9.5.4 Система електронних платежів Національного банку України

9.5.4.1 Система електронних платежів міжбанківських

розрахунків в Україні

Система електронних платежів (СЕП) - державна платіжна система, що виконує міжбанківські розрахунки, заснована на безпаперовій технології розрахунків і передачі електронних повідомлень засобами електронної пош-ти НБУ. Основою для розробки СЕП стало протокольне доручення Верхов-ної Ради України «Про розробку і введення в дію Системи електронних розрахунків у банківській сфері» від 17.06.1993 p.. З 1 січня 1994 р. СЕП впроваджено в банківську систему України. Розробником СЕП є Національний банк України. НБУ як центральний банк країни організовує міжбанківські розрахунки і бере безпосередню участь у них. Саме НБУ є гарантом платіжної системи в цілому і системи міжбанківських електронних платежів зокрема. Інші банки України як учасники міжбанківських розра-хунків несуть солідарну відповідальність за їхній стан і діють відповідно до нормативних актів НБУ та договорів учасників міжбанківських розрахунків.

Основу існуючої системи міжбанківських розрахунків України становить мережа розрахункових палат НБУ, яку було створено згідно з постановою Правління НБУ від 16.07.1993 р. № 57. Вона складається з територіальних розрахункових палат (ТРП) і Центральної розрахункової палати (ЦРП), які функціонують на базі застосовуваної системи бухгалтерського обліку та звітності НБУ. Територіальна розрахункова палата - це підрозділ ТУ НБУ, до функцій якого належить обслуговування системи електронних платежів і впровадження нових платіжних технологій у межах відповідного регіону. Територіальні РП обслуговують комерційні банки та інші установи, для яких відкрито кореспондентські рахунки (КР) у відповідних територіальних управліннях НБУ.

Центральна розрахункова палата являє собою підрозділ центрального управління НБУ, який повинен обслуговувати систему електронних платежів на всій території України і зводити міжтериторіальний баланс. ЦРП виконує також функції територіальної РП для банківських установ Києва та Київської області (регіону).

Робота системи електронних міжбанківських платежів грунтується на таких головних принципах:

1. СЕП функціонує за схемою типу «брутто», оскільки кожна наступна оплата виконується окремо з урахуванням підсумкового сальдо, отриманого після попередньої операції.

2. Трансакції (ТА), тобто банківські операції з переказування грошових коштів, зокрема й за кордон, відображуються в режимі реального часу на технічних кореспонденських рахунках банків (ТКР) у територіальній РП. Наприкінці дня результати розрахунків відображуються на кореспонден-ських рахунках банків у від повідному територіальному управлінні НБУ.

3. Трансакції, які потенційно приводять до стану овердрафту, тобто до стану, коли на рахунку банку виникає дебетове сальдо, блокуються.

4. Ініційована банківською установою трансакція не підлягає відміні.

5.Ініціатива трансакції належить банкові, який дебетує власний рахунок. Можливість дебетування рахунка іншого учасника СЕП надано лише відповідним підрозділам НБУ.

6. Головним режимом роботи системи є передача електронних платіжних документів і підтвердження їх отримання (квитування).

7. У кожному ТУ НБУ, точніше, в його підрозділі - територіальної РП, ведуться транзитні рахунки для відстежування трансакцій, ініційованих, але не закінчених протягом одного банківського дня.

8 .Граничні суми трансакцій у системі не обумовлені. Банки виконують початкові платежі в СЕП у межах значення свого КР.

9. СЕП є власністю НБУ й обслуговує комерційні банки та інші установи на договірній основі.

Система міжбанківських електронних платежів має трирівневу ієрархічну структуру. На першому, верхньому, рівні СЕП міститься Центральна розрахункова палата. Вона обслуговується програмно-технічним комплексом АРМ-1, що виконує такі основні функції:

- «пересилання» міжтериторіальних електронних документів засобами електронної пошти НБУ;

- перевірку правильності формування електронних документів;

- формування й підтримання в робочому стані основних довідників НБУ;

- захист електронних документів і системи в цілому від несанкціонованого доступу.

- диспетчеризацію проходження міжтериторіальних платежів і синхронізацію закриття операційного дня банку.

