- •Лекція 1
- •1. Суть, функції та зміст економічного контролю
- •2. Класифікація організаційних форм і видів економічного контролю
- •3. Зміст, предмет і метод фінансово-господарського контролю і ревізії
- •Організація і методика контрольно-ревізійної роботи в Україні
- •1. Поняття контрольно-ревізійної роботи та її завдання
- •2. Класифікація ревізії фінансово-господарської діяльності
- •3. Планування контрольно-ревізійної роботи
- •4. Обов’язки, права та відповідальність ревізорів і працівників, діяльність яких перевіряють
- •Організація ревізійного процесу
- •1. Організація і підготовка до проведення комплексної ревізії
- •Робочий план ревізора при проведенні комплексної ревізії грошових коштів
- •2. Проведення ревізії
- •3. Оформлення результатів ревізії
- •4. Прийняття рішення за результатами проведеної ревізії
- •5. Організація контролю за виконанням рішень за матеріалами ревізії
- •1. Завдання, джерела, нормативні акти які використовуються при ревізії коштів в касі.
- •2. Ревізія і контроль каси та дотримання умов зберігання грошових коштів
- •3. Ревізія і контроль касових операцій
- •Ревізія операцій на рахунках в банку та інших грошових коштів
- •1. Завдання і джерела ревізії
- •2. Ревізія операцій на поточному рахунку
- •3. Ревізія операцій по розрахунках акредитивами і чеками з лімітованих і не лімітованих чекових книжок
- •4. Ревізія операцій з векселями
- •1. Завдання і джерела ревізій основних засобів
- •2.Ревізія дотримання умов збереження основних засобів
- •3. Ревізія операцій по руху основних засобів
- •4. Ревізія правильності нарахування амортизації і зносу основних засобів
- •1. Прямолінійний метод
- •2. Метод зменшення залишкової вартості
- •3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості
- •Кумулятивний метод
- •5. Виробничий метод
- •5. Ревізія ремонту основних засобів
- •6. Особливості ревізії операцій з нематеріальними активами
- •Лекція 7
- •1. Завдання і джерела ревізії
- •2. Ревізія виконання плану виробництва продукції в натуральному виразі і за номенклатурою
- •3. Ревізія виконання плану по обсягу реалізованої продукції
- •4. Перевірка ритмічності випуску продукції
- •1. Завдання і джерела ревізії
- •2. Ревізія розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами
- •3. Ревізія розрахунків з підзвітнім особами
- •4. Ревізія розрахунків з дебіторами і кредиторами
- •5. Ревізія операцій по претензіях і відшкодуванню матеріальних витрат
- •6. Ревізія кредитних операцій
- •2. Ревізія матеріально-технічного забезпечення.
- •3. Ревізія збереження матеріальних цінностей.
- •4. Ревізія операцій по руху матеріальних цінностей.
- •5. Ревізія операцій з тарою і мшп.
5. Ревізія операцій з тарою і мшп.
Практика контрольно-ревізійної роботи свідчить, що при проведенні операцій з тарою та МШП мають місце значні втрати та зловживання. При перевірці операцій з тарою та МШП необхідно керуватись Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 7 ”Основні засоби” та 9 “Запаси”, а також відповідними галузевими інструкціями. Перевіряючи операції по тарі та тарних матеріалах, ревізор повинен вияснити:
1. правильність віднесення до тари та тарних матеріалів;
2. яка частина тари обліковується на рахунках 115 та 204;
3. джерела поступлення тари;
4. спосіб використання тари;
5. правильність віднесення МШП до складу необоротних активів та до складу запасів.
Ревізор зобов'язаний знати, що тара яка приймається від постачальника обліковується як матеріали (тара багаторазового використання). Заставна тара обліковується за кількістю.
Ревізор зобов'язаний перевірити правильність прийому тари, стану обліку та розрахунків з постачальниками. Джерелами такої перевірки є:
• прийомні та комерційні акти;
• накладні;
• прибуткові ордери;
• накладні по внутрішньому переміщенню тари.
Як правило, тара розвантажена і прийнята експедитором повинна бути здана на підприємство по накладній. Важливе значення при перевірці тари має ревізія повноти оприбуткування. При цьому слід пам’ятати, що тара одноразового використання не підлягає поверненню. Ревізор повинен вияснити подальше використання такої тари. По поворотній та заставній тарі слід перевірити умови повернення, правильність проведення розрахунків з товаро-здавальниками, обґрунтованості зниження здавальних цін та правильності визначення фінансових результатів з тарою. Ревізор зобов’язаний при цьому знати, що підприємство, яке одержало продукцію чи матеріали в дерев'яній тарі, облік останніх веде за вартістю 40% від суми нової тари. Обов'язковій перевірці підлягає правильність відображення витрат по тарі в собівартості продукції.
При перевірці МШП ревізор зобов'язаний звернути увагу на:
1. умови зберігання МШП в складському приміщенні;
2. наявність договорів про матеріальну відповідальність;
3. порядок оформлення операцій по руху МШП;
4. наявність маркування спецодягу, спецвзуття;
5. правильність віднесення МШП до складу необоротних активів та до складу запасів;
6. своєчасність проведення інвентаризації МШП.
Детальній перевірці підлягають операції з видачею спецодягу, спецвзуття. При цьому слід вияснити:
• хто має право на таке отримання;
• за рахунок яких джерел;
• норми видачі тощо.
Детальній перевірці підлягають операції пов'язані з нарахуванням зносу малоцінних необоротних активів та їх списання на витрати виробництва.
Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися такими двома методами:
• в першому місяці використання об’єкта 50 % його вартості амортизується, а решта 50% вартості амортизується у місяці вилучення з активів;
• в першому місяці використання об’єкта амортизується 100 % його вартості.
Амортизація інвентарної тари, що відображається на рахунку 115 “Інвентарна тара” нараховується аналогічно основним засобам.
Після перевірки достовірності відображення за даними бухгалтерського обліку руху матеріальних цінностей ревізор повинен скласти баланс руху матеріальних цінностей за їх видами з виведенням залишку матеріальних цінностей на момент інвентаризації і зіставити дані залишку балансу руху матеріальних цінностей з фактичною наявністю матеріальних цінностей.
У разі перевищення даних залишків балансу руху матеріальних цінностей з даними інвентаризації можна зробити висновок, що матеріальні цінності при надходженні не оприбутковувалися.
У деяких випадках за даними бухгалтерського обліку не проводиться списання матеріальних цінностей. Тому, перевіряючи факти списання матеріальних цінностей, ревізор повинен знати чи використовуються вказані матеріальні цінності у технологічному процесі та якими є їхні норми витрат на виготовлення одиниці продукції. Якщо матеріально відповідальною особою не велось щоденного обліку руху матеріальних цінностей, то його слід поновити.