Переваги та недоліки парламентських та президентських поліархій

Переваги

Парламентська поліархія (Гарантії стабільності демократії;

Відсутність передумов диктатури, Стабільність; Ефективність. )

Президентська поліархія (Стабільність; Ефективність.

Персональна відповідальність)

Недоліки

Парламентська поліархія(Залежність від формування (не формування) парламентської більшості; Часті урядові кризи.

Президентська поліархія (Надмірна концентрація влади в одних руках; Можливість конфлікту президента з парламентом; Можливість трансформації держави у суперпрезидентську).

територіальний устрій – це складова форми держави, що визначає територіальну організацію влади, взаємовідносини центральних і місцевих органів влади та правовий статус частин держави.

Форми територіального устрою:

1)Прості(унітарні)-Централізовані-Децентралізовані(Япон)

2)Складні-Федерації-Конфедерації-Імперії

Характерні ознаки простих (унітарних) держав

- єдина територія;

- єдине громадянство та державна символіка;

- єдиний орган законодавчої влади;

- єдине представництво у міжнародних відносинах.

Характерні ознаки складних держав: Федерація (зараз – Росія, США, ФРН, Мексика):

- територія держави складається із сукупності відносно автономних суб’єктів;

- дворівнева система законодавства (федерації та її суб’єктів);

- державний суверенітет – на рівні федерації;

- відсутність права суб’єктів на вихід із складу федерації (сецесія).

Політичний режим - це складова форми держави, що визначає політичну організацію, способи та прийоми здійснення влади, ступінь участі громадян в управлінні державними справами.

Політичний режим:

1.Демократичний(Ліберально демократичний і Консервативно демократичний)

2.Авторитарний (деспотичний, тиранічний, тоталітарний)

Характерні ознаки демократичного режиму

- органи влади формуються народом;

- ідеологічний плюралізм;

- вільний розвиток громадянського суспільства;

- наявність політичних свобод;

- багатопартійність;

- єдність та поділ влади.

Характерні ознаки автократичного режиму

- обмеження прав та свобод громадян;

- безконтрольність дій влади;

- зосередження максимуму влади в руках однієї людини;

- відсутність або мінімальна роль представницьких органів;

- відсутність політичної опозиції.

№ 4.

Для чого магістрам потрібні знання стосовно держави і політичної сисеми суспільства

- Формування навичок політичного аналізу діяльності держави.

- Знання стосовно формування, діяльності та взаємодії політичних партій.

- Розуміння сутності взаємин держави і церкви.

- Подолання недовіри держави і суспільства.

- Забезпечення та захист прав громадян.

Політична система суспільства – це сукупність державних та недержавних соціальних інститутів, котрі у певних умовах здійснюють політичні функції та визначають стан і перспективи політичного життя суспільства.

Влада – це здатність та можливість впливати на волю та поведінку інших людей з метою отримання певних результатів.

Держава в політичній системі суспільства

1) офіційно представляє все суспільство;

2) уособлює суверенітет;

3) монополія на правотворчість;

4) має аппарат легального примусу;

5) має право збирати податки, визначати формування та розподіл бюджету;

6) не головна, але особлива роль.

Політична партія – це об’єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального самоврядування і представництво в їх складі.

Опозиція – це політична партія, блок, що виступають проти політики правлячого режиму через висування альтернативних шляхів розвитку держави та успільства.

Ознаки опозиції:

- невід’ємний компонент демократичного суспільства;

- запобігає монополізації влади;

- нерідко дестабілізує громадський порядок.

Громадська організація - це добровільне об'єднання громадян, створене для реалізації та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Ознаки громадських організацій:

- політична діяльність не є домінуючою;

- впливають на державу зовні;

- головна мета – реалізація своїх інтересів;

- умови формування визначені в законодавстві;

- характерне лобіювання інтересів.

Лобіювання (від англ. lobby – приймальня, кулуари) – це механізм впливу певних соціальних груп на процес формування та прийняття державних рішень з метою урахування вузькокорпоративних інетересів.

ОЗНАКИ ЛОБІЮВАННЯ

1. Здійснюється як в правових, так і в протиправних формах.

2. Займає своє місце в системі стримувань та противаг.

3. Активне залучення ЗМІ.

4. Представлення інформації з акцентом на вигідних для себе аспектах.

5. Компанії «тиску з місць».

6. Підтримка кандидатів на посади.

Релігійні організації – це соціальні утворення, метою яких є задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру.

