1. Спеціальною мережею моніторингу навколишнього середовища;

2. регіональною мережею моніторингу навколишнього середовища;

3. відомчою мережею моніторингу навколишнього середовища;

4. опорною мережею моніторингу навколишнього середовища.

5. державною мережею моніторингу навколишнього середовища;

175. Пости спостереження за станом атмосферного повітря, які

забезпечують регулярний відбір проб повітря під димовим чи газовим

факелом викиду з метою виявлення зони впливу даного джерела на стан

атмосферного повітря називаються:

1. опорні;

2. маршрутні;

3. підфакельні;

4. неопорні;

5. стаціонарні;

176. Мережа пунктів моніторингу навколишнього середовища, яка

включає систему стаціонарних кущових і одиночних постів, які

здійснюють контроль стану навколишнього середовища у розрізі

певного масиву території називається:

1. Спеціальною мережею моніторингу навколишнього середовища;

2. регіональною мережею моніторингу навколишнього середовища;

3. відомчою мережею моніторингу навколишнього середовища;

4. опорною мережею моніторингу навколишнього середовища;

5. державною мережею моніторингу навколишнього середовища;

177. Рекомендована кількість постів моніторингу атмосферного повітря у населених пунктах з кількістю мешканців від 200 до 500 тис. чол. становить:

1. 1-2

2. 4-5;

3. 6-10;

4. 11-15;

5. 16-20;

178. Кількість компонентів навколишнього середовища, які спостерігаються при проведенні національного моніторингу довкілля

1. 3-120;

2. 120-1500;

3. 1500-10000;

4. 10³-106⁶;

5. 10^6-10⁸;

179. Мережа пунктів моніторингу навколишнього середовища, яка включає систему стаціонарних і мобільних постів відомчого підпорядкування, які здійснюють спостереження за окремими компонентами навколишнього середовища чи за джерелами впливу на них називається:

1. спеціальною мережею моніторингу навколишнього середовища;

2. регіональною мережею моніторингу навколишнього середовища;

3. відомчою мережею моніторингу навколишнього середовища;

4. опорною мережею моніторингу навколишнього середовища;

5. державно мережею моніторингу навколишнього середовища;

180. В Україні базовим масштабом для проведення моніторингових досліджень стану навколишнього середовища на обласному рівні є масштаб:

1. 1:1000000- 1:500000;

2. 1:500000- 1:200000;

3. 1:200000-1:100000;

4. 1:50000- 1:25000;

5. 1:10000-1:5000;

181. На якій відстані, згідно з міжнародною домовленістю, повинні розташовуватися базові і регіональні станції фонового моніторингу навколишнього середовища від великих джерел забруднення:

1. 3-5 км;

2. 5-10 км;

3. 10-20 км;

4. 40-60 км;

5. 100-150 км;

182. Метод прогнозування стану навколишнього середовища, який базується на вивченні його кількісних показників за кілька попередніх років з подальшим логічним продовженням називається методом:

1. експертної оцінки;

2. екстраполяції;

3. інтерполяції;

4. моделювання;

5. інтерполяції та екстраполяції;

183. Міністерство охорони навколишнього природного середовища проводить моніторинг:

1. рівня забруднення атмосфери в місцях проживання населення;

2. стану звалищ промислових і побутових відходів;

3. стану лісів;

4. стану питної води;

5. стану родючості ґрунтів;

184. Інформація, яка містить відомості про різкі зміни рівня забруднення

атмосферного повітря і передається в контролюючі та господарські організації негайно називається:

1. оперативна;

2. екстрена;

3. термінова;

4. режимна;

5. систематична;

185. На якій максимальній відстані від джерела викидів необхідно проводити спостереження за станом атмосферного повітря, якщо відомо,

що середня висота труб становить 50 м:

1. 1 км;

2. 0,5 км;

3. 5 км;

4. 2 км;

5. 1,5 км;

186. На якій висоті проводиться відбір проб атмосферного повітря для визначення приземної концентрації домішок в атмосфері:

1. 0,5-1 м;

2. 1,5-3,5 м;

3. 3,5-5 м;

4. 5-7 м;

5. 7-9 м;

187. За якою програмою моніторингу ведуться щомісячні спостереження за станом поверхневих вод на пунктах третьої категорії

1. обов'язкова;

2. скорочена 1;

3. скорочена 2;

4. скорочена 3;

5. скорочена 4;

188. Пункти спостереження за станом поверхневих вод другої категорії розміщуються:

1. на водних об'єктах що характеризуються помірним або слабким антропогенним навантаженням;

2. на водотоках і водоймах, що мають особливе народногосподарське значення;

3. на незабруднених водних об'єктах;

4. на водних об'єктах, які знаходяться в районах промислових міст, селищ з централізованим водопостачанням, в місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод з сільськогосподарських земель, на граничних створах річок, на кінцевих створах річок;

5. на фонових ділянках;

189. У якому виді ґрунтового моніторингу проводиться визначення вмісту гумусу:

1. загальний;

2. перспективний;

3. віддалений;

4. оперативний;

5. режимний;

190. Періодичність досліджуваних процесів при здійснені локального моніторингу навколишнього середовища становить:

1. секунди - хвилини;

2. хвилини – години;

3. дні – місяці;

4. роки;

5. десятиліття – століття;

191. При розміщенні постів спостережень за забрудненням атмосферного повітря пріоритетність надається:

1. адміністративним районам міста;

2. промисловим районам міста;

3. житловим районам з найбільшою щільністю населення, де можливі випадки перевищення ГДК;

4. районам з фоновим рівнем забруднення;

5. сміттєзвалищам;

192. Відбір разових проб повітря проводять протягом:

1. 5 – 10 хвилин;

2. 10 – 15 хвилин;

