![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Тема 1. Вступ. Світова ціна: сутність і види
- •Види цін у міжнародній торгівлі
- •Види публічних цін
- •Розрахункові ціни
- •Контрактні ціни
- •Класифікація цін на світовому товарному ринку
- •Державне регулювання ціноутворення на міжнародному рівні
- •Вплив на внутрішні ціни тарифних методів регулювання
- •Вплив нетарифних методів регулювання
- •IV. Демпінг
Вплив на внутрішні ціни тарифних методів регулювання
Характер торговельного режиму держави, тобто ступінь відкритості економіки, звичайно визначається як середнім рівнем митного тарифу, так і середнім рівнем і інтенсивністю кількісних обмежень. Наприклад, торговельний режим в економіці, де державою усунуті всі імпортні мита, але введеш кількісні квоти на основні товари імпорту або, навпаки, скасовані квоти, але підвищено імпортний тариф до заборонного рівня, не може вважатися режимом вільної торгівлі. Відносно відкритим може бути визнаний торговельний режим тільки тієї країни, у якій середній рівень митного обкладання імпорту складає менш 10%, а кількісні обмеження, які стосуються менш 25% імпорту.
У загальному випадку формування внутрішніх цін в залежності від способу стягнення мита буде проводитися наступним чином.
Адвалорне мито — запроваджується у вигляді відсотка від митної вартості товару. При застосуванні адвалорного мита внутрішня ціна імпортного товару буде вище світової (імпортної) і складатиме:
Рвн=Ріт + (tadv* Ріт)
де Рвн — внутрішня ціна товару;
tadv —ставка адвалорного мита;
Ріт —ціна, за якою товар імпортується (митна вартість товару).
Специфічне мито — визначається у вигляді фіксованої суми з одиниці виміру (ваги, площі, обсягу і т.ін.). Наприклад, 0,2 EURO за 1 куб. см двигуна; 5 EURO за 100 штук.
Внутрішня ціна імпортного товару після застосування специфічного митного податку дорівнюватиме:
Рвн = Ріт +tS
де ts—ставка специфічного митного податку.
Комбіноване мито — визначається як поєднання ставок адвалорного та специфічного мита. Наприклад, 30%, але не менше між 6 EURO за 1 штуку; 20%, але не менше ніж 8 EURO за І кг.
Припустимо тепер, що уряд країни Б з метою захисту внутрішнього виробника від іноземної конкуренції запроваджує імпортне мито.
Як видно, споживачі, які за умов вільної торгівлі купували імпортний товар за світовою ціною, зазнають втрат, оскільки за незмінного рівня доходів змушені купувати цього продукту менше і платити за нього дорожче. Імпорт скорочується, і, оскільки частина попиту залишається незадоволеною, споживачі проявляють підвищений інтерес до вітчизняної продукції. Проте розширення виробництва і збуту пов'язане зі зростанням витрат, тому виробникам країни Б буде вигідно збільшувати обсяги виробництва лише в тому випадку, коли зросте ціна на їхню продукцію. Хоча чекати на підвищення ціни вони будуть не завжди, оскільки буде мати місце ефект від масштабу.
Отже, паралельно з подорожчанням імпортного товару, відбувається підвищення цін (підвищення може варіювати) і на аналогічні товари вітчизняного виробництва. Таким чином, запровадження імпортного мита підвищує рівень внутрішньої ціни.
Розглянемо інший приклад зміни взаємозв'язку внутрішніх і зовнішніх цін за умови введення експортного мита.
Митний податок, як правило, запроваджують для обмеження імпорту з метою захисту вітчизняних виробників від іноземної конкуренції. Проте інколи держав йде на обмеження експорту. Запровадження вивізного мита може бути доцільним, коли ціна на певний продукт перебуває під адміністративним контролем держави і утримується на рівні, нижчому за світовий, завдяки тому, що виплачуються відповідні субсидії виробникам. У такому випадку обмеження експорту є необхідним заходом для підтримки достатнього рівня внутрішньої пропозиції і запобігання надлишкового експорту субсидійованого продукту. Звичайно, держава може бути зацікавленою в запровадженні вивізного мита і з точки зору збільшення надходжень до бюджету.
Вивізне мито використовують в основному країни, що розвиваються, та країни з перехідною економікою. Розвинені країни використовують його рідко, а в США оподаткування експорту взагалі заборонено конституцією.
Якщо країна-експортер А запроваджує вивізне мито, то це призводить до підвищення рівня світової ціни порівняно із внутрішньою.