10. Аналіз фінансової звітності у умовах інфляції

1. Класифікація методів обліку й аналізу інфляції

Одним з основних принципів бухгалтерського обліку в більшості країн є принцип відображення облікових об'єктів за цінами придбання. В умовах стабільних цін застосування цього принципу цілком виправдане.

Проте в періоди досить високої інфляції звітність, основана на початкових вартісних оцінках, може давати перекручене уявлення про фінансовий стан і результати діяльності підприємства.

Ставлення до інфляції як до об'єктивного економічного процесу протягом багатьох років було неоднозначним. До 1936 р. домінувала теза, що інфляція є виключно деструктивною силою. Ця теза була спростована Дж. Кейнсом, який довів, що інфляція має величезний позитивний потенціал, оскільки вона знецінює гроші, робить процес їх накопичення марним. Тим самим стимулюється споживання, і інфляція перетворюється в найважливіший чинник розвитку економіки. Навпаки, відсутність інфляції призводить до накопичення грошей, їх іммобілізації і за певних умов може викликати економічну кризу.

Водночас не можна не визнати, що інфляція робить істотний вплив на достовірність і актуальність облікових даних. Не всі види активів і зобов'язань в однаковій мірі піддаються її впливу. Наприклад, якщо в підприємства в період інфляції були вільні невикористані кошти і кредиторська заборгованість, то ефект впливу на ці об'єкти бухгалтерського обліку прямо протилежний. У першому випадку підприємство зазнало непрямих збитків, оскільки знизилася купівельна спроможність грошової одиниці, у другому - непрямий доход, оскільки повертати заборгованість надалі доведеться більш дешевими грошима, а сума боргу залишиться незмінною.

Інфляція - це процес зниження купівельної спроможності грошей. А оскільки грошовий вимірник - основа бухгалтерського обліку, прямим її наслідком стає втрата порівнянності даних.

Збереження в балансі початкової і залишкової вартості в умовах інфляції призводить до того, що накопичена сума амортизації стає символічною. У разі розтрат, недостач і розкрадань винуватці з радістю відшкодовують облікову ціну або залишкову вартість основних коштів, з тим щоб продати украдене по високих ринкових, спекулятивних цінах, тому що принцип оцінки активів по собівартості, закладений у традиційному обліку, в умовах інфляції провокує злодійство.

Традиційні методи оцінки активу не дають ніякого уявлення про реальне забезпечення кредитів, про платоспроможність підприємства і не дають можливість визначити економічний потенціал фірми.

Перший міжнародний стандарт по обліку впливу інфляції (стандарт № 15) введено в дію в листопаді 1981 р.

Відомі у світовій практиці підходи до обліку й аналізу впливу інфляції можуть бути поділені на дві групи: переоцінка тільки звітності, переоцінка кожного факту господарського життя, оскільки переоцінка звітності відривала її від головної книги і регістрів бухгалтерського обліку.

2. Методика переоцінки звітності за коливаннями курсів валют

Суть методу полягає ось у чому. Оскільки в первинному документі будь-якого матеріального і нематеріального об'єкта завжди присутні дві оцінки - у натуральному і вартісному вимірниках, найпростішим способом є переоцінка цінностей за зміною курсу спадної валюти щодо іншої, більш стабільної валюти.

Можливо або статичне, або динамічне переоцінювання.

У першому випадку переоцінка робиться на момент складання звітності перерахунком усіх балансових статей, за винятком дебіторської і кредиторської заборгованості, переоцінка яких може виконуватися тільки в тому випадку, якщо в основі відповідного договору було передбачено використання стабільної валюти як цінового орієнтиру. При перерахунку використовується курс валюти на дату складання звітності.

Динамічне переоцінювання передбачає виконання зазначеної процедури щодня; безумовно, така методика дуже трудомістка і реально можлива лише в умовах повної комп'ютеризації бухгалтерського обліку. Подібні ідеї переоцінки за курсами валют обґрунтовано розвивав Вімбл (1953 р.) у рамках теорії конвертованої бухгалтерії.

Розглянутий підхід, по суті, добре працював у середньовіччі, коли на ринку одночасно співіснувало декілька грошових одиниць і вони вільно циркулювали між країнами. Він прийнятний і сьогодні, якщо мова йде про вільно конвертовану валюту зі змінним курсом.

Недоліки: цей спосіб можна використовувати, якщо купівельна спроможність базової валюти точно відповідає купівельній силі «плаваючої» валюти. У реальному житті цього практично не буває через різні причини, у тому числі через певне регулювання валютних курсів з боку держави, протекціоністську політику щодо вітчизняних товарів і ін. Саме тому значно більшого поширення в бухгалтерській науці і практиці набув підхід до переоцінки на основі індексів цін на товарну масу.

Вплив інфляції на фінансовий стан підприємства і його звітність визначають за допомогою індексів цін.