Гіпсові пов’язки.
При консервативному та після оперативного лікування переломів, ушкодженні м’яких тканин широко використовується іммобілізація за допомогою гіпсових пов’язок, яка являється кращим засобом для зовнішньої фіксації уламків кісток кінцівок.
Методика приготування і накладання гіпсових пов’язок вперше описана голландським лікарем А. Mathysen (1852 рік), а в 1854 році, під час Кримської війни, описав і широко почав використовувати М.І. Пірогов. Також він приділяв велику увагу догляду за станом загіпсованої кінцівки.
Гіпсова іммобілізація: це постійна іммобілізація на весь період лікування пацієнта.
Формула гіпсу: Сірчанокислий кальцій – СаSO4 ∙2H2O. Для медичних цілей гіпс обробляють на заводах, де його піддають обпалюванню в спеціальній печі пр температурі 130–150°. Після обпалювання гіпс втрачає частину кристалізаційної води і її залишається не більше 5,25% (СаSO4 ∙H2O). Якість гіпсу прямопропорційна правильному обпалюванню.
На теперішній час до гіпсового порошку додається целюлоза та ряд інших хімічних з’єднань. Отриманий таким шляхом склад в гарячому виді імпрегнується в перев’язувальний матеріал, підсушується, та утворює гіпсові бинти.
Останнім часом з’явилися нові термопластичні матеріали, які застосовуються замість гіпсу (“Скотчкаст”, “Ортопласт”, “Гекселіт” та інші). Вони добре моделюються при нагріванні до 72–75˚С. Ці пов’язки не бояться води, при намоканні не втрачають своєї форми, пористості та здатні до обміну повітря. Такі пов’язки не потребують спеціальних підкладок.
Лікувальні властивості гіпсу: 1) надійна іммобілізація на період лікування, спокій;
2) адсорбційні властивості (всмоктує раньові виділення);
3) фіксація виправлених контрактур кінцівок;
4) лікування вроджених деформацій.
Проби на якість гіпсу: 1) на міцність – робиться кулька в діаметрі 1,5–2,5 см. борсається з висоти 1,5 м. на підлогу – в нормі залишається цілою;
2) на сипучість – стискається гіпсовий порошок в кулаку – в нормі не повинно залишатись грудок в долоні, гіпс просипається між пальців;
3) на вологість – підігрівається гіпс на металевій пластинці з утримуванням над нею дзеркала. Якщо гіпс якісний, не вологий, то дзеркало не буде запотівати;
4) на затвердіння – робиться кашкоподібна маса (2 частини води та 3 частини гіпсу), яка затвердіває протягом 10–12 хвилин, при надломі не кришиться;
5) на в’язкість – роблять гіпсову лонгету (4–5 шарів), накладають на передпліччя, після затвердіння вона повинна зберігати надану їй форму, не кришитися, не розшаровуватися;
6) на запах – при непридатності гіпсу при змішуванні з водою з’являється запах сірководню (тухлих яєць).
Правила гіпсової техніки:
1) гіпсова пов’язка повинна захоплювати два суміжних суглоба, а при ушкодженнях плечової, кульшової кісток або їх суглобів – три;
2) кінцівці надається середнє фізіологічне положення;
3) на фізіологічні кісткові виступи необхідно класти ватно-марлеві підкладки;
4) останній тур гіпсового бинту повинен накривати попередній на ½ або ⅔ ширини бинта;
5) пов’язка повинна бути відмодельована, без перетяжок, вдавлень, рівномірно охоплювати без удавлення кінцівки;
6) пальці стопи чи кисті повинні бути вільними від пов’язки для контролю кровозабезпечення загіпсованого сегменту;
7) можливе нанесення олівцем на пов’язку дати накладання та вірогідний термін зняття гіпсової пов’язки;
8) накладання гіпсової пов’язки не повинно займати більше 10–15 хвилин.
