- •Порядок виконання роботи
- •1. Визначення ширини проїжджої частини та пропускної спроможності вулиці.
- •2. Встановлення пропускної спроможності пішохідної частини тротуару.
- •3. Проектування поперечного профілю міської вулиці або дороги.
- •Основні технічні показники вулиці (дороги)
- •Лабораторно-практична робота №3 «проектування поздовжнього профілю вулиці або дороги»
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторно-практична робота №4 «проектування поперечних профілів земляного полотна. Розрахунок обсягів земляних робіт»
- •Основні положення
- •Послідовність виконання роботи
- •Відомість обсягів земляних робіт
- •Лабораторно-практична робота №5 «проектування вертикального планування вулиць методом проектних горизонталей»
- •Метод проектних горизонталей
- •Послідовність виконання роботи
- •Лабораторно-практична робота №6 «гідравлічний розрахунок зливової каналізації»
- •Організація поверхневого стоку з території міської вулиці (дороги)
- •Лабораторно-практична робота №7 «визначення обсягів дорожньо-будівельних матеріалів»
- •Відомість потреби матеріалів
- •Озеленення вулиць і доріг
- •Розміщення інженерних комунікацій та освітлення міських вулиць
- •Класифікація і параметри вулиць і доріг згідно дбн 360-92**
- •Ширина розділювальних смуг між елементами
- •Вертикальні криві
- •Рекомендована література
ЗМІСТ
Лабораторно-практична робота №1. "Розрахунок елементів
поперечного профілю міської вулиці або дороги" 7
Лабораторно-практична робота №2. "Проектування плану вулиці або
дороги" 16
Лабораторно-практична робота №3. "Проектування поздовжнього
профілю вулиці або дороги" 25
Лабораторно-практична робота №4. "Проектування поперечних
профілів земляного полотна. Розрахунок обсягів земляних робіт" 35
Лабораторно-практична робота №5. "Проектування
вертикального планування вулиць методом проектних горизонталей" 43
Лабораторно-практична робота №6. "Гідравлічний розрахунок
зливової каналізації" 50
Лабораторно-практична робота №7. "Визначення обсягів
дорожньо-будівельних матеріалів" 55
Озеленення вулиць і доріг 57
Розміщення інженерних комунікацій та освітлення міських вулиць 58
Додаток 1. Класифікація і параметри вулиць і доріг згідно ДБН 360-92** 61
Додаток 2. Ширина розділювальних смуг між елементами
поперечного профілю вулиць і доріг 62
Додаток 3. Вертикальні криві 62
Додаток 4. Значення елементів горизонтальних кругових кривих, м,
при R = 100 Ом 63
Додаток 5. Таблиці для визначення діаметрів дощових колекторів 66
Додаток 6. Таблиця для підрахунку витрати матеріалів 69
Рекомендована література 70
ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА №1
«РОЗРАХУНОК ЕЛЕМЕНТІВ ПОПЕРЕЧНОГО ПРОФІЛЮ
МІСЬКОЇ ВУЛИЦІ АБО ДОРОГИ»
Мета роботи – вивчення класифікації, призначення та транспортно-експлуатаційних характеристик міських вулиць та доріг.
В результаті виконання роботи студент повинен вміти виконувати розрахунки елементів поперечного профілю міської вулиці або дороги (ширину проїзної частини і тротуарів) в залежності від інтенсивності руху, пропускної здатності смуги, рухомого складу, швидкості та ін.
Мережа вулиць і доріг
Мережі вулиць і доріг населених пунктів треба проектувати у вигляді єдиної системи з урахуванням функціонального призначення окремих вулиць і доріг, інтенсивності транспортного, пішохідного та велосипедного руху. У складі вулично-дорожньої мережі треба виділяти вулиці і дороги магістрального та місцевого значення.
Категорії вулиць і доріг та розрахункові параметри необхідно призначати відповідно до класифікації ДБН 360-92* таблиця 7.1 (додаток 1). Класифікацію і параметри вулиць і доріг сільських населених пунктів треба приймати за таблицею 7.3 ДБН 360-92* (додаток 2).
Ширина вулиць і доріг визначається розрахунком залежно від інтенсивності руху транспорту і пішоходів, складу елементів, які розмішуються в межах поперечного профілю – проїжджа частина, технічні смуги для прокладання підземних комунікацій, тротуари, велосипедні доріжки, трамвайне полотно, зелені насадження тощо.
Як правило, ширина вулиць і доріг в червоних лініях приймається:
магістральних вулиць – 50 ... 80 м:
вулиць і доріг місцевого значення – 15 ... 25 м.
Центральні розділювальні смуги треба передбачати завширшки не менше, м:
на магістральних вулицях безперервного руху – 4;
на дорогах регульованого pуxy, які мають проїзну частину у 6 смуг руху – 3;
на інших магістральних вулицях і дорогах допускається розділювальна смуга завширшки до 2 м при умові її улаштування у рівні проїзної частини і виділення суцільною лінією розмітки.
Між проїзними частинами і бортовим каменем магістральних вулиць і доріг повинні бути передбачені запобіжні смуги завширшки, м:
- для магістральних вулиць безперервного руху – 0,75;
- для магістральних вулиць і доріг регульованого руху – 0,5.