3. 15 – 20 хвилин;

4. 20 – 25 хвилин;

5. 25 – 30 хвилин;

193. Для дослідження вмісту аерозольних домішок і пилу у атмосферному повітрі використовують:

1. аспіраційний спосіб;

2. спосіб заповнення посудин обмеженого об’єму;

3. спосіб заміщення попередньо залитої в посудину інертної рідини;

4. спосіб за допомогою вакуумного заповнення;

5. спосіб продування через посудини 10-кратного об’єму повітря;

194. Кількість стаціонарних постів спостережень за станом атмосферного повітря залежить від:

1. кількості підприємств;

2. кількості транспорту;

3. кількості населення;

4. напрямку вітру;

5. площі населеного пункту;

195. Серед стаціонарних постів спостережень виокремлюють:

1. опорні і неопорні;

2. маршрутні і підфакельні;

3. стандартні і нестандартні;

4. постійні і тимчасові;

5. фонові і спеціальні;

196. Пункти спостережень за станом поверхневих вод поділяються на:

1. дві категорії;

2. три категорії;

3. чотири категорії;

4. п’ять категорій;

5. жодної категорії;

197. При спостереженнях за водоймою встановлюють:

1. не менше одного створу;

2. не менше двох створів;

3. не менше трьох створів;

4. не менше чотирьох створів;

5. не менше п’яти створів;

198. Гідробіологічні спостереження проводять за програмами:

1. обов’язковою і скороченою-1;

2. обов’язковою і скороченою-2;

3. обов’язковою і скороченою-3;

4. обов’язковою і повною;

5. повною і скороченою;

199. Спостереження за окремо взятим підприємством поводять на:

1. локальному рівні;

2. регіональному рівні;

3. державному рівні;

4. міжнародному рівні;

5. глобальному рівні;

200. Система оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України охоплює:

1. один блок показників;

2. два блоки показників;

3. три блоки показників;

4. чотири блоки показників;

5. п’ять блоків показників;

201. Якість поверхневих вод оцінюється:

1. одним класом, двома категоріями;

2. двома класами, трьома категоріями;

3. трьома класами, чотирма категоріями;

4. чотирма класами, шістьма категоріями;

5. п’ятьма класами, сімома категоріями;

202. ІІІ клас якості води за ступенем їх чистоти оцінюється як:

1. чисті;

2. дуже чисті;

3. брудні;

4. забруднені;

5. дуже брудні;

203. До джерел природного забруднення океанів та морів належать:

1. скиди забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення;

2. прямий стік з суші;

3. випробування атомної зброї;

4. аварійні викиди з суден;

5. аварійні викиди з підводних трубопроводів;

204. Для організації спостережень за якістю морської води використовують пункти:

1. двох категорій;

2. трьох категорій;

3. чотирьох категорій;

4. п’ятьох категорій;

5. шістьох категорій;

205. Програма спостережень за якістю морських вод за фізико-хімічними і гідробіологічними показниками включає:

1. обов’язкову і скорочену-1;

2. обов’язкову і скорочену-2;

3. обов’язкову і скорочену-3;

4. обов’язкову і повну;

5. повну і скорочену;

206. Вміст рухомих гумусних речовин визначають з періодичністю:

1. щомісячно;

2. щоквартально;

3. щорічно;

4. раз на 5 років;

5. раз на 10 років;

207. Загальний вміст гумусу визначають з періодичністю:

1. щомісячно;

2. щоквартально;

3. щорічно;

4. раз на 5 років;

5. раз на 10 років;

208. При здійснені ґрунтового моніторингу щорічні режимні спостереження проводяться при:

1. загальному;

2. перспективному;

3. віддаленому;

4. оперативному;

5. режимному моніторингу;

209. При встановленні багаторічної динаміки залишків пестицидів у ґрунтах спостереження проводять:

1. 1 раз на місяць;

2. 2 рази на квартал;

3. 3 рази на рік;

4. 6 разів на рік;

5. 1 раз на 5 років;

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

„ЛАНДШАФТНА ЕКОЛОГІЯ”

262. В основі ландшафтного підходу до вивчення природних систем лежить:

1. концепція екосистеми;

2. концепція екологічної ніші;

3. концепція природно територіального комплексу;

4. концепція сукцесії;

5. географічна місцевість;

263. Карта, що відображає зміни в просторі складного явища як єдиного цілого, називається:

1. комплексна;

2. ресурсна;

3. синтетична;

4. тематична;

5. типологічна;

264. Які топографічні карти мають масштаб 1:300000 – 1: 100000:

1. крупномасштабні;

2. оглядові;

3. детальні;

4. середньомасштабні;

5. дрібномасштабні;

265. Природно територіальний комплекс складений групою генетично і динамічно пов’язаних фацій, що займають спільне положення на одному з елементів мезорельєфу – це:

1. урочище;

2. підурочище;

3. географічна місцевість;

4. ландшафт;

5. геосистема.;

266. Природно територіальний комплекс у якому зберігається одноманітність місцеположення, однакова літологія поверхневих порід, однаковий режим зволоження, один мікроклімат, одна ґрунтова відміна й один біоценоз – це:

1. урочище;

2. підурочище;

3. географічна місцевість;

4. ландшафт;

5. фація;

267. Найбільша морфологічна частина ландшафту, яка сформувалась на сукупності мезоформ рельєфу і є особливим варіантом сполучення головних урочищ:

1. урочище;

2. підурочище;

3. географічна місцевість;

4. ландшафт;

5. фація;

268. Тип антропогенного ландшафту, що виникає в результаті нераціонального використання природних ресурсів, це:

1. ландшафт міський;

2. ландшафт техногенний;

3. ландшафт порушений;

4. ландшафт індустріальний;

5. ландшафт геохімічний;

