- •Передмова
- •1.1.3. Місце дисципліни у навчальному процесі
- •1.1.4. Вимоги до знань і вмінь
- •Змістовний модуль 2. Структура бюджету держави,
- •Як об’єкта управління
- •Змістовний модуль 3. Світовий досвід бюджетного
- •Менеджменту
- •Змістовний модуль 6. Виконання бюджету
- •Заліковий модуль 3. Моніторинг бюджету держави Змістовний модуль 7. Облік виконання бюджету
- •Змістовний модуль 8. Звітність про виконання бюджету
- •Змістовний модуль 9. Контроль за виконанням бюджету
- •2. Робоча навчальна програма з дисципліни для студентів денної і заочної форми навчання
- •Розподіл дисципліни на залікові й змістові модулі для заочної форми навчання
- •1.1. Мета і задачі вивчення дисципліни “Бюджетний менеджмент”.
- •1.2. Умови і етапи формування науки про управління бюджетами.
- •1.3. Проблеми, які необхідно розв’язати в ході міжбюджетної реформи.
- •1.4. Принципи побудови і функціонування бюджетної системи України.
- •Змістовний модуль 2. Структура бюджету держави як об’єкту управління
- •2.1. Сутність державного бюджету.
- •2.2. Державний бюджет – центральна ланка фінансової системи
- •2.3. Основні етапи формування бюджету.
- •1) Складання проекту бюджету
- •2) Другим етапом бюджетного процесу є розгляд Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України.
- •3) Третьою ланкою бюджетного процесу є виконання бюджету.
- •4) Останній етап це підготовка звіту про виконання бюджету.
- •2.4. Бюджетний календар.
- •Бюджетний календар
- •Змістовний модуль 3. Світовий досвід бюджетного менеджменту
- •3.1. Бюджетний устрій в зарубіжних країнах. Організація бюджетного процесу
- •Бюджетна система
- •3.2. Міжбюджетні відносини
- •3.3. Бюджетно-податкова політика
- •3.4. Бюджетні відносини в розвинених країнах
- •Великобританія
- •Франція
- •Федеративна республіка Німеччини
- •Сполучені Штати Америки
- •Заліковий модуль 2 управління бюджетним процесом
- •4.1. Міністерство фінансів і його функції
- •Президент України
- •Кабінет Міністрів України
- •Міністр фінансів України
- •4.2. Повноваження та організаційна структура Державного казначейства
- •4.3. Завдання, функції, організаційна структура контрольно-ревізійної служби
- •4.4. Призначення та функції Рахункової палати
- •5.1. Прогнозування доходів та видатків місцевих бюджетів.
- •5.2. Методи прогнозування доходів та видатків.
- •5.3. Проблеми прогнозування доходів
- •5.4. Використання програмно-цільового методу при бюджетному плануванні.
- •Змістовий модуль 6. Виконання бюджету
- •6.1 Виконання бюджетної політики.
- •6.2. Бюджетна система і питання управління
- •6.3. Трансферти та резервні фонди.
- •6.4. Загальний процес виконання місцевого бюджету за видатками.
- •6.5. Бюджетний дефіцит і методи його оптимізації.
- •6.6. Державний борг та його обслуговування в Україні
- •Заліковий модуль 3 моніторінг бюджету
- •7.1. Організація обліку виконання бюджету.
- •7.2. Ведення бухгалтерського обліку виконання місцевих бюджетів
- •7.3. Ведення плану рахунків.
- •7.4. Порівняння виконання місцевих бюджетів.
- •Системи і учасники виконання бюджету
- •8.1. Структура, періодичність та термін подання звітності.
- •8.2. Місячна звітність.
- •8.3. Затвердження звіту про виконання місцевого бюджету.
- •9.1. Система контролю за видатками.
- •Загальна схема організації бюджетного контролю
- •9.2. Повноваження контролюючих органів
- •9.3. Засоби контролю.
- •9.4. Відповідальність за бюджетні правопорушення.