На другому рівні мережі знаходяться територіальні РП, які обслугову-ються своїми програмно-технічними комплексами АРМ-2. АРМ-2 - це програмно-технічний комплекс (ПТК), встановлений у територіальній РП і призначений для обслуговування певної кількості банків цього регіону та організації взаємодії з іншими АРМ-2. Територіальна РП може експлуату-вати один чи кілька АРМ-2 залежно від кількості банків регіону та активнос-ті проведення ними міжбанківських платежів. Кожне АРМ-2 забезпечує виконання таких основних операцій:

- обмін електронними документами між самою територіальною РП і банками-учасниками міжбанківських розрахунків, що знаходяться в одному регіоні з територіальною РП;

- формування та відправлення міжтериторіальних платежів до ЦРП; « отримання міжтериторіальних платежів від ЦРП та їх аналіз;

- обмін електронними документами з іншими АРМ-2;

- обмін інформацією з ОДБ даного ТУ НБУ.

На третьому, нижньому, рівні СЕП перебувають КБ-учасники між-банківських електронних розрахунків, які діють на підставі угод із терито-ріальною РП на проведення розрахунків. Учасниками електронних платежів, які можуть здійснювати за допомогою СЕП міжбанківські розрахунки, є будь-які кредитно-фінансові підприємства та організації, котрі мають відкриті КР у відповідних ТУ НБУ та задовольняють вимоги, що їх висуває НБУ до учасників СЕП. У розпорядження кожного з учасників платежів надається єдина копія програмно-технічного комплексу з умовною назвою АРМ НБУ, через який банк обмінюється інформацією із СЕП за допомогою файлів, структуру та функціональне призначення яких визначено.

Оскільки для передачі пакетів використовується система електронної пошти НБУ, то банк одночасно є й абонентським вузлом цієї пошти, а АРМ НБУ - одним з основних кінцевих користувачів цього вузла.

Між учасниками СЕП на різних рівнях циркулюють різного роду платіжні документи, зокрема електронні документи (ЕД). Банківський електронний документ - це банківське повідомлення встановленого формату, яке містить у собі інформацію про перерахування коштів і зберігається у файлі на машинних носіях, а також передається у складі файла засобами електронної пошти. Адресат, отримавши файл платіжних документів, передає на адресу відправника підтвердження у вигляді файла-квитанції, що містить основні характеристики первинного файла, а також результати перевірки з рішенням про те, прийнято файл до обробки чи ні.

У СЕП існує система захисту платіжних документів, яка грунтується на проведенні постійного оперативного банківського обліку, контролю та аналізу обсягів і напрямів руху грошових коштів, які «несуть» ЕД на всіх етапах маршруту їх переміщення.

Проходження платежів у СЕП. Платіжні документи готуються комерційним банком для передавання в СЕП. Одиницею обміну даними між елементами СЕП є не окремий платіжний документ, а пакет (конверт) платіжних документів у вигляді файла певного типу. Після перевірки, здійснюваної на АРМ НБУ, пакет платіжних документів у вигляді файла типу А із цього робочого місця надходить до АРМ-2 територіального РП, що обслуговує даний банк. Файл А містить інформацію про початкові платежі банку - відправника платежів у СЕП. Кожний інформаційний рядок несе інформацію про один платіжний документ, всі документи файла повинні бути подані в одній валюті. Заголовковий рядок файла А має структуру, наведену у табл. 9.1.

Таблиця 9.1 - Структура заголовочного рядка файла А.

№з/п	Назва реквізиту	Тип	Довжина
1	2	3	4
1	Назва файла	с	12
2	Дата + час створення файла	D	10
3	Кількість інформаційних рядків у файлі	N	6
4	Сума дебету по файлу	N	16
5	Сума кредиту по файлу	N	16
6	Електронний цифровий підпис (ЕЦП)	В	64
7	Ідентифікатор ключа ЕЦП	С	6
8	ЕЦП заголовкового рядка	В	64

На АРМ-2 вхідний пакет перевіряється на відповідність прийнятим у СЕП вимогам. Якщо пакет приймається, то платіжні документи з нього просуваються далі по СЕП.

Інформаційний рядок файла А має структуру, наведену у табл. 9.2.

Таблиця 9.2 - Структура інформаційного рядка файла А.

