- •1. Предмет, метод, поняття конституційного права України як галузі права
- •2. Норми конституційного права України, їх особливості та класифікація
- •3. Конституційно-правова відповідальність
- •4. Конституційно-правові відносини
- •5. Джерела конституційного права Украши як галузі національного права
- •6. Система конституційного права України як галузі права
- •7. Конституційне право України як наука
- •8. Конституційне право України як навчальна дисципліна
- •Глава II Конституція — Основний Закон держави
- •1. Історія становлення і розвитку Конституції
- •2. Поняття конституції
- •3. Основні способи розробки і прийняття Конституції
- •5. Види конституції, їх структура та особливості
- •6. Конституційна реформа в Україні
- •Глава III
- •1. Загальні засади — форма вираження основ конституційного ладу України
- •3. Державний устрій (лад) України
- •4. Конституційне закріплення основ громадянського суспільства в Україні
- •Глава IV
- •1. Статус людини і громадянина як інститут конституційного права
- •2. Конституційно-правовий статус громадянина України
- •3. Конституційно-правовий статус іноземців і біженців в Україні
- •4. Поняття і види основних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина в Україні
- •5. Механізм реалізації, гарантії та захист прав і свобод людини і громадянина
- •6. Співвідношення міжнародно-правового
- •Глава V Форми народного волевиявлення
- •1. Народне волевиявлення та форми його здійснення
- •2. Вибори в Україні
- •3. Референдум в Україні
- •Глава VI
- •1. Державна влада як інститут конституційного права
- •2. Теорія і практика співвідношення
- •3. Конституційні загальні засади
- •4. Поняття, система та види органів державної влади
- •Глава VII Верховна Рада України
- •1. Конституційно-правовий статус Верховної Ради України
- •2. Порядок формування Верховної Ради України,
- •3. Установча функція Верховної Ради України
- •4. Сесія Верховної Ради України — основна організаційно-правова форма її діяльності
- •5. Повноваження Верховної Ради України
- •6. Законодавча функція Верховної Ради України
- •1, Контрольна функція Верховної Ради України
- •8. Народний депутат України
- •Глава VIII Президент України
- •1. Конституційно-правовий статус Президента України
- •2. Порядок виборів Президента України і вступу його на посаду
- •4. Дострокове припинення
- •Глава IX Виконавча влада в Україні
- •1. Поняття виконавчої влади і система її органів
- •2. Кабінет Міністрів — вищий орган
- •3. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- •4. Місцеві державні адміністрації
- •Глава X
- •1. Основи судової влади і судової системи та Ті принципи
- •2. Організація здійснення правосуддя в Україні
- •3. Конституційний Суд України
- •Глава XI Територіальний устрій України
- •1. Поняття територіального устрою України
- •2. Форма державного устрою. Ознаки України як унітарної держави
- •3. Автономія в Україні. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •4. Поняття, система та принципи адміністративно-територіального устрою України
- •Глава XII
- •1. Поняття місцевого самоврядування та його особливості
- •2. Територіальна основа і система місцевого самоврядування в Україні та її принципи
- •3. Організаційно-правова, матеріальна та фінансова основи місцевого самоврядування в Україні
- •4. Повноваження місцевого самоврядування в Україні
- •5. Конституційні гарантії місцевого самоврядування в Україні
- •Глава II Конституція — Основний Закон держави
- •Глава III Загальні засади конституційного ладу в Україні
- •Глава IV
- •Глава V Форми народного волевиявлення
- •Глава VI Конституційно-правові основи організації і здійснення державної влади в Україні
- •Глава VII Верховна Рада України
- •Глава VIII Президент України
- •Глава IX Виконавча влада в Україні
- •Глава X Конституційні основи судової влади в Україні
- •Глава XI Територіальний устрій України
- •Глава XII Конституційні основи місцевого самоврядування в Україні
Глава VIII Президент України
1. Конституційно-правовий статус Президента України
Конституційно-правовий статус Президента України виник і дістав своє нормативно-правове закріплення, після проголошення незалежності України.
Законом "Про Президента Української РСР" від 5 липня 1991 р. в Україні було запроваджено посаду Президента України, який згідно зі ст. 1 Закону визнавався найвищою посадовою особою Української держави і главою виконавчої влади.
Згаданий правовий статус Президента України було уточнено ст. 19 Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України "Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврялування в Україні на період до прийняття нової Конституції України" від 18 червня 1995 р., за якою Президент України визнавався главою держави і главою державної виконавчої влади в Україні.
