2.4. Неологізми у культурологічній термінології

В енциклопедії "Українська мова" подано таке визначення цього поняття: Неологізм (від грец.- молодий, новий) - слово, а також його окреме значення, вислів, які з'явилися в мові на даному етапі її розвитку і новизна яких усвідомлюється мовцями (загальномовні неологізми) або були вжиті в якомусь акті мовлення, тексті чи мові певного автора [ Татаренко О.О. 2004:48].

Неологізми виникають у мові, коли необхідно позначити нове поняття, явище або коли виникає потреба замінити попереднє поняття зважаючи на зміни суспільних умов. шляхи виникнення неологізмів різні: неологізми можуть творитися на власне мовній основі, можуть творитися на відносно власній основі, шляхом запозичення мовних одиниць з інших мов, або ж в ролі неологізмів інколи можуть виступати й застарілі слова, якщо позначувані ними предмети повернулися до активного вжитку.

На сьогодні неологізми поступово втрачають свою навизну і таким чином з огляду на свою актуальність швидко переходять з розряду пасивної лексики до активної.

Для української мови характерним є поповнення її лексичного складу неологізмами у зв'язку із активним розвитком суспільства. Культурологічна термінологія як підсистема мови теж не лишається осторонь цих змін. Серед проаналізованого нами матеріалу, а саме у словнику "Нові слова і значення", шляхом суцільної вибірки було виявлено певну кількість неологізмів. Вони репрезентують поняття, синтетичні за своєю природою, тобто вони полісемічні, можуть використовуватися на позначення реалій не лише культурології, але й інших сфер. Серед них виділяємо декілька предметно-тематичних груп:

- Лексеми на позначення осіб за родом занять: імпресаріо, папраці, привладник, бізнесовець.

- Назви суспільно-політичних явищ, процесів, реалій: спільнота роздеожавлення, світопорядок, україно-виховання.

- Назви дій, процесів: сюзитися, унезалежнитися.

- Абстрактні поняття: великодуховність, самоприниження, трисуття.

-Слова із сфери релігії, мистецтва, літератури, музики і т.п.: першосвятитель, духівник, рідновір, хепі-енд, імпреза, піар, паблісіті.

З погляду на структурно-граматичні особливості, подані неологізми можна поділити на такі групи:

- прості слова, утворені переважно суфіксальним способрм, та прості слова незмінювані слова: пабліситі, папараці, імпресаріо.

- композити: дрес-код, україно-виховання, хепі-енд, світопорядок.

- словосполучення: живий звук.

отже, кількість неологізмів у культурологічній термінології постійно зростає, адже в наш час з'являється велика кількість нових реалій, що потребують мовного кріплення. Неологізми представлені в мові різними предметно-тематичними та структурно-граматичними групами. Вони швидко пристосовуються до законів мови, та згодом, відповідно до рівня актуальності позначуваного ними поняття, вони або ж переходять до складу активної лексики, або втрачають свої позиції і з часом перестають вживатися в мові взагалі.

ВИСНОВКИ 1. Наукова термінологія має довгу історію і сягає ще часів Київської Русі, коли тільки писемність була на початкових етапах. на сучасному етапі термінологічна система мови поповнюється новими елементами та вдосконалюється.

2. Наукова лексика твориться протягом розвитку науки, на її формування вплинуло багато факторів. Формування української наукової мови відбувалося під тиском постійних політичних перешкод і заборон. Особливістю нашого часу, є те, що нарешті після багатьох років поневірянь та утисків українська наукова мова знову зайняла своє достойне місце в усіх сферах життєдіяльності, і зокрема у науковій галузі.

3. Зараз національна термінологія як складова частина наукової мови знаходиться на гребені свого третього національного відродження. На даний час активно проводяться загальноукраїнські та міжнародні наукові конференції з удосконалення термінознавчої роботи за умов незалежності.

4. У сучасних монографічних дослідженнях терміни визначаються як номінанті системи понять найки і техніки, офіційної мови та їх відображення у виробництві, суспільному житті та їх окремих сферах; при чому кожний термін у конктретній галузі має суспільно усвідомлене значення. Визначаючи системність, як одну з основних ознак терміна, слід пам'ятати, що системні відносини термінів дійсні лише в межах термінології однієї області знань. Одним з найсуттєвіших лінгвістичних джерел системності в термінологічній сфері виступає системність морфології і словотвору. Терміни в своїй більшості, як і звичайні слова, утворюються на базі засобів загальної мови.

5. Культурологія є інтегративною сферою знання, народженою в широкому багатоаспектному діалозі на перетині філософії, історії, психології, мовознавства, етнографії, релігієзнавства, соціології культури та мистецтвознавства.

6. Сучасний стан термінологічної науки, а як наслідок і культурологічного термінознавства, спирається на великий та багатий термінологічний фонд і практичні досягнення в сфері аналізу наявних терміносистем. Вивчення лексики культурології репрезентує предмет культурології як семіотичну систему. Наголос при цьому робиться на технічних механізмах породження, фіксації, трансляції і розкодування інформації, а саме на змісті інформації, що міститься в певних символах та текстах культури.

7. Специфіка культурологічної лексики полягає в тому, що з одного боку вона входить у лексичну систему сучасної української літературної мови, але разом з тим являє собою чітко сформовану систему. культурологічна терміносистема та сучасна українська літературна мова співвідносяться як частина та її ціле, між якими немає чіткої межі.

8. Культурологічна терміносистема, судячи з особливостей номінації, що залежить від предметно-логічних зв'язків відповідних реалій поділяється на відповідно предметно-тематичні групи.

9. Лексико-семантичний аналіз лексичного складу культурології два змогу виявити і проаналізувати структукрні моделі, визначити семантичні відношення між компонентами.

10. Культурологічній термінології як складовій частині мовної системи притаманні синонімічні, омонімічні та полісемічні відношення між лексичними одницями.

11. Для української мови характерним є поповнення її лексичного складу неологізмами у зв'язку із активним розвитком суспільства. Культурологічна термінологія як підсистема мови теж не лишається осторонь цих змін. Серед проаналізованого нами матеріалу, а саме у словнику "Нові слова і значення", шляхом суцільної вибірки було виявлено певну кількість неологізмів.