1) Фінанси;

2) грошові накопичення;

3) фонди грошових ресурсів;

4) Фінансові ресурси;

5) активи.

107. До оперативних фінансових планів відносяться:

1) бізнес-план;

2) Державний бюджет;

3) кошторис доходів і видатків;

4) платіжний календар.

108. На якій стадії кругообігу капіталу відбувається розподіл фінансових результатів, здійснюються платежі до бюджету, створюються відповідні фонди?

1) гроші – товар

2) товар – виробництво - товар

3) товар – гроші.

109. До складу залучених джерел формування фінансових ресурсів підприємства не належать:

1) амортизаційні відрахування;

2) кредиторська заборгованість;

3) довгострокові банківські кредити;

4) кошти, мобілізовані на фінансовому ринку.

110. До грошових коштів підприємства відносять:

1) амортизаційні відрахування і прибуток;

2) кошти, що перебувають на всіх рахунках і в касі підприємства;

3) фонд оплати праці;

4) резервний і страховий фонд.

111. Фінанси домогосподарств функціонують у:

1. натуральній формі;

2. грошовій формі;

3. 50 % натуральної та 50 % грошової форми;

4. тій формі, яку господарство обере самостійно.

112. До джерел фінансування домогосподарств належать:

1. заробітна плата, отримана у виробничій і невиробничій сферах (у складі собівартості продукції і послуг);

2. пенсії, стипендії, субсидії, допомога тощо (за рахунок надходжень до

суспільних фондів споживання у вигляді податків і відрахувань);

3. доходи від підсобного господарства;

4. всі відповіді вірні.

113. Яка функція підтримує збалансований розвиток домогосподарства як економічної одиниці?

1. Розподільна;

2. Регулююча;

3. Контрольна;

4. інвестиційна.

114. Фінанси домашніх господарств функціонують у межах фінансової системи:

1. регіону;

2. галузі;

3. країни;

4. світу.

115.Внутрішніми грошовими потоками домогосподарства є потоки, які виникають між:

1. його учасниками;

2. домогосподарством та комерційними банками;

3. домогосподарством та державою;

4. домогосподарством та підприємствами — роботодавцями.

116. Індикатором фінансових негараздів домогосподарства є:

1. наявність кредиторської заборгованості;

2. наявність дебіторської заборгованості;

3. відсутність іноземної валюти на рахунках;

4. нестача мінімально необхідного запасу грошових коштів.

117. До об’єктів планування основних грошових потоків належить:

1. доходи і витрати домогосподарства;

2. капіталовкладення та інші форми інвестування;

3. поточні потреби домогосподарства у власних оборотних коштах та джерела їх покриття;

4. всі відповіді вірні.

118. Наявність альтернативних джерел доходів, незареєстрованих і неоподаткованих, характеризує таку модель стратегій виживання домогосподарства як:

1. перехід до самозабезпечення;

2. заснування власного бізнесу;

3. тіньова діяльність;

4. використання соціальних зв'язків.

119. Основним видом витрат домогосподарств є:

1. придбання товарів та послуг;

2. заробітна плата працівникам;

3. сплата податків;

4. представницькі витрати.

120. Частина грошових доходів населення, яка не витрачається на споживання і призначена для забезпечення потреб у майбутньому, це:

1. резерв;

2. заощадження;

3. інвестиції;

4. пенсія.

121. Мобілізацію і розміщення організованих заощаджень домогосподарств здійснює:

1. банківська система;

2. небанківські фінансово-кредитні установи;

3. місцева адміністрація;

4. правильні відповіді 1) та 2).

122. Розрізняють наступні форми проведення страхування в Україні:

1) державне та приватне;

2) добровільне та обов’язкове;

3) соціальне та особисте;

4) економічне та юридичне.

123. Правила страхування - це:

1) статут страховика;

2) документ, який визначає умови проведення кожного виду страхування;

3) страховий поліс;

4) перелік претензій страхувальника до страховика.

124. Страхові послуги відносять до:

1) фінансових послуг;

2) кредитних послуг;

3) банківських послуг;

4) виробничих послуг.

