Водні ресурси Характеристика річок

Через київську область протікає дуже багато річок різного розміру і довжини. Загалом їх приблизно півтори тисячі річок . З них є три найбільші:

• Дніпро,

• Десна,

• Прип’ять.

Річка Дніпро серед них має найбільшу протяжність і проходить через всю київську область. Українська частина басейну Дніпра займає 48,6 % території країни. Басейн Дніпра має високу економічну, соціальну, природничу, історичну і духовну цінність для українського народу. Водними ресурсами власне Дніпра забезпечується близько 60% потреб України у прісній воді. В басейні Дніпра сконцентровано сотні промислових підприємств, в тому числі “брудних” (металургія, хімічне виробництво, добування руди і вугілля) і водоємних галузей (теплова і атомна енергетика).

Втручання в структуру басейну Дніпра призвело до низки екологічних проблем:

1. Зміни гідрологічного режиму поверхневих вод. Ці зміни пов’язані із надмірною зарегульованістю стоку малих і середніх річок (стік цих річок зарегульовано на 30-70%, а подекуди – до 100%), будівництвом каскаду Дніпровських водосховищ та каналів для перекидання стоку. Широкомасштабна меліорація земель у басейні Прип’яті призвела до того, що багато річок (особливо – малих) були повністю чи частково спрямлені й каналізовані. Повне руйнування торфового шару на великих осушених територіях (більше 1 млн га) призводить до формування в басейні Прип’яті напівпустельної зони через локальні виходи на поверхню пісків, що підстеляють торфові поклади. У південних регіонах сільське господарство вимагає значних обсягів води для зрошення земель.

2. Хімічне забруднення. Вплив хімічного забруднення антропогенного походження викликаний інтенсивним розвитком промисловості, сільського господарства, урбанізацією і розвитком транспортної мережі в басейні Дніпра. Антропогенне навантаження залишається високим і, не дивлячись на деякий спад виробництва, якість води у Дніпрі не покращується. Зі стічними водами до водних об’єктів басейну надходить 900 тис. тонн забруднюючих речовин. В Україні нараховується близько 5 тис. об’єктів збереження непридатних пестицидів і агрохімікатів, розташованих переважно у сільській місцевості. В українській частині басейна Дніпра розташовано 1310 полігонів та інших місць складування чи поховання відходів. Тут також знаходиться 161 об’єкт розміщення токсичних відходів, куди звозять матеріали, що містять токсичні речовини в концентраціях, які перевищують максимально припустимі значення більш ніж у 50 разів. Незадовільним залишається стан очистки комунальних стічних вод, який посилюється внаслідок аварійного стану мереж і частих аварій.

3. Затоплення і підтоплення територій. Ці явища викликаються замуленням русел річок, руйнуванням заплавних ділянок, вирубкою лісів та меліоративною діяльністю. Стік Дніпра зарегульований великою кількістю водосховищ, каналів, ставків, гребель, і шлюзів (всього в басейні Дніпра створено 564 водойми). У зоні їхнього впливу сформувалися ділянки постійного підтоплення й високого стояння ґрунтових вод. Внаслідок замулення малих річок і втрати ними дренуючої здатності підтоплюється від 400 до 700 сільських населених пунктів і 60-200 тис. га сільгоспугідь. Надмірно розвинена в басейні Дніпра гірничодобувна промисловість. Її невід’ємною частиною є шламовідстійники і хвостосховища, навколо яких формуються зони підтоплення і сольового забруднення поверхневих і підземних вод.

4. Евтрофікація (штучне підвищення продуктивності водойми за рахунок збільшення вмісту біогенних (азот, фосфор) та органічних речовин). Виникла внаслідок зменшення проточності й розширення площі мілководних ділянок зумовлених побудовою каскаду Дніпровських водосховищ. Основними причинами евтрофування водойм є змив мінеральних добрив із сільськогосподарських полів та забруднення вод стоками тваринницьких комплексів. Недотримання екологічних вимог при здійсненні сільськогосподарської діяльності і несанкціонована оранка земель майже до зрізу води спричиняють змив гумусу та збільшення площі еродованих земель.

5. Забруднення радіонуклідами. Пов’язане, в першу чергу, з наслідками аварії на ЧАЕС. Основними джерелами забруднення радіонуклідами є також атомні електростанції (в басейні Дніпра є 20 ядерних реакторів, 13 з яких працюють в Україні), підприємства з видобутку й переробки уранової сировини, а також об’єкти поховання радіоактивних відходів. Додатковим джерелом радіаційної небезпеки може стати побудова у Чорнобильській зоні централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, могильників для поховання старого палива ЧАЕС та заводів з переробки твердих і рідких радіоактивних відходів.

6. Зміна і втрата екосистем та збіднення біорізноманіття. У басейні Дніпра втрачено не менше 80% природних екосистем. Дніпро зберігає свій природний стан лише на невеликих ділянках, що з’єднують водосховища. Будівництво каскаду водосховищ спричинило зміни міграційних шляхів і зменшення популяцій багатьох цінних видів риб. Меліоративна діяльність у Поліссі спричинила значну зміну природних характеристик екосистеми басейну. На цьому тлі відбулося значне збіднення біорізноманіття на території Полісся, де була втрачена низка аборигенних видів, включаючи 31 вид судинних рослин і майже 20 видів наземних ссавців.

Способи подолання цих проблем:

1. Забезпечити повноцінне фінансування “Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води” та “Першочергових завдань реалізації Національної програми екологічного оздоровлення Дніпра та поліпшення якості питної води на 2004–2010 роки”.

