Лекція 12

6.6 Контроль якості земляних споруджень

Кожне земляне спорудження повинне виконуватися строго по проекті з дотриманням технічних норм і умов на провадження робіт, викладених у СНиП ІІІ-Б.1-62.

При ритті траншей і котлованів перевіряються вертикальні відмітки, горизонтальна прив'язка і правильність осей. На прийняті замовником підстави складаються акти на сховані роботи, у яких відзначаються відповідність обсягу і якості виконаних робіт проектним даним і технічним умовам.

При зведенні насипів установлюється спостереження за якістю ґрунту, ступенем його вологості й ущільнення. Ступінь ущільнення ґрунту при відсипанні насипів перевіряється на пробах і лабораторному дослідженні. У випадку появи ознак порушення стійкості земляного полотна проводять регулярне спостереження і, якщо потрібно, підсилюють спорудження забиванням шпунтів, відсипанням збоку утримуючого чи насипу пристроєм бетонних і залізобетонних підпірних стінок.

СНиПом установлені наступні допуски при виконанні земляних споруд: відхилення від проектного профілю дна водовідвідних канав - 0,0005; у поперечних розрізах - 100 мм; відхилення відміток дна котловану під збірні фундаменти - ±50 мм. Не допускається збільшення крутості укосів земляного полотна, звуження земляного полотна, зменшення мінімальних ухилів дна канав і дренажів, зменшення поперечних розмірів кюветів. При вертикальному плануванні відхилення по ухилах не повинні перевищувати 0,001.

При відсипанні насипів у зимових умовах необхідно особливо ретельно вести спостереження за якістю ґрунтів і їх ущільненням. Дані контрольних спостережень щодня заносяться в спеціальні журнали, у яких указується характеристика ґрунтів, способи розробки і транспортування, товщина шарів, що відсипаються, ступінь ущільнення, склад мерзлого ґрунту й ін.

6.7. Техніка безпеки при виробництві земляних робіт (сНиП III-a. 11—62)

Якщо на території будівельного майданчика є підземні комунікації, необхідно мати дозвіл відповідних організацій на право виробництва земляних робіт. У безпосередній близькості до підземних мереж земляні роботи повинні вироблятися вручну під спостереженням виконавця робіт або майстра і представника замовника. У випадку виявлення підземних споруджень, не передбачених планом, земляні роботи припиняються до з'ясування характеру виявлених споруджень і одержання додаткового дозволу. Особливо обережно потрібно вести роботи поблизу електричних кабелів.

Котловани і траншеї в місцях, де проходять люди, повинні бути обгороджені.

У ґрунтах природної вологості з непорушеною структурою при відсутності ґрунтових вод котловани і траншеї можна рити з вертикальними стінками без кріплень на глибину не більш: у піщаних і гравелистих ґрунтах - 1, у супесках - 1,25, у суглинках, глинах і сухих лісовидних ґрунтах - 1,5 і в особливо щільних ґрунтах - 2 м.

Траншеї і котловани глибше зазначених робляться з укосами або з кріпленням вертикальних стінок. При глибині котлованів або траншей до 5 м кріплення виконується інвентарним щитом (рис. 5.7, а), при більшій - по індивідуальних проектах.

У виняткових випадках стінки траншів кріпляться окремими дошками: горизонтально-рамні кріплення в сухих ґрунтах (мал. 5.7, б, г); горизонтальні в сухих слабких ґрунтах (мал. 5.7, б); вертикальні рамні (мал. 5.7, д) - при механічній відривці траншей.

Рис. 5.7. Типи кріплень стінок траншей і котлованів:

а - інвентарне; б - горизонтальні рамні; в - горизонтальні суцільні; г -горизонтальні з прозорами; д - вертикальні рамні; е - підносні; ж - анкерні; з - шпунтові; 1 - щити або окремі дошки; 2 - трубчасті упори; 3 - гвинтові рами; 4 -монтажна стійка; 5 - рукоятка; 6 - гвинти; 7 - розпірки; 8 - бобишки; 9 - стійки; 10 - бруски; 11 - підкоси; 12 - свайка; 13 - анкер; 14 - дерев'яні шпунтові рейки; 15 - дерев'яний шпунт; 16 - металеві шпунтові ряди.

Вертикальні стінки котлованів розкріплюються підкосами (рис. 5.7, е) або анкерами (рис. 5.7, ж). Анкерні свайки розміщаються від брівки котловану на відстані В=H/tg , де Н - глибина котловану, м;  - кут природного укосу.

У ґрунтах, насичених водою, стінки котлованів і траншей кріпляться металевим або дренажним шпунтовим огородженням (мал. 5.7, з).

При роботі екскаватора не дозволяється знаходитися стороннім особам у радіусі дії екскаватора. Під час перерви в роботі ківш повинний бути опущений на землю. Шлях для пересування екскаватора повинний бути спланований.

Розробляти ґрунт способом гідромеханізації дозволяється тільки при наявності проекту провадження робіт. Відстань гідромонітора від стінки вибою допускається не менш висоти вибою, а в щільних ґрунтах - 1,2 його висоти. Границя можливого обвалення в межах 3 - 4 обсягів денного вироблення угорі вибою відгороджується, перебування людей у цій зоні не допускається. Між гідромонітором і насосною станцією встановлюється аварійна сигналізація.

Під час грози під лініями електропередач працювати з гідромоніторами забороняється.

При розробці ґрунту вибухом необхідно керуватися «Єдиними правилами безпеки ведення підривних робіт». Керувати підривними роботами повинні інженери і техніки, що мають «Єдину книжку підривника».

Перед початком підривних робіт установлюють границі небезпечної зони, виставляється оточення: удень - червоні прапорці, уночі - ліхтарі.

При підривних роботах повинна застосовуватися звукова або світлова сигналізація, з нею ознайомлюють працюючих у небезпечній зоні і населення прилягаючого району.

Сигнали подаються підривником або відповідальною особою. Перший сигнал - попереджувальний; після цього сигналу всі люди, крім підривників, віддаляються в укриття. Підривники заряджають і монтують вибухову мережу. Другий сигнал - бойовий, тобто підривники запалюють шнур або включають струм. Третій сигнал - відбій означає закінчення підривних робіт.

Після відбою підривник і відповідальна особа оглядають місце вибуху. Якщо виявлені заряди, що не вибухнули, їх негайно ліквідують. Тільки після цього робітники допускаються до збирання висадженої породи.

При електропрогріві ґрунту на площадці встановлюється огородження і попереджувальні сигнали. Електропрогрів повинний обслуговуватися кваліфікованими електромонтерами.