Рудні корисні копалини
На тер. Б. виділені 3 гол. металогенічні одиниці: Північно-Болгарська, Балкансько-Середньогірсько-Крайштидна і Родопська. Рудоутворення відбувалося протягом байкальської, каледоно-герцинської, кімерійської, альпійської металогенічних епох.
Зал. руди укладені в осн. в родов. Креміковці. Рудне тіло лінзоподібної форми довж. 800 м, потужністю до 267 м. Руди комплексні, містять (%): залізо (30,7), марганець (6,2), свинець (0,4), барит (18,9). Як домішки зустрічаються мідь, срібло, ртуть. Гол. рудні мінерали – гематит, лімоніт, сидерит. Запаси руди 215 млн т. Розвідане також родов. зал. руд Чіфлік із вмістом заліза 23%. Існує декілька родовищ залізняку з домішками марганцю, хрому, молібдену.
Марганець. Родов. марганцевих руд приурочені до 3 рудних зон – Південної (охоплює район м. Варна), Північної (район причорноморської Добруджі), Тюленівської (узбережжя Чорного м.). Рудоносні олігоценові відклади. Потужність рудоносних горизонтів в сер. 0,8-14 м, глиб. залягання до 480 м, вміст марганцю 10-37%. Найбільше родов. – Оброчиште.
Поліметали. Народногосподарське значення мають родовища свинцю, цинку і міді. У горах Планіна виявлені невеликі запаси золота. Вольфрамова і бісмутова руда є в Родопах.
Родов. мідних руд представлені г.ч. вкрапленим і прожилковим зруденінням штокверкового типу і рудними жилами. Найстаріший міднорудний район – Бургаський – включає родов. Росен, Меден-Рід, Вирли-Бряг, Зідарово. Основні рудні мінерали: халькопірит, пірит, ґаленіт, сфалерит та ін. Запаси міді в надрах становлять 3,03 млн т. 90 % запасів зосереджено в трьох родовищах - Елаціте, Асарел і Челопеч. Більше 80% запасів свинцю і цинку укладено в жильних родов., в осн. в Маданському рудному районі. Прогнозні запаси родовищ свинцевих і цинкових руд оцінюються в 106 млн т, велика частина яких (93 млн т) локалізована в зоні Родоп. Передбачається наявність ще біля 48 млн т в перспективних районах.
Вольфрам-молібденові рудопрояви є в Родопах. Розсипне золото відоме в Панагюрському, Кюстенділському і Михайловградському районах. В рудах свинцево-цинкових родов. постійно присутні як попутні компоненти золото, срібло, іноді сурма.
Неметалічні корисні копалини
У Болгарії є родовища бл. 30 видів неметалічної сировини, в тому числі мармуру, каоліну, доломіту, гіпсу, кварцу, вогнетривкої глини і флюориту.
Флюоритові родовища – Слов’янка і Міхалкове. Флюоритова мінералізація приурочена до розломів; тіла флюоритових руд мають лінзоподібну форму і потужність 0,25-1 м. Перліти встановлені в родов. Студен-Кладенец і Джебел. Азбестове родов. Голямо-Каменяне відоме в південно-сх. Родопах. Агатове родов. Глухар розташоване в районі Кирджалі. Промисловий інтерес представляють розсипні агати, пов'язані з алювіально-делювіальними відкладами у сх. частині родовища. Більшість агатів ювелірні. Відомі родов. гіпсу із запасами 200 млн т в районі м. Видин, каолінові піски в карстах вапняків на північному сході Б., кварцові полевошпатові піски, багаті на калій, в районі м. Шумен, бентоніти і цеоліти в районі м. Кирджалі, кам. сіль в районі м. Провадія, мармур в горах Пірін (родов. Ілінденці). Барит добувається попутно із залізом на родов. Креміковці.
Родовища каоліну зосереджені на півн.-сх. Б. На початок 1998 р. запаси каоліну – 172,4 млн т. У експлуатації знаходяться родовища із запасами в 35,2 млн т. Запаси вогнетривких глин значні – 21,3 млн т, включаючи 14,8 млн т промислових. Запаси бентонітових глин 62,1 млн т (в тому числі 44,2 млн т промислових). Запаси перліту – 47,3 млн т, включаючи 25,4 млн т промислових. У 1988 р. було видобуто 40 тис. т; очікується, що в 2015 р. видобуток становитиме 60 тис. т. Запаси цеолітів складають понад 2 млрд т, включаючи 772,6 млн т промислових з сорбційною здатністю 3,9-6,9 %. Загальні запаси кварцу становлять 360 тис. т, включаючи 220 тис. т промислових.
Природний декоративний камінь. Промислові запаси природного каменя оцінюються таким чином (в млн м3): мармур – 162, вапняк – 32, граніт – 29, габро – 5,9, брекчія – 27, ріоліти – 25. Метаморфічні декоративні породи найбільш поширені в Родопському масиві, менше – в Сакаро-Странджанській зоні і на заході Балкан (мармур). Камені магматичного походження залягають в основному в зоні Середньої Гори (габро і граніти), менше – в Сакаро-Странджанській зоні, Середньородопському масиві і на заході Балкан (граніти і ріоліти).