- •8.Порядок реалізації конституційно-правових норм.
- •9.Поняття і види конституційно-правових відносин.
- •10. Суб»єкти і об»єкти конституційно-правових відносин.
- •12.Поняття і види джерел конституційного права.
- •15.Залаьна характеристика і основні риси Конституції України.
- •19. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела конституційного права України.
- •22.Перспективи розвитку Конституції України.
- •23. Значення і характеристика конституції п.Орлика.
- •29. Загальна характеристика громадянського суспільства і правової держави
- •31. Поняття і ознаки правової держави.
- •32. Інститут захисту конституційного ладу України.
- •33. Основні засади взаємовідносин громадянського суспільства і держави
- •34. Поняття, форми і принципи державного устрою.
- •35. Україна на шляху формування правової держави.
- •36. Декларація про державний суверенітет України (16. 07. 90). Її роль в становленні держави України
- •37. Державно-правові ознаки України як держави.
- •39. Державні символи України.
- •40.Суть і зміст народовладдя в Україні.
- •41.Форми здійснення прямого народовладдя в Україні.
- •42. Поняття і форми представницької демократії. Правові гарантії здійснення народовладдя.
- •44. Демократизм виборчої системи в Україні.
- •45. Основні принципи виборчої системи України.
- •46. Порядок організаціїї та проведення виборів.
- •47. Статус цвк
- •48. Виборчий процес в Україні.
- •49. Гарантії здійснення виборчого права.
- •53. Референтний процес в Україні.
- •54.Поняття, принципи і зміст правового статусу особи.
- •57. Порядок набуття громадянства України
- •58. Порядок припинення громадянства України
- •59. Порядок набуття громадянства України дітьми
- •60. Класифікація прав і свобод громадян.
- •61. Політичні права і свобода громадян України.
- •62. Соціально-економічні права громадян України.
- •63. Громадянські права і свободи громадян України.
- •64. Культурні права і свободи громадян України
- •65. Система обов’язків громадян України.
- •66. Гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- •67. Правовий статус іноземців в Україні та його основні принципи.
- •68. Права і обов’язки іноземців в Україні.
- •69. Відповідальність іноземців за правопорушення та захист їх прав.
- •70.Поняття категорії осіб без громадянства.
- •71. Права і обов’язки осіб без громадянства.
- •72. Поняття національного режиму.
- •73. Поняття права притулку.
- •74. Статус біженця в Україні.
- •77. Порядок утворення Верховної Ради України.
- •78. Компетенція Верховної Ради України.
- •80. Організація роботи Верховної Ради України.
- •81.Правовий статус Президента України.
- •82. Порядок проведення виборів Президента України.
- •83. Компетенція Президента України.
- •84. Взаємовідносини Президента України з вру та км.
- •85. Кабінет Міністрів України - орган виконавчої влади.
- •86. Порядок формування і складу Кабінету Міністрів.
- •87. Компетенція Кабінету Міністрів України
- •88. Система органів виконавчої влади
- •89. Центральні органи виконавчої влади
- •90. Місцеві державні адміністрації, їх повноваження.
- •91. Організація роботи місцевих державних адміністрацій.
- •92. Правові основи організації судової влади.
- •93. Судова влада в системі розподілу влади.
- •94. Загальна характеристика судової системи України
- •95. Конституційно-правовий статус народного депутата.
- •96. Діяльність депутата.
- •97. Права і обов’язки депутатів.
- •98. Основні гарантії депутатської діяльності.
- •99. Депутатський запит і депутатське звернення.
- •100. Поняття і значення основі принципи територіального устрою держави.
- •101. Види адміністративно-територіальних одиниць в Україні.
- •102. Правовий статус автономної Республіки Крим.
- •103. Система органів влади в арк та їх повноваження
- •104. Порядок зміни адміністративно-територіального поділу україни.
- •105. Поняття і принципи, форми здійснення місцевого самоврядування.
- •106. Органи місцевого самоврядування, їх повноваження та форми роботи.
- •107. КонституційнийСуд України, його повноваження, роль.
- •108. Конституція України про внесення змін до неї та порядок вирішення перехідних питань.
- •109. Органи прокуратури в системі державного апарату
- •110. Повноваження прокуратури та форми її реагування на порушення законності
74. Статус біженця в Україні.
