- •Політологія
- •Методологічні проблеми вивчення курсу політологія
- •Поняття політика, Політичне;
- •Предмет політологія;
- •Розвиток зародження та становлення галузі політичних знань та політології у незалежній Україні.
- •1991-2010 Р шукаємо певну проблему.
- •Геополітика у системі політологічних знань.
- •Структура політичної влади.
- •Види влади. Специфіка політичної влади.
- •Проблема легітимізації влади
- •Політичні режими
- •Політичний режим. Поняття та ознаки.
- •Демократичний режим
- •Тоталітарний режим.
- •Авторитарний режим.
- •Політичний режим сучасної України.
Демократичний режим
Ознаки демократичного режиму:
Джерелом влади є народ;
Вільне волевиявлення народу, виборність органів державної влади;
Пріоритет прав і свобод людини і громадянина над правами держави. Громадяни мають великий прав і свобод, які юридично фіксовані.
Існує принцип – усе що не заборонено - дозволено.
Чіткий поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову.
Поліція, спецслужба та армія.
Політичний плюралізм, багатопартійність.
Влада в державі заснована на переконанні, а не на примусі.
Недоліки демократії
Пануванні більшої частини суспільства над кращою;
Процвітання політичного дилетантизму.
Засилля посередності.
Демократія не гарантує приходу до влади людей не корисливих.
Демократії притаманна низька культура, мораль але з витонченим розумам і популіськими гаслами.
Тоталітарний режим.
Тоталіс – всеохоплюючий, весь, цілий, повний, всезагальний.
У політичному лексиконі цей термін з’являється у 1925 році. З цього часу встановлюється тоталітарний режим у : Італії, СССР, Німеччина.
Різновиди тоталітарному режиму:
Націонал-соціаліський;
Фашиський:
Більшовицький;
Тоталітарний режим характеризується контролем держави над всіма галузями життя, повним підпорядкуванням людини політичній владі та її ідеології. Виникає в умовах:
Нестабільності;
Глибокої економічної кризи;
Політичної кризи;
Необхідності швидкого вирішення стратегічних завдань.
Тоталітарний режим має мету і ціль.
Ознаки:
Занадто централізована влада, що має форму піраміди. Панівна група в суспільстві не несе ніякої юридичної відповідальності за свої дії;
Державна влада формується за закритими від суспільства каналами;
Монопольний контроль держави над культурою, релігією, ЗМІ, економікою аж до втручання в особисте життя.
Повне безправ’я людини.
Закони захищають лише інтереси правлячої еліти.
Поліція і спецслужби поряд з функціями забезпечення правопорядку виконують функції каральних органів. Вони виступають інструментом масових політичних репресій. Інколи до каральних функцій залучається армія;
Володарювання 1 партії;
Методами керування є терор, примус і насильство.
Ресурсом тоталітарного управлянні є страх і сліпа віра.
Суспільство підтримує бойові настрої, стан надзвичайного стану, не допускається втрата пильності.
Існує в : Кубі, Китаї, КНР,.
Комуністичний режим вважається класичним прикладом тоталітарного режиму: заборона власності…
Фашистський режим розповсюдився на Італію, Португалію і Чилі.
Фашистський тоталітарний режим проіснував в Німеччині з 1933 по 1945. Він сповідував расову перевагу німців, над іншими народами.
Релігійний тоталітаризм (Іран) .
У повному вигляді тоталітаризм є рідкісним явищем у людській історії, тобто з’являться сили, які підривають тоталітаристські сили і впускаються їх у інше русло
Авторитарний режим.
На даний момент нараховується 100 країн з таким правлінням.
Характерною є приватна ініціатива в економіці та ринкова конкуренція. Основною соціальною опорою є військові групи або групи державних силовиків.
Ознаки:
У центрі і на місцях відбувається влади в руках 1-ї або декількох осіб, які формують взаємозалежні органи. Народ не допускається до реальних важелів влади.
Політичні права і свободи громадян значною мірою обмежені. Закони захищають інтереси держави, а не особистості.
У законодавчій сфері діє принцип «усе що не дозволено - заборонено»
Відсутній чіткий поділ влади.
Обмежується парламентська ініціатива. Парламент обмежений у сфері контролю держави.
Існує частковий плюралізм – опозиція не допускається але імітується багатопартійність. Інтереси народу зводяться до підтримки ідеології єдиної правлячої партії.
Формування органів державної влади здійснюється не демократичним шляхом а за допомогою призначення зверху. Оточення лідера підбирається на основі відданості та особистих симпатій лідеру.
Силові структури суспільства практично є не підконтрольні суспільству і використовуються в суто політичних цілях:
Методи державного правління є командними та адміністративними.
Не застосовуються масові репресії та жорсткі насильницькі методи політичної влади.
Переваги авторитарного режиму:
Здатний навести порядок в суспільстві. Політичну стабільність.
Мобілізувати суспільні інтереси у суспільне русло для виконання практичних завдань.
Займає проміжне місце між демократією і тоталітаризмом.
Під впливом складного комплексу економічних і соціальних відносин він може еволюціонувати в напрям демократії або тоталітаризму. Чилі, Таїланд, Гаїті, Панама – еволюція в сторону демократії. Куба – до тоталітаризму.