2. Зміцнити міжнародну співпрацю з Білоруссю та Росією у сфері оздоровлення басейну Дніпра і підписати спільну “Угоду про співпрацю в галузі використання і охорони басейну річки Дніпро”.

3. Забезпечити обмін інформацією між Придніпровськими країнами в рамках транскордонного моніторингу басейну Дніпра з метою дотримання положень “Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер”.

4. Забезпечити взаємодію міністерств і відомств у керуванні водогосподарською та водоохоронною діяльністю за басейновим принципом.

5. Запровадити єдину систему моніторингу ресурсного та екологічного стану об’єктів і земель в басейні Дніпра.

Водні об’єкти регіону

	Одиниця виміру	Кількість	Примітка
Усього	од.	2596
у тому числі:
місцевого значення	од.	-
з них передано в оренду водних об’єктів (їх частин)	од.	-
загальнодержавного значення	од.	2596
з них передано в оренду ставків	од.	1187

Динаміка водокористування

Показники	Одиниця виміру	2008 рік	2009 рік	2010 рік
1	2	3	4	5
Забрано води з природних джерел, усього	млн. м^3	1015	894,6	1036
у тому числі:
поверхневої	млн. м^3	965,9	846,6	988
підземної	млн. м^3	49,52	47,93	48
морської	млн. м^3	-	-	-
Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу	м^3	587,4	519,6	603,2
Використано свіжої води, усього	млн. м^3	880,6	885,4	901,9
у тому числі на потреби:
господарсько-питні	млн. м^3	49,31	46,49	45,84
виробничі	млн. м^3	774,7	775,3	805,7
сільськогосподарські	млн. м^3	1,071	1,663	0,569
зрошення	млн. м^3	2,767	3,690	3,148
Використано свіжої води у розрахунку на одну особу	м^3	508,3	514,2	525,1
Втрачено води при транспортуванні	млн. м^3	5,915	5,95	7,44
	% до заб-раної води	0,58	0,67	0,7
Скинуто зворотних вод, усього	млн. м^3	784,4	790,6	821,6
у тому числі:
у підземні горизонти	млн. м^3	-	-	-
у накопичувачі	млн. м^3	10,92	10,69	11,7
на поля фільтрації	млн. м^3	-
у поверхневі водні об’єкти	млн. м^3	773,48	779,9	809,9
Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти,
усього	млн. м^3	773,48	779,9	809,9
з них:
нормативно очищених, усього	млн. м^3	20,39	17,93	35,01
у тому числі:
на спорудах біологічного очищення	млн. м^3	20,05		30,41
на спорудах фізико-хімічного очищення	млн. м^3	0,009		0,332
на спорудах механічного очищення	млн. м^3	0,332		4,071
нормативно (умовно) чистих без очищення	млн. м^3	733,9	732,7	760,6
забруднених, усього	млн. м^3	30,2	29,263	14,29
у тому числі:
недостатньо очищених	млн. м^3	26,09	25,94	14,08
без очищення	млн. м^3	4,113	3,323	0,208
Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у розрахунку на одну особу	м^3	448	453	471,5

Обсяги оборотної, повторної і послідовно використаної води

Види економічної діяльності	2008 рік		2009 рік		2010 рік
	усього, млн. м³	% економії свіжої води за рахунок оборотної	усього, млн. м³	% економії свіжої води за рахунок оборотної	усього, млн. м³	% економії свіжої води за рахунок оборотної
Усього по регіону	322,8	76,59	318,0	64,4	333,6	77
у тому числі:
промисловість	322,8	76,59	318,0	64,4	332,6	81,73
сільське господарство	0,433	2,131			0,325	1,499
житлово-комунальне господарство	1,057	9,75			0,902	8,617

Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами - забруднювачами поверхневих водних об’єктів

Назва водокористувача-забруднювача	2008 рік		2009 рік		2010 рік
	об’єм скидан-ня зво-ротних вод, млн. м³	обсяг забруд-нюючих речо-вин, т	об’єм скидан-ня зво-ротних вод, млн. м³	обсяг забруд-нюючих речо-вин, т	об’єм скидан-ня зво-ротних вод, млн. м³	обсяг забруд-нюючих речо- вин, т
1	2	3	4	5	6	7
(водний об’єкт)
Басейн р. Дніпро	784,4	-	779,9	-	809,9	-

Інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод

Назва водного об’єкту	Кількість контрольних створів, в яких здійсню-вались вимірювання, од.		Відібрано та проаналізовано проб води, од.	Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що виз-началися, од.	Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од.
	усього	з перевищенням ГДК			СанПін №4630	Для рибогоспо- Дарьських водойм
1	2	3	4	5	6	7
р.Прип’ять	4	4	14	2 створи -33; 2 створи -2	42 2	50 2
р.Глиниця	1	1	2	2	1	1
р.Брагінка	1	-	1	2	-	-
р.Уж	1	1	1	33	8	13
р.Тетерів	1	1	3	33	6	10
р.Здвиж	1	1	3	33	7	12
р.Ірпінь	2	2	5	1 створ -33; 1 створ-31	7 6	14 9
р.Кізка	1	1	2	31	9	13
р.Дніпро	9	9	34	3 створи -33; 6 створів -31	38 28	82 64
р.Десна	1	1	15	33	24	49
р.Стугна	1	1	2	33	4	7
р.Рось	4	4	28	33	56	120
р.Роставиця	1	1	2	33	4	9