Формальне та інтуїтивне планування
Серед ряду економістів широко поширена думка, що в умовах різко змінної ринкової кон'юнктури перевагу варто віддавати інтуїтивному плануванню. Відомо, що інтуїція - це здатність пізнання істини шляхом безпосереднього її розгляду без обґрунтувань за допомогою доказів. Щоб приймати рішення на інтуїтивному рівні, необхідно володіти відповідним досвідом і знанням закономірностей, які об'єктивно діють в умовах ринку. Крім того, прийняття рішень на інтуїтивному рівні часто пов'язують з обдарованими, талановитими підприємцями, а сам процес прийняття рішень ототожнюють із творчістю. Не випадково найбільш обдарованих підприємців ставлять поруч із видатними композиторами, художниками, артистами. Саме творчий підхід дає змогу виходити за звичайний спосіб мислення і втілювати в плані нові оригінальні ідеї.
Для прийняття управлінських рішень на інтуїтивному рівні необхідно добре розуміти сутність ринкових відносин, складну взаємодію елементів, які управляють процесом попиту й пропозиції. При цьому треба враховувати, що ринок неоднорідний, характеризується різноманіттям ринкових структур. Залежно від співвідношення між кількістю виробників і кількістю споживачів визначається тип конкурентної ринкової структури: досконалої конкуренції, недосконалої конкуренції (олігополії і монополістичної конкуренції) і монополії. . Тому вивчення об'єктивних процесів, що відбуваються на ринку (у курсах по мікроекономіці) і що дозволяють зрозуміти процеси формування попиту й пропозиції, рівноважної ціни і т. п., звичайно ж, дуже корисне для прийняття рішень на інтуїтивному рівні. Але при цьому потрібно чітко усвідомлювати, що процеси, які складаються на рівні ринку в цілому, не можуть бути досить точно відображені в інформації на рівні окремої фірми. Тому слід застерегти від спроб використання цих закономірностей безпосередньо у формальному плануванні на рівні окремих підприємств. Під формальним плануванням звичайно розуміють свідомо організоване планування, що дозволяє за допомогою особливих методів одержати досить точні кількісні показники для прийняття управлінських рішень.
Наведений аналіз ряду методів та інструментів, які рекомендуються в ринковій економіці, показав, що багато хто з них мають досить обмежений характер використання, а їх застосування без обліку цих обмежень може призвести до отримання перекрученої інформації і відповідно прийняття помилкових рішень.
Очевидно, що на рівні розробки стратегічного плану, враховуючи високий ступінь невизначеності зовнішнього і внутрішнього середовища, доцільне сполучення інтуїтивного і формального планування з пріоритетом першого. При розробці поточного (тактичного) плану перевагу треба віддати формальному плануванню, що дозволяє досить точно (принцип точності) визначити витрати виробництва, потребу в матеріальних і трудових ресурсах і т. п. - без чого підприємство не може функціонувати як у командно-адміністративній, так і в ринковій економіці.
Отже, застосування форм планування тісно пов'язане зі ступенем невизначеності зовнішнього і внутрішнього середовища. У внутрішньофірмовому плануванні події, що відбуваються, мають високий ступінь визначеності, оскільки майже цілком залежать від внутрішнього середовища. Системи планування, які діють у цілком передбачуваному середовищі; називають детермінованими системами. Природно, що в цих умовах не тільки можливе, а й необхідне застосування формального планування. Це дозволяє достатньо точно кількісно пов'язати всі розділи плану як по підприємству, так і по його підрозділах.
За межами підприємства, у взаємовідносинах із постачальниками і споживачами й іншими контрагентами ринкових відносин система планування,..... зіштовхується з високим ступенем невизначеності зовнішнього середовища.,. Причому ступінь невизначеності посилюється з ускладненням господарських, зв'язків і тимчасових меж планування. Системи планування, що не дають повної передбачуваності результату називають імовірними (стохастичними).