№з/п	Назва реквізиту	Тип	Довжина
1	2	3	4
1	МФО банку А	N	9
2	Особовий рахунок клієнта банку А	N	14
3	МФО банку Б	N	9
4	Особовий рахунок клієнта банку Б	N	14
5	Ознака «дебет/кредит» платежу	С	1
6	Сума платежу	N	16
7	Вид платежу	N	2
8	Номер операційного платежу	С	10
9	Валюта платежу	N	3
10	Дата платіжного документа	D	6

У противному разі пакет не приймається загалом, без відокремлення в ньому некоректних документів. При цьому у файлі-квитанції типу Т вказу-ються номери забракованих у ньому документів і кодів наявних у них поми-лок. Забраковані на рівні АРМ-2 файли не обробляються і не повертаються до АРМ НБУ, а зберігаються у відповідних базах даних АРМ-2 й можуть бути використані як довідковий матеріал. АРМ-2, прийнявши пакети платіж-них документів, «розкриває» ці пакети і, перш ніж передати їх далі, групує отримані документи за таким правилом. Якщо банк-отримувач платіжного документа обслуговується тим самим АРМ-2, то формується пакет (у вигляді файла типу В) безпосередньо для цього банку, якщо ж він обслуговується іншим АРМ-2 тієї самої палати, то формується пакет (у вигляді файла типу С), який містить усі платіжні документи від банків даного АРМ-2 для банків АРМ-2 отримувача. Сформований пакет надсилається до АРМ-2 іншої територіальної РП. Коли ж банк-отримувач обслуговується іншою територіальною РП, то даний платіжний документ включається до пакета (також файл типу С), який містить усі платіжні документи від банків даної територіальної РП для банків ТРП-отримувача. Сформований пакет надсилається до АРМ-2 відповідної територіальної РП.

АРМ-2, що знаходиться у територіальній РП-отримувачі, приймає пакет платіжних документів від АРМ-2 територіальних РП-відправників поряд із пакетами платіжних документів від своїх комерційних банків, розкриває прийняті пакети і відповідно перегруповує вміщені в них документи. Далі платіжний документ потрапляє до пакету (файл типу В) для банка-отримувача і відправляється йому в разі його виходу на зв'язок з територіальною РП. Отже, на рівні територіальної РП отримують «конверти» з платіжними документами, розкривають їх і працюють безпосередньо з документами: формують із них нові пакети, не змінюючи суті та змісту самих документів. На підставі аналізу файлів-квитанцій і пакетів завжди можна встановити факт і час проходження (непроходження) за маршрутом вузлів СЕП кожного відправленого із КБ платіжного документа. На цій базі в СЕП працює система з надання довідок про проходження документів. Відображення сум платежів при міжбанківських розрахунках на відповідних особових і балансових рахунках забезпечує можливість проведення бухгалтерського обліку і контролю правильності проходження платежів на рівні як КБ, так і ТУ НБУ.

У забезпеченні нормальної роботи такої складної системи, як СЕП, дуже важливими є регламентація етапів технології та узгодження роботи всіх її елементів у часі. Цю функцію виконує Центральна розрахункова палата (ЦРП). Впродовж робочого дня ЦРП працює у звичайному режимі з передачі та контролю даних. Основне програмне забезпечення ЦРП - комплекс АРМ-1 працює в автоматичному режимі. Наприкінці робочого дня виконуються зведені баланси міжтериторіальних платежів. За умови їх успішного завершення із ЦРП до територіальної РП надсилається дозвіл на виконання технологічного етапу - «Кінець робочого дня». Коли від територіальної РП отримано сигнал про закінчення робіт, у ЦРП виконуються заключні роботи з формування та передавання до центрального офісу НБУ звітних форм, а також системні процедури, пов'язані із закінченням поточного робочого дня і підготовкою до початку наступного, включаючи архівацію даних тощо.

У територіальній РП до початку робочого дня також виконуються підготовчі системні роботи. Протягом робочого дня в територіальній РП оброблюються платіжні дані за загальною технологією. Кожний АРМ-2 територіальної РП працює в циклічному режимі. Інтервал циклу (повної обробки даних) становить від 15 до ЗО хвилин залежно від кількості прийнятих пакетів і документів у них.

Технологічний етап роботи «Кінець робочого дня» для територіальної РП настає після сигналу ЦРП. На цьому етапі в територіальній РП припи-няється робота з прийому платіжних документів і виконуються заключні роботи з формування банком виписок, передачі оборотів по ТКР за день до ОДБ ТУ НБУ, передачі звітних форм, технічної інформації до ЦРП і т. ін. Етап технології «Кінець робочого дня» здійснюється в КБ за умови, що на всі відправлені файли платіжних документів (файли типу А) отримано від територіальної РП файли-квитанції (типу Т), а також сформовано й відправлено до територіальної РП файли-квитанції (типу S) на всі отримані банком від територіальної РП зворотні платежі (файли типу В).

