- •1. Пнс. Класифікація лз, що впливають на пнс. Аферентний нерв, його закінчення. Класифікація лз, що впливають на аферентний відділ нервової системи.
- •Речовини, що діють переважно в ділянці закінчень аферентних нервів.
- •Речовини, що діють переважно в ділянці закінчень еферентних нервів.
- •Класифікація засобів, що впливають на аферентну іннервацію
- •2. Місцевоанестезуючі засоби (новокаїн, анестезин, лідокаїн, ультракаїн), порівняльна характеристика дії, застосування.
- •Види місцевої анестезії
- •Засоби, що впливають на аферентну іннервацію
- •2. Подразнюючі засоби (ментол, гірчичники). Місцева та рефлекторна дія. Застосування.
- •Механізм дії
- •Протипоказання
- •Фармакобезпека
2. Подразнюючі засоби (ментол, гірчичники). Місцева та рефлекторна дія. Застосування.
Подразнюючими називають лікарські засоби, що збуджують закінчення чутливих нервів шкіри і слизових оболонок, завдяки чому спричинюють рефлекторні реакції, поліпшують кровопостачання, трофіку і реактивність тканин на місці дії, а опосередковано через центральну нервову систему впливають на функції внутрішніх органів.
Механізм дії
На місцях нанесення подразнюючих речовин виникають гіперемія, набряк, ^ гіпертермія. Гіперемія і набряк спричинені розширенням судин, підвищенням їх проникності під впливом гістаміну та інших БАР, які виділяються з клітин, а також і виходом рідкої частини крові крізь стінку судин. При розширенні артеріол і підвищується приплив крові і посилюється обмін речовин, гіпертермія створюєм сприятливі умови для ліквідації місцевих патологічних процесів.
Рефлекторний вплив з шкіри на внутрішні органи здійснюється за законом сегментарної іннервації. При захворюваннях внутрішніх органів на відповідних ділянках шкіри виявляються зони підвищеної чутливості (зони Захар'їна — Геда), що виникають внаслідок рефлексу з внутрішніх органів на шкіру (вісцеро-кутанний рефлекс). Навпаки, подразненням відповідних зон рецепторів шкіри можна рефлекторно впливати на роботу конкретних внутрішніх органів (кутанно-вісцеральні рефлекси).
Подразнення рецепторів шкіри і слизових оболонок зумовлює збудження -відповідних сегментів спинного мозку, яке передається в центри головного мозку. Рефлекторно збуджуються судиноруховий і дихальний центри довгастого мозку (прискорюється і посилюється дихання, поліпшується діяльність ССС, підвищується АТ). Прикладом цього може бути лікувальний ефект від вдихування або застосування всередину розчину аміаку при непритомності і алкогольному^ отруєнні.
Речовини, що подразнюють рецептори шкіри та слизових оболонок, порушують рефлекси з патологічного осередку, бо створюють новий домінуючий осередок збудження в центральній нервовій системі. Створений штучно осередок збудження гасить збудження від хворого органа (відтворюється ефект відволікаючої дії та послаблюється больовий синдром). Збудження захоплює центри симпатичної частини спинного мозку і завдяки цьому посилюються трофічні впливи на внутрішні органи: поліпшується їх кровопостачання, посилюються реактивність, функціональна активність і тонус.
Для вибіркового впливу на конкретні внутрішні органи належить подразнювати ділянку шкіри на рівні того сегмента, з якого здійснюється іннервація хворого органа.
Нанесення мазі, що містить метилсаліцилат (бен-гей), на уражені артритом суглоби, призводить до значного зменшення напруження периартикулярних м'язів. Зменшення вираженості спазму м'язів та болю зумовлено також зігрівальним ефектом. Місцеве застосування препарату збільшує кровоток у тканинах внаслідок розширення капілярів, сприяє виведенню з них біологічно активних речовин з
подразнювальною дією (молочна кислота), зменшенню вираженості спазму м'язів та збільшенню об'єму рухів у суглобах.
Ефірні олії подразнюють закінчення аферентних нервів, рефлекторно розширюють артеріоли та капіляри.
Гіркоти подразнюють смакові рецептори, рефлекторно збільшують секрецію шлункового соку.
Фармакологічні ефекти
- місцевоподразнюючий, відволікаючий ефекти (меновазин, насіння гірчиці, еспол, бен-гей);
анальгезуючий (м'ята перцева, еспол, бен-гей);
спазмолітичний (валідол, вікалін, вікаїр, м'ята перцева);
седативний (всі ефірні олії);
антисептичний (насіння гірчиці, лист евкаліпта, еспол);
гіркоти підвищують апетит, покращують травлення.
Показання до застосування та взаємозамінність
Зовнішньо:
невралгії (меновазин, м'ята перцева, еспол);
рсзтягіїеиіія м'язів, вивихи, переломи, гострий артрит, міозит, ревматизм, радикуліт (еспол);
захворювання органів дихання (всі ефірні олії, крім валідолу та м'яти перцевої);
артралгії, міалгії запального генезу, скутість у суглобах, біль у попереково-крижовому відділі хребта, спричиненого розтягненням, забезпечення комфортності тренування, усування м'язової напруги перед та після спортивних змагань (бен-гей).
Внутрішньо:
стенокардія, та як заспокійливе (валідол);
порушення апетиту, гастрити зі зниженою кислотністю (всі гіркоти).
Побічна дія ^
При прийманні валідолу може виникати легка нудота, сльозотеча, запаморочення.
Місцеве подразнення шкіри, алергічні реакції — бен-гей.