Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпора на теор вопросы.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
20.07.2019
Размер:
543.74 Кб
Скачать
  1. Охарактеризуйте чинність альтернативних концепцій моделей макрорівноваги.

Класична концепція макроекономічної рівноваги заснована на сформульованому на початку 19 століття французьким економістом Ж.-Б.Сея законі ринків. Сей виходив з припущення, що зростання виробництва створює для себе відповідне зростання попиту, так як вартість продукції утворює ту ж суму доходів, які повністю витрачаються на покупку виробленої продукції. Тому сукупний попит завжди має дорівнювати сукупній пропозиції і загальне перевиробництво або недовиробництво неможливі. Якщо володарі доходів менше витрачають на поточне споживання, то більше витрачають на інвестиції, або навпаки, і сукупний попит відповідає величині вартості виробленої продукції.

Кейнсіанська концепція макроекономічної рівноваги

На думку Кейнса механізм економічного розвитку грунтується не на процесі виробництва і отримання доходів, а на процесі їх витрачання. Економічна логіка ринкового господарства виражається в тому, що витрати на споживання та інвестиції зумовлюють обсяг виробництва продукції, і тим самим доходи підприємств, працівників і держави. Ця логіка заснована на положенні, що те, що один витрачає, то інший це заробляє. Ніхто не буде робити, якщо не буде збуту виробленої продукції. Зниження споживчих і інвестиційних витрат означає падіння виробництва і тим самим падіння прибутків. Багато підприємств тоді можуть збанкрутувати. Виникне безробіття. Таким чином, витрати домашніх господарств, підприємств, держави впливають на економічну активність, соціальну та політичну обстановку в країні.

  1. Поясніть сутність та умови побдови кривих байдужості і бюджетної лінії споживача.

У теорії споживання криві байдужості — криві, що з'єднують всі споживчі набори (комбінації кількості товарів), які перебувають у відношенні байдужості. Інакше кажучи, порівнюючи будь-які два набори, що знаходяться на тій самій кривій байдужості, споживач не надасть перевагу жодному з них. Криві байдужості є наглядним способом представлення відношення переваги у випадку двох товарів.

Якщо відношення переваги представляється функцією корисності то криві байдужості є лініями рівня цієї функції, тобто, кожна крива байдужості має рівняння для деякої сталої c.

У теорії споживання бюджетне обмеження показує які набори товарів та послуг (споживчі набори) може придбати споживач, маючи певну суму (бюджет) при заданих цінах. Бюджетне обмеження є, поряд із відношенням переваги, базовим поняттям при формальній постановці задачі максималізації корисності (задачі про вибір споживача)

У випадку двох товарів, бюджетне обмеження представляється графічно за допомогою бюджетної лінії (лінії бюджету, лінії бюджетного обмеження), що містить всі споживчі набори, які коштують рівно бюджет споживача.

Рівняння (2) можна записати у вигляді Коефіцієнт визначає нахил бюджетної лінії — більшим абсолютним значенням цього кофіцієнта відповідає більш стрімка бюджетна лінія. Водночас, цей кофіцієнт має просту економічну інтепретацію: відношення цін є відношенням, згідно з яким на ринку вимінюються два товари.

Фактори, що впливають на бюджетну лінію:

зміна бюджету споживача. При збільшенні бюджету бюджетна лінія переміщується паралельно вгору-вправо, що викликає збільшення бюджетної множини, тобто, збільшення споживчих можливостей. Зменшення бюджету викликає зворотні зміни;

зміна цін товарів. При збільшенні ціни першого товару точка перетину лінії бюджету з віссю пересувається ближче до початку координат, лінія бюджету стає більш стрімкою. При збільшенні ціни другого товару точка перетину з віссю пересувається донизу, лінія бюджету стає менш стрімкою.

Кожна зміна параметрів викликає однозначну зміну лінії бюджету, однак, кожна зміна лінії бюджету може бути результатом різних змін параметрів. На приклад, паралельне переміщення вгору-вправо може бути не лише результатом збільшення бюджету, але й однакового (у процентах) зменшення обох цін.