Інформаційний обмін СЕП з комерційним банком. Обробка всіх (тих, що надійшли як безпосередньо від клієнта, так і за допомогою СЕП) платіж-них розрахункових документів на рівні КБ виконується за допомогою ПТК «Операційний день банку» (ОДБ). Обмін і взаємодія КБ із СЕП зводиться до обміну інформацією через АРМ-3 та файлами встановленої структури. Усі файли обміну є текстовими. Вони мають однакову структуру і складаються зі службового, заголовного та інформаційного рядків. Серед файлів обміну основними є файл початкових платежів даного банку до інших банків - так званий файл типу А і файл зворотних платежів від інших банків - так званий файл типу В. Файл типу А готується ОДБ комерційного банку і передається ДРМ-3 цього самого банку, який передає скомпоновані платіжні електронні документи в конверт на АРМ-2 територіальної РП. Файл типу В прийма-ється ОДБ від АРМ НБУ, яке у свою чергу отримує його від АРМ-2 територіальної РП. Файл В містить інформацію про зворотні платежі на банк (отримувач платежів). Структура заголовного та інформаційного рядків файла В така сама, як і структура відповідних рядків файла А. Щоб забезпечити надійність роботи системи, на кожний відправлений чи прийнятий інформаційний файл типу А чи В формується відповідний файл-квитанція типу Т для файла А і типу S для файла В.

Файл типу V - виписка із технічного кореспондентського рахунка комерційного банку за поточний банківський день.

Файл типу U призначений для коригування списку учасників електронних платежів. Файли U мають послідовну нумерацію протягом року в десятковій системі числення.

Файл К містить інформацію про залишки коштів на коррахунку, формується при сеансах зв'язку АРМ НБУ з АРМ-2 протягом усього дня. Наприкінці робочого дня формується файл протокольного звіту про роботу за день типу Z. Він містить інформацію про роботу банку з АРМ-2 упродовж усього банківського дня. Переданий до територіальної РП файл Z є сигналом для АРМ-2 про те, що відповідний банк закінчив роботу з прийому/передачі пакетів платіжних документів і квитанцій на них (файлів А, В, Т, S). Якщо банк працює більш як з однією валютою, то в момент формування файла Z одночасно створюються та відправляються до територіальної РП окремі файли Z за кожною з валют.

Крім названих файлів, в обміні інформацією між АРМ-3 та АРМ-2 можуть брати участь і технологічні файли типу F, О та М.

Файли типу F містять ліміти для філій банку і призначені для управління їхньою роботою в СЕП з боку головного банку. Вони поділяються на підтипи, різні за структурою та призначенням. Підтип файла визначається першим символом розширення його імені.

АРМ-2 формує файл типу О про причини відбракування файлів, що надходять від ОДБ та АРМ-2. Якщо файл забракований у цілому, то файл О не має інформаційних рядків.

Файл типу М призначений для забезпечення реалізації сьомої моделі роботи КБ у СЕП. Він несе в собі бізнес-правила, що регламентують роботу філій банку. Загальну схему обміну файлами між ОДБ комерційного банку та АРМ-2 наведено на рис. 9.2.

АРМ

НБУ

З АРМ-1

Початок

банківського дня

Прийом-

передача

платіжної

інформації

Кінець банківського дня в банку

Кінець банківського дня в ТРП

Рисунок 9.2 - Схема обміну файлами СЕП між банком і ТРП

Основні напрями розвитку СЕП. З пожвавленням економічної активності в Україні, включенням до СЕП додаткових фінансових інстру-ментів, реалізацією інтерфейсів цієї системи з іншими платіжними система-ми, включаючи міжнародні, СЕП стане неспроможним задовольняти потре-би банківської сфери України. Тому департамент інформатизації НБУ проводить роботу із запровадження платіжної системи нового покоління, що має врахувати можливі у перспективі потреби банківської сфери України та світовий досвід.

Зважаючи на світові тенденції розвитку платіжних систем, НБУ створив у рамках СЕП систему термінових переказів (СТП). СТП НБУ дає змогу миттєво переказувати кошти на кореспондентські рахунки банків-учасників. Організована вона на принципово нових засадах - оп-1іпе-технологіях. On-line - це режим, за якого користувач отримує реакцію системи на ініціалізовану трансакцію практично миттєво, а результат її виконання технологічно оформлено як невід'ємну складову самої трансакції, при цьому між ініціалізацією трансакції та отриманням результату не можна виконати дії, що не стосуються даної трансакції.

