- •1. Предмет екологічного права.
- •2. Об'єкти і суб'єкти екологічного права.
- •3. Принципи екологічного права.
- •4. Система екологічного права.
- •5. Загальна характеристика джерел екологічного права.
- •6. Поняття і зміст управління природокористуванням та охороною довкілля.
- •7. Органи загального державного управління і місцевого самоврядування та їх компетенція в галузі екології
- •8. Органи державного управління природокористуванням та охороною довкілля спеціальної компетенції.
- •9. Участь громадськості в управлінні природокористуванням і охороні довкілля.
- •10. Організаційні функції управління у сфері природокористування та охорони довкілля.
- •11. Попереджувально-охоронні функції управління у сфері природокористування та охорони довкілля.
- •12. Загальна характеристика екологічних прав та обов'язків громадян.
- •13. Гарантії, охорона та форми захисту екологічних прав громадян.
- •14. Поняття та зміст права власності на природні ресурси.
- •15. Форми власності на природні ресурси.
- •16. Суб'єкти права власності на природні ресурси.
- •17. Об'єкти права власності на природні ресурси.
- •18. Підстави та порядок виникнення права власності на природні ресурси.
- •19. Підстави і порядок припинення права власності на природні ресурси.
- •20. Права і обов'язки власників природних ресурсів, захист і гарантії їх прав.
- •21. Охорона права власності на природні ресурси.
- •22. Поняття права природокористування.
- •23. Об'єкти права природокористування.
- •24. Суб'єкти права природокористування.
- •25. Правова класифікація видів природокористування.
- •26. Права і обов'язки природо користувачів.
- •27. Використання природних ресурсів на умовах оренди.
- •28. Поняття екологічної безпеки та правова основа її забезпечення.
- •29. Види екологічної безпеки.
- •30. Правові заходи забезпечення екологічної безпеки.
- •31. Юридична відповідальність за правопорушення в галузі екологічної безпеки.
- •32. Загальна характеристика економіко-правового механізму.
- •33. Збір за спеціальне використання природних ресурсів.
- •34. Поняття і функції відповідальності за порушення екологічного законодавства.
- •35. Екологічні правопорушення як підстава відповідальності та їх класифікація.
- •36. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •37. Загальна характеристика права земле використання.
- •38. Правова класифікація видів права земле використання.
- •39. Правове забезпечення раціонального використання земель як об'єкта природи.
- •40. Правові заходи охорони земель та інших природних ресурсів у процесі земле використання.
- •41. Поняття права водокористування. Загальна характеристика.
- •42. Види права водокористування.
- •43. Підстави виникнення права водокористування.
- •44. Права та обов'язки водокористувачів.
- •45. Підстави припинення права спеціального водокористування.
- •46. Правові заходи охорони вод.
- •47. Відповідальність за порушення водного законодавства.
- •48. Поняття, об'єкти і суб'єкти права користування надрами.
- •49. Види права користування надрами.
- •50. Права та обов'язки користувачів надр і нагляд за їх здійсненням.
- •51. Підстави і порядок припинення права користування надрами.
- •52. Правові заходи, що забезпечують охорону надр.
- •53. Правове регулювання використання та охорона рослинного світу.
- •54. Право лісокористування та його охорона.
9. Участь громадськості в управлінні природокористуванням і охороні довкілля.
Відповідні громадські організації мають право:
— вільного доступу до інформації про стан довкілля
— розробляти і пропагувати свої природоохоронні програми;
— брати участь у розгляді радами, іншими органами місцевого самоврядування питань охорони навколишнього природного середовища
— проводити громадську екологічну експертизу в будь-якій сфері діяльності
— брати участь у проведенні державними органами спеціальної компетенції перевірок дотримання підприємствами, установами, організаціями та громадянами екологічного законодавства та попередження відповідних правопорушень.
— пред'являти до суду позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення екологічного законодавства
— здійснювати співробітництво з міжнародними та іноземними неурядовими екологічними організаціями.
10. Організаційні функції управління у сфері природокористування та охорони довкілля.
Землеустрій становить собою сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил. землеустрій передбачає: встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань; розробку загальнодержавної і регіональної програм використання та охорони земель; складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель відповідних адміністративно-територіальних утворень; обґрунтування встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами; складання проектів впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових; складання проектів відведення земельних ділянок; встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок; підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею; складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель; розроблення іншої землевпорядної документації, пов'язаної з використанням та охороною земель; здійснення авторського нагляду за виконанням проектів з використання та охорони земель. Згідно Закону України «Про землеустрій» регулювання у сфері землеустрою здійснюють Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у межах повноважень, встановлених законом. Відповідно до ЗК України державний земельний кадастр становить собою єдину державну систему земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками і містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.
Державний земельний кадастр включає кадастрове зонування, кадастрові зйомки, бонітування ґрунтів, економічну оцінку земель, грошову оцінку земельних ділянок, їх державну реєстрацію, а також облік кількості та якості земель.
Завданням державного обліку вод є встановлення відомостей про кількість і якість вод, а також даних про водокористування, на основі яких здійснюється розподіл води між водокористувачами та розробляються заходи щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.