125. Головними суб’єктами страхового ринку України є:

1) страхові агенти;

2) органи державного нагляду за страховою діяльністю в Україні;

3) страхові брокери;

4) страховик та страхувальник.

126. Ринок страхових послуг - це:

1) сфера обігу цінних паперів;

2) частина фінансового ринку, де об’єктом купівлі-продажу є страховий захист, і на якому формується попит і пропозиція на страхові послуги;

3) частина фондового ринку, на якому формується попит і пропозиція на страхові послуги;

4) частина фінансового ринку, де формується попит і пропозиція на позичковий капітал.

127. Уповноваженим органом, що видає ліцензії на право надання страхових послуг є:

1) Міністерство фінансів України;

2) Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю;

3) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг Украї­ни;

4) Національний банк України.

128. Які з видів страхування не належать до майнового?

а) страхування фінансових ризиків;

б) страхування дітей;

в) страхування кредитів;

г) немає правильної відповіді.

129. До витрат страховика відносять:

1) відрахування в централізовані страхові резервні фонди;

2) витрати на проведення страхування;

3) витрати на виплату страхових сум та страхових відшкодувань;

4) усі відповіді правильні.

130. Чим відрізняється брокер від агента?

1) брокер може представляти кілька страховиків;

2) брокер веде діяльність від імені та за дорученням страховика;

3) брокер завжди представляє інтереси страхувальника;

4) немає жодних відмінностей.

131. Що таке страховий продукт?

1) страхове відшкодування;

2) комплекс зобов’язань страховика;

3) страховий поліс;

4) процес складання договору страхування.

132. Страховий агент є уповноваженою особою:

1) страховика;

2) страхувальника;

3) брокера;

4) перестраховика.

133. Плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику відповідно до договору страхування, називається:

1) страховим тарифом;

2) страховою сумою;

3) страховою премією;

4) страховим забезпеченням.

134. Страховий тариф – це:

1) нетто-ставка;

2) страховий платіж;

3) брутто-ставка;

4) немає правильної відповіді.

135. Договір страхування набирає чинності:

1) з моменту підписання;

2) з моменту сплати страхових внесків;

3) з початку терміну страхування;

136. Страховий платіж – це:

1) плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування;

2) оплата послуг страхового брокера;

3) ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування;

4) грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату з настанням страхового випадку.

137. Фінансовий ринок – це:

1) економічна система, пов’язана з фінансами держави;

2) система правових відносин;

3) система економічних і правових відносин пов’язаних з купівлею-продажем або випуском та обігом фінансових активів;

4) відносини між фізичними та юридичними особами.

138. Що належить до вторинних фінансових інструментів

1) ф’ючерсні та форвардні угоди, опціони, свопи, варанти;

2) акції, облігації, чеки, векселі, депозитні сертифікати;

3) акції, інвестиційні сертифікати, опціони, свопи, облігації;

4) державні та корпоративні облігації, казначейські та комерційні векселі, чеки.

139. Опціон - це:

1) боргове зобов'язання;

2) частковий цінний папір;

3) розписка;

4) право на покупку або продаж цінних паперів за обговореною ціною й у встановлений термін.

140. Основна мета діяльності кредитного союзу :

1) кредитування держави;

2) підвищення добробуту учасників шляхом взаємного кредитування їх фінансових потреб на умовах платності та повернення;

3) фінансова допомога місцевій владі;

4) організація кредитних відносин між державою та членами союзу.

141. Цінні папери – це:

1) грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики та взаємовідносини між собою, яка їх випустила, а також між їх власником;

2) документи, що засвідчують передачу прав на володіння нерухомим майном;

3) облікові реєстри з ведення рахунків цінних паперів;

4) розрахункові документи, що використовуються для здійснення платежів між юридичними особами.

142. Випуск в обіг грошей або цінних паперів має назву:

1) міжнародне запозичення;

2) емісія;

3) спеціальні права запозичень;

4) міжнародна допомога;

5) усі відповіді вірні.

143. Цінний папір, що підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати власнику цінного паперу її номінальну вартість у встановлений термін із сплатою фіксованого відсотка, якщо інше не передбачено умовами випуску – це:

1) облігація;

2) вексель;

3) акція;

4) дивіденди;

5) усі відповіді вірні.

