1. Види співучасників. Підстави та межі кримінальної відповідальності співучасників (кваліфікація їхніх дій та призначення покарання)

Співучасниками злочину, поряд із виконавцем, є організатор, підбурювач і пособник (ст. 27 КК).

Виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений КК.

Організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 13 "Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями", при з'ясуванні змісту ознак, за якими особа може бути визнана організатором вчинення злочину (злочинів) у простих формах співучасті, потрібно виходити з того, що дії організаційного характеру полягають в об'єднанні дій інших співучасників і спрямуванні їх на вчинення одного чи декількох злочинів або в координації поведінки цих осіб.

Згідно п.п. 4-7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 13 "Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями", утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об'єднання для заняття злочинною діяльністю. Зазначені дії за своїм змістом близькі до дій з організації злочину і включають підшукання співучасників, об'єднання їхніх зусиль, детальний розподіл між ними обов'язків, складення плану, визначення способів його виконання. Проте основною метою організатора такої групи (організації) є утворення стійкого об'єднання осіб для заняття злочинною діяльністю, забезпечення взаємозв'язку між діями всіх учасників останнього, упорядкування взаємодії його структурних частин.

Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину. Підбурювач - це особа, яка викликала у виконавця або в інших співучасників рішучість, бажання вчинити злочин, тобто умисел на вчинення злочину.

Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину. Вирізняють такі види пособництва: а) пособництво фізичне: наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод або іншим чином виражене сприяти приховуванню злочину; б) пособництво інтелектуальне полягає у наданні порад, вказівок, а також у заздалегідь обіцяному приховуванні злочинця, засобів чи знарядь учинення злочину, слідів злочину або предметів, здобутих злочинним шляхом, або у придбанні чи збуті таких предметів.

Виконавець (співвиконавець) підлягає кримінальній відповідальності за статтею Особливої частини КК, яка передбачає вчинений ним злочин.

Організатор, підбурювач і пособник підлягають кримінальній відповідальності за відповідною частиною ст. 27 і тією статтею (частиною статті) Особливої частини КК, яка передбачає злочин, учинений виконавцем.

Ознаки, що характеризують особу окремого співучасника злочину, ставляться в вину лише цьому співучасникові. Інші обставини, що обтяжують відповідальність і передбачені у статтях Особливої частини КК як ознаки злочину, що впливають на кваліфікацію дій виконавця, ставляться у вину лише співучасникові, який усвідомлював ці обставини.

У разі вчинення виконавцем незакінченого злочину інші співучасники підлягають кримінальній відповідальності за співучасть у незакінченому злочині.

Співучасники не підлягають кримінальній відповідальності за діяння, вчинене виконавцем, якщо воно не охоплювалося їхнім умислом.

Загальні положення кваліфікації співучас­ті у злочинах зі спе­ціальним суб'єктом

Виконавцем злочинів зі спеці­альним суб'єктом1 може бути лише особа, наділена відповідними озна­ками, вказаними у диспозиції статті Особливої частини. Звідси випли­ває, що особа, яка не є спеціальним суб'єктом, в індивіду­альному порядку не може нести відповідальність за відпо­відною статтею КК. Обговоренню підлягає лише питання про можливість вчинення таких злочинів у співучасті зі спеціальним суб'єктом2.

У теорії кримінального права питання про співучасть осіб, не наділених ознаками спеціального суб'єкта (загальних суб'єктів), у злочинах зі спеціальним суб'єктом вирішується неоднозначно. Одна з позицій полягає у проголошенні недо­пустимості такої співучасті, виходячи з того, що це призведе до безмежного розширення коло осіб, які підлягають кримі­нальній відповідальності, підірве у самій основі ідею виділен­ня самостійних складів злочинів зі спеціальним суб'єктом3.

Інша — зводиться до того, що співучасть у злочинах зі спеціальним суб'єктом може мати місце у випадках, прямо встановлених законом, і не допускається тоді, коли закон окремо не передбачає можливості відповідальності при­ватних осіб за нормами про злочини спеціальних суб'єк-

1              У чинному КК значна кількість статей Особливої частини перед­

бачають відповідальність спеціальних суб'єктів злочину. За оцінками

У Нас недорого Покупайте планшет без ущерба для кошелька! vcene.ua от 800 грн.	Umarex Beretta Elite Пневмат Beretta Elite 2 – оптимальное решение! rozetka.ua 405 грн.	Выбирайте - здесь Мощнейшие ПК в сборе, супер ассортимент! vcene.ua от 1 400 грн.	Онлайн покупки Вечерние платья скидка 50%, регистрируйтесь! prestige.ua Скидка 55%

