1. Прочитайте текст. Визначте тип і стиль мовлення. Чи вдалося автору пе­редати любов до рідної землі? Як ви думаєте, які люди живуть серед такої краси? Якою б мала бути їхня доля?

Комарівка

Недалеко од Керелівки стоїть маленьке село Комарівка. Дорога в село йде з такої крутої гори, що, їдучи, треба вставати з воза, щоб не пере­кинутись. Під самою горою блищить ставок. Коло ставка гребля, обса­джена вербами. У кінці греблі стоїть млин з чорними колесами. Вода ллється на колеса зверху, обливає їх білою піною і падає довгими пасма­ми в глибоку долину. Кругом ставка ростуть старі садки. Уся Комарівка зовсім потонула в садках. Ніде не видно ні хат, ні повіток. Тільки синій дим з виводів над зеленим морем показує на ті місця, де стоять хати. Тільки подекуди через листя блищать старі стіни хат, лиснять проти сонця вікна або де-не-де під гіллям сіріє клуня. їдеш селом, і тобі зда­ється, що їдеш лісом. Дерево в садках старе, товсте, черешні здорові, як дуби, груші - як липи, розложисті яблуні - густі, як руно.

Уся долина заросла садками, не­наче повилась густим хмелем. Кру­гом села піднімаються спадисті гори на три боки. Гори вкриті садками, а там, вище, садки сходяться зі старим дубовим лісом. Ліс обступає село, наче густа зелена хмара. Серед того зеленого моря на горбі неначе пливе в зелених хвилях нова невеличка біла церква з однією широкою банею та тонкою дзвіницею (За І. Нечуєм-Левицьким).

II. Визначте роль дієслів теперішнього часу та іменниково-прикметникових словосполучень в описі місцевості. З якою метою у виділеному реченні автор уживає форму другої особи дієслів замість першої? Звірте свою відповідь з мір­куванням, поданим нижче.

III. Усно перекажіть прочитане.

Міркуйте! За допомогою використання дієслів теперішнього часу до­сягається реалістичність і динамізм у змалюванні художньої картини. Вони передають опис подій, розгортання дії в часі, у певній послідовнос­ті, конкретизують динамічну ознаку предметів, мають багато відтінків у значенні, уживаються в переносному значенні. Насиченість тексту іменниково-прикметниковими словосполученнями створює яскраве зо­рове вираження. Уживання форми другої особи дієслова замість першої допомагає читачеві уявити себе на місці автора, пережити його відчуття як власні.

1. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви е або и. Обґрунтуйте на­писання.

1. Дощі ваші дрібненькії вб..руться в перли дрібні, поломляться яс­ненькії бл..скавиці ваші срібні (Леся Українка). 2. І благословен я був між золотим сонцем і з..леною з..млею (М. Коцюбинський). 3. Красен Дніпро під ясну погоду, коли вільно та рівно н..се крізь ліси і гори по­внії води свої (М. Гоголь). 4. І в кожнім колосі тяжкім в..сняне сонце й майський грім, і літній дощ, і ночі сині (М. Рильський). 5. Будь слав..н, день багатого врожаю, прозоре небо, підіймайся вище (А. Малишко). 6. Чом ти, Дунай, став так смут..н, став так смут..н, каламут..н? (Нар. творчість). 7. Люблю я осіннії квіти, прощальну красу в..чорів, і сині огол..ні віти, і вітру холодного спів (В. Сосюра). 8. Я для геніїв гря­дущих поле дикеє орав (І. Франко). 9. Ти, земле наша, рідная, святая. Ти, Батьківщино люба, золотая (77. Тичина).

II. Підкресліть прикметники, які надають мовленню піднесеності, урочистості. У якій формі їх ужито: повній (стягненій, нестягненій) чи короткій?

Прочитайте вірш. Чому лірична героїня звертається до коханого то на «ти», то на «ви»? Які почуття передають ці займенники? Як у творі виявляється вну­трішня сутність людини, її ставлення до інших людей?

Осінній день березами почавсь, Різьбить печаль свої дереворити.

Я думаю про тебе весь свій час,

Але про це не треба говорити.

Ти прийдеш знов, ми будемо на «ви»,

Чи ж неповторне можна повторити?

В моїх очах свій сум перепливи,

Але про це не треба говорити.

Хай буде так, як я собі велю,

Свій будень серця будемо творити.

Я Вас люблю, о, як я Вас люблю,

Але про це не треба говорити...

(Л. Костенко)

Мікрофон. Як ви розумієте вислів: «Вимовляйте слово ви голосно, а слово я пошепки»? Чи актуальне це правило сьогодні?

І. Прочитайте речення. Дайте функціонально-стилістичну характеристику виділених дієслів, укажіть їхні стилістичні варіанти. З'ясуйте відповідність форм дієслів сучасним нормам української мови. Які з форм надають висловлюванню урочистості, піднесеності?

1. Як хмаринка мусить воду вилить, так і я всю душу у пісні (Д. Пав-личко). 2. Ми хліб до рук берем, як диво, в ньому - і сила і снага (С. Гор­деев). 3. Дивітеся, яка печаль! (Т. Шевченко). 4. Сосна сама заживляє рани соком янтарним, живою смолою... І не вмира, доки сили стане стріча вітри, що ідуть горою... (Л. Забашта). 5. Ідіте ж, вірні слуги, принесіте важкий ланцюг з скарбівні щирозлотий (77. Куліш). 6. Кину в землю зерно - рясно парость буя (О. Довгий). 7. Сходю вже, коли таке діло, межи людьми посидю, послухаю, що кажуть (В. Шкуру пій). 8. Не журись, коли осінь журлива, коли жар застига під дощем, коли листя спада шамотливе й невигадливим в небі ключем хтось вже пише авто­граф на згадку (Г. Дудка).

II. Які з поданих речень є складними безсполучниковими? Поясніть уживання в них розділових знаків.