2. Пред 'явлення обвинувачення. Має відбутися (правила):

• не пізніше двох днів з моменту винесення постанови і будь-якому разі не пізніше дня явки обвинуваченого або його приводу;

• з обов'язковою участю захисника, за винятком випадків, коли обвинувачений відмовився від нього і таку відмову прийняв слідчий.

Послідовність пред”явлення :

1) упевнитися в особі обвинуваченого;

2) оголосити йому постанову;

3) роз'яснити обвинуваченому суть обвинувачення і всі його права; вручити копію постанови.

Протокол про пред'явлення обвинувачення, роз'яснення його суті і вручення копії постанови

3. Допит обвинуваченого.

Здійснюється негайно після явки обвинуваченого або приводу і в будь-кому разі не пізніше доби після пред'явлення обвинувачення.

Процесуальна характеристика допиту обвинуваченого:

мета допиту:

• з'ясувати ставлення обвинуваченого до пред'явленого обвинувачення;

• одержати фактичні дані щодо юридично значущих обставин кримінальної справи;

 підстава до провадження допиту: факт пред'явлення обвинувачення;

місце допиту:

• місце провадження досудового слідства;

• місце перебування обвинуваченого (в разі необхідності);

 правила допиту:

• допит треба здійснити негайно після явки або приводу обвинуваченого і в будь-якому разі не пізніше доби після пред'явлення обвинувачення — ч. 1 ст. 143 КПК;

• обвинувачених допитують окремо (за відсутності інших обвинувачених) — ч. 5 ст. 143 КПК;

• обов'язковим є вжиття слідчим заходів до того, щоб обвинувачені в одній і тій самій справі не могли спілкуватися між собою — ч. 5 ст. 143 КПК;

• слідчому заборонено ставити навідні запитання (запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї) — ч. 6 ст. 143 КПК;

процесуальний порядок (процедура) допиту:

Протокол допиту обвинуваченого

• на початку допиту слідчий запитує обвинуваченого, чи визнає він себе винним у пред'явленому обвинуваченні;

• обвинувачений дає показання у вільній формі по суті пред'явленого обвинувачення;

• в разі необхідності слідчий ставить запитання;

• процесуальне оформлення факту, змісту і результатів допиту (складання протоколу; ознайомлення з ним обвинуваченого та інших осіб, якщо вони були присутні; внесення до протоколу доповнень, зауважень).

 учасники допиту:

обов 'язкові: слідчий, обвинувачений;

необов 'язкові:

• прокурор;

• захисник (за винятком випадків, коли його участь у справі є обов'язковою, — ч. 1 ст. 145 КПК);

• перекладач;

• спеціаліст;

• особа, яка розуміє знаки глухих і німих;

• педагог або лікар, батьки чи інші законні представники неповнолітнього, який не досяг віку 16 років або якщо його визнано розумово відсталим — ч. 2 ст. 438 КПК);

способи фіксації:

• основний: протокол допиту обвинуваченого (ст. 145 КПК);

• додаткові: застосування фото-, кінозйомки; звуко-, відеозапису; складання планів, схем та інших матеріалів, які пояснюють його зміст.

4. Зміна та доповнення обвинувачення.

Зміна обвинувачення - це зміна його на обвинувачення у вчи­ненні: більш тяжкого злочину, тобто кваліфікованого за законом, що передбачає більш суворе покарання.

Доповнення обвинувачення - це одночасне ставлення у вину обвинуваченому первинного обвинувачення та у вчиненні іншого, самостійного злочину.

Оскільки після пред'явлення обвинувачення формування сукупності доказів триває, може бути встановлено нові обставини вчинення злочину, обвинувачення у якому пред'явлено, або факт вчинення іншого злочину. Це потребує уточнення обвинувачення шляхом його зміни або доповнення.

Необхідність зміни обвинувачення виникає у таких випадках: коли в ході допиту обвинуваченого або провадження наступних слідчих дій були виявлені нові епізоди злочину або обставини, які вимагають перекваліфікації дій обвинуваченого; коли встановлено, що обвинувачений вчинив інші злочини, за якими розслідування не провадилося взагалі; коли частина обвинувачення не знайшла підтвердження.

Зміна і доповнення обвинувачення провадиться шляхом вине­сення нової постанови про притягнення як обвинуваченого, де з урахуванням обставин формулюється нове обвинувачення. Потім в установленому порядку обвинуваченому оголошується обвинува­чення і проводиться допит. Допит за знову пред'явленим обвину­ваченням здійснюється в повному обсязі.

Інколи обвинувачення змінюється шляхом виключення з нього окремих епізодів, які в ході розслідування не знайшли підтвердження. В цьому випадку, згідно з ч. 2 ст. 141 КПК України, слідчий своєю постановою закриває справу в цій частині обвинувачення, про що повідомляє обвинуваченому. Нове обвинувачення в такому разі не пред'являється. Однак, якщо виключення окремих епізодів обвинувачення тягне за собою зміни у кваліфікації злочину, то об­винувачення пред'являється заново.

Зміна обвинувачення — це зміна його на обвинувачення у вчиненні:

• більш тяжкого злочину, тобто кваліфікованого за законом, що передбачає більш суворе покарання. Наприклад, зміна обвинувачення з ч. 1 ст. 122 КК "Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження" на ч. 2 цієї ж статті;

• злочину, що істотно відрізняється за своїми фактичними обставинами (зміна формулювання обвинувачення — наприклад, формулюють обвинувачення у замаху на злочин замість підготовки до злочину; ставлення в вину іншого злочину — наприклад, замість ст. 186 КК "Грабіж" ст. 187 КК "Розбій");

• менш тяжкого злочину. Наприклад, замість ст. 187 КК — ст. 186 КК.

Доповнення обвинувачення — це одночасне ставлення у вину обвинуваченому первинного обвинувачення та у вчиненні іншого,

10