В. І. Терентьєва, «сучасне кримінальне законодавство містить близько

60% норм, які вказують на спеціальний суб'єкт злочину. При цьому з

718 складів злочину в КК 2001 р. у 414 кваліфікованих складів є непрямі

вказівки на спеціальний суб'єкт (57,6%). Відповідно, у 314 складах, що

становить 43,7%, є пряма вказівка на спеціального суб'єкта. Криміналь­

на відповідальність зверхспеціалізована» (див.: ТерентьєвВ. І. Відпові­

дальність спеціального суб'єкта злочину за кримінальним правом Ук­

раїни: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — Одеса, 2005. — С. 10).

2              Ушаков А. Квалификация преступлений, совершаемых частными

лицами в соучастии со специальным субъектом // Сов. юстиция. —

1972. — № 12. — С. 7.

3              Меркушев М. В. Соучастие в преступлениях со специальным

субъектом // Уч. зап. Белорусского гос. ун-та. — Вып. 34. — Минск,

1957.— С. 16.

Все объявления

ЯндексДирект

Стать партнёром

Внимание! У вас старый Firefox! Срочно обновитесь на новую версию Firefox с Яндексом! Настройки сохранятся. fx.yandex.ru

ЮК "ПРАВОВАЯ ПОМОЩЬ" Одесса Окажем правовую помощь в судебных спорах, регистраций, банкротстве,лицензии Адрес и телефон  ·  urist-odessa.okis.ru

Устали вкалывать на работе? Мы научим вас, как зарабатывать от 300$ не выходя из дома! www.tvoy-startup.org

 

310          Глава 5

тів1. Вона базується на тому, що у КК питання про спів­участь осіб, які не наділені ознаками спеціального суб'єкта, вирішено лише щодо військових злочинів. У ч. 2 ст. 401 КК наведено перелік суб'єктів військових злочинів, а в ч. З да­ної статті встановлено, що «особи, не зазначені у цій статті, за співучасть у військових злочинах підлягають відповідаль­ності за відповідними статтями цього розділу». Виходячи з вказаного, стверджується, що стосовно всіх інших злочинів закон не допускає можливості кваліфікації посягань при­ватних осіб за нормами, які встановлюють відповідальність спеціальних суб'єктів. Обґрунтовану критику такого підхо­ду дав В. В. Устименко, який зазначає, що закон не містить прямої заборони співучасті у злочинах зі спеціальним суб'єктом. Положення КК про співучасть поширюються на всі діяння, вказані в Особливій частині (у тому числі і вчи­нювані спеціальним суб'єктом), практика визнає мож­ливість такої співучасті, а військовослужбовець як спец­іальний суб'єкт злочинів за своєю юридичною природою нічим не відрізняється від інших спеціальних суб'єктів2.

Тому слід погодитися з пануючим у даний час підхо­дом, згідно з яким співучасть у злочинах зі спеціальним суб'єктом допускається, а, відповідно, посягання осіб, не наділених ознаками спеціального суб'єкта, можуть ква­ліфікуватися за статтями Особливої частини, які встанов­люють відповідальність спеціальних суб'єктів3. Однак і

1              Ткаченко В. И., Царегородцев А. М. Правовые последствия соуча­

стия в преступлениях со специальным субъектом / Проблемы борьбы с

преступностью. — Омск—Иркутск, 1976. — С. 41.

RedTram Goods

Как БЫСТРО сделать красивую УКЛАДКУ?

Идеальное тело с Relax and Tone!

Упругий живот всего за месяц!

Хотите увидеть своего малыша на глянце?

2              Устименко В. В. Квалификация преступлений со специальным

субъектом. — К.: УМК ВО, 1988. — С. 32—33.

3              Ушаков А. Квалификация преступлений, совершаемых частными

лицами в соучастии со специальным субъектом. — С. 7; Блум М. И. Не­

которые вопросы квалификации действий соучастников. — С. 32—37;

Бурчак Ф. Г. Учение о соучастии по советскому уголовному праву. — С.

188—190; Сергеев В. Соисполнительство по советскому уголовному пра­

Фотоаппарат "Nikon D90 18-105VR Kit" $1268.00 Компактный, мощный и универсальный!

Акустическая система F&D R-223 Cherry $36.00 Качество звука не перестанет радовать никогда

Часы, от которых Вы будете в восторге $280.00 Patek Philippe по СУПЕРЦЕНЕ

ву // Сов. юстиция. — 1970. — № 18. — С. 5—6.; Тельное П. Ф. Ответ­

ственность за соучастие в преступлении. — С. 148—152; Лыхмус У. Ква­

лификация действий соучастника в преступлении, не обладающего при­

знаками специального субъекта // Уч. зап. Тартусского гос. ун-та. Труды

по правоведению. —Вып. 666. —Тарту, 1984. — С. 38—42; Устименко В.В.

