Розв’язання

1. За табл.2.1 визначаємо категорію стійкості атмосфери, що відповідає погодним умовам і заданій порі доби. За умовою: хмарність середня (4), день, швидкість приземного вітру V₁₀=4 м/с.

Згідно з табл.2.1 категорія стійкості Д (ізотермія).

2. За табл.2.2 визначаємо середню швидкість вітру V_ср в шарі поширення радіоактивної хмари.

Згідно з табл.2.2 для категорії стійкості Д і швидкості приземного вітру V₁₀=4 м/с середня швидкість вітру V_ср=5 м/с.

3. Згідно з табл.2.4 для заданого типу ЯЕР (РБМК-1000) і частки викинутих РР (h=50 %) визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення місцевості і наносимо їх у масштабі у вигляді правильних еліпсів (рис.2).

Рис.2

4. Виходячи із заданої віддалі об’єкта народного господарства (R_х=24 км) до аварійного реактора з врахуванням утворених зон забруднення встановлюємо, що об’єкт опинився на внутрішній межі зони “Б”.

5. За табл.2.7 визначаємо час початку формування сліду радіоактивного забруднення (t_ф) після аварії (час початку випадання радіоактивних опадів на території об’єкта). Для R_х=24 км, категорії стійкості Д і середньої швидкості вітру V_ср=5 м/с, t_ф=1,2 год (методом інтерполяції).

Отже, об’єкт через 1,2 год після аварії опиниться в зоні радіоактивного забруднення, що вимагає прийняття додаткових заходів захисту робітників і службовців.

6. За табл.2.10 для зони забруднення “Б” з врахуванням часу початку робіт (Т_поч=2 год) і тривалості робіт (Т=12 год) визначаємо дозу опромінення, яку отримають робітники і службовці об’єкта (особовий склад формувань) при відкритому розміщенні всередині зони “Б”. Згід­но з табл.2.10 Д_зони=17,1 бер. З врахуванням знаходження об’єкта на внутрішній межі зони “Б” дозу опромінення визначаємо за формулою:

Д_опр.=Д_зони*К_зони*(1/К_посл.) бер,

де Д_зони=17,1 бер; К_посл=5 (згідно з умовою); К_зони=1,7 (примітка до табл.2.10).

Д_опр=17,1*1,7*(1/5)=5,8 бер.

Розрахунки показують, що робітники і службовці об’єкта за 12 год робіт в зоні “Б” можуть отримати дозу опромінення 5,8 бер, що перевищує гранично допустиму дозу Д_вст=5 бер.

7. Використовуючи дані табл.2.10 і формулу (1), визначаємо допустимий час початку роботи робітників і службовців об’єкта після аварії на АЕС за умови отримання Д_опр не більше за 5 бер.

За формулою (1) визначаємо Д_зони, що відповідає Д_опр=5 бер.

5=Д_зони*К_зони*(1/К_посл.)=Д_зони·1,7·(1/5)

Д_зони=25/1,7=14,5 бер.

Згідно з табл.2.10 Д_зони=14,5 бер при Т=12 год відповідає час початку робіт Т_поч=6 год.

Отже, робітники і службовці, щоб отримати дозу, не вищу від встановленої, можуть починати роботу в зоні і виконувати її протягом 12 год не раніше ніж через 6 год після аварії на АЕС.

Оцінка радіаційного стану за даними розвідки

У даному випадку використовуються такі вихідні дані:

1. Координати точок вимірювання рівнів радіації.

2. Астрономічний час вимірювання рівнів радіації – t (год).

3. Фактичні значення виміряних рівнів радіації – P_t (P/год).

4. Час початку опромінення з моменту аварії – Т_поч. (год).

5. Тривалість опромінення – Т (год).

6. Встановлена доза опромінення – Д_вст. (Р).

7. Кратність послаблення радіації – К_посл..

З використанням дозиметричних приладів вимірюють рівні радіації в заданих точках місцевості. Рівні радіації, виміряні у різний час з моменту аварії, перераховуються, як правило, на першу годину після аварії Р₁ (Р/год). Це здійснюється за допомогою коефіцієнтів перерахунку рівнів радіації на будь-який заданий час t після аварії. Відомо, що з часом рівні радіації на забрудненій радіоактивними речовинами місцевості зменшуються згідно з законом розкладу радіонуклідів. При аварії на АЕС цей закон описується рівнянням

P_t = P₁· t^-0,5,

звідси

P₁ = P_t· t^-0,5 .