45.Поняття злочину згідно Статутів вкл

Види Злочину проти релігії включали богохульство, відступництво, підбурювання до переходу в нехристиянську віру До політичних злочинів були віднесені: втеча до ворога, бунт, зносини з противником, здача йому замку. Державні злочини поділялись на злочини по службі і проти порядку управління. До останніх відносились: хабарництво, підробка документів, самочинне карбування монети тощо. Злочинами проти особи були визнані: вбивство, тілесні пошкодження, образа. Майнові злочини: крадіжка, незаконне користування чужим майном, пошкодження та знищення чужого майна, підпал, знищення межових знаків з метою оволодіння чужою землею, нанесення шкоди чужому майну. Злочини проти моралі та сім'ї: двожонство, викрадення чужої дитини, образа дітьми батьків, зґвалтування Головна мета покарання - залякування. До мети покарання відносилась також ізоляція злочинця, відшкодування збитків, використання злочинців як робочої сили. Найтяжчим покаранням була смертна кара. За І Статутом вона передбачалась у 20 випадках. За II - у 60, за III - у 100. Смертна кара поділялась на кваліфіковану та просту. До кваліфікованих видів відносились: спалення, посадження на палю, закопування живим в землю тощо. Проста смертна кара здійснювалась відрубанням голови або через повішення. Болісні покарання застосовувались проти селян. Це биття кнутом, палкою тощо. ]. Головним з майнових покарань була вина грошова, що складалась із "накладу", який поступав у скарбницю держави, "шкоди" - винагороди за вчинену шкоду потерпілому, "головщини", яку отримували родичі вбитого. Якщо злочин здійснювався насильницьким шляхом, то розмір покарання збільшувався. Покарання у вигляді позбавлення прав і честі називалось "виволанням" і застосовувалось тільки до шляхти. Засуджені до такого покарання позбавлялись всіх прав та привілеїв і виганялись тимчасово або назавжди за межі держави. Таке покарання супроводжувалось конфіскацією майна та іншими видами додаткових покарань. До менш тяжких покарань належало вигнання з міста. Застосовувалось і тюремне покарання на термін від шести тижнів до одного року. Розрізнялось надземне і підземне ув'язнення. За власне утримання в тюрмі злочинець сплачував мито. За дрібні злочини суд застосовував догану або зауваження+

46.Хар-ка і типологія міст в укр.. землях та правове становище міського населення у 14 перш. Пол. 16 ст.

По правовому положенню крестьяне подразделялись на частнособствен-нических и на гос.. Частнособственнические крестьяне в середине 16 в. имели разную степень зависимости и подразделялись на три группы: 1. Свободные 2.Полузависимые. 3.Зависиме .Мещанство. Во 2-й пол. 16 – 1-й пол. 17 в. Происходит дальнейшее развитие городов Укр. Совершенствуются ремесла, промыслы, торговля и углубляется социальное расслоение городского населения. Увеличивается кол-во городов с магдебургским правом, за счет уменьшения королевских городов. По правовому положению городское население составляло три группы: магнатско-шляхетская аристократия, торгово-ремесленная верхушка,работные люди. Магнатско-шляхетская аристократия в составе магнатов и богатой шляхты продолжала контролировать городскую жизнь. В оппозиции к аристократии находилась торгово-ремесленная верхушка, в которую входили богатые купцы и ремесленники, цеховые мастера. Аристократия пыталась не допустить торгово-ремесленную верхушку в органы городского самоуправления. Основную часть населения городов составляли работные люди, к которым принадлежали мелкие ремесленники, подмастерья, ученики, городская беднота.