Основними характеристиками платіжної системи нового покоління є:

- програмне забезпечення системи буде розроблене на основі мов програмування четвертого покоління, SQL та інших сучасних засобів і технологій, з орієнтацією на розробку і зберігання інформації в сховищах даних, на ведення централізованих баз даних у підрозділах НБУ;

- система уможливить виконання грошових переказів у режимі реального часу (off-line) для банків, які не мають змоги застосувати новітні технології виконання платежів;

- наявність гнучких і надійних засобів виходу в такі міжбанківські платіжні системи, як S.W.I.F.T., платіжні системи країн СНД тощо;

- наявність інтерфейсу з усіма загальнодержавними електронними системами рахунків, що працюватимуть на території України (такими як казначейство, фондовий ринок, національна система масових електронних платежів із використанням розрахункових карток тощо);

- буде виконане резервування інформаційного, програмного і технічного забезпечення системи з метою підтримання та безперебійного функціонування на випадок непередбачених аварійних ситуацій як стихійного, так і зловмисного характеру;

- постійно проводитиметься удосконалення внутрібанківських платіжих систем, їх інтеграція із системою електронних міжбанківських розрахунків;

- розширюватиметься спектр послуг учасникам системи електронних розрахунків, змінюватиметься надійність і безпека системи.

Основні компоненти платіжної системи нового покоління такі:

- головна книга НБУ (ГК), яка повинна вестися централізовано, під управлінням інтегрованої банківської системи (ІБС); кореспондентські рахунки комерційних банків при цьому є складовою головної книги;

- система моніторингу рахунків (СМР), яка у взаємодії з інтегрованою банківською системою проводить управління (моніторинг) кореспондент-ськими та іншими технологічними і транзитними рахунками, пов'язаними з міжбанківськими розрахунками;

- система термінових платежів (СТП). За її допомогою комерційні банки проводять платежі великими сумами та термінові платежі (за міжнародною класифікацією це - система RT-GS-real- time gross settlement system);

- традиційна СЕП як система клірингових розрахунків (СКР); інші учасники розрахунків.

Запровадження системи нового покоління міжбанківських розрахунків дає змогу:

- задовольнити потреби економіки України, що реформується і розвивається;

- забезпечити керівництво НБУ оперативною і точною інформацією про переміщення грошових коштів і стан кореспондентських рахунків для прийняття рішень щодо монетарної політики НБУ;

- забезпечити виконання міжбанківського етапу всіх видів безготівкових розрахунків, передбачених відповідними інструкціями НБУ;

- скоротити витрати часу на виконання міжбанківських роз рахунків;

- прискорити обіг грошових коштів, особливо великих сум;

- підвищити безпеку системи міжбанківських розрахунків;

- розширити спектр послуг для користувачів;

- удосконалити і поширити процедури внутрішньобухгалтерського обліку та контролю;

- зменшити вартість банківського посередництва шляхом оптимізації платіжних засобів і раціоналізації систем.

Система електронних міжбанківських розрахунків України планується як цілісна система, що базується на архітектурі клієнт-сервер. Вона призначена для виконання міжбанківських розрахунків у найбільш зручній для конкретного користувача формі та для моніторингу кореспондентських розрахунків банківських установ України.

9.5.4.2. НБУ - користувач світової міжбанківської телекомунікаційної системи S.W.I.F.T.

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» на Національний банк України покладаються функції удосконалення операцій в іноземній валюті. Для забезпечення організації та прискорення розрахунків на міжнародному рівні в НБУ створено Центр міждержавних розрахунків. Згідно із затвердженим Положенням про Центр міждержавних розрахунків його основними завданнями є:

- прискорення міжнародних міжбанківських розрахунків, підвищення їх надійності і достовірності;

- запровадження сучасних технологій в міжнародних розрахунках;

- встановлення кореспондентських відносин з банками України;

- відкриття кореспондентських рахунків НБУ за кордоном;

- виконання розрахунково-касового обслуговування бюджетних установ і клієнтів Центру;

- укладання угод про технологію проведення розрахунків через кореспондентські рахунки НБУ;

- виконання міжбанківських розрахунків з банками інших країн;

- обслуговування кореспондентських рахунків НБУ за кор доном;

- відкриття і введення субкореспондентських рахунків в іноземній валюті для територіальних управлінь НБУ та ін.