Квалификация преступлений со специальным субъектом. — С. 34; Кри­

мінальне право України. Загальна частина / За ред. М. I. Бажанова,

В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — 2-е вид., перероб. і доп. — С. 239; КладковА.

Квалификация преступлений, совершенных в соучастии. — С. 28.

 

Кваліфікація злочинів, вчинених у співучасті              311

криміналісти, котрі допускають співучасть у злочинах зі спеціальним суб'єктом, не єдині у думках стосовно того, співучасником якого виду може виступати особа, не на­ділена ознаками такого суб'єкта.

Кваліфікація орга-              У теорії кримінального права

нізації злочину зі свого часу стверджувалося, що за-

спеціальним суб'єк- гальний суб'єкт не може виступати

том особою, яка не організатором ряду злочинів, зокре-

наділена ознаками ма службових. Аргументувалося це

такого суб'єкта    тим, що при сумісній злочинній

діяльності приватна особа неодмін­но потрапляє в залежність від службової особи1 і, отже, керує злочинною діяльністю службова особа. У правозас-тосовній практиці, як зазначає В. В. Устименко, пошире­ний також підхід, відповідно до якого дії приватних осіб, що фактично виконували організаторські функції при вчи­ненні розкрадання майна шляхом зловживання службо­вим становищем, кваліфікуються як пособництво чи спів­участь без конкретизації виконуваної ролі2.

Однак більш переконливою видається думка, згідно з якою особа, котра не наділена ознаками спеціального суб'єкта, може виступати організатором відповідних зло­чинів — організовувати або керувати діями спеціальних суб'єктів. Вона не суперечить чинному кримінальному законодавству, оскільки з ч. З ст. 27 КК не випливає, що для того, щоб організувати будь-який злочин чи керувати його вчиненням, потрібна наявність спеціальних ознак у тих випадках, коли вони названі у диспозиції статті Особ­ливої частини.

На сьогодні така позиція є загальноприйнятою у кри­мінально-правовій теорії, підтримується у керівних роз'яс­неннях вищих судових органів, закріплена у новому зару­біжному законодавстві. Пленум Верховного Суду Украї-

1              Соловьев В. И. Борьба с должностными злоупотреблениями, обма­

ном государства и приписками по советскому уголовному праву. — М.:

Госюриздат, 1963. — С. 135.

2              Устименко В. В. Квалификация преступлений со специальным

субъектом. — С. 35.

 

312          Глава 5

ни у п. 11 постанови № 5 від 26 квітня 2002 р. «Про судову практику в справах про хабарництво» вказав, що дії осо­би, яка сприяла у вчиненні злочину тому, хто дав чи одер­жав хабар, або організував цей злочин, або підбурила до його вчинення, належить кваліфікувати як співучасть у даванні чи одержанні хабара. Хоча тут прямо і не йдеть­ся, на яку частину статті КК, що визначає види співучас­ників, слід посилатися при кваліфікації дій приватної осо­би, яка організувала одержання хабара. Вказівка на роль організатора не викликає сумніву, що Верховний Суд Ук­раїни вважає за потрібне визнати таку особу організато­ром саме злочину в сфері службової діяльності. У ст. 34. 4 КК Російської Федерації прямо сказано, що особа, яка не є суб'єктом злочину, спеціально вказаним у відповідній статті Особливої частини цього Кодексу, котра брала участь у вчиненні злочину, передбаченого даною статтею, несе кримінальну відповідальність за цей злочин як органі­затор (В. Н.), підбурювач або пособник.

Тому, за загальним правилом, організатором злочинів зі спеціальним суб'єктом може бути будь-яка особа, у тому числі і не наділена ознаками такого суб'єкта. Дії організа­тора злочину — особи, не наділеної ознаками спеціально­го суб'єкта, кваліфікуються за ч. З cm. 27 КК та стат­тею Особливої частини, що передбачає злочин, виконав­цем якого є спеціальний суб'єкт.

