1.3. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та порядок їх реєстрації

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності є:

• фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають громадянську правоздатність та дієздатність згідно з чинним законодавством України та постійно проживають на території України;

• юридичні особи, що зареєстровані та мають постійне місцезнаходження на території України, в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких знаходиться повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;

• фізичні та юридичні особи, які не е юридичними особами згідно із законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України та яким цивільно-правовим законодавством не заборонено проводити господарську діяльність;

• структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення тощо), але які мають постійне місцезнаходження на території України;

• спільні підприємства з участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зареєстровані в Україні та мають постійне місцезнаходження на території України;

• інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними статусу юридичної особи (тобто з моменту державної реєстрації) і тільки в тому випадку, якщо установчими документами (статутом, установчим договором) передбачено положення про те, що підприємство займається зовнішньоекономічною діяльністю.

Фізичні особи мають право проводити зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними дієздатності згідно з законами України.

1.4. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

Нормативне регулювання Практична реалізація зовнішньоекономічної діяльності здійснюється на підставі застосування правових норм, закріплених в міжнародних та національних нормативних документах. Ці документи є методологічною основою організації зовнішньоекономічної діяльності та її обліку.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України у грошовій одиниці України визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів"

Норми П(С)БО 21 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

За порушення чинного законодавства України в сфері зовнішньоекономічній діяльності всі суб'єкти, як іноземні, так і суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, несуть майнову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Органи валютного регулювання. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється державою (рис. 1.9), недержавними органами управління економікою (товарні, фондові, валютні біржі, торгово-промислові палати України) та самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності з метою:

> створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки України в систему світового поділу праці;

> захисту економічних інтересів України та інтересів суб'єктів

зовнішньоекономічної діяльності;

> заохочення конкуренції та ліквідації монополізму у сфері

зовнішньоекономічної діяльності;

> стимулювання прогресивних структурних змін в економіці;

> забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього

ринку (див. рис. 1.9.).

Органи, які здійснюють валютний контроль, мають право вимагати та отримувати від резидентів та нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті.

Однією з форм контролю за проведенням зовнішньоекономічної діяльності є видача довідки про відсутність (наявність) обмежень передбачених Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", у суб'єкта господарської діяльності (додаток А) і у його іноземного контрагента на здійснення зовнішньоекономічної діяльності і про відповідність зовнішньоекономічного договору (контракту) законодавству України (додаток Б).

Додаток А

Додаток Б

Пам'ятка бухгалтеру про відповідальність за порушення валютного законодавства

З метою підвищення ефективності валютного контролю та вдосконалення інформаційного співробітництва між органами валютного контролю Національний банк України створив систему інформаційного обміну даними.

ОРГАНИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Верховна Рада	створює законодавчу базу у сфері ЗЕД; затверджує головні напрями ЗЕД, розглядає, затверджує та змінює структуру органів державного регулювання; встановлює правові режими на території України укладає і ратифікує міжнародні договори України;
Кабінет Міністрів	затверджує нормативні акти управління з питань зовнішньоекономічної діяльності; відповідно до прийнятого законодавства здійснює координацію зовнішньоекономічних зв'язків; веде переговори та укладає міжнародні договори; забезпечує складання платіжного балансу
Національний банк	реалізує валютну політику держави; регулює курс національної валюти; здійснює облік та розрахунки по одержаних державних кредитах і позиках; здійснює зберігання та використання золотовалютного резерву України; представляє інтереси держави у відносинах з центральними банками інших країн; видає ліцензії на здійснення комерційними банками операцій в іноземній валют
Міністерство економіки	забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики; здійснює контроль за державними суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, законами України
Антимонопольний комітет	зздійснює контроль за додержанням суб'єктами ЗЕД антимонопольного законодавства
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі	здійснює оперативне державне регулювання ЗЕД; приймає рішення про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів
Державна митна служба	здійснює митний контроль на території України ; затверджує акти з питань митної політики держави
Органи місцевого управління ЗЕД	здійснюють реєстрацію суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (як суб'єктів господарської діяльності); > контролюють функціонування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на реґіональному рівні

Рис. 1.9. Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та їх функцій

Заходи валютного регулювання

Для проведення певних видів зовнішньоекономічної діяльності Міністерство економіки застосовує їх ліцензування та квотування (рис. 1.10)

ЛІЦЕНЗІЇ	Антидемпінгова	право на імпорт в Україну певного товару, який є об'єктом антидемпінгового розслідування та/або антидемпінгових заходів
	Компенсаційна	право на імпорт в Україну певного товару, який є об'єктом антисубсидиційного розслідування та/або компенсаційних заходів
	Спеціальна	право на імпорт в Україну певного товару, який є об'єктом спеціального розслідування та/ або спеціальних заходів
	Генеральна	відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару та/або з певною країною протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару
	Відкрита (індивідуальна)	дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу з визначенням його загального обсягу
	Разова (індивідуальна)	разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції на період не менший, ніж той, що е необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції
	Антидемпінгові	граничний обсяг імпорту в Україну певного товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування та/або антидемпінгових заходів, який дозволено імпортувати в Україну, який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру
КВОТИ	Компенсаційні	граничний обсяг імпорту в Україну певного товару, що є об'єктом антисубсидиційного розслідування та/або компенсаційних заходів, який дозволено імпортувати в Україну, який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру
	Спеціальні	граничний обсяг імпорту в Україну певного товару, що е об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів, який дозволено імпортувати в Україну та який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру
	Глобальні	встановлюються по товару без зазначення конкретних країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується
	Індивідуальні	встановлюються по товару з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватися або з якої він може імпортуватися
	Групові	встановлюються по товару з визначенням групи країн, куди товар експортується або з яких він імпортується

Рис. 1.10. Види ліцензій та квот

Особливе місце у системі заходів державного регулювання належить валютному контролю, основною метою якого є дотримання валютного законодавства при проведенні операцій в рамках зовнішньоекономічної діяльності.

Основними задачами валютного контролю є:

• контроль за надходженням виручки за експортовані товари;

• контроль за проведенням обов'язкового продажу валютної виручки експортерами;

• контроль за надходженням товарів в Україні за імпортними операціями;

• контроль за надходженням товарів за бартерними контрактами.

Валютний контроль проводиться за наступними напрямками (рис. 1.11)

НАПРЯМКИ ВАЛЮТНОГО КОНТРОЛЮ
1	визначення відповідності валютних операцій, що здійснюються,) чинному валютному законодавству і наявність необхідних ліцензій та дозволів на них
2	перевірка виконання резидентами зобов'язань в іноземній валюті) перед державою, а також зобов'язань по продажу іноземної валюти на внутрішньому ринку
3	перевірка обґрунтованості платежів в іноземній валюті
4	перевірка повноти та об'єктивності обліку та звітності за] ^проведеними операціями, а також за операціями нерезидентів у валюті України

Рис. 1.11. Напрямки валютного контролю

Такий контроль в більшості випадків проводиться на підставі зовнішньоекономічних контрактів та первинних документів.

Вторинними документами валютного контролю є:

• паспорти угод, що оформлюються за кожним експортним або імпортним контрактом та підписуються банком, який буде здійснювати розрахунки за контрактами;

• облікові картки, що складаються на кожний вид товару в кожній вантажній митній декларації;

• картки платежу, що оформлюються для обліку та контролю виконання умов контрактів.