Види гіпсових пов’язок: Всі гіпсові пов’язки діляться на три великі групи: лонгетна пов’язка, лонгетно-циркулярна та циркулярна. Також пов’язки поділяються на підкладочні (з ватою) та безпідкладочні (на кисть та передпліччя), циркулярні (кругові), лонгетні (4–7 шарів гіпсового бинту), вікончаті (вікно над раною для перев’язок), мостоподібні (значні ушкодження м’яких тканин в ділянці суглобів – дві частини з’єднанні 2–3 містками), пов’язки з розпокою, кокситні (тазостегнова), гонітні, гомілково-ступневі, корсети і ліжечка (ушкодження хребта), торако-брахіальні, висяча циркулярна, “чобітки”.
Показання до лікування гіпсовими пов’язками: 1) переломи кісток після консервативного і оперативного лікування;
2) ушкодження суглобів (усунення вивихів), після відновлення ушкоджених сухожилків, зв’язок, м’язів;
3) усунення контрактур;
4) лікування вроджених деформацій кісток (клишоногість, клишорукість та ін.);
5) запальні процеси кісток (ревматоїдний артрит), суглобів, лікування туберкульозу, остеолізу кісток;
6) після лікування скелетним витягуванням;
7) для профілактики утворення контрактур при лікування опіків;
8) тендовагініти, пухлини кісток;
9) профілактика деформацій при пораненнях нервів (n. radialis, n. peronaeus communis);
10) ургентне гіпсування;
11) гіпсування після пластичних та реконструктивно-відновних операцій.
Протипоказання до накладання гіпсових пов’язок: 1) анаеробна інфекція в рані;
2) не розрізані флегмони, гнійні запливи;
3) комбіновані переломи ускладнені опіками, відмороженням.
Ускладнення при лікуванні гіпсовими пов’язками: пролежні (локальне здавлення), при прогресуванні набряку можлива ішемія тканин (порушення артеріального кровотоку), порушення венозного кровотоку, синдром тривалого стиснення, атрофія м’язів, тугорухомість та контрактури (через 3–4 місяці), при регересуванні набряку можлива редислокація уламків. У дітей часто можуть потрапляти під гіпсову пов’язку сторонні тіла. При наростанні інтоксикаційного синдрому, різкому розпиранні кінцівки, різкій болі, набряку вище гіпсової пов’язки – можна припустити розвиток анаеробної інфекції. При пульсуючих болях, гіпертермії, збільшенні переферійних лімфатичних вузлів, наростанні лейкоцитозу можна припустити розвиток гнійного запалення.
Техніка заготовки гіпсового матеріалу: 1) бінти застосовують стандартні, шириною 7–14 см, довжиною 4–5 м. Гіпсові лонгети готовлять із марлі шириною до 20 см, довжиною 4–5 м.;
2) бінт розташовують на гіпсу вальному столику, розсовуючи ребром долоні гіпс по поверхні бінта товщиною 2–3 мм.;
3) гіпсовий бинт скатують в пухкий рулон з одного краю, а лонгет складають (скатують) з обох кінців до центру. Гіпсові бинти зберігають в сухому місці.
Накладання гіпсової пов’язки: 1) для замочування гіпсові бинти (лонгети) занурюють у воду з температурою близько 20˚С, де вони знаходяться до закінчення виділення бульбашок повітря (при збільшенні температури води швидкість застигання гіпсу швидше, при зменшенні – менша);
2) гіпсові бинти віджимають двома руками з кінців до центру, щоб гіпс не вимивався водою;
3) гіпсову лонгету розгладжують по ширині, переносять на ушкоджену кінцівку і закріпляють звичайними бинтами (лонгетна пов’язка) або закріпляють гіпсовим бинтом (лонгетно-циркулярна пов’язка).
