Право на спеціальну освіту дітей з вадами розвитку.
Серйозною проблемою в Україні є повна реалізація обов’язкового навчання дітей, які мають психічні розлади, фізично неповноцінних дітей (дітей-інвалідів). Індивідуальний підхід, який декларується, в багатьох випадках не працює. Фактом є те, що сучасна школа не має реальних можливостей організовувати навчання таких дітей на базі закладу. Для цього не існує й не передбачено спеціального персоналу. Педагоги також на практиці не готові до організації навчально-виховного процесу, побудови атмосфери толерантності в шкільному колективі в таких умовах, коли б діти-інваліди, які мають названі проблеми, навчалися в колективі звичайної школи. Включення дітей з вадами в систему освіти на базі загальноосвітньої середньої школи отримала назву інклюзії і передбачає докладання значних зусиль з боку педагогів, психологів, соціальних педагогів, корекційних педагогів, медиків, держаних органів влади.
Загальноосвітня школу-інтернат (школу, клас)України для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку.
Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат (школа) для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку є державним загальноосвітнім навчально-виховним і корекційно-відновлювальним закладом освіти, який задовольняє потреби дітей з вадами у фізичному або розумовому розвитку у загальній освіті, соціальній допомозі і реабілітації.
Мета спеціальної школи-інтернату-розвиток і формування особистості, забезпечення соціально-психологічної реабілітації і трудової адаптації учня, виховання в нього загальнолюдських цінностей, громадянської позиції.
Особливості умов виховання, навчання і утримання учнів, охоронно-педагогічного режиму у спеціальній школі визначаються:
спеціальним режимом дня та системою навчальної, виховної і корекційної роботи;
створенням спеціальних умов для корекційної спрямованості навчання, відновлення здоров'я, подолання порушень психічного і фізичного розвитку, коригування порушень аналізаторів і формування мовлення учнів;
здійсненням індивідуального та диференційованого підходу у навчанні та вихованні з урахуванням характеру порушення;
забезпеченням умов для розвитку нахилів і здібностей, здобуття учнем соціально необхідного мінімуму обов'язкових вимог до рівня і обсягу загальної середньої освіти.
Спеціальна школа несе відповідальність перед особою, суспільством та державою за:
реалізацію головних завдань, визначених Законом України про освіту, цим Положенням;
дотримання умов, що визначаються за результатами атестації та акредитації;
безпечні умови освітньої, корекційно-відновлювальної діяльності;
дотримання договірних зобов'язань і фінансової дисципліни.
Випускники спеціальних шкіл одержують відповідний документ про освіту встановленого зразка.
Типи і структура спеціальних шкіл
З метою соціальної допомоги і реабілітації дітей з вадами фізичного або розумового розвитку, в тому числі хворих дітей, дітей-сиріт і тих, які залишилися без піклування батьків, дітей, які зазнали радіаційного впливу, з комбінованими вадами, здобуття неповної середньої освіти, розвитку їх нахилів і здібностей створюються різні типи навчально-виховних закладів з дошкільним відділенням для дітей:
глухих - підготовчий, 1-10 класи;
зі зниженим слухом (1 і 2 відділення) - підготовчий, 1-10 класи;
сліпих -1-10 класи;
зі зниженим зором -1-10 класи;
з важкими порушеннями мови (1 і 2 відділення) - підготовчий, 1-10 класи;
з наслідками поліомієліту і церебральними паралічами - підготовчий, 1-10 класи;
з затримкою психічного розвитку -підготовчий, 1-9 класи;
розумово відсталих (допоміжні) (1 і 2 відділення) -підготовчий, 1-10 класи.
Спеціальні школи є триступеневими:
1 ступінь - початкова школа, що забезпечує початковий рівень загальної середньої освіти;
2 ступінь - основна школа, що забезпечує неповну загальну середню освіту;
3 ступінь - старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту.
Для надання допомоги учням з комбінованими дефектами організовуються спеціальні класи (вади слуху або зору у поєднанні з розумовою відсталістю, затримко психічного розвитку або порушеннями опорно-рухового апарату); наповнюваність класів і вихованих груп -до 6 чоловік.
Для випускників допоміжних шкіл, які за станом здоров'я та рівнем інтелекту можуть оволодіти однією з професій на рівні кваліфікаційного розряду, при школах з необхідною матеріальною базою відкриваються 9(10) класи з виробничим навчанням.
Відбір дітей у спеціальні школи здійснюють психолого-медико-педагогічні консультації, переведення дітей з одного відділення в друге у межах одного типу спеціального закладу - шкільні психолого-медико-педагогічні комісії.
Організація навчально-виховного процесу
Навчання і виховання здійснюється за оригінальними програмами і спеціальними підручниками, затвердженими Міністерством освіти України. На 2 і 3 ступенях використовуються як оригінальні програми, так і загальноосвітні програми, підручники масової школи (крім шкіл для розумово відсталих дітей).
У спеціальних гімназіях-, ліцеях-інтернатах (2 і 3 ступінь) при викладанні загальноосвітніх і профільних предметів використовуються програми для масових шкіл і шкіл (класів) з поглибленим вивченням окремих предметів, а також спеціалізованих шкіл суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного, трудового та інших профілів.
Навчально-виховний процес у спеціальній школі здійснюється диференційовано з урахуванням структури дефекту, психофізичного стану, індивідуальних особливостей і можливостей учня.
