- •Глава 1. Законодавча, нормативно-методична і наукова бази функціонування систем захисту інформації
- •Державна політика забезпечення інформаційної безпеки
- •1.2. Документування інформації, державні інформаційні ресурси
- •1.3. Інформаційна система як об’єкт захисту
- •1.4. Розробка і виробництво інформаційних систем
- •1.5. Структура, типові компоненти та проблеми захисту іс
- •1.6. Проблеми захисту відкритих систем клієнт/сервер та інтеграції систем захисту
- •1.7. Законодавча, нормативно-методична і наукова база функціонування систем захисту інформації
- •1.8. Інформаційне право
- •1.9. Інформація як об’єкт інформаційного права
- •1.10. Основні принципи інформаційного права
- •1.11. Законодавство і промислове шпигунство
- •1.12. Захист програмного забезпечення авторським правом, недоліки наявних стандартів та рекомендацій
- •1.13.Нормативно-методична основа захисту інформації
- •1.14. Стратегічна спрямованість та інструментальна база захисту інформації
- •1.15. Інструментальний базис захисту інформації
- •1.16. Висновки
- •1.17. Контрольні питання
- •Глава 2. Структура і завдання органів захисту інформації
- •2.1. Структура і завдання органів, які здійснюють захист інформації
- •2.2. Завдання, розв’язувані службою інформаційної безпеки
- •2.3. Визначення інформаційних та технічних ресурсів, які підлягають захисту
- •2.4. Виявлення повного обсягу потенційно-можливих загроз і каналів витоку інформації
- •2.5. Оцінювання вразливості та ризику для інформації і ресурсів іс, вибір засобів захисту
- •2.6. Визначення вимог до системи захисту інформації
- •2.7. Впровадження та організація застосування обраних заходів, способів і засобів захисту, контроль цілісності та управління системою захисту
- •2.8. Створення служби інформаційної безпеки, типовий перелік завдань служби інформаційної безпеки
- •2.9. Висновки
- •2.10. Контрольні питання
- •Глава 3. Політика інформаційної безпеки (організаційно-технічні та режимні заходи)
- •3.1. Означення політики інформаційної безпеки та принципи політики безпеки
- •3.2. Типи політики безпеки, організаційно-технічні та адміністративні методи захисту інформації
- •3.3. Організація секретного діловодства та заходів із захисту інформації
- •3.4. Політика безпеки для internet
- •Керованість системи та безпека програмного середовища
- •3.6. Деякі зауваження щодо політики інформаційної безпеки (піб), піб для web-сервера
- •3.7. Висновки
- •3.8. Контрольні питання
- •Захист інформації
- •Частина 2. Програмно-технічні засоби
- •Забезпечення інформаційної безпеки
- •Глава 4. Основні положення теорії інформаційної безпеки
- •4.1. Інформаційна безпека. Основні визначення
- •Мал. 4.1. Основні методи забезпечення інформаційної безпеки
- •4.2. Загрози інформаційної безпеки
- •За природою виникнення:
- •Мал. 4.2. Приклад дерева загроз
- •4.3. Побудова систем захисту від загроз порушення конфіденційності інформації
- •Мал. 4.3. Структура системи захисту від загроз порушення конфіденційності Інформації
- •4.3.1. Ідентифікація і аутентифікація
- •4.3.1.1. Особливості парольних систем аутентифікації
- •4.3.1.2. Оцінка стійкості парольних систем
- •4.3.2. Розмежування доступу
- •4.3.3. Криптографічні методи забезпечення конфіденційності інформації
- •Мал. 4.3.3.1. Структура симетричної криптосистеми
- •Мал. 4.3.3.2. Структура асиметричної криптосистеми
- •4.3.4. Методи захисту зовнішнього периметра
- •4.3.4.1. Міжмережеве екранування
- •1. Фільтри пакетів.
- •Мал. 4.3.4.1. Використання проксі-сервісів
- •4. Міжмережеві екрани експертного рівня.
- •4.3.4.2. Системи виявлення вторгнень
- •2. Ids рівня хоста.
- •Мал. 4.3.4.2. Структурна схема ids
- •Мал. 4.3.4.3. Алгоритм функціонування ids
- •4.3.5. Протоколювання і аудит
- •4.4. Побудова систем захисту від загроз порушення цілісності
- •4.4.1. Принципи забезпечення цілісності
- •4.4.2. Криптографічні методи забезпечення цілісності інформації
- •4.4.2.1 Електронний цифровий підпис
- •4.4.2.2. Криптографічні хеш-функції
- •Мал. 4.4.2.2. Цифровий підпис, що використовує хеш-функцію
- •4.4.2.3. Коди перевірки автентичності
- •4.5. Побудова систем захисту від загроз порушення доступності
- •Мал. 4.5.2. Дублювання шлюзів і міжмережевих екранів
- •4.5.1. Резервне копіювання інформації
- •4.5.2. Відмовостійкість дискової підсистеми
- •Мал.4.5.2.1.1. Схема реалізації зеркалювання.
- •Мал. 4.5.1.1.2. Схема реалізації механізму дуплексування.
- •Мал. 4.5.1.1.3. Схема реалізації почергового запису.