144. Юридична особа, що від свого імені випускає цінні папери і зобов'язується виконувати обов’язки, що випливають з умов їхнього випуску – це:

1) інвестор;

2) комерційні банки;

3) брокер;

4) емітент;

5) усі відповіді вірні.

145. Які акції гарантують виплату дивідендів у заздалегідь установленому розмірі, незалежно від суми отриманого прибутку?

1) іменні акції;

2) звичайні акції;

3) привілейовані акції;

4) акції трудового колективу.

146. Учасник ринку, який проводить операції з деривативами з метою зниження (уникнення) цінового ризику, пов’язаного з володінням базовими інструментами:

1) спекулянт;

2) брокер;

3) хеджер;

4) дилер.

147. Хто з членів біржі не має права торгувати від свого імені і за свій рахунок:

1) дилер;

2) маклер;

3) брокер;

4) разовий відвідувач.

148. Внесення цінних паперів у список цінних паперів, що котуються на фондовій біржі:

1) біржова послуга;

2) лістинг;

3) біржова операція;

4) біржове замовлення.

149. Корпоративні цінні папери, які не дають право на участь у прцесі управління підприємством :

1) облігації;

2) звичайні акції;

3) привілейовані акції;

4) опціони.

150. Приватизаційні папери в Україні випускаються в таких видах:

1) акції, облігації;

2) векселя;

3) компенсаційні й інвестиційні сертифікати;

4) майнові сертифікати, житлові чеки, земельні бони.

151. Які з перерахованих фінансових інструментів відносяться до інструментів власності:

1) облігації;

2) векселя;

3) акції;

4) казначейські зобов’язання.

152. Що є формою руху позичкового капіталу:

1) кредит;

2) торгівля;

3) обмін;

4) виробництво.

153. До активних операцій комерційного банку відносять:

1) операції по залученню депозитів;

2) надання кредитів та купівля-продаж цінних паперів;

3) консалтингові послуги;

4) інкасація.

154. Випуск привілейованих акцій не має перевищувати:

1) 10 % від статутного капіталу акціонерного товариства;

2) 15 % від уставного капіталу акціонерного товариства;

3) 5 % від уставного капіталу акціонерного товариства;

4) 20 % від уставного капіталу акціонерного товариства.

155. За якої форми лізингу лізингоотримувач може викупити об’єкт лізингу:

1) оперативний;

2) фінансовий;

3) компенсаційний;

4) міжнародний.

156. Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює:

1) Національний банк України (НБУ);

2). Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР);

3) Міністерство фінансів України (МФУ);

4) Кабінет міністрів України (КМУ).

157. На якому ринку відбувається обіг корпоративних довгострокових фінансових інструментів:

1) ринку капіталів;

2) грошового ринку;

3) кредитного ринку;

4) іпотечного ринку.

158. Відповідно до чинного законодавства України банківська система є:

1. Одного рівня;

2. Двох рівнів;

3. Трьох рівнів;

4. Чотирьох рівнів.

159. Діяльність щодо визначення взаємних зобов’язань по угодах з цінними паперами та розрахунків за ними визначаються як:

1. Депозитарна діяльність;

2. Діяльність з управління цінними паперами;

3. Розрахунково-клірингова діяльність;

4. Діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

160. Ризики, пов’язані з майновим станом підприємства, його виробничою та фінансовою діяльністю відносяться до:

1) фінансових ризиків;

2) комерційних ризиків;

3) валютних ризиків;

4) виробничих ризиків.

161. Придбання термінового контракту на купівлю актива з метою страхування від небажаної зміни ціни називається:

1) коротке хеджування;

2) середнє хеджування;

3) довге хеджування;

4) безстрокове хеджування.

162. Фінансовий менеджмент – це:

1. процес управління, формування, розподілення й використання фінансових ресурсів підприємства, а також оптимізація його грошового обороту;

2. система принципів та форма організації грошових відносин підприємства;

3. форма управління процесами фінансування діяльності підприємства;

4. розподіл і використання фінансових ресурсів підприємства;

163. Мета фінансового менеджменту – це

1) ліквідність та платоспроможність підприємства;

2) управління внутрішніми фінансовими потоками;

3) максимізація прибутку, добробуту власників підприємства за допомогою раціональної фінансової політики;

4) прогнозування прибутку;

164. До спеціальних управлінських функцій фінансового менеджменту відносять:

1) управління грошовими потоками;

2) управління активами;

3) управління фінансовими та реальними інвестиціями;

4) управління капіталом;

5) усі відповіді вірні.