269. Індустріальний ландшафт – це різновидність ландшафту:

1. міського;

2. техногенного;

3. порушеного;

4. геохімічного;

5. антропогенного;

270. Цілеспрямовано створений антропогенний ландшафт, що має доцільну для людського суспільства структуру і функціональні властивості називається:

1. ландшафт міський;

2. ландшафт оптимальний;

3. ландшафт культурний;

4. ландшафт індустріальний;

5. ландшафт агрокультурний;

271. Системи, залежність між характеристиками яких та їхні зв'язки із зовнішнім середовищем не жорстко детерміновані (функціональні), а статистичні, імовірнісні називаються:

1. динамічними;

2. поліструктурними;

3. стійкими;

4. складними;

5. стохастичними;

272. Властивість геосистем, що відрізняє їх від систем інших класів є:

1. динамічність-стійкість;

2. поліструктурність-складність;

3. стійкість-відкритість;

4. територіальність-просторовість;

5. складність-цілісність;

273. Процес вимивання дрібних мулистих частинок з верхніх горизонтів легких ґрунтів і відкладання їх в нижніх водостійких горизонтах материнської породи - це ерозія:

1. вертикальна;

2. глибинна;

3. лінійна;

4. регресивна;

5. іригаційна;

274. Всі форми ерозій пов’язані природно протікаючими абіотичними процесами - це ерозія:

1. антропогенна;

2. хімічна;

3. лінійна;

4. регресивна;

5. геологічна;

275. Назвіть варіант правильного визначення явища сукцесії:

1. вимирання продуцентів в екосистемі;

2. безперервна спрямована послідовність змін видового складу організмів у конкретному місці їх існування;

3. розширення екологічної ніші;

4. деградація біоценозів;

5. деградація геосистеми;

276. Нестача води є лімітуючим фактором для таких ландшафтно-сукцесійних рядів:

1. галоморфних;

2. ксероморфних;

3. псамоморфних;

4. делювіальних;

5. гідроморфних;

277. Руйнування ґрунтів і підстилаючи порід поверхневими водами і вітром в зв’язку з неправильним веденням господарства - це ерозія:

1. антропогенна;

2. хімічна;

3. лінійна;

4. регресивна;

5. геологічна;

278. Сукупність процесів руйнування гірських порід і перенесення продуктів руйнування у понижені ділянки, що приводить до згладжування рельєфу земної поверхні називається:

1. денуація;

2. дефляція;

3. деградація;

4. вивітрювання;

5. суффозія;

279. Вказати до якого виду антропогенного забруднення навколишнього середовища належить надходження ксенобіотиків

1. хімічного;

2. фізичного;

3. термічного;

4. радіоактивного;

5. біологічного;

280. Вказати до якої з наведених груп належать рослини, які ростуть на засолених ґрунтах

1. нітрофіли;

2. галофіти;

3. нейтрофіли;

4. псамофіти;

5. індиферентні;

281. Сукупність факторів ПТК, що не змінюються підчас зміни його динамічних станів – це:

1. інваріант;

2. інертність;

3. стійкість;

4. стохастичність;

5. поліструктурність;

282. Якщо різниця між річними опадами і випаровуванням становить 1600 мм і більше такі геосистеми називаються:

1. пергумідні;

2. гіпергумідні;

3. аридні;

4. гумідні;

5. субгумідні;

283. Що таке природно-технічна геосистема:

1. сукупність промислових об’єктів взаємопов’язаних інфраструктурою;

2. система комунікацій і зв’язку яка забезпечує розвиток виробництва і проживання громадян на певній території;

3. районне планування, як система виробничих і селітебних територій;

4. сукупність взаємозв’язаних природних і штучних об’єктів, які утворюються в результаті будівництва і експлуатації об’єктів і комплексів;

5. система природних об’єктів взаємопов’язаних промисловою інфраструктурою;

284. Що таке рекультивація земель?

1. удобрення ґрунту;

2. штучне відновлення родючості ґрунту та рослинного покриву після техногенного порушення або руйнування об'єктів природи;

3. спеціальне оброблення ґрунту;

4. створення заповідних зон і ділянок;

5. один з розділів екологічного землеробства;

285. Карта, що відображає взаємозв’язок декількох показників і зміни цього взаємозв’язку в просторі:

1. комплексна;

2. ресурсна;

3. синтетична;

4. тематична;

5. типологічна;

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

„ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ".

286. Який основний напрямок досліджень екології людини ?

1. історія розвитку живих організмів;

2. зміна соціального статусу людини;

3. прогрес і науково-технічна революція;

4. взаємовпливи природи і людської популяції;

5. покращання природного середовища;

287. Хто і в який час ввів в науку термін „екологія людини" ?

1. Д. Гріннел, 1928 р. ;

2. Е. Геккель, 1866 р. ;

3. В. Вернадський, 1926 р. ;

4. Г. Дарвін, 1859 р. ;

5. Р. Парк, 1921р. ;

288. Місце знаходження астеносфери і її вплив на стан людини ?

1. на розділі Мохоровича;

2. у внутрішньому ядрі Землі;

3. на покрівлі мантії;

4. на переході у тропосферу;

5. в океанічних глибинах;

289. Протягом якого геологічного періоду розпочався інтенсивний розвиток рослинного і тваринного світів ?

1. кембрійського;

2. неогенового;

3. карбонового;

4. девонського;

5. палеогенового;

290. Елементарними складовими якого з полів є біопатогенні зони ?