Це, однак, не означає, що дії такої особи у всіх випад­ках кваліфікуються за статтею Особливої частини, яка пе­редбачає відповідальність спеціального суб'єкта. На органі­зацію злочину зі спеціальним суб'єктом поширюються вик­ладені вище положення про значення обставин, які відносяться тільки до особи виконавця злочину, посилю­ють чи пом'якшують лише його відповідальність. Тому у випадках, коли закон диференціює відповідальність залеж­но від особи винного, дії організатора злочину кваліфіку­ються за загальними статтями Особливої частини, а не тими, які передбачають кваліфікований чи пільговий види зло­чину. Наприклад, дії організатора вбивства матір'ю своєї новонародженої дитини кваліфікуються за ч. З ст. 27 — ч. 1 (абоч. 2)ст. 115 КК, а не за ч. 3 ст. 27 — ст. 117 КК.

 

Кваліфікація злочинів, вчинених у співучасті

 

313

 

Кваліфікація дій організатора злочину зі спеціальним суб'єктом

 

Відповідальність

не диференційована

залежно від ознак

суб'єкта

 

Відповідальність

диференційована з

урахуванням ознак

суб'єкта

 

 

 

Дії організатора кваліфікуються за ч. З ст. 27 та тією статтею Особливої частини, що й дії виконавця

 

Дії виконавця

кваліфікуються з

урахуванням наявних

у нього ознак, що

посилюють або

пом'якшують

відповідальність

 

Дії організатора

кваліфікуються за

ч. З ст. 27 та статтею

Особливої частини,

яка передбачає

злочин загального

суб'єкта

 

Схема 23. Кваліфікація дій організатора злочину зі спеціальним суб'єктом

 

Кваліфікація дій під­бурювача, пособни­ка злочину зі спеці­альним суб'єктом

У теорії кримінального права од­ностайною є думка, що підбурюва­чем та пособником злочину зі спе­ціальним суб'єктом може бути і осо­ба, яка не наділена ознаками такого суб'єкта. Дії цих співучасників кваліфікуються, виходя­чи з тих же засад, що і дії організатора злочину зі спе­ціальним суб'єктом.

 

Кваліфікація дій співвиконавця зло­чину зі спеціальним суб'єктом

Відомо, що особа, яка не може бути виконавцем певного злочину (у зв'язку з відсутністю ознак його суб'єк­та),не може бути і співвиконавцем цього посягання. Таке положення

майже одностайно визнається у юридичній літературі. Поділяє його і КК Російської Федерації, який у ч. 4 ст. 34 не називає співвиконавців серед співучасників, котрі мо­жуть нести відповідальність за нормами про злочини зі спеціальним суб'єктом. Тому особа, не наділена ознаками спеціального суб'єкта, може нести відповідальність за

 

314          Глава 5

відповідною статтею Особливої частини КК лише тоді, коли разом з нею у цьому злочині бере участь відповідний спеціальний суб'єкт. Такий спеціальний суб'єкт виконує об'єктивну сторону злочину шляхом використання загаль­ного суб'єкта. На перший погляд, він виступає підбурю­вачем чи організатором дій приватної особи, а та є вико­навцем цього злочину. Але, насправді, приватна особа лише надає сприяння спеціальному суб'єкту у вчиненні злочину і виступає як пособник. Спеціальний суб'єкт, який особисто не виконує об'єктивну сторону злочину, тим не менше визнається виконавцем. У розглядуваній ситуа­ції має місце посереднє виконання злочину.

Виходячи з наведеного, дії особи, яка виконує частину об'єктивної сторони злочину зі спеціальним суб'єктом чи, навіть, всю об'єктивну сторону, кваліфікуються як пособ-ництво відповідному злочину.

Разом з тим у теорії та правозастосовній практиці на­ведене положення не вважається універсальним. Допус­кається можливість співвиконавства у тих злочинах зі спеціальним суб'єктом, об'єктивна сторона котрих скла­дається з декількох діянь, частину з яких може виконати і загальний суб'єкт1. Дії загального суб'єкта можуть квалі­фікуватися як співвиконавство у вказаних злочинах за наявності таких умов:

у злочині бере участь ще одна особа, наділена всіма

ознаками суб'єкта злочину;

ця особа виконує частину об'єктивної сторони зло­

чину, яку може виконати лише спеціальний суб'єкт;

— загальний суб'єкт виконує іншу частину об'єктив­ної сторони, ту, для виконання якої не вимагається наяв­ності ознак спеціального суб'єкта.

Тому в злочинах, об'єктивна сторона котрих включає декілька діянь, частина з яких може бути виконана загаль-

1 Сергеев В. Соисполнительство по советскому уголовному праву. — С. 5—6; Устименко В. В. Квалификация преступлений со специальным субъектом. — С. 36—40; Кримінальне право України. Загальна части­на / За ред. М. I. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — 2-е вид., перероб. і доп. — С. 240; Кладков А. Квалификация преступлений, со­вершенных в соучастии. — С. 28.