165. Ставкою дисконтування може виступати:

1) ставка депозиту по банку;

2) альтернативна доходність;

3) процентна ставка, яка використовується для перерахунку майбутніх потоків доходів в єдину величину поточної вартості;

4) всі відповіді правильні;

166. Заходи по запобіганню виникнення дебіторської заборгованості:

1. передоплата 100%;

2. банківська гарантія;

3. факторинг;

4. всі варіанти вірні;

167. Акредитив –це

1. продаж дебіторської заборгованості;

2. передплата 50 на 50;

3. вид розрахунків при яких банк, діє за дорученням платника і виступає гарантом;

4. немає правильної відповіді.

168. Який із перерахованих нижче методів заборонений в Україні :

1. ФІФО;

2. середня фактична собівартість;

3. зменшення залишку запасів;

4. ЛІФО.;

169. Кредитоспроможність підприємства – це:

1. наявність у фізичної або юридичної особи передумов та можливостей взяти кредит й виконувати в строк прийняті на себе зобов'язання, в тому числі сплату відсотків,за рахунок власних коштів (активів);

2. спроможність сплати відсотків за кредит;

3. наявність можливості отримати кредит;

4. передумови отримання кредиту фізичною або юридичною особою.

170. До валютних складових міжнародної валютно-фінансової системи (МВФС) належать:

1) валютний курс, національні та міжнародні механізми регулювання обмінного курсу, національні валюти, валютний паритет, міжнародні фінансові ринки;

2) національний паритет, національні валюти, валютний курс, центральні банки країн;

3) міжнародні фінансові ринки, механізм торгівлі кредитами, цінними паперами, міжнародні розрахунки;

4) національні валюти, валютний курс і паритет, умови взаємної конвертації й обігу національних валют, національні та міжнародні механізми регулювання міжнародного курсу.

171. Яка валюта характеризується стабільним валютним курсом:

1) тверда;

2) вільно конвертована;

3) фіксована;

4) резервна.

172. За якої системи валютних відносин діяв золотий паритет:

1) Ямайської;

2) Паризької;

3) Бреттон-Вудської;

4) Генуезької.

173. Валюта резервна - це:

1) валюта, в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються з метою покриття від'ємного сальдо платіжного балансу;

2) платіжний засіб інших країн, що законно або незаконно використовується на території певної країни;

3) валюта, яка має здатність вільно обмінюватись для резидентів і нерезидентів на національну валюту і використовуватись в угодах із реальними та фінансовими активами;

4) законний платіжний засіб на території країни, що її випускає.

174. Валюта національна - це:

1) валюта, в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються з метою покриття від'ємного сальдо платіжного балансу;

2) платіжний засіб інших країн, який законно або незаконно використовується на території певної країни;

3) валюта, що має здатність вільно обмінюватись для резидентів і нерезидентів на національну валюту і використовуватись в угодах із реальними та фінансовими активами;

4) законний платіжний засіб на території країни, що її випускає.

175. У чому полягає сутність міжнародної валютно-фінансової системи:

1) системі, що функціонує самостійно або обслуговує міжнародний рух товарів та факторів виробництва;

2) це міжнародний рух факторів виробництва, товарів та фінансових інструментів;

3) це закріплена в міжнародних угодах форма організації валютно-фінансових відносин, яка функціонує самостійно або обслуговує міжнародний рух товарів та факторів виробництва;

4) немає правильної відповіді.

176. Крос-курс – це:

1) співвідношення між двома валютами, визначене через їхній курс до третьої валюти;

2) різниця між курсами продавця і покупця;

3) курс, згідно з яким банк продає валюту;

4) усі відповіді правильні.

177. Використання іноземної валюти як засобу обігу, одиниці розрахунку і засобу збереження називають:

1) доларизацією;

2) валютним заміщенням;

3) конвертованістю;

4) немає правильної відповіді.