1. гравітаційного;

2. теплового;

3. магнітного;

4. шумового;

5. електромагнітного;

291. Кров людини за хімічним складом є ідентичною з:

1. літосферою;

2. лімфою;

3. морською водою;

4. гейзерною водою;

5. атмосферними опадами;

292. Запаси кисню в організмі людини не перевищують:

1. 20 літрів;

2. 10,5 л;

3. 7,0 л;

4. 2,5 л;

5. 1,0 л;

293. Кадмій, як канцерогенний мікроелемент в організмі людини надходить з:

1. їжею;

2. питною водою;

3. тютюновим димом;

4. алкогольними напоями;

5. наркотичними засобами;

294. Шум, як стресовий фактор спричиняє втрату слуху при рівні... децибел:

1. 20;

2. 40;

3. 75;

4. 110;

5. 140;

295. Яка доза радіаційного опромінення, в рентгенах, зумовлює смерть людини протягом 3-5 днів ?

1. 100;

2. 200;

3. 1000;

4. 10000;

5. 15000;

296. В організмі людини металічні елементи становлять до ... відсотків міси тіла:

1. 0,5%;

2. 1,0%;

3. 3,0%;

4. 7,0%;

5. 10%;

297. Який клас токсичності хімічних речовин обумовлює смертельну дозу при їх кількості від 7 капель до 1 чайної ложечки ?

1. малотоксичні;

2. помірно токсичні;

3. токсичні;

4. дуже токсичні;

5. вкрай токсичні;

298. Потреба в енергії людини інтелектуальної праці, протягом доби становить, ккал ?

1. 2200-2500;

2. 2500-3000;

3. 3000-3200;

4. 3200-3500;

5. 3500-3700;

299. Серед стресогенних чинників виділяють адаптацію до гіпоксії, яка

обумовлена ?

1. радіаційним впливом;

2. малорухомим способом життя;

3. нестачею енергії в організмі;

4. зміною кліматичних умов;

5. недостачею кисню в тканинах;

300. Якою буде демографічна ситуація в Україні в залежності від числа жителів, в млн. осіб, в серединні сторіччя:

1. 2002 рік-48,4;

2. 2006 рік-47,2;;

3. 1951 рік-44,3

4. 1965 рік-49,6;

5. 2050 рік-?;

301. Що означає термін ТЕРАТОГЕН ?

1. рух Земної кори;

2. сукупність організмів, об'єднаних типом живлення;

3. отруйну рослину;

4. речовину, що спричиняє виникненню каліцтв;

5. поєднання пилових частинок і крапель туману;

302. Що означає термін СИМБІОЗ ?

1. біохімічний ланцюг обміну речовин;

2. фазу екопатологічних змін;

3. мутагенний фактор;

4. форму тривалого співжиття організмів;

5. коливання хвиль, які перевищують частоту звуку;

303. .МЕТАБОЛІЗМ-це:

1. явище виверження вулкану;

2. процес обміну речовин у живому організмі;

3. захворювання, спричинене дією отрути;

4. різка зміна ознак організму;

5. стан екосистеми;

304. Що означає термін АДАПТАЦІЯ ?

1. поглинання речовини всією масою;

2. захворювання від нестачі вітамінів;

3. сукупність факторів неживої природи;

4. пристосування організму до умов середовища;

5. процес поглинання світлової енергії;

305. БІОФІЛИ - це :

1. сполуки важких металів та їх солей в організмі;

2. хімічні елементи, які є обов'язковими у складі живого організму;

3. одноклітинні організми, які зумовлюють бродіння і гниття;

4. надзвичайнґо щільні зірки, ймовірно, рідиноподібні;

5. біологічно активні органічні сполуки, життєво необхідні організму;

306. Що означає термін КАНЦЕРОГЕН ?

1. організм, що отримує енергію для життя за рахунок споживання органічної речовини;

1. прозора рідина, що циркулює в лімфатичній системі людини;

2. чужорідна речовина, яка проникає в організм людини і спричиняє патологічну дію;

2. хворобливий стан організму, спричинений дією токсинів;

3. хімічна речовина, вплив якої на організм людини за певних умов спричиняє розвиток злоякісних утворень;

306. При розрахунку екологічних умов проживання людини, що означає символ «е»:

1. величину ВВП;

2. кількість складових природного середовища;

3. коефіцієнт природних умов;

4. одиничний коефіцієнт природної складової;

5. величину радіаційного балансу;

306. При розрахунку зон санітарної охорони водозабору, яка величина константи „Т"?

1. 100;

2. 0,75;

3. 200;

4. 150;

5. 50;

309. При розрахунку міграції забруднюючих речовин у підземних водах, яку величину необхідно ввести під корінь в наступній залежності ti = 5 /m x n V..-хКф,

1. L;

2. . Н₂;

3. . g₂;

4. і;

5. Н₁;

310. Якою повинна бути максимальна маса тіла (за індексом Кетле) при рості 180 см:

1. 85,5;

2. 81,0;

3. 90,5;

4.95,0;

5. 80,0;

311. Що можна вирахувати за даною залежністю: Qдоб = (Q1+Q2)*КфА

1. індекс маси тіла людини;

2. довжину тіла;

3. добові енерговитрати;

4. нормальну масу тіла;

5. основний обмін;

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

„ТЕХНОЕКОЛОГІЯ"

312. Що з’явилось поштовхом в середині 20 століття для збільшення добуванні нафти?

1. зріст населення планети;

2.зріст транспорту;

3. вироблення з нафти полімерних матеріалів;

4. вдосконалення способів добування нафти;

5. відкриття нових покладів.

313. Який метод є основним при очищенні води нафтопереробних заводів?

1. механічний;

2. біологічний;

3. хімічний;

4. фізичний;

5. знезаражування.

314. Які забруднюючі речовини переважають у викидах в атмосферу нафтопереробних підприємств?

1. діоксид сірки;

2. оксид вуглецю;

3. окисли азоту;

4. вуглеводні;

5. діоксид вуглецю.