 

Кваліфікація злочинів, вчинених у співучасті

 

315

 

Кваліфікація діянь

співвиконавців злочину зі

спеціальним суб'єктом

 

Особа, яка не є

спеціальним суб'єктом, діє разом з

таким суб'єктом,

виконує об'єктивну

сторону злочину або

його частину

 

Особа, котра не є спеціальним суб'єк­том, діє разом з таким суб'єктом, виконує дії, відповідальність за які несе і загальний суб'єкт

 

 

 

Дособництво у злочині спеціального суб'єкта

ч. 5 ст. 27 — стаття

Особливої частини,

яка передбачає злочин

спеціального суб'єкта

 

Сшввиконавство -—■ з

боку спеціального суб'єк-

та, який виконав частину

об'єктивної сторони

злочину особисто або

через загального суб'єкта

ч. 2 ст. 27 — стаття Особливої частини, яка

передбачає злочин спеціального суб'єкта

 

Співвиконавство — з

боку загального

суб'єкта, який виконав

частину об'єктивної

сторони злочину

ч. 2 ст. 27 — стаття

Особливої частини,

яка передбачає злочин

спеціального суб'єкта

 

Схема 24. Кваліфікація співвиконавства у злочинах зі спеціальним суб'єктом

ним суб'єктом, дії останнього кваліфікуються як співви­конавство злочину. При цьому потрібне посилання нач. 2 ст. 27 КК та статтю Особливої частини, яка передбачає злочин, вчинений іншим співвиконавцем — спеціальним суб'єктом.

 

Кваліфікація екс­цесу співучасника

При ексцесі одного чи декількох співучасників інші співучасники несуть відповідальність у межах

змови. Причому викладені вище положення про мож­ливість співучасті лише в умисних злочинах повністю по­ширюються і на аналізовану ситуацію. Вказане означає, що за злочинні наслідки, які становлять ексцес, інші співучасники не можуть нести відповідальність навіть тоді, коли вони допускали можливість їх заподіяння, тоб-

 

316          Глава 5

то якщо ексцес охоплювався їх необережною виною. Це інколи не враховується на практиці.

Показовою щодо цього є ухвала судової колегії у криміналь­них справах Верховного Суду України, винесена у справі К. У ході судового розгляду встановлено, що К. підмовила трьох непов­нолітніх — М., Т. та Г., — засуджених у цій же справі — побити її співжителя С. Домовляючись з М. та іншими засудженими про побиття С, К. не обмежувала їх стосовно ступеня тяжкості уш­коджень, які мали бути заподіяні потерпілому. Виконавці злочи­ну не лише побили потерпілого, а й проникли в його будинок, за­володіли там різними речами. А, вийшовши з будинку, ще запо­діли потерпілому удари, від яких настала його смерть. їх дії були обґрунтовано кваліфіковані за ч. Зет. 142, п. «а» ст. 93 КК Украї­ни 1960 р. Обласним судом К. засуджена за підмовництво до вмис­ного вбивства без обтяжуючих обставин та втягнення непов­нолітніх у злочинну діяльність.

Судова колегія у кримінальних справах Верховного Суду України в ухвалі правильно вказала; те, щоМ., Т. іГ. вийшли за межі домовленості з К. і вбили С, не може бути підставою для визнання її винною у підмовленні засуджених до вчинення умис­ного вбивства, бо ці обставини не охоплювалися умислом К. Далі ця судова інстанція прийшла до висновку, що, беручи до уваги висновки судово-медичної експертизи стосовно тяжкості заподі­яних С. ушкоджень, слід перекваліфікувати дії К. зі статей 19 та 94 КК на ст. 19 та ч. З ст. 101 цього Кодексу1.

З таким рішенням погодитися не можна. Адже не викликає сумніву, що злочин, передбачений ч. Зет. 101 КК, характеризуєть­ся умислом стосовно тяжкого тілесного ушкодження і необереж­ною виною щодо смерті потерпілого. Тому така зміна кваліфікації означає не що інше, як визнання того, що К. виступила підмовни­ком до злочину, наслідки якого заподіяні з необережності — ви­знання можливості співучасті у необережному злочині. Видаєть­ся, що, виходячи з фактичних обставин справи, діяння К. в цій частині повинно бути кваліфіковане за ч. 4 ст. 19 — ч. 1 ст. 101 КК. Підмовляючи до злочину, при неконкретизованому умислі, вона повинна нести відповідальність за фактично заподіяну шко­ду — найбільшу з тієї, що охоплювалася її умислом.