Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Інстр ДП Складання АД.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
02.05.2019
Размер:
3.3 Mб
Скачать

10.1.2 Призначення н класифікація складальних пристосувань

Складальні пристосування (СП) - пристрої, що забезпечують необхідне розташування, фіксацію та з'єднання складальних одиниць і вхідних у них деталей із заданою точністю й жорсткістю, що вимагається конструкції , що збирає. Складальні пристосування, які використовуються для складання вузлів й агрегатів літальних апаратів (ЛА), принципово відрізняються від СП загального машинобудування, що забезпечують зручність розташування деталей відносно один одного, протидія зусиллям різання з метою збереження складального положення [1,2],

Пристосування які використовуються для складання ЛА СП являють собою складну просторову конструкцію високої жорсткості - основне технологічне оснащення (ТЕ) складальних робіт. Підвищення вимог до точності зборки, необхідності підвищення продуктивності з ростом габаритів і тоннажу машин привели до ускладнення СП, перетворенню їх у складні інженерні спорудження, особливо на агрегатній і загальній (остаточної) зборці, що визначило їхні конструктивні особливості й класифікацію [3].

Складальні пристосування прийняте класифікувати по двох основних ознаках:

технологічному - залежно від призначення СП, виду виконуваних з'єднань й операцій, виду складальної одиниці;

конструктивному - залежно від конструктивно-силової схеми й інших конструктивних особливостей: стаціонарні, нероз'ємні, поворотні й т.д.

З погляду універсальності всі СП можна розділити на три категорії:

1.Універсальні (УСП), виділювані іноді в тип сборно-разборных [1]. Для складання літакових конструкцій їх майже не вдається використати;

2.Спеціальні - для складання конкретної складальної одиниці: гермокабіни, відсіку, фюзеляжу, лонжерона, остаточного складання вузла або агрегату;

3.Спеціалізовані (групові) - для складання однотипних по конструктивно-технологічним ознакам складальних одиниць; складаються майже повністю зі стандартизованих і нормалізованих елементів. Такі СП широко використаються для складання шпангоутів, нервюр і т.п.

По призначенню, залежно від виконуваних складальних робіт розрізняють :

1.Пристосування для вузлового складання, у яких роблять складання, наприклад, лонжеронів, нервюр, панелей, кермових поверхонь, засобів механізації й т.д.

2.Пристосування для агрегатного складання - стапелі для складання крила, фюзеляжу, оперення тощо, їхніх відсіків і секцій.

Як перша, так і друга групи СП можуть бути:

1.Операційними - ведеться, наприклад, комплектація вузла або агрегату, установка вхідних деталей й їхнє з'єднання засобами кріплення, свердління, герметизація, випробування й т.п. Знаходять застосування й доцільні при серійному й крупносерийном виробництві;

2.Універсальними - ведеться складання об'єкта (лонжерона, кіля, відсіку фюзеляжу й т.п.) від початку до кінця. Широко використаються при дрібносерійному виробництві.

По ознаці вузькоцільового призначення, що визначають технічні умови (ТУ) на проектування СП, виділяють :

1.Власноо складальні пристосування;

а) для складання-клепки, виконання болтових з'єднань;

б) для складання-склейки;

в) для складання-зварювання.

2.Разділочно-стиковочні стапелі (стенди).

3.Спеціалізовані:

а) для відстиковки й балансування агрегатів;

б) для відпрацьовування кінематики начіпних агрегатів;

в) нивельовочні стенди;

г) складально-монтажні (внестапельні робочі місця);

д) контрольні (контроль обводів) або контрольно-іспитові. 4.Транспортно-під’ємніі - засобу підйому виробів; рами кріплення панелей на клепальному автоматі; візка для внестапельной зборки; стикування; пристосування конвеєрних ліній і т.п.

По конструктивних й експлуатаційних ознаках, використанню СП можуть класифікуватися :

1.Сборно-разборные;

2.Нероз'ємні (зварені, клепані);

3.Стаціонарні, пересувні (переносні);

4.Поворотні;

5.Операційні й багатоопераційні;

6.Комплектувальні;

Т.Комбіновані.

Наведена класифікація говорить про різноманіття варіантів СП залежно від розв'язуваних ними технологічних завдань, що визначає їхню структуру й состав конструктивних елементів.

У виробничих умовах звичайно СП розглядають як стапельно-складальне оснащення, виділяючи:

пристосування для вузлового складання, у тому числі для складання панелей;

пристосування для складання секцій;

пристосування для складання відсіків, агрегатів;

стенди для комплектації секцій, відсіків;

стенди для стикування й відпрацьовування агрегатів;

обробні стенди;

настили до пристосувань, стапелям і стендам.