3 Сукупний попит і сукупна пропозиція на товарному ринку та фактори, що їх визначають.

Сукупний попит AD (aggregate demand) – це графічна модель, що показує реальний обсяг національного виробництва, який споживачі готові купити при різних можливих рівнях цін.

Сукупний попит визначається як сума попитів на конкретні товари на всіх ринках:

1 – Ефект процентної ставки:

P↑ → Dm↑ → r↑ → S↑ → C↓ → AD↓, тобто

ціна↑ → попит на → ставка позикового → заощадження↑ → споживання↓ → сукупний

гроші↑ проценту↑ попит↓

2 – Ефект багатства, або ефект реальних касових залишків:

P↑ (ціна) → знецінення реальної вартості фінансових активів↓ → зниження рівня життя (населення стає біднішим) → C↓ (споживання) → AD↓ (сукупний попит).

3 – Ефект імпортних закупок:

Нецінові фактори сукупного попиту, що викликають зсув AD:

1. зміни у споживчих видатках, на які впливають:

а) добробут споживачів;

б) очікування споживачів;

в) заборгованість споживачів;

г) податки;

2) зміни в інвестиційних видатках, на які впливають:

а) процентна ставка;

б) очікувані прибутки від інвестицій;

в) податки з підприємств;

г) технологія;

д) зміни в потужностях (надлишок потужностей);

3) зміни в державних видатках;

4) зміни чистого експорту; на який впливає:

а) національний доход в іноземних країнах;

б) валютні курси.

Сукупна пропозиція AS (aggregate supply) – це графічна модель, що показує наявність реального обсягу національного виробництва, які підприємства здатні і готові постачати на ринок при кожному можливому рівні цін.

Сукупна пропозиція визначається як сума окремих пропозицій на всіх ринках.

Аналіз AS в неокласичній теорії здійснюється, виходячи з таких положень:

1) обсяг випуску залежить від кількості факторів виробництва та технології і не залежить від рівня цін;

2) зміни у факторах виробництва і технології відбуваються дуже повільно;

3) економіка функціонує в умовах повної зайнятості факторів виробництва, і тому обсяг виробництва дорівнює потенційному;

4) ціни і номінальна заробітна плата гнучкі, їх зміни підтримують рівновагу на ринках;

5) неокласики розглядають AS в довгостроковому періоді.

Вигляд кривої AS в неокласичній теорії:

Нецінові фактори сукупної пропозиції:

1) зміни цін на ресурси:

2) кількість і якість ресурсів, їх ефективний розподіл:

3) зміни в продуктивності (під впливом інновацій та вдосконалення технологій):

4) очікування підприємців щодо зміни цін і сукупного попиту AD на готові товари і послуги.

4 Умови рівноваги на ринку ресурсів (праці). Визначення рівноважної ставки заробітної плати і зайнятості.

Неокласики розглядають національний ринок як взаємодію окремих ринків. Вони вважають, що з усіх ринків ресурсів пріоритетним є ринок праці.

Модель ринку праці в неокласичній теорії

Пропозиція праці (SL) визначається ставкою W_r (чим ↑ W_r, тим ↑ SL) і кількістю працездатного населення, демографічними і міграційними особливостями країни. У той же час ставка заробітної плати, а отже і пропозиція праці, залежить від виробничих програм підприємств.

У довгостроковому періоді SL (пропозиція праці) є абсолютно еластичною.

У короткостроковому періоді SL має нормальну еластичність за заробітною платою.

Попит на працю (DL) визначається обсягами випуску і планами максимізації прибутку підприємців і національного доходу в країні.

Рівновага на ринку праці досягається, якщо

Ставка заробітної плати Wr є гнучкою. Вона забезпечує постійну рівновагу на ринку.

Якщо W_r1 > , то SL > DL, тобто виникає безробіття.

Якщо W_r2 < , то SL < DL, тобто виникає дефіцит робочої сили.