2.2. Органи державного регулювання зед в Україні

Зовнішньоекономічна діяльність не може здійснюватися сама по собі. Для виконання функцій, пов'язаних із цією діяльністю, створюється відповідна система державних ор­ганів, чітко визначаються їхні завдання, функції та повнова­ження.

В Україні управління ЗЕД здійснюється:

• Україною як державою в особі її органів у межах їх ком­петенції;

• недержавними органами управління економікою (то­варними, фондовими, валютними біржами, торговель­ними палатами, асоціаціями, спілками та іншими ор­ганізаціями координаційного типу), що діють на підставі їх статутних документів;

• самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на підставі відповідних координаційних угод, що уклада­ються між ними.

До державних органів управління ЗЕД в Україні відносяться:

• Верховна Рада України;

• Кабінет Міністрів України;

• Національний банк України;

• Центральний орган виконавчої влади з питань еко­номічної політики (Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції);

• Державна митна служба України;

• Антимонопольний комітет України;

• Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі.

Найвищим органом, що здійснює державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні, є Верховна Рада України - центральний орган законодавчої влади, до компетенції якого належать:

• прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності;

• затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України;

• розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

• укладання міжнародних договорів України відповідно до законів України про міжнародні договори України та приведення чинного законодавства України у відповідність з правилами, встановленими цими договорами;

• затвердження нормативів обов'язкового розподілу валютної виручки державі та місцевим Радам народних депутатів України, ставок та умов оподаткування, митного тарифу, митних зборів та митних процедур України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

• встановлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території України;

• затвердження списків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню або забороняється.

Кабінет Міністрів України є центральним органом виконавчої влади, який у напрямі регулювання зовнішньоекономічної діяльності виконує такі функції:

• вживання заходів до здійснення зовнішньоекономічної політики України відповідно до законів України;

• здійснення координації діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з регулювання зовнішньоекономічної діяльності; координація роботи торговельних представництв України в іноземних державах;

• прийняття нормативних актів управління з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України;

• проведення переговорів і укладання міжурядових договорів України з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України про міжнародні договори України, забезпечення виконання міжнародних договорів України з питань зовнішньоекономічної діяльності всіма державними органами управління, підпорядкованими Кабінету Міністрів України, та залучення до їх виконання інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на договірних засадах;

• внесення на розгляд Верховної Ради України (відповідно до своєї компетенції, визначеної законами України) пропозицій про систему міністерств, державних комітетів і відомств - органів оперативного державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, повноваження яких не можуть бути вищими за повноваження Кабінету Міністрів України, які вона має згідно з законами України;

• забезпечення складання платіжного балансу, зведеного валютного плану України;

• здійснення заходів щодо забезпечення раціонального використання коштів Державного валютного фонду України.

До органів місцевого регулювання зовнішньоекономічною діяльністю належать:

• місцеві ради народних депутатів України та їх виконавчі і розпорядчі органи;

• територіальні підрозділи (відділення) органів держав­ного регулювання ЗЕД України.

До їх компетенції відносять:

• укладення і забезпечення виконання у встановленому законодавством порядку договорів з іноземними парт­нерами на придбання та реалізацію продукції, виконан­ня робіт і надання послуг;

• сприяння зовнішньоекономічним зв'язкам підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідних територіях, незалежно від форм власності;

• сприяння у створенні на основі законодавства спільних з іноземними партнерами підприємств виробничої і соціальної інфраструктури та інших об'єктів; залучен­ня іноземних інвестицій для створення робочих місць;

• організація та контроль прикордонної і прибережної торгівлі;

• створення умов для належного функціонування мит­них органів, сприяння їх діяльності;

• забезпечення на відповідній території в межах наданих повноважень реалізації міжнародних зобов'язань Ук­раїни.

До недержавних організацій, які сприяють розвитку ЗЕД підприємств відносяться насамперед торгово-промислові па­лати (ТПП), організації роботодавців (об'єднання підприємців) та об'єднання організацій роботодавців.

Торгово-промислова палата є недержавною не­прибутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юри­дичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.

Діяльність ТПП в Україні регулюються Зако­ном України "Про торгово-промислові палати в Україні". Вони створені з метою сприяння розвиткові народного госпо­дарства та національної економіки, її інтеграції у світову гос­подарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торговельної інфраструктур, створенню сприят­ливих умов для підприємницької діяльності, всебічному роз­виткові всіх видів підприємництва, науково-технічних і торго­вельних зв'язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн.

Торгово-промислові палати створюються на території Ав­тономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севасто­поля (регіональні торгово-промислові палати). У межах кож­ної з цих адміністративно-територіальних одиниць може бути створена лише одна торгово-промислова палата.

Згідно із Законом Ук­раїни "Про організації роботодавців", організація робото­давців — це громадська неприбуткова організація, яка об'єднує роботодавців на засадах добровільності та рівноправ­ності з метою представництва і захисту їх прав та інтересів, а об'єднання організацій роботодавців — це неприбуткова ор­ганізація роботодавців, яка об'єднує організації роботодавців на засадах добровільності та рівноправності з метою представ­ництва і захисту прав та інтересів організацій роботодавців та роботодавців".

Ці організації діють з метою представництва та захисту за­конних інтересів роботодавців у економічній, соціально-тру­довій та інших сферах.

Організації роботодавців (підприємців) та їх об'єднання створюються у формі союзів, асоціацій, ліг, федерацій, рад, конгресів тощо.

До найбільших союзів підприємців у світі відносяться: Національна асоціація промисловців США, Конфедерація британської промисловості в Англії, Федеральний союз німецької промисловості в Німеччині, Національна рада французьких підприємців у Франції, Промисловий союз у Швеції тощо.

В Україні союзи підприємців створюються з 1989 р. і поділяються на національні, міжнародні, галузеві і місцеві. До найбільших з них відносяться: Український союз промис­ловців і підприємців, Конгрес ділових кіл України, Ліга спільних підприємств України, Асоціація брокерів України, Конгрес бірж, Союз малих підприємств та ін.

Їх роль у розвит­ку міжнародної діяльності фірм різноманітна:

• співробітництво і взаємодія з об'єднаннями підпри­ємців закордонних країн;

• надання допомоги в налагодженні господарських зв'язків з партнерами, що знаходяться за межами Ук­раїни;

• співробітництво з організаціями ООН (ЮНІДО, МОП) з метою прискорення формування ринкових відносин в Україні;

• сприяння розвитку товарних, валютних і фінансових ринків;

• організація міжнародних виставок, ярмарків, аукціонів;

• сприяння в збуті продукції на закордонних ринках у то­варообмінних, лізингових операціях;

• участь в укладанні зовнішньоторговельних контрактів;

• виконання на договірній основі експортно-імпортних операцій, використання своїх валютних коштів на імпорт устаткування, сировини, матеріалів та інших то­варів, необхідних для розвитку виробництва.

Підприємці України беруть участь також у діяльності різних міжнародних союзів підприємців: Міжнародному кон­гресі промисловців і підприємців; Раді залізничного транспор­ту країн СНД; Міжнародному союзі підприємців і орендарів; Міжнародній асоціації підприємств із власністю працівників; Східноєвропейському об'єднанні підприємців; Євроазіатській лізі малих і середніх підприємств та ін.