315. Яка основна вибухонебезпечна речовина утворюється при добуванні вугілля в шахті?

1. оксид вуглецю;

2. метан;

3. пил;

4. діоксид сірки;

5. оксид азоту.

316. Який недолік має шахтний спосіб добування вугілля порівняно з відкритим?

1. менша продуктивність праці;

2. більші об’єми переміщення порожніх порід у відвали;

3. кращі умови селективної розробки порід;

4. вибухонебезпечність;

5. залежність від кліматичних умов і пори року.

317. В якій частині шахти безпосередньо добувається вугілля?

1. штольні;

2. квершлазі;

3. штреку;

4. забої;

5. при ствольному дворі.

318. Яка найбільша глибина шахт в Донбасі?

1. 400 м;

2. 800 м;

3. 1200 м;

4. 1600 м;

5. 2000 м.

319. Коли використання кам’яного вугілля у вигляді перетвореного в газ палива економічно і екологічно вигідно?

1. при поганій якості вугілля;

2. при вибухонебезпечній обстановці в шахті;

3. при малопотужних вугільних пластах;

4. при значних глибинах залягання копалини;

5. при малопотужних і глибоко занурених вугільних пластах.

320. Який газ застосовують в доменних печах для підігріву повітря?

1. природний;

2. коксовий;

3. конверторний;

4. колошниковий;

5. мартенівський.

321. За якою технологією вироблення сталі можна суттєво зменшити об’єм викинутих в довкілля забруднюючих речовин ?

1. мартенівське виробництво;

2. бесемерівський спосіб;

3. томасівський спосіб;

4. спосіб одержання сталі безпосередньо з руди і брухту;

5. конверторно-кисневий спосіб.

322. За допомогою якого пристрою охолоджують гази мартенівських печей при сухому способі очищення?

1. скрубер Вентурі;

2. краплевловлювач;

3. котел-утилізатор;

4. електрофільтр;

5. димосос.

323. Який процес вироблення кольорових металів застосовують в металургії?

1. пірометалургійний;

2. доменний;

3. конверторний;

4. мартенівський;

5. томасівський.

324. Яка основна забруднююча речовина надходить до атмосфери при спалюванні кам’яного вугілля?

1. діоксид сірки;

2. тверді частки;

3. окисли азоту;

4. діоксид вуглецю;

5. фтористі з’єднання.

325. Який спосіб знешкодження висококонцентрованих рідинних ядерних відходів з великим періодом напіврозпаду використовують на практиці?

1. розбавлення водою до ГДК;

2. розміщення в підземних резервуарах;

3. переведення в твердий стан з послідуючим розміщенням в бетонних капсулах і сухих печерах;

4. фізико-хімічний;

5. біологічний.

326. Яка речовина є причиною професійних захворювань робітників ливарного виробництва в машинобудівельній галузі?

1. пил;

2. оксид сірки;

3. діоксид вуглецю;

4. діоксид кремнію;

5. оксид азоту.

327. Який матеріал переважає у відходах ливарного виробництва машинобудівельної галузі?

1. суміш піску з глиною;

2. метал;

3. графіт;

4. деревина;

5. кераміка.

328. Яке хімічне виробництво відноситися до найбільш водоємних? Це вироблення:

1. добрив;

2. хімічних волокон;

3. кальцинованої соди;

4. медпрепаратів;

5. фарб.

329. Що є сировиною для вироблення целюлози?

1. нафта;

2. природний газ;

3. деревина;

4. вугілля;

5. сланці.

330. Які забруднюючі речовини переважають в стічних водах харчової промисловості?

1. органічні;

2. мінеральні;

3. бактеріальні;

4. ПАР;

5. іони важких металів.

331. Які хімічні речовини небезпечні для здоров’я людини при вживанні с.-г. продукції?

1. фосфор;

2. калій;

3. кальцій;

4. нітрати;

5. сульфати.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

„ ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА”

332. Екологічна безпека є невід’ємною складовою частиною:

1. військової безпеки;

2. національної безпеки;

3. економічної безпеки;

4. продовольчої безпеки;

5. безпеки життєдіяльності;

333. Об'єкт ідентифікується як потенційно небезпечний за наявності у його складі хоча б:

1. одного джерела небезпеки, яке може спричинити надзвичайну ситуацію;

2. двох джерел небезпеки, які можу спричинити надзвичайну ситуацію;

3. джерел небезпеки техногенного характеру, які можу спричинити надзвичайну ситуацію;

4. джерел небезпеки, що можуть викликати техногенні катастрофи;

5. трьох джерел небезпеки, які можу спричинити надзвичайну ситуацію;

334. Паспорт потенційно небезпечного об’єкта підлягає переоформленню:

1. щороку;

2. кожні три роки;

3. кожні п’ять років;

4. кожні десять років;

5. щоквартально;

335. Паспорт потенційно небезпечного об'єкта складається:

1. відповідальною особою, призначеною керівництвом потенційно небезпечного об’єкта;

2. територіальні органи державного нагляду у сфері цивільного захисту;

3. керівником потенційно небезпечного об’єкта;

4. місцеві органи державного нагляду у сфері цивільного захисту;

5. Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

336. Указ Президента України про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації затверджується Верховною Радою:

1. протягом трьох днів з часу звернення Президента до Верховної ради;

2. протягом двох днів з дня підписання Указу Президентом;

3. протягом одного дня з часу звернення Президента до Верховної ради;

4. протягом двох днів з часу звернення Президента до Верховної ради;

5. протягом трьох днів з дня підписання Указу Президентом;

337. До функцій Ради національної безпеки і оборони України не відноситься:

1. координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у галузі національної, в тому числі екологічної безпеки в мирний час;

2. координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у галузі національної, в тому числі екологічної безпеки під час військового або надзвичайного стану;

3. координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у галузі національної, в тому числі екологічної безпеки у разі виникнення кризових ситуацій;

4. внесення пропозицій президентові України щодо реалізації заходів внутрішньої і зовнішньої політики у галузі національної, в тому числі екологічної безпеки;

5. складання, уточнення та затвердження переліків потенційно-небезпечних об’єктів, об’єктів підвищеної небезпеки, об’єктів і територій з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій;

338. До органів спеціальної компетенції в сфері забезпечення екологічної безпеки не належить:

1. Державна комісія з питань техногенно –екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

2. Міністерство охорони навколишнього природного середовища;

3. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

4. Міністерство охорони здоров’я;

5. Державний комітет АР Крим по охороні навколишнього природного середовища і природних ресурсів;

339. До надзвичайних ситуацій техногенного характеру не належать:

1. транспортні аварії та катастрофи;

2. ситуації, пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або засобів ураження;

3. пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза;

4. раптове руйнування споруд та будівель;

5. аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних речовин;

340. За ____________ розрізняють наступні екологічні ситуації: стаціонарні, надзвичайні, кризові, катастрофічні.

1. за масштабами прояву;

2. категоріями критичності;

3. за рівнем прояву;

4. за масштабами нанесених матеріальних збитків;

5. за кількістю загиблих внаслідок виникнення;

341. Надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру - _____________ на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією. Епіфітотією, пожежею, яке призвело (може призвести) до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

1. явище техногенного чи природного характеру;

2. нещасний випадок;

3. порушення нормальних умов життя і діяльності людей;

4. сукупність дій станів і процесів;

5. сукупність станів, явищ та дій;

342. За територіальним поширенням розрізняють надзвичайні ситуації загальнодержавного, ____________, місцевого, об’єктного рівнів.

1. локального;

2. регіонального;

3. територіального;

4. точкового;

5. національного;

343. Вкажіть неправильне визначення поняття “екологічний ризик”

1. це ймовірність порушення стійкості навколишнього середовища через зловмисну чи незловмисну діяльність людини;

2. це ймовірність збільшення смертності або кількості захворювань людей при підвищенні концентрації певного забруднювача чи суми забруднювачів в навколишньому середовищі або порушенні яких – не будь характеристик цього середовища;

3. це ризик, обумовлений впливами і навантаженнями на середовище існування, екологічними порушеннями, новими та існуючими джерелами впливів на об’єкти, що охороняються;

4. це природне чи техногенне явище з прогнозованими, але неконтрольованими небажаними подіями, що можуть у певний момент часу в межах даної території завдати шкоди здоров’ю людей, спричинити матеріальні збитки, зруйнувати довкілля;

5. це імовірність небажаних наслідків того чи іншого рішення у глобальній, регіональній або локальній експлуатації природних ресурсів і в процесі використання природних умов, функціонування споруд, технологічних ліній тощо, які споживають ці ресурси в межах і поза межами нормативного терміну їхньої роботи;

344. В оцінці екологічного ризику виділяють наступні основні підходи: інженерний, модельний, ___________, та соціологічний.

1. юридичний;

2. експертний;

3. організаційно – управлінський;

4. науковий;

5. економічний;

345. Відповідно до класифікатора надзвичайних ситуацій в Україні повний код надзвичайної ситуації не містить:

1. код класу надзвичайної ситуації;

2. код групи надзвичайної ситуації;

3. код виду надзвичайної ситуації;

4. код рівня надзвичайної ситуації;

5. код типу надзвичайної ситуації;

346. Підставами для оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації не є:

1. значне перевищення гранично допустимих норм показників якості навколишнього природного середовища, визначених законодавством;

2. негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі на значній території, які неможливо усунути без застосування надзвичайних заходів з боку держави;

3. негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі, які суттєво обмежують або виключають можливість проживання населення і провадження господарської діяльності на відповідній території;

4. помітні негативні, але ще зворотні зміни навколишнього середовища, які вимагають поверхового покращання структури виробництва і середовища проживання населення;

5. значне збільшення рівня захворюваності населення внаслідок негативних змін в навколишньому природному середовищі;

347. Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня – це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території ________ областей (АР Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (АР Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

1. трьох і більше;

2. двох і більше;

3. чотирьох і більше;

4. двох;

5. трьох;

348. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту є:

1. комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

2. Державний департамент страхового фонду документації;

3. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

4. Рада національної безпеки і оборони України;

5. Державна інспекція цивільного захисту та техногенної безпеки;

349. Надзвичайна ситуація місцевого рівня – це надзвичайна ситуація, яка ___________, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно – небезпечного об’єкта, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

1. не виходить за межі потенційно – небезпечного об’єкту;

2. виходить за межі двох і більше потенційно – небезпечних об’єктів;

3. виходить за межі потенційно – небезпечного об’єкту;

4. виходить за межі трьох і більше потенційно – небезпечних об’єктів;

5. виходить за межі санітарно – захисної зони потенційно – небезпечного об’єкту;

350. Інтересами у сфері екологічної безпеки України не є:

1. національні інтереси;

2. корпоративні інтереси;

3. інтереси держави;

4. інтереси суспільства;

5. інтереси людини;

351. До небезпечних радіоактивних речовин, об’єктів і територій не відносяться:

1. радіонуклідні джерела іонізуючого випромінювання, які використовуються в технологічному обладнанні виробничих комплексів (підприємств);

2. радіоактивні відходи (шламосховища, місця накопичення відпрацьованої радіоактивної сировини, радіаційно-забрудненого технологічного обладнання, джерела іонізуючого випромінювання термін використання яких закінчився);

3. радіонуклідні джерела іонізуючого випромінювання, які використовуються в технологічному обладнанні медичних закладів;

4. шахти з видобутку, переробно-збагачувальні комплекси уранових руд;

5. пункти захоронення радіоактивних відходів міжобласного спеціалізованого комбінату УкрДО “Радон”;

352. За якою формою визначаються параметри прогнозованої зони хімічного забруднення в межах зони можливого хімічного забруднення?