- •4. Методичні рекомендації щодо проведення семінарських занять
- •4.1. Загальні рекомендації
- •Теми рефератів
- •Індивідуальні завдання
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів
- •Індивідуальні завдання:
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів
- •Індивідуальні завдання
- •Питання для самоконтролю:
- •Моніторинг бюджету держави
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Індивідуальне завдання:
- •Питання для самоконтролю:
- •5. Методичні рекомендації до самостійного вивчення студентами матеріалу та засоби його контролю з кожного змістового модуля
- •5.1. Загальні рекомендації
- •Теми для рефератів:
- •Індивідуальне завдання:
- •Теми для рефератів:
- •Індивідуальне завдання:
- •Питання для самоконтролю:
- •Індивідуальні завдання:
- •Теми рефератів:
- •Індивідуальні завдання:
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Індивідуальні завдання:
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Індивідуальні завдання:
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Індивідуальне завдання:
- •Питання для самоконтролю:
- •Розподіл балів за рейтинговою системою оцінювання
- •Розподіл балів за рейтинговою системою оцінювання для заочної форми навчання
- •Критерії оцінювання знань студентів з кожного модуля
- •Питання до підсумкового та поточного контроль знань студентів
- •Заліковий модуль 1. Бюджетний менеджмент: світовий досвід теорії і практики
- •Заліковий модуль 2. Управління бюджетним процесом
- •Заліковий модуль 3. Моніторинг бюджету держави
- •Критерії оцінювання
- •7. Термінологічний словник
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
6.5. Бюджетний дефіцит і методи його оптимізації.
Оскільки бюджет є важливим інструментом регулювання соціально-економічних процесів у державі, то його стан визначає фінансовий стан держави і значною мірою рівень суспільного добробуту в цілому. Стан бюджету може характеризуватися трьома показниками: балансом доходів і видатків, перевищенням доходів над видатками (профіцитом) або, навпаки, видатків над його доходами, тобто бюджетним дефіцитом.
Нормальним явищем є збалансованість доходів і видатків. Перевищення доходів над видатками означає економічну і фінансову стабільність у державі. Найскладнішим явищем є бюджетний дефіцит, який притаманний бюджетам більшості країн світу, в тому числі й високорозвиненим.
Сьогодні в більшості країн світу дефіцит бюджету становить від 2 до 15 відсотків валового національного продукту при середньосвітовій його величині 4,5 відсотка. Спостерігається тенденція до стабілізації бюджетного дефіциту в середньосвітовому вимірі в розмірі 3-5 відсотків. Слід зауважити, що розмір бюджетного дефіциту, який перевищує 3 відсотка валового національного продукту, призводить до зниження інвестиційної активності, розвитку інфляції.
Існують глибинні, загальні причини бюджетного дефіциту, що властиві будь-якій державі, в якій видатки бюджету перевищують доходи, і конкретні, особливі причини, що мають місце в окремій країні. Глибинними причинами бюджетного дефіциту в Україні є спад виробництва, зниження ефективності функціонування галузей економіки і підприємств, невиважена соціально-економічна політика в державі.
Конкретними особливостями розвитку економіки України, що зумовлюють дефіцит бюджету, є:
структурна розбалансованість економіки та несвоєчасне і неефективне проведення структурних перетворень;
збереження значної кількості нерентабельних державних підприємств, що одержують дотації;
неефективний механізм оподаткування суб'єктів господарювання;
значний обсяг тіньової економічної діяльності;
невідповідна наявним фінансовим можливостям держави структура бюджетних витрат;
нецільове і неефективне використання бюджетних коштів;
втрати, розбазарювання виробленої продукції, крадіжки, приписки і т. ін., що не стало об'єктом ефективного державного фінансового контролю.
При формуванні державного бюджету слід передбачити видатки на оборону відповідно до Закону України "Про оборону" та з урахуванням реалізації програми реформування та розвитку Збройних сил України.
Потрібно передбачити,, бюджетні видатки на реалізацію програми адміністративної реформи, а також на проведення судової реформи в Україні.
Необхідні принципово нові підходи до політики капітальних видатків держави. Вони мають скласти основу бюджету розвитку.
До бюджету розвитку мають бути включені передбачені у бюджеті централізовані капітальні вкладення, видатки на науку, галузеві програми розвитку та інші капітальні видатки. Бюджет розвитку має складатися за програмно-цільовим підходом та подаватися разом з проектом державного бюджету як складова частина програми економічного і соціального розвитку.