178. Які з визначень поняття "міжнародна ліквідність" є правильним:

1) сукупність усіх платіжних інструментів;

2) склад валютного курсу та валютних паритетів;

3) складний економічний механізм, що забезпечує купівлю та продаж окремих валют;

4) готівкова частина грошової маси, яка циркулює з рук у руки.

179. Як за класифікацією МВФС поділяються всі валюти залежно від ступеня гнучкості:

1) тверді, фіксовані, резервні;

2) тверді, обмежено гнучкі, гнучкі;

3) фіксовані, обмежено гнучкі, гнучкі;

4) конвертовані, неконвертовані, зовнішньо-, внутрішньо-конвертовані.

180. Дії, спрямовані на вирішення певного завдання з організації та управління грошовими відносинами, що виникають під час формування і використання відповідних коштів, – це операції:

1) фінансові;

2) економічні;

3) грошові;

4) кредитні.

181. Міжнародна фінансова політика держави має ґрунтуватися на:

1) аналітичних даних фахівців у цій галузі;

2) вимогах поточного і стратегічного соціально-економічного розвитку країни;

3) наукових концепціях у галузі міжнародних фінансів;

4) наукових концепціях у цій галузі, аналіз попередньої практики та вимогах поточного і стратегічного соціально-економічного розвитку як окремої країни, так і всього світу.

182. Змінення курсу національної валюти у формі зменшення Ії курсу відносно іноземних валют – це:

1) ревальвація;

2) валютна інтервенція;

3) девальвація;

4) політика валютних обмежень.

183.Фінансова безпека – це:

1. багатопланове поняття, яке визначається конкретними показниками функціонування економічної системи держави за певний проміжок часу;

2. такий стан бюджетної, грошово-кредитної, банківської, валютної системи та фінансових ринків, який характеризується збалансованістю, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання;

3. стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів;

4. такий стан курсоутворення, який створює оптимальні умови для поступального розвитку вітчизняного експорту, безперешкодного припливу в країну іноземних інвестицій, інтеграції України до світової економічної системи;

184. Складовими фінансової безпеки держави є:

1) бюджетна та боргова безпека;

2) безпека фондового ринку та економічної системи;

3) безпека страхового ринку та торгівлі;

4) валютна та комерційна безпека;

185. До елементів фінансової безпеки держави належить:

1) Обслуговування боргу;

2) Безпека монетарної політики;

3)1 та 2;

4)немає вірної відповіді;

186. Фінансове правопорушення – це:

1)не виконання обов’язків, за яке законодавством передбачено юридичну відповідальність;

2)багатопланове поняття, яке визначається конкретними показниками функціонування економічної системи держави за певний проміжок часу;

3) порушення врегульованого фінансово-правовою нормою порядку мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів, за яке законодавством передбачено юридичну відповідальність;

4) протиправне, винне діяння, яке виражається в невиконанні або неналежному виконанні податкових зобов’язань, і за яке законодавством передбачено застосування фінансово-правової відповідальності;

187. Принципи фінансової безпеки держави:

1)принцип обґрунтованості дій та намірів;

2)принцип впевненості;

3)1 та 2;

4) принцип захисту грошової одиниці від зовнішніх коливань;

188. Відповідно до міжнародних стандартів і загальноприйнятих наукою показників оптимальний розмір боргів держави не повинен перевищувати:

1)50% ВВП;

2)30% ВВП;

3)60% ВВП;

4)70% ВВП.