1. за круглою;

2. за прямокутною;

3. за еліптичною;

4. за квадратною;

5. невизначеної форми;

353. До територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, в межах України належать території, на яких виникло стійке забруднення довкілля радіоактивними речовинами понад доаварійний рівень, що з урахуванням природно – кліматичної та комплексної екологічної характеристики конкретних територій може призвести до опромінення населення понад ____ за рік.

1. 2 мЗв;

2. 5 мЗв;

3. 1 мЗв;

4. 10 мЗв;

5. 1,5 мЗв;

354. До сил реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи не відносять:

1. сили Цивільної оборони України;

2. авіаційні пошуково – рятувальні сили;

3. службу медицини катастроф;

4. сили реагування на водних об’єктах;

5. Державну воєнізовану гірничорятувальну (аварійно – рятувальну) служби;

355. Територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи не поділяється на:

1. зону відчуження;

2. зону безумовного (обов’язкового) відселення;

3. зону тимчасового проживання населення;

4. зону гарантованого добровільного відселення;

5. зону посиленого радіоекологічного контролю;

356. Радіаційно небезпечні землі – це землі, на яких ___________________, одержання сільськогосподарської продукції, продуктів харчування, що відповідають національним та міжнародним допустимим рівням вмісту радіоактивних речовин або які недоцільно використовувати за екологічними умовами.

1. неможливе подальше проживання населення;

2. обмежено можливе подальше проживання населення;

3. можливе подальше проживання населення;

4. неможливе ведення підсобного господарства населенням;

5. можливе ведення підсобного господарства населенням;

357. Координацію всіх робіт, що проводяться в межах зон на радіоактивно забрудненій території, здійснює:

1. Кабінет Міністрів України;

2. Адміністрація зони відчуження;

3. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

4. Міністерство охорони навколишнього природного середовища;

5. Міністерство аграрної політики України;

358. Екологічна безпека регіонального промислового виробництва не описується:

1. показниками ресурсних балансів регіону;

2. сумарними показниками екологічної безпеки регіонального промислового комплексу;

3. питомими показниками екологічної безпеки регіонального промислового комплексу;

4. еколого – економічними показниками, які відображають вартісний аспект регіональної екологічної безпеки;

5. еколого – господарським балансом територій;

359. Оцінку екологічної безпеки промислового об’єкта не здійснюють за напрямом:

1. оцінки потенційної небезпеки промислового об’єкта в умовах нормальної експлуатації;

2. оцінки ступеня перевищення рівня шкідливої дії підприємства над нормативними показниками;

3. оцінки реципієнтів шкідливої дії в межах прилеглих територій;

4. оцінки ресурсоспоживання та вартісної оцінки екологічної небезпеки підприємства;

5. оцінки демекологічної рівноваги;

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

«БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»

455. Декларація безпеки – це:

1. принцип, який визначає комплекс заходів, що вживаються суб’єктом господарської діяльності з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків;

2. гарантія, яка визначає комплекс заходів, що вживаються суб’єктом господарської діяльності з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків;

3. прогноз, який визначає комплекс заходів, що вживаються суб’єктом господарської діяльності з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків;

4. документ, який визначає комплекс заходів, що вживаються суб’єктом господарської діяльності з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків;

5. структура, яка визначає комплекс заходів, що вживаються суб’єктом господарської діяльності з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків;

456. Прийнятний ризик – це:

1. ступінь імовірності певної негативної події, яка може відбутися в певний час або за певних обставин на території об’єкта підвищеної небезпеки або за його межами;

2. ризик, який не перевищує на території об’єкта підвищеної небезпеки або за її межами гранично допустимого рівня;

3. ризик певної негативної події, яка може відбутися в певний час або за певних обставин на території об’єкта підвищеної небезпеки або за його межами на території іншої держави;

4. система профілактичних заходів для забезпечення мінімально можливого ризику;

5. шкода, заподіяна населенню та довкіллю внаслідок аварії, яка сталась на території іншої держави;

457. Надзвичайна екологічна ситуація – це:

1. надзвичайна ситуація, за якої на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави;

2. надзвичайна ситуація, за якої на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку місцевого населення;

3. надзвичайна ситуація, за якої на всій території України сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, для усунення яких необхідно поліпшити якість медичного обслуговування населення;

4. надзвичайна ситуація, за якої в окремому населеному пункті сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, які призвели до погіршення стану здоров’я населення і потребують поліпшення медичного обслуговування;

5. надзвичайна ситуація, за якої в окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують переселення місцевого населення в екологічно безпечні населені пункти;

458. Негативні зміни в навколишньому природному середовищі – це:

1. втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та ресурсів;

2. надмірне забруднення навколишнього природного середовища;

3. вплив стихійних сил природи;

4. обмеження або виключення життєдіяльності людини та провадження господарської діяльності на тривалий час на певній території;

5. виникнення генетичних змін у різних організмів окремої місцевості під впливом негативних чинників довкілля;

459. Участь представників інших держав у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на території України:

1. не може здійснюватися тому, що це є втручанням у внутрішні справи нашої держави;

2. не може здійснюватися без згоди місцевих органів влади;

3. є обов’язковою;

4. здійснюється у разі необхідності;

5. здійснюється у відповідності до угод з урядами відповідних держав;

460. Зона можливого ураження – це:

1. окрема територія, яка зазнала матеріальних втрат;

2. територія, де є загроза руйнування споруд, які належать державі;

