- •Обмеження пчк.
- •Визначення суб’єктного складу можливої зовнішньополітичної взаємодії та її середовища.
- •Визначення акторів та учасників зовнішньополітичної взаємодії та їх соціальних шлейфів.
- •Уточнення принципів зовнішньополітичної діяльності суб’єктів в даному періоді їх життєдіяльності: їх відповідність стану та зовнішньополітичним стереотипам суб’єктів.
- •Реконструкція блоків зовнішньополітичних цілей суб’єктів та їх акторів у даному пчк.
- •Формулювання основних тезисних положень концепцій суб’єктів, орієнтованих на дану сферу зовнішньополітичної взаємодії.
- •Аналіз відповідності сучасних зовнішньополітичних доктрин акторів очікуванням груп тиску.
- •Порівняльний аналіз декларованого та реального зовнішньополітичного курсів акторів.
- •9.Визначення ролі безпосередніх та опосередкованих учасників зовнішньополітичної взаємодії суб’єктів.
- •Характеристика публічно-політичних персон.
- •Формулювання остаточних оперативних цілей суб’єктів зовнішньополітичної взаємодії.
- •Іраку та Ірану :
- •Китай :
- •Формулювання цілей-ідеалів і цілей-діяльності акторів зовнішньополітичної взаємодії.
- •Формулювання кінцевих цілей-ідеалів суб’єктів зовнішньополітичної взаємодії.
- •Визначення центрів зовнішньополітичної взаємодії суб’єктів.
- •15.Визначення формальних та неформальних коаліцій суб’єктів мв.
- •16.Визначення протиріч у мв та ступені їхньої формалізованості.
- •17. Визначення основ стратегічних зовнішньополітичних цільових програм акторів.
- •18. Аналіз комунікаційних каналів суб’єктів мв.
- •19. Виділення співпадання зовнішньополітичних цільових блоків.
- •20. Розробка планів зовнішньополітичних заходів, що викликані цілями та діями суб’єктів мв.
- •21. Висновок.
16.Визначення протиріч у мв та ступені їхньої формалізованості.
Ірак та Іран є двома країнами, одна з я ких намагалась, а друга намагається стати важливим субєктом МВ. Зокрема, вийти з міжнародної ізоляції та підняти рівень розвитку своєї держави. Але на жаль, світова спільнота не готова була у 2000-х рр. і зараз до появи нових ядерних держав. Цілі Ірана та Ірака зовсім відмінні від цілей, наприклад США, Кита, Франції тощо. Оскільки Близькосхідний регіон зараз може розглядатися лише як сировинна база для потужних держав. Протиріччя як були у 2000 рр. з приводу Іраку, так вони і залишаються існувати по сьогоднішній день щодо Ірану. Наприклад резолюції, які здійснюють тиск на Іран і вимагають його зізнатися у розробці ядерної зброї, аое Іран це заперечує. Можна сказати, що це і є притиріччя. З кожним днем ситуація навкруги Ірану загострюються, що може навіть призвести до військового конфлікту.
17. Визначення основ стратегічних зовнішньополітичних цільових програм акторів.
Оскільки акторами в міжнародних відносинах є в основному глави держав, то можна стверджувати, що вони в певній мірі визначають цілі держав.
Основні зовнішьнополітичні цілі є різними для кожної держави, особливо в нашому МВ, але є певні країни, у яких цілі співпадають. Наприклад :
Іран та Ірак. Впринципі їх основні зовнішьноролітичні цілі співпадають. А саме : вони прагнуть стати ядерними державами, вийти з ізоляцію на світову арену, стати важливих субєктами міжнародних екномічних відносин, недопустити вторгнення у свою країну( але, на жаль, Іраку не вдалось цього уникнути);
Росія та Китай. Ці дві країни борються зе дешевий ринок та низькі ціни на нафту, зокрема Китай небажає купувати нафту у Росії, прагнуть інвестувати в економіку Ірака та Ірану, намагаються запобігти виникненню нових ядерних держав на світовій арені; бачать Ірак та Іран як союзників проти намагання США перетворити світ на однополярний;
США та країни ЄС. США прагне встановлення однополярної моделі світу( витіснення Росії); США та ЄС прагнуть встановлення контролю над нафтовими державами Близькосхідного регіону та їх ресурсами; відкрити для себе новий ринок сбуту товарів; країни ЄС зможуть забезпечити собі приємливі ціни на нафто- та енерго- ресурси. Також країни ЄС перестануть бути залежними від Росії у енергетичних питаннях. Країни ЄС будуть відігравати роль буферу між США та Росією;
18. Аналіз комунікаційних каналів суб’єктів мв.
На мою думку каналами субєктів даного МВ будуть різні конференції, самміти, договори, резолюції, участь в міжнародних організаціях тощо. Я вважаю, що ці канали є прийнятними для всіх участників МВ, бо можуть мирним шляхом вирішити різні суперечки.
Для акторів даного МВ каналми комунікацій будуть являтися різного роду зустрічі, візити тощо.
19. Виділення співпадання зовнішньополітичних цільових блоків.
Стійкої коаліції, тобто повного співпадання зовнішньополітичних цільових блоків в даному МВ не існує. Тут є лише коаліційні співпадіння. Наприклад, для США, Росії, Китаю, країн ЄС спільною метою є встановлення контролю над Близькосхідним регіоном, недопущення появи нових ядерних держав тощо. Також є невеличкі коаліції, типу США-країни ЄС, та Росія-Китай. Ці дві коаліції намагаються відтіснити один одного від досягнення поставленої мети.