Види релігійних організацій:

- релігійні громади;

- управління і центри;

- монастирі;

- релігійні братства;

- місіонерські товариства (місії);

- духовні навчальні заклади.

Взаємодія держави та релігійних організацій

Проблеми забезпечення прав людини

1. Шлях від поліцейської до правової держави.

2. Пріоритет прав, свобод та законних інтересів людини у діяльності держави.

3. Дотримання соціальних стандартів.

4. «Дозволено все, що прямо на заборонено законом» - для людини.

5. «Заборонено все, що прямо не дозволено законом» - для органів виконавчої влади.

6. Рівність усіх перед законом.

7. Розвиток адміністративної юстиції.

8. Можливість звернення до міжнародних судових інстанцій.

9. Підтримка правозахисних організацій.

№5

Для чого потрібні знання функцій:

- розуміння сутності призначення і діяльності держави.

- роль прокуратури у втіленні в життя функцій держави

- Тенденції розвитку і модернізації функцій сучасної української держави.

ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ – основні напрямки її діяльності по реалізації мети і завдань, що стоять перед державою

ОЗНАКИ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ:

- відображають функції держави

- ширші за функції конкретної держави

- залежать від форми держави

- дипломатичний характер

- обумовленні чинною владою.

Класифікація за внутрішньою спрямованістю.

Внутрішні: економічні, соціальні, культурні, екологічні, політичні, правоохоронна, правозахисна.

Зовнішні: Оборонна, інтеграційна, реагування на процеси глобалізації, іміджеві.

За тривалістю: постійні і тимчасові

За важливістю: основні(оборонна) і похідні.

Прояви економічної функції держави:

- Координація розвитку економіки

- Антимонопольна діяльність

- Запобігання інформації

- Формування бюджету

- Забезпечення рівних умов підприємницької діяльності

- Диференційоване оподаткування

- Керування державним сектором економ.

Прояви екологічної функції

- Правовий режим надрокористування

- Забезпечення належного навколишнього середовища

- Запобігання технічним катастрофам

- Подолання наслідків екологічних проблем

- Квотування у сфері мисливства

- Контроль викидів шкідливих речовин

Прояви соціальної функції

- Сприяння розвитку соціального сектору

- Забезпечення мін. Прожиткового рівня.

- Пенсійне забезпечення

- Підтримка молодих сімей

- Державна підтримка соціально незахищених верств населення(ветерани інваліди, люди похилого віку)

- Підвищений соціальний захист певних категорій громадян(чиновники і право ох системи)

Прояви культурної функції.

- Сприяння розвитку освіти, науки і культури

- Підтримання інтелект., духовного розвитку суспільства.

- Забезпечення культурних прав меншин

- Підтримка етичних культурних напрямків.

Прояви політичної функції

- Визначення загальнодержавних пріоритетів

- Пропонування певної ідеології

- Організація виборчого процесу

- Формування структури і визначення повноважень державних органів.

Прояви правоохоронної функції

- Запобігання і боротьба з правопорушеннями

- Охорона правової свідомості і законних інтересів громадян

- Можливість морального застосування примусу

- Забезпечення громадської безпеки

Прояви правозахисної функції

- Захист порушених прав людини

- Розвиток судової системи

- Діяльність прокуратури

- Сприяння розвитку «третього сектору»

Прояви оборонної функції

- Розвиток і підтримка збройних сил

- Налагодження відносин і взаємодії з іншими державами

- Захист кордонів

- Формування оборонної доктрини

Прояви інтеграційної функції

- Вибір стратегічних партнерів

- Членство в тих чи інших організаціях.

- Зовнішньоекономічна діяльність

- Режим перетинання кордонів

- Об’єднання держав, союзи

Прояви реагування держави на процес глобалізації

- Захист вітчизняного товаровиробника

- Підтримка конкурентоспроможності секторів економіки

- Митно-тарифна регулювання

- Система оподаткування

- Створення спец економ (вільної) зони

Прояви іміджевої функції

- Формування позитивного іміджу держави

- Створення образу надійного передбачуваного партнера

- Стабільність

- При зміні влади – незмінність зовнішньополітичного курсу

Основні напрямки державного реагування в сфері економіки України

- Забезпечення легітимності підприємств

- Захист економ конкуренції (антимонопольна діяльність)

- Створення спеціальних (вільних) економічних зон

- Інвестування економіки

Основні напрямки державного регулювання у сфері освіти України

- Інтеграція України в єдиний європейський освітній простір

- Посилення практичної спрямованості навчання

- Втілення в життя принципу «освіта через все життя»

- Забезпечення якості і доступності освіти

Основні напрямки державного регулювання в сфері охорони здоров’я в Україні

- Забезпечення загального доступу медичної допомоги

- Пріоритетність первинної медичної допомоги

- Запровадження обов’язкового медичного страхування

- Визначення державних гарантій надання медичної допомоги

Основні напрямки зовнішньої політики України

- Розкриття міжнародних відносин

- Захист прав громадян України за кордоном та співпраця із закордонними українцями

- Інтеграція до міжнародних організацій.