3. окрема територія або об’єкт , на яких внаслідок виникнення надзвичайної ситуації виникає загроза життю або здоров’ю людей чи заподіяння матеріальних втрат;

4. об’єкт, на якому внаслідок надзвичайної ситуації військового характеру заподіяні матеріальні втрати;

5. територія або об’єкт, на яких виникає загроза життю або здоров’ю людей;

461. Критерії класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру встановлюються:

1. Верховною Радою України;

2. Президентом України;

3. міністерством галузі;

4. місцевими органами виконавчої влади;

5. Кабінетом Міністрів України;

462. Загальна евакуація проводиться за рішенням:

1. місцевих органів виконавчої влади;

2. Президента України;

3. Верховної Ради України;

4. Кабінету Міністрів України;

5. Радою Міністрів Автономної Республіки Крим;

463. Режим підвищеної готовності системи захисту населення і територій встановлюється:

1. за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної ситуації, за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій тощо;

2. у разі виникнення і під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;

3. у разі виникнення надзвичайних військових ситуацій;

4. у разі виникнення надзвичайних екологічних ситуацій;

5. у разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки, за наявності можливості виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;

464. Основна дозова межа індивідуально опромінення населення не повинна перевищувати:

1. 1 мілізіверт ефективної дози опромінення за рік;

2. 2 мілізіверта ефективної дози опромінення за рік;

3. 10 мілізівертів ефективної дози опромінення за рік;

4. 20 мілізівертів ефективної дози опромінення за рік;

5. 100 мілізівертів ефективної дози опромінення за рік;

465. Йодна профілактика для дітей застосовується у разі, якщо очікувана поглинута доза опромінення щитовидної залози від накопиченого в ній радіоактивного йоду може перевищити:

1. 10 мілігрей;

2. 1 мілігрей;

3. 5 мілігрей;

4. 50 мілігрей;

5. 100 мілігрей;

466. Порогова маса небезпечних речовин – це:

1. нормативно встановлена маса окремої небезпечної речовини або категорії небезпечних речовин чи сумарна маса небезпечних речовин різних категорій;

2. особливості стану небезпечних речовин;

3. маса небезпечних речовин в навколишньому природному середовищі при виникненні надзвичайних ситуацій;

4. маса небезпечних речовин у верхніх шарах ґрунту окремої території при надзвичайному стані;

5. маса небезпечних речовин в навколишньому природному середовищі окремої місцевості, яка перевищує природні показники цих речовин.

ТЕСТИ

«ОХОРОНА ПРАЦІ»

467. До середньої важкості робіт належать роботи, на які витрачається енергія в межах:

1. до 153 Вт;

2. до 173 Вт;

3. до 193 Вт;

4. до 223 Вт;

5. до 296 Вт;

468. Яка мінімальна сила струму вважається не відпускаючою?

1. 5 мА;

2. 25 мА;

3. 50 мА;

4. 100 мА;

5. 150 мА;

469. До організаційних причин нещасних випадків відноситься:

1. недостатня освітленість робочого місця;

2. підвищена загазованість;

3. недосконалість технологічного процесу;

4. порушення послідовності технологічного процесу;

5. підвищена запиленість;

470. Який розмір опору ізоляції вважається мінімально допустимим?

1. 5 Ом;

2. 50 Ом;

3. 5 000 Ом;

4. 500 000 Ом;

5. 5 000 000 Ом;

471. До технічних причин нещасних випадків відноситься:

1. відсутність огорожі;

2. наявність випромінень;

3. підвищена запиленість;

4. підвищена загазованість;

5. наявність інфрачервоних променів.

В ІДПОВІДІ НА ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

З дисциплін:

№ запитання		Відповідь	№ запитання		Відповідь
„ЗАГАЬНА ЕКОЛОГІЯ”
47		3	66		2
48		2	67		2
49		1	68		4
50		4	69		5
51		2	70		1
52		5	71		2
53		3	72		3
54		1	73		4
55		4	74		3
56		5	75		5
57		2	76		3
58		4	77		3
59		2	78		2
60		5	79		1
61		1	80		2
62		4	81		4
63		3	82		2
64		1	83		1
65		5	84		3
„ВСТУП ДО ФАХУ”
85		1	91		1
86		1	92		2
87		3	93		2
88		2	94		3
89		1	95		1
90		1	96		1
”МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ”
168	4			189		3
169	2			190		3
170	4			191		4
171	2			192		1
172	2			193		3
173	1			194		1
174	3			195		3
175	4			196		3
176	1			197		3
177	3			198		5
178	3			199		1
179	3			200		3
180	3			201		5
181	2			202		4
182	2			203		2
183	2			204		2
184	5			205		3
185	2			206		4
186	4			207		4
187	4			208		4
188	3
”ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО”
209	1			219		5
210	3			220		3
211	5			221		1
212	2			222		4
213	4			223		2
214	4			224		2
215	2			225		3
216	5			226		4
217	3			227		1
218	1			228		5
„ТЕХНОЕКОЛГІЯ”
311	3			321		2
312	2			322		1
313	4			323		5
314	2			324		3
315	1			325		5
316	5			326		1
317	4			327		3
318	5			328		3
319	4			329		1
320	2			330		1
„екологічна безпека”
331	2			345		4
332	1			346		2
333	3			347		3
334	1			348		3
335	4			349		2
336	5			350		3
337	1			351		3
338	2			352		3
339	2			353		3
340	3			354		3
341	2			355		1
342	4			356		3
343	2			357		5
344	5			358		5
„БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”
455	4			461		5
456	2			462		4
457	1			463		5
458	1			464		1
459	5			465		4
460	3			466		1
„ОХОРОНА ПРАЦІ”
467	3			470		4
468	2			471		1
469	4

50