4.6.2. Особливості державного регулювання зовнішньої торгівлі україни в умовах членства у сот

Сучасний етап розвитку державного регулювання зовнішньої торгівлі України розпочався у травні 2008 р., коли Україна вступила до СОТ.

Зміни у торговельній політиці, які зумовлені зобов'язаннями, взятими Україною при вступі до СОТ, вже спричинили певну дію на зовнішню торгівлю:

- покращилася позиція вітчизняних експортерів металопродукції, продукції хімічної промисловості тощо. Це відбулося через зменшення можливостей для іноземних конкурентів щодо ініціації антидемпінгових, компенсаційних та інших спеціальних заходів проти української продукції. Якщо у середині 2007 р. проти експортованих з України товарів впроваджувалося 37 обмежувальних заходів, то у 2008-2009 рр. - не було застосовано обмежувальних заходів. Завдяки застосуванню норм СОТ у червні 2009 р. було припинено дію спеціального мита, запровадженого Туреччиною щодо поставок українського скла.

- скасування кількісних обмежень на імпорт металопродукції з України; це стосується відміни квотування ввозу українських сталеливарних виробів до країн ЄС.

Після вступу України до СОТ:

1. Розвитку експорту товарів сприяють зниження імпортних тарифів на українські товари; скасування кількісних обмежень на імпорт товарів з України; зниження або скасування українських обмежень на експорт сільськогосподарської продукції; зменшення кількості антидемпінгових розслідувань проти українських товарів.

2. До чинників розвитку імпорту товарів належать зниження ставок ввізного мита на деякі види продукції, передусім сільськогосподарської; полегшення доступу до українських ринків продукції імпортного виробництва внаслідок зниження нетарифних бар'єрів.

4.6.2.1. Зміни у митно-тарифному регулюванні

І. Структура ввізного митного тарифу на момент вступу України до СОТ характеризувалася переважанням адвалорних ставок – 91%. Використання адвалорних ставок стало безпечнішим з точки зору виконання ними фіскальної та регулятивної функції. Найбільш поширеним є використання специфічних і комбінованих ставок щодо імпорту сільськогосподарських товарів і продукції легкої промисловості, передусім текстильних виробів.

Протягом 2003-2008 рр. відбувалося зниження рівня митно-тарифного захисту:

- у 2003 р. середньоарифметична ставка мита становила 10,5 %,

- у 2008 р. вона скоротилася до 5,5 %, а середньозважена – з 7,7 % до 5,1 % відповідно.

Для більшості промислових товарів діючі ставки мита є нижчими за зв'язаний рівень, а отже їх не довелося суттєво змінювати після набуття Україною членства у СОТ. Це стосується продукції машинобудування, хімічної промисловості, мінеральної сировини та неблагородних металів тощо, для яких максимальні діючі ставки мита є нижчими за максимальні ставки зв'язаного мита, а отже рівень захисту вітчизняної промисловості є навіть нижчим за той, якого вимагає СОТ.

Приєднання України до низки секторальних домовленостей спричинила зниження ставок мита на групи товарів:

• за нульовими ставками обкладаються митом іграшки, деревина, кольорові метали, фармацевтичні препарати, папір, сільськогосподарська техніка, меблі, інформаційні технології, наукове, медичне обладнання, будівельна техніка, цивільна авіація;

• за нульовими ставками обкладатимуться митом через три роки після вступу України до СОТ дистильовані спирти;

• за зниженими ставками мита (5,5-6,5 %) обкладаються митом хімічні товари;

• за зниженими ставками мита (0-17,5 %) обкладаються митом текстиль та одяг;

• до 2013 року передбачене поступове скорочення ставок мита на окремі види транспортних засобів (з 10 % до 5 %).

Загалом середньоарифметична ставка кінцевого зв'язаного рівня імпортного мита для України становить 11,16 %, для сільськогосподарських товарів та 4,85 % для промислових товарів.

Експортне мито зазнало зменшення в рамках зобов'язань перед СОТ: його розмір має поступово зменшуватися, але кінцевий розмір його ставок залишиться доволі високим: 10% на живу худобу (вихідний рівень з моменту вступу України до СОТ – 50%), 20% на шкіряну сировину (вихідний рівень – 30%), 10 % на насіння соняшнику, льону та рижію (вихідний рівень – 16%), 10 євро за 1 т. брухту чорних металів (вихідний рівень – 25 євро за 1 т.).