Під терміном "біженець" розуміється іноземець (іноземний громадянин чи особа без громадянства), який внаслідок обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками расової, національної належності, ставлення до релігії, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань вимушений залишити територію держави, громадянином якої він є (або територію країни свого постійного проживання), і не може або не бажає користуватися захистом цієї держави внаслідок зазначених побоювань та щодо якого в порядку та за умов, визначених цим Законом, прийнято рішення про надання йому статусу біженця.
Особа, яка набула статусу біженця, має право на:
вибір місця тимчасового проживання із запропонованого їй міграційною службою переліку населених пунктів і пересування на території України за умов дотримання правил, установлених для іноземців;
працю за наймом або на підприємницьку діяльність, придбання у власність майна за умов, передбачених законодавством України для іноземців;
охорону здоров'я та відпочинок у порядку, передбаченому законодавством для громадян України;
одержання грошової допомоги, пенсій та інших видів соціального забезпечення в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
користування житлом, наданим у місці тимчасового проживання;
навчання в порядку, передбаченому законодавством України для іноземців;
користування надбаннями культури;
свободу совісті та вільне відправлення релігійних обрядів;
недоторканність особи, житла, охорону законом особистого життя, таємниці листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень;
судовий захист від посягань на честь і гідність, життя і здоров'я, особисту свободу та житло, а також захист майнових та немайнових прав;
вступ до легалізованих громадських організацій відповідно до їх статутів (положень).Стаття 13. Обов'язки біженця
Біженець зобов'язаний:
дотримувати Конституції та законів України, виконувати рішення і розпорядження органів державної виконавчої влади, регіонального та місцевого самоврядування;
виконувати законні вимоги державних органів і посадових осіб.
75. Поняття, ознаки і система органів Української держави.
Систему органів державної влади, за Конституцією України, складають:
Орган законодавчої влади.
Глава держави.
Органи виконавчої влади.
Інші органи держави.
Органом законодавчої влади є Верховна Рада України. Верховна Рада є загальнонаціональним, виборним, представницьким, колегіальним, постійно діючим, однопалатним органом законодавчої влади, який складається з 450-ти народних депутатів. Вони обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування терміном на чотири роки (ст. 76).
Главою держави є Президент України. За Конституцією, він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина (ст. 102).
Органи виконавчої влади, за Конституцією, становлять собою певну систему. До неї входять: Кабінет Міністрів, який є вищим органом у системі органів виконавчої влади і місцеві державні адміністрації.
Судочинство в Україні здійснюється, відповідно до Конституції, Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції (ст. 124).
До органів судової влади належать також Вища рада юстиції.
Поряд з цими органами державної влади є органи, які передбачені Конституцією, але безпосередньо не віднесені до органів певного виду державної влади. Це, зокрема, Центральна виборча комісія, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення тощо.
Загальними засадами організації (будівництва) органів державної влади є:
поділ державної влади на законодавчу, виконавчу і судову та взаємодія органів державної влади;
демократичний порядок формування органів державної влади (виборність, призначення за згодою інших органів тощо);
системність і структурованість;
конституційність, законність в організації й діяльності;
постійний характер діяльності і детермінованість повноважень органів державної влади;
врахування загальновизнаних принципів та норм міжнародного права, досягнень національної і світової конституційної думки й практики державного будівництва;
гарантування діяльності органів державної влади.
76. Верховна Рада України - єдиний орган законодавчої влади Української держави. Єдиним органом законодавчої владі Укр. є парламент-ВРУ. Конституційний склад ВРУ є 450 народних деп. які обир на основі загального, рівного прямого виборчого права, шляхом таємного голосування строком на 4 роки. ВРУ працює сесійно. Вона є повноважною ха умовою обрання не менш як двох третін від її конст складу. ВРУ збирається на першу сесію не пізніше ніж на 30 день після офіційного оголошення результатів виборів. Чергові сесії ВРУ починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року. Позачергові сесії ВРУ із зазначенням порядку денного слик головою ВРУ на вимогу не менш як третини народних деп. або на вимогу Президента Укр. Засідання ВРУ проводяться відкрито або за рішенням більшості від конст складу деп. засідання проводяться закрито.