Нарешті, Конституція України 1996 р. визначила, що Президент України є главою держави і виступає від її імені.
Глава держави — це або конституційний орган, або водночас і вища посадова особа держави. У першому випадку глава держави відповідно до Конституції розглядається як невід'ємна складова парламенту, тобто законодавчої влади, оскільки без його підпису закон є недійсним (Велика Британія). У другому він є главою виконавчої влади і водночас главою держави (США). У третьбму лише главою держави,
-357-
який не входить до будь-якої гілки влади: законодавчої, виконавчої та судової (ФРН).
Главою держави звичайно є особа, яка посідає вище місце в ієрархії державних інститутів і яка здійснює верховне представництво як у внутрішньоекономічному житті, так і на міжнародній арені. Нарешті, це символ державності народу.
Правовий статус президента визначається республіканською формою правління.
Роль глави держави в президентських республіках досить важлива, оскільки він поєднує повноваження глави держави і глави уряду.
Сутність напівпрезидентської моделі зводиться перш за все до міцної президентської влади, яка здійснюється в умовах нежорсткого поділу влади, як це спостерігається у президентських республіках. Глава держави звичайно відповідає за розв'язання загальних стратегічних питань, контролюючи при цьому певні сфери діяльності уряду, в той час як прем'єр-міністр несе безпосередню відповідальність за здійснення державного управління.
Така модель притаманна і правовому статусу Президента України.
При зв'ясуванні місця і ролі будь-якого органу держави і посадової особи, які визначаються Конституцією, принциповим є: визначення його функціонального призначення і місце, яке орган або посадова особа посідає у системі державних органів.
Згідно з Конституцією України Президент України є главою держави. Проте місце і роль глави держави в системі органів саме державної влади у Конституції чітко не визначені.
Теорія Ш.-Л. Монтеск'є виявляється непридатною для розв'язання цієї проблеми, оскільки у його концепції розподілу влади главі держави (монарху) ввірялася виконавча влада, а Конституція України 1996 р. не включає Президента України до жодної з тріад влад. На думку деяких учених у даному разі слід звернутися до теорії "упокорюючої (врівноважуючої) влади", розвинутої французьким державознав-цем Б. Констаном, інтерпретованої німецькими мислителями Г. Гегелем та Л. фон Штейном і підтриманої дореволюційними російськими конституціоналістами Ф. Ф. Кокошкіним і Н. А. Захаровим. Влада, здатна впорядкувати дії різних влад, повинна бути дійсно незалежною, авторитетною і ней-
-358-
тральною щодо всіх їх, і цим вимогам найповніше відповідає глава держави1.
Крім того, надання Президентові статусу глави держави пояснюється перш за все необхідністю підвищити рівень представництва держави всередині країни і за її межами в період проголошення і становлення України як незалежної держави, а здійснення цих функцій у всіх країнах з напівпре-зидентською формою правління завжди притаманне Президентові країни.
Виходячи з цього, слід визнати, що здіснення ним представницької функції і функції гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина дає можливість Президентові України посідати особливе місце в системі органів державної влади і не входити до жодної з її гілок.
У процесі здійснення представницької функції Президент України визначає основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики держави відповідно до Конституції і законів України, виходячи з передвиборної програми Президента, в якій визначено стратегічні напрями побудови держави, суспільства, їх економічного, соціального і культурного розвитку.
Він представляє Україну всередині країни і в міжнародних відносинах.
Президент вживає відповідних заходів, пов'язаних з охороною суверенітету України, її територіальною цілісністю, використовуючи при цьому лише визначені Конституцією його власні повноваження.
Він несе персональну відповідальність за додержання Конституції України, захистом прав і свобод людини і громадянина.
Здійснення Президентом України цих функцій не дає підстав стверджувати, що його влада поширюється на всі гілки державної влади.
У Конституції України закладено загальні засади системи стримувань і противаг, яка покликана сприяти взаємодії і взаємозалежності законодавчої, виконавчої та судової влади. При цьому Президент України забезпечує погоджене
Див., зокрема: Серьогіна С. Г. Компетенція Президента України: теоретично-правові засади: Автореф. дис. ... канд. юр. наук. Харків, 1988. — \^. 9—10.
-359-
функціонування і взаємодію всіх органів державної влади," виступаючи як своєрідний арбітр.