№6

НОРМА – певні стандарти поведінки учасників соціального спілкування

ВИДИ НОРМ: Технічні, техніко-юридичні, соціальні (правові, релігійні, моральні, корпоративні, політичні)

ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ:

- регулюють суспільні відносини

- спрямовані на впорядкування взаємодії між людьми

- розраховані на багаторазове використання

- відображають рівень розвитку суспільства і держави

МОРАЛЬ – сукупність правил поведінки, котрі формуються у суспільстві та регулюють поведінку людей у відповідності до уявлень про добро і зло, справедливість.

СПІЛЬНІ РИСИ ПРАВОВИЙ І МОРАЛЬНИХ НОРМ:

- універсальність

- свідчать про рівень розвитку суспільства

- визначають еталон поведінки особи

- базуються на свободі волі людини

ВІДМІННОСТІ ПРАВОВИХ І МОРАЛЬНИХ НОРМ:

- правові (виникають разом з державою, регулюють найбільш важливі сфери суспільних відносин, закріплені в юридичних документах, забезпечуються можливістю державного примусу, за порушення настає юридична відповідальність, висока ступінь деталізації)

- моральні (виникли раніше держави, регулюють практично всі відносини між людьми, закріплені в правосвідомості людей і інколи в документах, забезпечені силою громадської думки, за порушення – громадський осуд або соціальна обструкція, як правило – загальні принципи)

ВЗАЄМОДІЯ ПРАВОВИХ ТА МОРАЛЬНИХ НОРМ:

- право має бути моральним

- разом упорядковують суспільні відносини

- тісна співпраця у сфері правосуддя, правозахисної діяльності

ПРОТИРІЧЧЯ ПРАВОВИХ І МОРАЛЬНИХ НОРМ:

- часте неспівпадіння юридичної та моральної оцінки вчинків

- медична практика

- смертна кара

- право дозволяє, мораль засуджує

- право забороняє, мораль виправдовує

КОРПОРАТИВНІ НОРМИ – це правила поведінки, котрі регулюють суспільні відносини всередині громадських організацій, політичних партій, фірм та інших утворень недержавного характеру.

СПІЛЬНІ РИСИ ПРАВОВИХ І КОРПОРАТИВНИХ НОРМ:

- відповідають чинному законодавству

- письмова форма закріплених норм

- певна процедура прийняття

- порушення призводить до застосування санкцій

- єдина мета – упорядкування суспільних відносин

ВІДМІННОСТІ ПРАВОВИХ ТА КОРПОРАТИВНИХ НОРМ: правові (загальнообов’язкові, закріплюються в юридичних документах, санкціоновані з боку держави, можливість застосування державного примусу); корпоративні (лише для членів корпорацій, закріплені в статутах, положеннях, програмах тощо, санкціоновані з боку керівництва корпорацій, можливість застосування лише внутрішнього примусу)

РЕЛІГІЙНІ НОРМИ – правила поведінки, визначені у відомих історичних джерелах (Біблія, Коран, Талмуд), рішеннях керівних органів церковної (влади) ієрархії, котрі регулюють суспільні відносини між вірянами

ВЗАЄМОДІЯ РЕЛІГІЙНИХ І ПРАВОВИХ НОРМ:

- в основі правових норм – нерідко релігійні

- нерідко релігійні норми носять загальнодержавний характер

- держава гарантує свободу віросповідання

- спільне подолання соціальних, психологічних, медичних проблем суспільства

- сприяння розвитку суспільства

ПОЛІТИЧНІ НОРМИ – правила поведінки, котрі містяться програмах, маніфестах, рішеннях, деклараціях та регулюють суспільні відносини між учасниками політичного процесу та державно влади.

ВЗАЄМОДІЯ ПРАВОВИХ ТА ПОЛІТИЧНИХ НОРМ:

- політика держави реалізується через правові норми

- правові норми є результатом політики держави

- НПА нерідко містять правові норми

- політика – мистецтво керувати людьми за допомогою норм права

- більш тісний зв’язок з нормами публічного права

- політична доцільність чи виконання наказу?

№7