У спеціальній школі залежно від типу проводяться корекційно-відновлювальні заняття з предметно-практичного навчання, лікувальної фізкультури, логопедії, ритміки, соціально-побутової, просторової орієнтації, розвитку слухового, зорового, дотикового сприймання та комунікативної діяльності, формування вимови і мови з метою корекції первинних і вторинних порушень, розширення досвіду соціально-психологічної адаптації та трудової реабілітації.
Корекційні заняття проводять учителі класу та спеціалісти-дефектологи індивідуального або групами залежно від особливостей розвитку учнів та труднощів навчання.
Щотижня з усіма учнями проводиться розвантажувальний день, який передбачає спортивні заходи на повітрі, походи, відвідування виставок, заняття музикою та співами, різними видами мистецтва тощо.
Домашні завдання у підготовчих і перших класах не задаються. Письмові домашні завдання у послідуючих початкових класах не обов'язкові. Вони можуть даватись учням з урахування корекційних, психо-фізіологічних і педагогічних вимог та індивідуальних особливостей кожного учня.
У випадках, коли учні мають ускладнені форми розумової відсталості, дисграфію, дислексію, акалькулію і не можуть освоїти програму з окремих предметів, рада школи за поданням психолого-медико-педагогічної комісії приймає рішення про переведення їх на навчання за індивідуальним планом. Подальше навчання оцінюється відповідно до їхньої успішності.
Трудове навчання і виховання, профорієнтація у спеціальній школі передбачає систему трудотерапії, спрямовану на відновлення, компенсацію і розвиток трудових умінь та навичок, які є основою для професійної підготовки.
Трудове навчання будується з урахуванням можливостей та інтересів учнів, може мати форму професійного навчання. Воно здійснюється у навчально-виробничих майстернях, навчально-дослідному сільському або садовому господарстві під постійним медичним наглядом і суворим дотриманням техніки безпеки.
За наявності умов для здобуття певної професії під навчання учням, які склали кваліфікаційні екзамени або пройшли кваліфікаційну перевірку, видається документ встановленого зразка про присвоєння кваліфікації.
Після закінчення навчання у спеціальній школі 2 ступеня учні одержують документ про освіту зразка, встановленого Кабінетом Міністрів України для середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу.
Майже не працює й система індивідуального навчання вдома. У кращому разі школа обмежується тим, що дитина просто періодично здає заліки, до яких її власними зусиллями готують батьки. Системою є, взагалі, відмова проводити будь-яке навчання навіть удома. Поширеною є практика такої відмови за причиною, що стан дитини є таким, що вона “не піддається навчанню”. Позитивним залишається те, що жодних законних підстав для такого висновку не існує. Сам факт такого висновку є грубим порушенням законодавства України й брутальним порушенням прав людини. На сьогодні не існує спеціальних програм, практично немає фахівців підготовлених для індивідуального навчання дітей, які мають вади розвитку, відсутнє відповідне фінансування. Єдина можливість для таких дітей – спеціалізовані державні заклади. Таким чином, державою не створені умови для соціальної інтеграції дітей, які мають вади розвитку, вони часто змушені виховуватись поза сім’єю, що є значним обмеженням їхніх прав без будь-яких розумних на те підстав.
Відповідно до статті 41 Закону України “Про професійно-технічну освіту” (1998) право на особливий соціальний захист в галузі професійно-технічної освіти мають інваліди, діти-сироти, діти, які залишились без піклування батьків, та учні, слухачі, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Держава гарантує інвалідам професійно-технічну освіту на рівні, що відповідає їх здібностям і можливостям. За інших рівних умов інваліди мають переважне право на зарахування до професійно-технічних навчальних закладів.
Професійна підготовка або перепідготовка інвалідів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в межах обсягів державного замовлення з урахуванням медичних показань і протипоказань для наступної трудової діяльності. Обрання форм і методів професійної підготовки проводиться згідно з висновками спеціалістів медико-соціальної експертної комісії. У професійному навчанні інвалідів поряд із традиційними допускається застосування альтернативних форм навчання.
Пенсія і стипендія виплачуються інвалідам у період навчання в повному розмірі.
Працевлаштування випускників із числа інвалідів здійснюється згідно із законодавством (ст.42).
Держава гарантує дітям-сиротам і дітям, які залишилися без піклування батьків, переважне право на зарахування до професійно-технічних навчальних закладів.
Діти-сироти і діти, які залишилися без піклування батьків, під час навчання перебувають на повному утриманні держави і забезпечуються цільовим фінансуванням витрат на їх утримання, умови яких визначаються Кабінетом Міністрів України.
Випускникам професійно-технічних навчальних закладів — дітям-сиротам і дітям, які залишилися без піклування батьків, подається державна матеріальна допомога за нормативами, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Держава гарантує випускникам професійно-технічних навчальних закладів — дітям-сиротам і дітям, які залишилися без піклування батьків, працевлаштування за набутою професією та забезпечення житлом згідно з законодавством (ст.43).
Стаття 21 Закону України “Про загальну середню освіту” діти з вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату забезпечуються засобами індивідуальної корекції в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Вихованці шкіл-інтернатів усіх типів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, перебувають на повному державному утриманні. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які навчаються в інших загальноосвітніх навчальних закладах, забезпечуються харчуванням, одягом та іншими послугами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Утримання вихованців, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах) здійснюється за рахунок держави.
Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, працевлаштовуються або продовжують навчання згідно з одержаною освітою у порядку, встановленому законодавством України.