Кореспондентський рахунок - це рахунок, на якому відображуються розрахунки, виконані однією банківською установою на основі укладеної кореспондентської угоди. Платежі за кореспондентськими рахунками можуть виконуватися в межах залишків коштів на рахунках, або з перевищенням залишків за рахунок наданого кредиту (овердрафта), що має бути обумовлено в угоді. Валютні кореспондентські рахунки відкривають в Центрі міждержавних розрахунків для комерційних банків, які мають кореспондентські відносини з НБУ. Кореспондентські відносини можуть існувати між різними типами кредитних установ, в тому числі банками із різних країн: між незалежними комерційними банками, між комерційними банками і центральним банком даної або інших країн, між центральними банками суверенних держав. На практиці банки як учасники кореспондент-ських відносин можуть мати кілька видів кореспондентських рахунків.

Міжнародні міжбанківські розрахунки проводяться в Україні за двома варіантами технологій: децентралізованим і централізованим. У разі децентралізованого варіанта комерційні банки використовують такі засоби зв'язку, як S.W.I.F.T. або телекс для прямого виходу на закордонні мережі, у разі централізованого - платежі з України в адрес клієнтів, що знаходяться за кордоном, проходять на території України за схемою: підприємство — комерційний банк — ТРП — ЦРП — S.W.I.F.T.

Мережа S.W.I.F.T. базується на чотирирівневій архітектурі і керується системним керуючим процесором (System Control Processor — SCP). У S.W.I.F.T. вирізняють такі чотири рівні:

1. Термінал користувача, що дає йому змогу приєднуватися до мережі. На ринку існує великий вибір терміналів приєднання до S.W.I.F.T. різних виробників, однак усі вони мають бути сертифі ковані S.W.I.F.T.

2.Територіальні процесори, призначенням яких є одержання повідомлень від користувачів з деякої обмеженої території і перевірка їх для первинної обробки на груповому процесорі (слайс-процесорі). Вони забезпечують підтримку протоколів прикладного рівня, контроль усіх вхідних повідомлень на відповідність стандартам, здійснюють верифікацію контрольних сум, генерують користувачам повідомлення про успішність проходження фінансових повідомлень. Територіальні процесори розміщені в операційних центрах, працюють без участі людини й обладнані комп'ютерами Unisys A Series, дубльованими з метою безпеки.

3.Групові процесори (слайс-процесори), також розміщені в операційних центрах, містять по три комп'ютери А12 фірми Unisys, один з яких працює в режимі «гарячого» резерву. У слайс-процесорах здійснюються основна маршрутизація повідомлень і обробка системних повідомлень, а також довгострокове і короткострокове архівування повідомлень, генерування системних звітів та ін.

4. Процесори управління системою - це новий рівень, введений у S.W.I.F.T. Цей архітектурний рівень не зайнятий обробкою повідомлень, а призначений винятково для керування системою.

Транспортна мережа S.W.I.F.T. - це загальносвітова мережа високошвидкісних ліній передачі даних високої ємності, що використову-ють комунікаційний протокол Х.25 для передачі даних між пунктом доступу до мережі та операційними центрами. Користувальницькі термінали з'єднуються з транспортною мережею S.W.I.F.T. за допомогою місцевих ліній, що підведені до працюючого без участі людей пункту доступу, називаного точкою доступу S.W.I.F.T.

Забезпечення безпеки функціонування S.W.I.F.T. У силу специфічних вимог щодо конфеденційності переданої фінансової інформації мережа S.W.I.F.T. забезпечує високий рівень захисту повідомлень. Цьому сприяє системний підхід, у рамках якого для забезпечення інтегральної безпеки системи приділяється увага всім компонентам: програмному забезпеченню, терміналам, технічній інфраструктурі, персоналу, приміщенням. Безпека комунікацій S.W.I.F.T. забезпечується шифруванням усіх повідомлень, переданих по міжнародних лініях зв'язку, що робить їх недоступними третім особам. Повідомлення запам'ятовуються також у зашифрованому вигляді, тому і персонал не може їх прочитати без спеціального допуску.

Отже, економічна доцільність використання S.W.I.F.T. у системі міжбанківських відносин означає надання швидкого і зручного обміну інформацією між банками і фінансовими Інститутами, розташованими в усьому світі, більш ефективного використання коштів за рахунок прискорення проведення платежів та одержання підтверджень, зростання продуктивності системи взаєморозрахунків, підвищення рівня банківської автоматизації

.