189. Одним з найбільш важливих показників фінансової безпеки держави є:

1) рівень життя населення;

2) рівень оплати праці;

3) рівень правопорушень;

4) рівень інфляції;

190. Інфляція – це:

1) системне явище, яке пов’язане не лише з грошовим обігом, а з усією економічною системою, із загальним становищем в економіці, її місцем у світовому розподілі праці;

2) порушення установами банків та іншими кредитно-фінансовими установами встановленого порядку відкриття рахунків та порядку подання інформації про відкриті рахунки в банках;

3) багатопланове поняття, яке визначається конкретними показниками функціонування економічної системи держави за певний проміжок часу;

4) немає вірної відповіді;

191. Кредитна експансія – це:

1) протиправне, винне діяння, яке виражається в невиконанні або неналежному виконанні податкових зобов’язань, і за яке законодавством передбачено застосування фінансово-правової відповідальності;

2)багатопланове поняття, яке визначається конкретними показниками функціонування економічної системи держави за певний проміжок часу;

3)збільшення пропозиції позиченого капіталу шляхом зниження обов’язкових резервів та облікової ставки;

4) кредитування за рахунок бюджетних ресурсів тих сфер економіки, у розвитку яких зацікавлена держава; гарантування платоспроможності позичальників, у діяльності яких зацікавлена держава.

192. Джерелом податків у найбільш розвитих країнах виступає:

1) національний дохід;

2) матеріальні витрати;

3) постійні витрати;

4) змінні витрати.

193. Переважно витратним буде характер бюджетно-податкової політики у разі, коли уряд віддає перевагу:

1) економічному зростанню;

2) соціальному захисту та згладжуванню проблем економічної нерівності;

3) нагромадженню;

4) прямому регулюванню;

194. Відносна межа ефективності бюджетно-податкової політики, що пов’язана з її функцією економічного регулювання, є:

1) мотиваційною;

2) кон’юнктурною;

3) соціальною;

4) мінімально допустимою;

195. Відносна межа ефективності бюджетно-податкової політики, що пов’язана з її функцією вирівнювання доходів, є:

1) мотиваційною;

2) кон’юнктурною;

3) соціальною;

4) мінімально допустимою;

196. Передумовами підвищення розміру прямих податків у розвинутих країнах є:

1) політика уніфікації податкових систем;

2) зближення методів стягування податків;

3) підвищення життєвого рівня переважної більшості населення;

4) уповільнення розвитку малого та середнього бізнесу.

197. Зона вільної торгівлі - це:

1) Місце, де пропонуються до продажу товари широкого асортименту за цінами нижче ринкових;

2) Спеціальна зона, де здійснюються бартерні операції;

3) тип міжнародної інтеграції, де між країнами відміняються митні платежі, збори, податки;

4) торгівля цінними паперами.

198. Найвищою формою міжнародної економічної інтеграції є:

1) зона вільної торгівлі;

2) митний союз;

3) економічний і валютний союз;

4) спільний ринок.

199. Який етап міжнародної економічної інтеграції не пройшов на сьогоднішній день Європейський Союз:

1) економічний союз;

2) політичний союз;

3) митний союз;

4) зона вільної торгівлі.

200. Європейський Союз розпоряджається власними коштами :

1) пропорційно до бюджетів країн , що входять;

2) незалежно від розміру бюджетів країн-учасниць;

3) прямо пропорційно кількості населення;

4) Європейський Союз не може самостійно розпоряджатися власними коштами.

201. Яка країна була ініціатором створення Європейського Союзу, але стала його членом значно пізніше?

1) Франція ;

2) Італія;

3) Бельгія;

4) Великобританія.

202. Що не входить в видаткову систему Європейського Союзу:

1) ввізне мито;

2) субсидії;

3) адміністративні витрати;

4) економічна допомога країнам, що розвиваються.

203. Ембарго – це:

1) квота на імпорт продукції;

2) квота на експорт продукції;

3) заборона зовнішньоекономічних зв'язків;

4) швидкий обмін валюти на золото.

204. Яку валюту називають вільно конвертованою?

1) валюта, яка вільно обмінюється на товари;

2) валюта, яка вільно обмінюється на резервну валюту;

3) валюта, яка вільно обмінюється на інші валюти;

4) валюта, яка вільно обмінюється на замкнуту валюту .

205. Хто є суб’єктами управління місцевими фінансами?

1) територіальні громади та вибрані ним представницькі органи;

2) територіальні громади сіл, селищ, міст та їх об'єднань;

3) територіальні громади сіл, селищ, міст та їх об'єднань, вибрані ним представницькі органи.

