Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lekts_ya_12.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
18.08.2019
Размер:
223.74 Кб
Скачать

Валютний ризик

Якщо національна валюта оцінюється високо стосовно валюти, у якій іноземне інвестування деноміноване, то доходи від інвестицій упадуть, і навпаки, спадна національна валюта збільшить вартість іноземних власників акцій, включаючи міжнародні інвестиційні фонди.

Коли виникає необхідність приймати рішення по розміщенню інвестиційних активів портфеля не тільки на місцевому ринку, але і на світовому, інвесторам приходиться зіштовхнутися з феноменом курсу іноземних валют. Відмінність рішення по валютах від рішення по розподілі активів на ринку дозволяє інвесторам визначити доход від закордонних активів і ризик, зв'язаний з ними, точно так само, як і доход від місцевих активів і ризик, зв'язаний з ними. У багатьох випадках мінливість валюти можна нейтралізувати за допомогою хеджування, а саме за допомогою використання валютних форвардних контрактів, фючерсів, опціонів чи свопів. Незалежно від того, чи буде інвестор приймати які-небудь конкретні рішення по роботі з валютою, різні види ризику, зв'язані з курсами валют, неминучі.

Таким чином, у цих випадках необхідно оцінювати загальний ризик (ринковий ризик плюс ризик, зв'язаний з коливаннями курсів валют), а також можливий прибуток.

Ризик, зв'язаний з ринком, і ризик, зв'язаний з іноземними валютами, сильно відрізняються один від одного. Якщо не визначити їх окремо, можна прийти до неправильного висновку щодо ефективності передбачуваних капіталовкладень, що в остаточному підсумку приведе до несподіваних результатів.

4.

Міжнародні інвестиційні компанії та колективне інвестування

Найбільш динамічним сектором фінансового ринку в останні роки виступають різні форми колективного інвестування. Інструменти колективного інвестування стають усе більш важливим елементом росту міжнародних ринків капіталу. Цей процес, знаходить своє відображення в мобілізації приватних заощаджень у різного роду колективних інвестиційних схемах, з одночасним зменшенням числа внесків на депозитних рахунках у комерційних банках.

Перші інвестиційні компанії виникли в Англії в 70-х рр. XIX в. Це були компанії по довірчому керуванню власністю вкладників — трасти (Investment trust). У США перший взаємний фонд з'явився в Бостоні в 1924 р., але вже в 1940 р. їх було 68, сукупний капітал, що знаходиться під керуванням цих фондів, досяг $ 448 млн.

Характерні відмітні риси інвестиційних фондів

Інвестиційні фонди будують свою діяльність шляхом акумулювання засобів рядових вкладників і розміщення їх між значним числом дохідних цінних паперів (з обмеженням вкладень у кожен окремий папір в інтересах своїх вкладників і відповідно до їх інвестиційними цілями).

Фонди акумулюють засоби вкладників шляхом випуску і продажу їм власних акцій чи паїв. Акумульовані засоби інвестиційні фонди можуть направити тільки на інвестиційну діяльність. Таким чином, зібравши засоби від рядових вкладників, інвестиційний фонд формує портфель з різних видів інвестиційних товарів, частіше цінних паперів. Отже, кожен акціонер чи пайовик фонду є власником пропорційної своєму внеску частини від загального портфеля. Він володіє пропорційною частиною кожного цінного папера, що знаходиться в портфелі фонду. Фонди наймають досвідчених фахівців для формування своїх портфелів цінних паперів.

У порівнянні з іншими формами інвестиційні фонди мають ряд характерних відмітних рис.

По-перше, особи, що надають свої кошти інвестиційному посереднику (керуючі), самі несуть ризики, зв'язані з інвестуванням.

По-друге, керуючий поєднує засоби багатьох осіб (як фізичних, так і юридичних), знеособлюючи окремі внески в єдиному грошовому визначенні й усереднюючи тим самим зазначені ризики для учасників колективної інвестиційної схеми.

По-третє, на відміну від ряду традиційних форм інвестування (банки, страхові компанії, індивідуальні пенсійні рахунки й ін.) схеми інвестиційних фондів не припускають заздалегідь обговорених фіксованих виплат.

По-четверте, інвестор, що бере участь в інвестиційних схемах, обізнаний про напрямки інвестування зібраних засобів і має в зв'язку з цим можливість вибрати ту форму інвестування, що найбільшою мірою відповідає його інвестиційним перевагам.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]