Стаття 125. Компенсація за зношування інструментів, належних працівникам

         Працівники, які використовують свої інструменти для по­треб підприємства, установи, організації, мають право на одер­жання компенсації за їх зношування (амортизацію).

         Розмір і порядок виплати цієї компенсації, якщо вони не встановлені в централізованому порядку, визначаються влас­ником або уповноваженим ним органом за погодженням з працівником.

 

         1. Працівник має право на компенсацію за зношування інстру­менту, якщо він використовує свої інструменти для потреб підприє­мства. При цьому має значення лише фактичне використання. Погодження власника, попередня домовленість власника і пра­цівника значення не мають. У частині першій статті, що комен­тується, йдеться лише про інструменти. КЗпП не передбачає мож­ливості компенсації працівникам за використання для потреб підприємства механізмів, станків, машин, у тому числі авто­мобілів. Це не означає, що їх використання працівником в інте­ресах підприємства неможливо. Це можливо, але на іншій пра­вовій основі.

         2. Розміри компенсацій працівникам за зношування інструментів у централізованому порядку не встановлені. Але орієнтир для виз­начення розміру у частині першій ст. 125 КЗпП все ж таки даний. Працівнику виплачується компенсація за зношування (амортизацію). Отже, вихідною при визначенні розміру компенсації за зношуван­ий інструментів являється їх вартість, нормативний строк служби і строк (можливо, інтенсивність) використання працівником свого інструменту в інтересах підприємства. З урахуванням цих вихідних показників конкретний розмір компенсації визначається власником за погодженням з працівником.

Стаття 126. Гарантії для працівників - авторів винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій

         За працівниками — авторами винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій збері­гається середній заробіток при звільненні від основної роботи для участі у впровадженні винаходу, корисної моделі, промис­лового зразка чи раціоналізаторської пропозиції на тому ж підприємстві, в установі, організації.

         При впровадженні винаходу, корисної моделі, промислово­го зразка або раціоналізаторської пропозиції на іншому підприємстві, в установі, організації за працівниками збері­гається посада за місцем постійної роботи, а робота по впро­вадженню винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції оплачується за погодженням сторін у розмірі не нижче середнього заробітку за місцем по­стійної роботи.

 

         1.Безпосередньо із законодавства право працівника назвільнення від основної роботи для участі у запровадженні за місцем роботи створеного ним винаходу, корисної моделі, про­мислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції не випли­ває. Власник може бути зобов'язаний до цього договором з працівником-винахідником про умови винагороди за винахід, корисну модель, промисловий зразок, створені у зв'язку з вико­нанням трудових обов'язків (ст.9 Закону "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", ст.8 Закону "Про охорону прав на промислові зразки"), договором про передачу права власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок, ліцензійним дого­вором, укладеним між працівником-винахідником і власником (ст.23 Закону "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"; ст.20 Закону "Про охорону прав на промислові зразки").

         За час участі працівників у запровадженні за місцем роботи створених ними винаходів, корисних моделей, промислових зразків та раціоналізаторських пропозицій і звільненням у цьо­музв'язку від виконання обов'язків за основним місцем роботи, за ними зберігається середня заробітна плата.

         2. Якщо ж винахід, корисна модель, промисловий зразок або раціоналізаторська пропозиція запроваджуються у виробництво не за місцем роботи їх авторів, на власників покладається обо­в'язок звільнити працівників-винахідників від виконання трудо­вих обов'язків на період роботи за місцем запровадження вина­ходу, корисної моделі, промислового зразка, раціоналізаторської пропозиції. За час роботи по запровадженню названих об'єктів у виробництво за працівником зберігається місце роботи.

         Очевидно, правовою формою звільнення від роботи має бути надання відпустки без збереження заробітної плати.

         3. За місцем запровадження винаходу, корисної моделі, про­мислового зразка, раціоналізаторської пропозиції працівнику заперіод запровадження виплачується заробітна плата у розмірі, визначеному погодженням сторін. Але цей розмір не може бути нижчим середнього заробітку за основним місцем роботи.

         Можливе укладення громадянином-автором і власником пере­лічених об'єктів промислової власності цивільно-правового до­говору з власником за місцем впровадження цих об'єктів. Але ів цьому разі діє правило, згідно з яким автор має право на оплату в розмірі не нижче середньої плати за основним місцем роботи.