У стиснених умовах і при реконструкції крайові смуги допускається влаштовувати тільки на магістральних вулицях і дорогах безперервного руху завширшки 0,5 м.
Ширину інших розділювальних смуг між елементами поперечного профілю вулиць і доріг треба визначати, виходячи із умов розміщення підземних комунікацій, озеленення, необхідності зниження негативної дії транспорту на навколишнє середовище, але не менше розмірів, наведених у табл. 7.2 ДБН 360-92* (додаток 3).
Порядок виконання роботи
1. Визначення ширини проїжджої частини та пропускної спроможності вулиці.
Вихідні дані:
а) категорія вулиці або дороги згідно ДБН 360-92*;
б) перспективна середньодобова інтенсивність і склад руху в двох напрямках;
в) режим роботи світлофорів на регульованому перехресті;
г) відстань між перехрестями.
Для встановлення ширини проїжджої частини необхідно:
визначити пропускну спроможність однієї смути руху для кожного виду транспорту;
визначити необхідну кількість смуг;
уточнити ширину проїжджої частини вулиці.
Пропускна спроможність однієї смуги руху:
, авт/год,
де V – розрахункова швидкість для відповідної категорії вулиці або дороги (ДБН 630-92*), м/с;
S – динамічний габарит або безпечна відстань між транспортними одиницями, які рухаються попутно в колоні (включаючи власну довжину), м;
ℓб
CV2
tpV
ℓ
S
Динамічний габарит має параболічну залежність від швидкості автомобіля:
,
де tрV – шлях, пройдений автомобілем за час реакції водія до початку гальмування, м;
tр – час реакції водія та період спрацювання гальмівної системи автомобіля (0,5-2,0 с), с;
l – габаритна довжина транспортного засобу, м;
lб – безпечна відстань між автомобілями, що зупинилися, м;
СV2 – гальмівний шлях, м,
де – коефіцієнт гальмування, тут Ке – коефіцієнт нормальних експлуатаційних умов гальмування (приймається Ке = 1);
g = 9,81 м/с2 – прискорення сили тяжіння;
– коефіцієнт опору руху: = φ і, де φ – коефіцієнт зчеплення шин автомобіля з дорожнім покриттям (для а/б і ц/б покриття приймається φ = 0,3);
і – поздовжній уклон, який приймається із знаком «+» при русі на підйом та «–» при русі на спуск (можна прийняти 0, враховуючи, що його величина у нормативних межах не суттєво впливає на пропускну спроможність), таким чином:
.
Остаточно формула для обчислення динамічного габариту приймає вигляд:
(1.1)
Довжина транспортних засобів приймається:
легкові автомобілі → 4 ...6 м;
вантажні → 6 ... 10 м;
автобуси → 7 ... 10 м;
тролейбуси → 9 ... 11 м.
Формула (1.1) використовується при розрахунку пропускної спроможності смуги у разі відсутності регульованих перехресть.
Пропускна спроможність смуги з урахуванням затримок на перехресті дорівнює:
, авт/год, (1.2)
де – коефіцієнт зниження пропускної спроможності:
,
де Ln – відстань між регульованими перехрестями, м:
– середнє прискорення при розгоні автомобіля (0,8-1,2 м/с2), м/с2;
b – середнє сповільнення автомобіля при гальмуванні (0,6-1,5 м/с2), м/с2;
– середня тривалість затримки перед світлофором, с: (тут tч – тривалість червоного сигналу світлофору, с; tж – тривалість жовтого сигналу світлофору, с).
Кількість смуг руху проїзної частини для кожного виду транспорту визначається за формулами:
- для легкових автомобілів ;
- для вантажних – ;
- для автобусів – ;
- для тролейбусів – ,
де Qл, Qв, Qа, Qтр – перспективна інтенсивність руху, од/год (коефіцієнт переходу від добової до погодинної інтенсивності приймається = 0,1).
Пропускна здатність смуги для тролейбусів приймається 70 од/год, для автобусів – 100 од/год.
Загальна кількість смуг проїзної частини складає:
.
Для перевірки проводиться розрахунок на змішаний потік pуxy.
Зводимо інтенсивність руху усіх заданих видів транспорту до розрахункового – легкового, використовуючи коефіцієнти приведення.
Коефіцієнти приведення інтенсивності руху до легкового
Типи транспортних засобів |
Коефіцієнт |
Легкові автомобілі |
1 |
Вантажні автомобілі вантажопідйомністю: до 2 т |
1,5 |
від 2 до 5 т |
2 |
від 5 до 8 т |
2,5 |
від 8 до 14 т |
3 |
більше 14 т |
3,5 |
Автопоїзди |
4,5 |
Автобуси |
2,5 |
Тролейбуси |
3 |
Спарені автобуси та тролейбуси |
4 |
(по вантажопідйомності).
Кількість смуг руху:
.
Отриману величину кількості смуг руху порівнюємо з результатом попереднього розрахунку і для подальшого розрахунку ширини проїжджої частини приймаємо більшу величину.
, м,
де b – ширина однієї смуги руху згідно категорії вулиці.