33. Алопатричне видоутворення (географічне) - новий вид виникає з одної групи чи груп суміжних популяцій, розташованих на периферії ареалу вихідного виду.

а) при алопатричному видоутворенні нові види можуть виникнути шляхом фрагментації, розпаду ареалу широко розповсюдженого виду.

б) інший спосіб алопатричного видоутворення - при розселенні вигідного виду, в процесі чого більш віддалені від центру розселення природні популяції, інтенсивно перетворюючись в нових умовах, стають родоначальниками видів.

В основі алопатричного видоутворення лежать і інші форми просторової ізоляції. Цей тип видоутворення відносно повільний, відбувається на протязі сотен тисячолітть.

Алопатричне видоутворення (зване іноді географічним) ілюструється прикладами виникнення виду у великих чайок і в групі австралійських мухоловок. При алопатричному видоутворенні новий вид може виникнути шляхом фрагментації, розпаду ареалу широко поширеного батьківського виду. Прикладом такого процесу може бути виникнення видів конвалії. Інший спосіб алопатричного видоутворення є видоутворення при розселенні початкового виду, в процесі якого все більш віддалені від центру розселення периферійні популяції і їх групи, інтенсивно перетворюючись в нових умовах, стають родоначальниками видів. Приклади, аналогічні видоутворенню в групі великих чайок, відомі і для інших птахів, деяких рептилій, амфібій, комах.

У основі алопатричного видоутворення лежать ті або інші форми просторової ізоляції, і цей шлях видоутворення завжди порівняно повільний, такий, що відбувається впродовж сотень тисяч поколінь. Саме за такі тривалі проміжки часу в ізольованих частинах населення виду виробляються ті біологічні особливості, які приводять до репродуктивної самостійності навіть при порушенні первинної ізолюючої перешкоди. Алопатричне видоутворення завжди пов'язане з історією формування видового ареалу.

34. Макроеволюція у біології — процес еволюції на рівні утворення нових біологічних видів та вищих таксонів (одиниць): родів, родин і аж до царств, на відміну від мікроеволюції, яка відбувається у межах виду чи популяції.

В еволюційній теорії макроеволюція стає результатом поступового накопичення мікроеволюційних змін, однак у багатьох напрямках креаціонізму визнається тільки мікроеволюція, а можливість макроеволюції заперечується.

В природі реально існують лише види. Надвидові категорії ввела людина на підставі ступеня споріднених видів. Тому: окремих механізмів макроеволюції не існує. Різноманітність видів виникає внаслідок пристосувань їхніх предків до різних умов довкілля. Це явище називається адаптивною радіацією, що відбувається у формі дивергенції — явище розходження ознак у нащадків як наслідок пристосувань особин предкового виду до різних умов довкілля.

Біологічний прогрес — збільшення чисельності популяцій, розширення ареалу, утворення нових підвидів і видів в межах певної групи; Наприклад: комахи, молюски, птахи, ссавці, покритонасінні.

Біологічний регрес — зниження пристосованості, чисельності, скорочення ареалу, вимирання певної групи. Наприклад: із хоботних лишились лише два види: африканський та індійський слон.

Ці поняття не мають реального відображення в природі, а є узагальнюючими термінами, які показують ступінь видової різноманітності певної групи в певний геологічний час.

Мікроеволю́ція — сукупність еволюційних процесів, які відбуваються в популяціях одного виду.

Згідно із синтетичною теорією еволюції, природний добір спрямовує різні елементарні зміни фенотипів, що виникли внаслідок мутацій, у бік формування пристосувань організмів до змін умов довкілля. В цьому і полягає творча роль природного добору. Тому його часто називають рушійною силою еволюції.