Потребує перегляду існуючий порядок розподілу та використання капітальних вкладень. їх обсяг має бути не менше за 1 відсоток видатків загального фонду державного бюджету і спрямовуватись на вирішення загальнодержавних і регіональних соціально-економічних проблем, пов'язаних з енергозбереженням, реформуванням земельних відносин, створенням державної інформаційно-аналітичної системи, будівництвом об'єктів комунальної та виробничої інфраструктури, соціального призначення, газо- та водопроводів, запобіганням екологічним катастрофам тощо. На фінансування об'єктів виробничого призначення має спрямовуватися частина надходжень від приватизації державного майна, яка має використовуватись на кредитній основі виключно на структурну перебудову, інноваційне оновлення, модернізацію виробництв та технологічний розвиток підприємств.
Бюджетний дефіцит негативно впливає на економіку, зокрема, стимулюючи інфляційні процеси. Він є гальмом економічного зростання держави, не кажучи вже про його негативні соціальні наслідки. Однак у науковій літературі трапляються твердження, що дефіцит бюджету може мати позитивний вплив на пожвавлення економічного життя. З цим можна погодитися тільки частково, тому що не сам дефіцит може сприяти економічній активності, а джерела його фінансування. У країнах, де добре розвинений ринок державних цінних паперів, величина бюджетного дефіциту має менш відчутний вплив на стан економіки в даному періоді, але його наявність обов'язково впливатиме на господарське життя в майбутньому. Тому бездефіцитний бюджет - об'єктивна вимога економічного розвитку держави.
Розрізняють поняття стійкий дефіцит бюджету, який існує в довгостроковому періоді, та тимчасовий дефіцит, що викликається касовими розривами у виконанні бюджету або непередбачуваними подіями та обставинами.
За критерієм визначення складових частин бюджетного дефіциту виділяють фактичний бюджетний дефіцит, структурний бюджетний дефіцит, циклічний бюджетний дефіцит.
Якщо фактичний дефіцит є зовнішнім виявленням розбалансованості дохідної та видаткової частин бюджету, то структурний і циклічний дефіцити є його внутрішніми складовими. Фактичний дефіцит відображає реальні доходи, видатки бюджету і дефіцит за певний період. Структурний дефіцит - це дефіцит за умов повної або високої зайнятості потенційних виробничих ресурсів. Циклічний дефіцит - це результат недонадходження бюджетних доходів внаслідок циклічних коливань в економіці. В загальному вираженні циклічний дефіцит є різницею між фактичним і структурним дефіцитом.
За критерієм впливу на економіку бюджетний дефіцит поділяється на активний і пасивний. Активний бюджетний дефіцит є наслідком свідомого збільшення державних видатків, що спричинює неможливість збалансувати бюджет.
Відмінність між структурним і активним дефіцитом полягає в тому, що останній виникає в результаті проведення політики дефіцитного фінансування з метою стимулювання досягнення максимальної зайнятості наявних виробничих ресурсів, що спонукає економіку розвиватись відносно незалежно від циклічних коливань. Отже, активний дефіцит своїм імпульсним змістом відрізняється від структурного дефіциту.
Пасивний дефіцит бюджету зумовлюється економічною кон'юнктурою як першопричиною накопичення запланованого обсягу бюджетних ресурсів. Таким чином, пасивний дефіцит можна ототожнити з циклічним бюджетним дефіцитом.
Існування бюджетного дефіциту вимагає постійного пошуку шляхів його подолання і, в ідеалі, збалансування доходів і витрат бюджету. Конкретні заходи держави в цьому напрямі можуть бути різними, але в результаті зводяться до створення можливостей зростання доходів та скорочення видатків бюджету. З цією метою необхідно:
удосконалити податкову систему, забезпечити оптимальний рівень податкових вилучень для формування бюджетів усіх рівнів і створення сприятливих умов для підприємницької діяльності;
посилити відповідальність суб'єктів господарювання та їхніх керівників, зокрема особисту майнову і кримінальну, за дотримання вимог податкового законодавства, своєчасність і повноту розрахунків з бюджетом та державними позабюджетними фондами;
удосконалити інструменти залучення до інвестиційної сфери особистих заощаджень населення;
забезпечити фінансову підтримку малого та середнього бізнесу шляхом розроблення й виконання цільових програм розвитку малого і середнього підприємництва;
запровадити жорсткий режим економії бюджетних коштів;
перейти від бюджетного фінансування до системи надання субсидій, субвенцій, інвестиційних позик суб'єктам господарювання;
запровадити науково обґрунтовану систему прогнозування показників, що беруться за основу формування доходів і видатків бюджету, використовувати при бюджетному плануванні нормативи бюджетної забезпеченості.