Висновок

Прийняття нового законодавчого акта України " Про прокуратуру" було викликано необхідністю розвитку і конкретизації її задачі в умовах зміни суспільно-політичної формації українського суспільства, повноваження прокурорів по їхньому здійсненню, повніше формулює принципи організації і діяльності прокуратури.

Конституція України визначає прокурорський нагляд як вищий, здійснюваний від імені держави, його верховної влади. Вищий нагляд забезпечує пріоритет загальнодержавних інтересів над місцевими і відомчими.

Норми Закону про прокуратуру виражають політичний і соціальноправовий зміст її діяльності, основним змістом якої є неухильне проведення в життя принципів по забезпеченню законності і правопорядку. У них укладені високі державні вимоги, пропоновані до прокуратури в сучасних умовах, її відповідальність перед державою і народом України за належне здійснення вищого нагляду за точним і однаковим виконанням законів і правильну постановку боротьби зі злочинністю.

Відповідно до Конституції України деякі функції прокуратури передані судам. Так згідно ст.ст. 29, 30 Конституції України ніхто не може бути арештований чи містяться під стражів інакше як по мотивованому рішенню суду, а також не допускається проникнення в чи житло в інше володіння обличчя, проведення в них чи огляду обшуку інакше як по мотивованому рішенню суду. Раніше для здійснення зазначених мір необхідна була санкція прокурора.

На мою думку, зазначені зміни в системі правосуддя своєчасні і необхідні, тому що забезпечують захист прав і воль громадян. Позбавляють прокуратуру невластивої їй функції - узяття під варту й арешт громадян, залишаючи за нею тільки прокурорський нагляд за точним виконанням законів.

Вважаю, що для побудови справді демократичної держави необхідно вивести з органів прокуратури, МВС, СБУ України слідчі підрозділи в самостійний орган Міністерства юстиції. Забезпечивши тим самим їм неупередженість, звільненість від яких-небудь відомчих інтересів, незалежність і самостійність у проведенні попереднього наслідку.

1. За Конституцією України прокуратурі приділяється окремий розділ сьомий, а це означає, що прокуратура не входить у будь-яку гілку влади і становить систему державних органів, діяльність яких створює самостійну форму державних функцій.

2. Найбільш ефективним було б об’єднання усіх контрольно-наглядових органів влади в єдину структуру. Така гілка влади має бути незалежною від інших гілок влади, а якщо і залежною, то лише у питанні формування цієї структури.

3. Необхідним вбачається внести нові зміни до чинного законодавства щодо забезпечення економічних прав засуджених до позбавлення волі, а забізпечення прокурорського нпгляду за іх втіленням в сучасних економічних умовах стане дієвою гарантією додержання прав та законних інтересів цієі категоріі громадян Украіни.

4. Важливим досягненням в питанні скорочення обмежань, щодо засуджених до позбавлення волі є законодавче закріплення і подальше реалізація можливості здійснювати ними деяких громадянських прав, наприклад, участь у виборах.

5. Розмовляючи про місце та призначення прокуратури у системі державних органів, слід підкреслити необхідність збереження наглядовоі функціі прокуратури, у тому числі, загального нагляду.

6. В краіні числяться більше 40 різних контролюючих органів. Але багаточисленні податкові адміністраціі, цінові інспекціі, регіональні управління Національного банку і Фонду державного майна, Контрольно-ревізійноі сліжби та інші, покладенний на них нагляд за дотриманням закону, м’яко кажучи невідповідає Конституціі.

Навряд чи можна досягти цього,відмовившись від прокурорського нагляду, мета якого – забезпечення верховенства Закону, зміцнення законності, захист прав і свобод громадян³⁴.