206. Місцеві бюджети включають:

1) бюджет АРК, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах;

2) бюджет АРК, обласні, районні бюджети;

3) бюджет АРК, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування;

4) обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

207. Бюджети місцевого самоврядування:

1) бюджет АРК, обласні, районні бюджети;

2) бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань;

3) районні бюджети, бюджети районів у містах;

4) районні бюджети, бюджети районів у містах, бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

208. До видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1) позашкільну освіту;

2) місцеву пожежну охорону;

3) відповіді 1) і 2);

4) охорону здоров'я.

209. До місцевих податків і зборів не відносяться:

1) акцизний збір;

2) ринковий збір;

3) збір з власників собак;

4) немає вірної відповіді.

210. До суб'єктів системи місцевих фінансів належать:

1) держава в особі її органів управління і влади на місцях;

2) юридичні та фізичні особи;

3) держава в особі її органів управління і влади на місцях, а також юридичні та фізичні особи у сфері фінансів місцевих органів влади;

4) територіальні громади сіл, селищ.

211. У чому полягає сутність бюджетного федералізму:

1) збалансуванні бюджетів, що входять до складу бюджетної системи;

2) формі внутрішніх міжурядових фінансових відносин, основні принципи організації яких визначає центральна влада. Місцева та регіональна влада при цьому, як правило, відіграє досить пасивну роль;

3) не тільки у формі внутрішніх міжурядових фінансових відносин; це й певна філософія організації політичних відносин між різними рівнями влади;

4) всі відповіді вірні.

212. Основні групи моделей бюджетного федералізму:

1) децентралізовані та кооперативні;

2) централізовані і кооперативні;

3) централізовані і децентралізовані;

4) децентралізовані, централізовані і кооперативні .

213. Основними елементами системи місцевих фінансів є:

1) доходи, видатки;

2) способи формування доходів;

3) місцеві фінансові інститути, суб'єкти та об'єкти місцевих фінансів;

4) всі відповіді вірні.

214. Доходи, що передаються місцевій владі центральною владою або органами влади вищого територіального рівня, поділяються на:

1) власні та закріплені;

2) власні та передані;

3) закріплені та регулюючі;

4) обов’язкові та факультативні.

215. Міжбюджетні трансферти поділяються на:

1) дотацію вирівнювання, субвенцію, кошти з державного та місцевих бюджетів, інші дотації;

2) дотацію вирівнювання, трансфертні платежі;

3) кредитні ресурси;

4) відповіді 2) і 3).

216. До місцевих податків і зборів відносять наступні податки і збори:

1) збір за право на використання місцевої символіки, ринковий збір;

2) курортний збір, збір за паркування автотранспорту;

3) податок з реклами, готельний збір, комунальний податок;

4) всі відповіді вірні.

217. В бюджетній практиці України використовуються такі методи бюджетного регулювання:

1) метод відсоткових відрахувань від загальнодержавних податків і доходів;

2) надання фінансової допомоги бюджетам на певну визначену суму (бюджетні трансферти);

3) вірні відповіді 1) і 2);

4) немає вірної відповіді.

218. Основними формами фінансового вирівнювання виступають:

1) вертикальне та горизонтальне фінансове вирівнювання;

2) горизонтальне фінансове вирівнювання;

3) вирівнювання доходів та видатків місцевих органів влади;

4) всі відповіді вірні.

219. Під методами фінансового вирівнювання розуміють:

1) способи, норми та інструменти;

2) способи та норми його здійснення;

3) способи його здійснення;

4) немає вірної відповіді.

220. Допомога в грошовій або натуральній формі, що надається державою юридичним та фізичним особам:

1) субсидія;

2) дотація;

3) субвенція;

4) ) грант.

221. Напрямами використання поточного бюджету є:

1)соціальний захист та соціальне забезпечення, соціально-культурна сфера;

2) охорона здоров’я, фізична культура і спорт;

3) видатки на житлове господарство; на фінансування пасажирського транспорту, на утримання органів влади;

4) всі відповіді вірні.

222. Невідплатні і безповоротні платежі з бюджету юридичним і фізичним особам, які не являють собою придбання товарів чи послуг, надання кредиту або виплату непогашеного боргу називають:

1) бюджетні процедури;

2) бюджетні трансферти;

3) бюджетні інвестиції;

4) бюджетне асигнування.