Тема 8. Екологічні основи регіонального планування.

Короткий зміст.

Екологія у регіональному розвитку зараз відіграє особливу роль. Високий рівень якості життя тепер вже не може сприйматись без врахування екологічної характеристики. Проблеми збереження при­родних утворень розуміються як обов'язкова умова збереження живого. У взаємовідношеннях економіки та екології домінуюча роль повинна належати еколо­гічно обмеженим економічним цілям.

Регіональна урбоекологія є специфічним напрямком у містобудівній науці, предметом якого є дослідження закономірностей взаємодії містобудівних структур вищого порядку з природним середовищем. Ареною регіональної урбоекології є великі простори, барвиста мозаїка природних і культурних ланд­шафтів у їх взаємодії. Мета її полягає у пошуку шляхів та розробці рішень з організації території в широ­кому розумінні, спрямованих не лише на забезпе­чення припустимих гігієнічних та інших умов життя населення, але й на раціональне природокористування. Отже, містобудівна наука і практика вивчає екологічну про­блему у двох напрямках: теоретичне осмислення впливу еколо­гічного фактора на розвиток територіальних систем, розробка методів аналізу процесів освоєння про­стору, впровадження розробок та моніторинг.

Особлива увага в екологічній сфері приділяється функціональному зонуванню, ефективному розміщенню виробництва і населення. Облік екологічного фактора можливий лише за наявності постійно оновлюваної системи плануваль­них робіт, які послідовно проводяться на усіх терито­ріальних рівнях. На макротериторіальному рівні екологічним завданням є створення містобудівних умов для забезпечення екологічної рівноваги. На рівні схем і проектів регіонального планування містобудівні структури дослі­джуються і конструюються більш детально, а взаємо­зв'язки між природною та антропогенною підсистемами тут особливо суперечливі. Тому задачі формування регіонального екологічного каркасу містять розробку конкретних природоохорон­них та санітарно-гігієнічних заходів (створення систем очищення повітря, води, ґрунту, виділення охоронних та санітарно-захисних зон, системи зелених насаджень).

Розділ з охорони навколишнього середовища у сучасних схемах регіонального планування є дуже вагомим – проблеми нераціонального використання природних ресурсів вже дають реальні негативні наслідки. У відповідних розділах вирішуються питання охорони повітряного басейну, поверхневих та підземних вод, грунтів і рослинності, тваринного світу, пам'яток природи, захисту від шуму, радіації, проблеми знешкодження та ізоляції промислових відходів (газоподібних, рідких, твердих, токсичних, радіаційних). Розробляються заходи з відновлення природних компонентів, оздоровлення середовища, раціонального розміщення зон тощо.).

Контрольні запитання:

1. Які передумови привели до екологізації регіонального планування?

2. Який функціональний характер завдань регіонального планування у зоні охорони навколишнього середовища?

3. Що розуміють під "джерелами деградації навколишнього середовища"?

4. У чому полягають локальні заходи з охорони навколишнього середовища та як вони включаються в екологічний блок?

5. Якими є місце, роль та склад регіональних заходів з охорони навколишнього середовища у районному плануванні?

Література:

2. 3.с.182-210. 4.с.147-153. 6.с.116-127. 7.с.143-157. 10.с.8-21, с.164-182, с.183-200. 17.с.15-116, с.404. 21.с.3-8, с.67-77.