґрунтований;

• оптимальне рішення, коли викладач, опираючись на науково-методичні знання, керується критеріями вибору методів.

Вибір методів навчання є творчою справою, але заснованим на знанні теорії й методики навчання. Відпрацьовуванню вміння вибирати оптимальне сполучення методів навчання варто приділяти велику увагу в підготовці майбутніх педагогів.