- •4.5.2.2. Базові рівні raid
- •Мал. 4.5.2.2.1. Логічна схема функціонування raid 0
- •Мал. 4.5.2.2.3. Логічна схема функціонування raid 2
- •Мал. 4.5.2.2.4. Логічна схема функціонування raid 3
- •Мал. 4.5.2.2.5. Логічна схема функціонування raid 4
- •Мал. 4.5.2.2.6. Логічна схема функціонування raid 5
- •4.5.2.3. Комбіновані raid масиви
- •4.5.3. Відмовостійкість серверів
- •Мал. 4.5.3. Дублювання серверів
- •4.6. Висновки
- •4.7. Контрольні запитання
- •Глава 5. Елементи комп’ютерної вірусології
- •5.2. Класичні комп’ютерні вируси
- •5.2.1. Файлові віруси
- •5.2.2. Завантажувальні віруси
- •5.2.3. Макро-віруси
- •5.2.3. Скрипт-віруси
- •5.4. Троянські програми
- •5.5.Інші шкідливі програми
- •5.6. Висновки
- •5.7. Контрольні питання
- •Література
- •Глава 1. Законодавча, нормативно-методична і наукова бази функціонування систем захисту інформації 2
- •Глава 2. Структура і завдання органів захисту інформації 25
- •Глава 3. Політика інформаційної безпеки (організаційно-технічні та режимні заходи) 32
- •Глава 4. Основні положення теорії інформаційної безпеки 50
- •Глава 5. Елементи комп’ютерної вірусології 81
4.3.1.2. Оцінка стійкості парольних систем
Оцінимо елементарні взаємозв'язки між основними параметрами парольних систем [2]. Введемо наступні позначення:
А – потужність алфавіту паролів;
L – довжина пароля;
S=AL – потужність простору паролів;
V – швидкість підбору паролів;
T – термін дії пароля;
P – вірогідність підбору пароля протягом його терміну дії.
Очевидно, що справедливо наступне співвідношення:
Зазвичай швидкість підбору паролів V і термін дії пароля T можна вважати відомими. В цьому випадку, задавши допустиме значення вірогідності P підбору пароля протягом його терміну дії, можна визначити необхідну потужність простору паролів S.
Слід відзначити, що зменшення швидкості підбору паролів V зменшує вірогідність підбору пароля. З цього, зокрема, витікає, що якщо підбір паролів здійснюється, наприклад шляхом обчислення хеш-функції і порівняння результату із заданим значенням, то значну стійкість парольної системи забезпечить застосування повільної хеш-функції.
В загальному випадку можливі три механізми зберігання паролів в АС [5]:
У відкритому вигляді. Безумовно, даний варіант не є оптимальним оскільки автоматично створює безліч каналів витоку парольної інформації. Реальна необхідність зберігання паролів у відкритому вигляді зустрічається вкрай рідко. Зазвичай подібне рішення є прийнятне для систем з низькими вимогами до безпеки і недопустиме в системах, що містять конфіденційну інформацію
У вигляді хеш-значення. Даний механізм зручний для перевірки паролів оскільки хеш-значення однозначно пов'язані з паролем, але при цьому самі не представляють інтересу для зловмисника.
В зашифрованому вигляді. Паролі можуть бути зашифровані з використанням деякого криптографічного алгоритму, при цьому ключ шифрування може зберігатися:
на одному з постійних елементів системи;
на деякому носії (електронний ключ, смарт-карта і т.п.), що пред'являється при ініціалізації системи;
ключ може генеруватися з деяких інших параметрів безпеки АС – наприклад, з пароля адміністратора при ініціалізації системи.
4.3.2. Розмежування доступу
Під розмежуванням доступу [3] прийнято розуміти встановлення повноважень суб'єктів з метою наступного контролю санкціонованого використання ресурсів доступних в системі. Прийнято виділяти два основні методи розмежування доступу: дискреційне і мандатне.
Дискреційним називається розмежування доступу між поіменованими суб'єктами і поіменованими об'єктами. На практиці дискреційне розмежування доступу може бути реалізоване, наприклад, з використанням матриці доступу. Матриця доступу визначає права доступу для кожного користувача по відношенню до кожного ресурсу.
Очевидно, що замість матриці доступу можна використовувати списки повноважень: наприклад, кожному користувачу може бути зіставлений список доступних йому ресурсів з відповідними правами, або ж кожному ресурсу може бути зіставлений список користувачів з декларацією їх прав на доступ до даного ресурсу.
Мандатне розмежування доступу зазвичай реалізується як розмежування доступу за рівнями секретності. Повноваження кожного користувача задаються у відповідності з максимальним рівнем секретності, до якого він допущений. При цьому всі ресурси АС повинні бути класифікованими за рівнями секретності.
Принципова відмінність між дискреційним і мандатним розмежуванням доступу полягає в наступному: якщо у разі дискреційного розмежування доступу права на доступ до ресурсу для користувачів визначає його власник, то у разі мандатного розмежування доступу рівні секретності задаються ззовні, і власник ресурсу не може зробити на них впливу. Сам термін «мандатне» є поверхневою інтерпритацією слова mandatory – «обов'язковий». Тим самим, мандатне розмежування доступу слід розуміти як примусове.