1. Методи науково-психологічних досліджень у психології здоров'я

В преамбулі Статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) говориться, що здоров'я – це не тількивідсутність хвороб або фізичних дефектів, а стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя. Проте повне фізичне і душевнее благополуччя може визначати лише ідеальнез доров'я, яке практично не зустрічається.

Вважається, щоздоров’я – ценормальний стан організму, якийхарактеризується оптимальною саморегуляцією, повноюузгодженістю при функціонуваннівсіхорганів та систем, рівновагоюпоміжорганізмом та зовнішнімсередовищем при відсутностіхворобливихпроявів. Тому основною ознакоюздоров’я є здатність до значноїпристосованостіорганізму до впливіврізноманітнихчинниківзовнішньогосередовища. Завдякицьому здоровий організмможевитримуватизначніфізичні та психічнінавантаження, не тількипристосовуючись до діїекстремальнихчинниківзовнішньогосередовища, але йповноціннофункціонувати в цихумовах.

Психологія здоров’я є галуззю психології, що вивчає вплив психологічних чинників на здоров’я та поведінку у випадку хвороби(окреслює їх значення в появі хвороб, а також їхню роль у формуванні поведінки людей під час хвороби), психологічні аспекти здорового способу життя, аналіз та оптимізацію системи охорони здоров’я.

Об’єктом психології здоров’я з відомою часткою умовності є «здорова», але не «хвора особистість».

Предмет психології здоров’я розглядається широко, охоплює промоцію і охорону здоров’я, а також профілактику та лікування хвороб, зокрема і чинники пов’язані зі станом здоров’я, його причини та ідентифікатори («етіологічні й діагностичні кореляти»).

Психологія здоров’я являє собою синтез психології і валеології. Опирається на теорію і практику попередження розвитку різних захворювань, як нервово-психічних, так і соматичних. Саме здоров’я розглядається психологією здоров’я в якості оптимальної передумови для виконання людиною намічених життєвих цілей і задач. Головний принцип здоров’я не в тому, щоб тільки мати міцне здоров’я, а в тому, щоб реалізувати за допомогою цього здоров’я свою місію. Таким чином, в поняття здоров’я відносять і конкретні форми поведінки, які дозволяють покращувати якість нашого життя, роблять його більш сприятливим, дозволяють досягати високого ступеня самореалізації. Психологія здоров’я у своєму розвитку опирається на холістичний підхід в науці про людину, чим підкреслюється важливість гармонійного розвитку всіх складових людини для досягнення повного благополуччя. Реалізація такого підходу зв’язується з розкриттям потенціалу людини.

Комплексна валеологічна програма розвитку людини – «квітка потенціалів» - включає в себе основні задачі і методи психології здоров’я. Програма «квітка потенціалів» символічно представлена у вигляді квітки, сім пелюстків якої формують візерунок взаємозв’язаних потенціалів, що відображають різні аспекти душевного, тілесного і соціального здоров’я людини:

1. Потенціал розуму (інтелектуальний аспект)– здатність людини розвивати інтелект і вміти ним користуватися. Методи: розвиваючі стратегії навчання, концентрацію уваги, нейролінгвістичне програмування, методи, що направлені на зупинку внутрішнього діалогу (медитація);

2. Потенціал волі (особистісний аспект) – здатність людини до самореалізації; вміння ставити цілі та досягати їх завдяки адекватним засобам. Методи: гуманістично-орієнтованої психотерапії. Групи особистісного росту, моделі побудови, реалізації цілей та перенацілювання;

3. Потенціал почуттів (емоційний аспект) – здатність людини конгруентно висловлювати свої почуття, розуміти та без оцінки приймати почуття інших. Методи: сенситивний тренінг, гештальт-терапія, групи особистісного росту;

4. Потенціал тіла (фізичний аспект) – здатність розвивати фізичну складову здоров’я, «усвідомлювати» та вдосконалювати власну «тілесність» як властивість своєї особистості. Методи: тілесно-орієнтована психотерапія, біосинтез, «дихальні » практики, методи саморегуляції: аутогенне тренування, саморегуляція;

5. Суспільний потенціал (соціальний аспект) – здатність людини оптимально адаптовуватися до соціальних умов; намагання постійно підвищувати рівень комунікативної компетентності. Методи: соціально-психологічні тренінги, тренінги професійного спілкування. Подружня, сімейна психотерапія, казкотерапія для дітей;

6. Креативний потенціал (творчий аспект) – здатність людини творчо самовиражатися, виходячи за рамки обмежуючих знань. Методи: арт-терапія, музико-, данстерапія, перформенс, тренінги креативності;

7. Духовний потенціал (духовний аспект) – здатність розвивати духовну природу людини, висловлювати найвищі цінності. Методи: транс персональна психотерапія, медитація тощо.

Мета – максимальне розкриття кожного з цих потенціалів, а також навчання людини самостійно користуватися окремими методами саморозвитку, самовдосконалення.

Задачі – підвищення рівня психологічної культури, культури спілкування, визначення шляхів і умов самореалізації, розкриття свого творчого і духовного потенціалу (самопізнання, самовиховання, самореалізація).

Психологія здоров’я включає в себе практику підтримання здоров’я людини від зачаття до смерті, являє собою психологічну базу первинної та вторинної профілактики, а також реабілітації.Сферою психології здоров’я є не лише здоров’я індивідів, а й ціла система охорони здоров’я.