Інтеграція України в Багатосторонню торговельну систему сот

Інтеграцію до Світової організації торгівлі справедливо можна вважати економічно доцільною. Однак було б неправильно звужувати інтеграцію України в Європу через СОТ лише до одного хоч і важливого економічного напряму.

Сучасна євро інтеграційна модель зовнішньої політики України ґрунтується на співробітництві з державами ЦЄЇ та поступовому входженні до нової європейської спільноти, а саме вступ до європейських структур і інститутів. Вступ до Світової організації торгівлі є безумовним досягненням зовнішньоекономічної політики нашої країни. Адже, вступ до цієї організації вже зараз розглядається, як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації торгівлі, створення передбачуваного прозорого середовища для залучення іноземних інвестицій, так і як вплив на економіку України в цілому. Зі вступом до Світової організації торгівлі відкриваються абсолютно нові можливості для адаптації України у світовий торговий простір.

Звідси актуальність вивчення шляхів європейської інтеграції України не зникає й по сей день. Багато питань вже з’ясовано, але постають і нові питання. Найбільшим торговим партнером України є Євросоюз і тому вступ до СОТ знімає законодавчі перепони перед українськими виробниками на шляху до найбільшого ринку своїх товарів. А членство в СОТ дає змогу приєднатися до зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, що дозволить зробити серйозний прорив України на шляху її інтеграції до світової економіки [1]. Отже, метою даного дослідження є порівняння вступу України до Світової організації торгівлі через призму економічної та політичної доцільності, а також виявлення, який з критеріїв доцільності виступає головнішим. Практичне значення даної роботи полягає у загальному огляді інтеграційних процесів та виокремленні економічної та політичної доцільності інтеграції України до СОТ

Отже, спробуємо виділити основні докази, щодо економічної доцільності вступу України до СОТ. По-перше, від членства України в системі СОТ безпосередньо залежить перспективи збільшення іноземних інвестицій в економіку України, забезпечення технологічного оновлення та переозброєння національного виробництва, збільшення експортного потенціалу та експорту високотехнологічної продукції (диверсифікація експорту, збільшення його наукомісткості та вартості) [2]. Подальше реформування зовнішньоторговельного режиму України відповідно до норм та принципів системи СОТ являє собою фактор гарантування економічної безпеки країни, прозорості економічних реформ, привабливості нашого економічного середовища, форсування позитивного сальдо торговельного та платіжного балансу, скорочення дефіциту державного бюджету, а отже - подальшого реформування національної економіки і входження України до світового економічного співтовариства як повноправного і стабільного партнера.

Вступ України до СОТ був безперечним пріоритетом зовнішньоекономічної політики. Адже нинішнє членство України в СОТ забезпечить: а) зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвинутих країн світу і відповідно збільшення валютних надходжень від експорту вітчизняної; б) отримання режиму найбільшого сприяння у торговельному просторі всіх країн - членів СОТ. Крім того, членство в СОТ передусім є важливою умовою для присутності на міжнародних ринках українських товарів та послуг. Без членства в СОТ Україна втрачала комерційні вигоди через гірші умови доступу до ринків цих країн, а отже, й не кращим чином використовувала геоекономічні механізми забезпечення українських інтересів в країнах-членах СОТ, що оточують нашу країну. Тепер послідовна гармонізація законодавства з вимогами СОТ, належна законодавча база, привабливість ринкового та інвестиційного середовища, поклали початок реформуванню та проведенню глибоких структурних перебудов економіки та державному сектору зокрема, а вітчизняні підприємства поступово готуються до «гри за єдиними правилами». Недискримінація, передбачуваність, прозорість процедур та рівноправна торгівля - головна вимога і водночас, переваги СОТ, які ведуть до підвищення якості управління як приватними так і державними, а також значно зменшують можливості для корупційних дій для всіх. Вступ до СОТ є дуже суттєвим фактором формування привабливого іміджу України на міжнародній арені, що, насамперед, впливатиме на формування ефективного ділового середовища, як для національних так і для іноземних компаній, а також її економічний розвиток, оскільки членство в СОТ є ознакою надійності, передбачуваності бізнес-середовища країни, її інвестиційного клімату, гарантуватиме захист прав інвесторів в Україні та стимулюватиме створення виробництв на території нашої країни з огляду на покрашення доступу товарів вироблених в Україні на ринки країн-членів цієї організації .

Отже, сьогоднішня українська євроінтеграційна стратегія пов’язана з розвитком відносин особливого партнерства з Європейським Союзом, і це, так би мовити, базовий елемент європейського виміру зовнішньої політики України. Європейська політика сусідства відкриває нові перспективи для партнерства, економічної інтеграції та співробітництва в інших галузях. Тому було б неправильно звужувати інтеграцію України в Європу через СОТ до одного хоч і важливого економічного напрямку. Сучасний потенціал нашої держави є набагато ширшим і різноманітним. Зі свого боку, розвиток інтеграційних процесів на європейському континенті є безпрецедентним явищем, що визначає нинішній і майбутній поступ Європи, її місце в новій системі міжнародних відносин [7]. У цьому контексті можна стверджувати, що стан практичних відносин України з ЄС віддзеркалює реальну картину наших зрушень на європейському напрямі, а вступ до СОТ відповідає й політичним цілям нашого уряду, щодо об’єднання навколо спільних європейських цінностей і т.ін.

Таким чином, в ході дослідження було з’ясовано, що інтеграція України в європейське співтовариство обумовлюється як економічної, так і політичною доцільністю. Більш того, критерії доцільності взаємозалежні і взаємодоповнюють один одного. Адже, в сучасний час, с одного боку, країна не може адекватно сприйматись у світі і на політичному рівні, коли вона не є членом багатосторонньої торгівельної системи. З іншого, наше прагнення стати повноправним членом ЄС і набути асоційованого членства продиктовано по- перше, побоюваннями держави залишитися за бортом євроінтеграційних процесів, по-друге, стратегічною метою України, щодо Євросоюзу.