Матеріали для самоконтролю:
А. Завдання для самоконтролю
(таблиці, схеми, малюнки, графіки) додаються
Б. Задачі для самоконтролю:
1. Пацієнт 72 років знаходиться в травматологічному відділенні на скелетному витяганні з приводу перелому стегнової кістки. З анамнезу відомо, що хворіє багато років на цукровий діабет. Маса тіла знижена, шкіряні покриви сухі, рухомість обмежена. Оцініть ступінь ризику розвитку пролежнів.
A. Зона небезпечності.
B. Зона незначного ризику.
C. Зона високого ризику.
D. Зона ризику.
E. Зона дуже високого ризику.
2. У пацієнта під час перев’язки, після оперативного втручання на кисті, раптом з’явилась нудота, відчуття різкої слабкості, потемніння в очах. Обличчя стало блідим, на шкірі з’явився піт. Які із зазначених дій треба терміново здійснити?
A. Покласти пацієнта на кушетку з піднятими ногами.
B. Покласти пацієнта на кушетку з піднятим головним кінцем.
C. Надати пацієнту напівсидячого положення.
D. Покласти пацієнта на кушетку з опущеними ногами.
E. Посадити пацієнта у крісло.
3. Пацієнт, 62 років, знаходиться в післяопераційній палаті травматологічного відділення. Йому призначений суворий ліжковий режим. Який лікарський засіб буде використовувати медична сестра для профілактики пролежнів?
А. 10 % розчин камфорного спирту.
В. 1:5000 розчин фурациліну.
С. 70 % етиловий спирт.
D. 3 % розчин перекису водню.
E. 2 % розчин гідрокарбонату натрію.
4. Пацієнт Л., 45 років лікується в травматологічному відділенні з приводу відкритого перелому плечової кістки, пацієнту призначене внутрішньом’язеве введення антибіотика. Через 2 години після введення пацієнт скаржиться на сверблячку та почервоніння у місці ін’єкції. Назвіть ускладнення, яке виникло.
A. Абсцесс.
B. Алергічна реакція.
C. Інфільтрат.
D. Флегмона.
Е. Парез.
5. Пацієнт Л., 65 років лікується в травматологічному відділенні. Об’єктивно: пацієнт тривалий час перебуває в ліжку. Положення – пасивне. На шкірі в ділянці крижової кістки спостерігається відшарування епідермісу, пухирі. Назвіть препарат для лікування.
А. Спирт етиловий 70 %.
В. Розчин йоду спиртовий 5 %.
С. Діамантовий зелений 1 %.
D. Розчин фурациліну 1 : 5000.
Е. Спирт камфорний 10 %.
6. У пацієнта 26 років, в палаті травматологічного відділення, відразу після операції, температура тіла підвищилася до 38,2° С. Він відчуває остуду, різку слабкість, головний біль. Який елемент догляду необхідно застосувати в І періоді лихоманки?
А. Обкласти пацієнта грілками з холодною водою.
В. Дати прохолодне пиття.
С. Застосувати міхур з льодом до голови.
D. Зігріти пацієнта.
Е. Розкрити пацієнта.
7. Пацієнт 38 років знаходиться в травматологічному відділенні в ранньому післяопераційному періоді (операція була під загальним наркозом). Не може здійснити самостійно акт сечовиділення протягом 12 годин. Призначена пацієнту катетеризація сечового міхура. Вкажіть розчин, яким доцільно змастити катетер перед введенням.
А. 70 % етиловий спирт.
В. Стерильний гліцерин.
С. Стерильний розчин фурациліну.
D. Стерильний розчин борної кислоти.
Е. Стерильний розчин перманганату калію.
8. Пацієнтка 65 років потрапила у травматологічне відділення, в якому перебуває вже 3 тижні. Вона дуже ослаблена, тривалий час перебуває у ліжку. Замінюючи їй білизну, медична сестра помітила пухирці в ділянці крижової кістки. Який захід необхідно вжити?
А. Змащувати 10 % розчином камфорного спирту.
В. Змащувати брильянтовим зеленим.
С. Змащувати 1 % розчином саліцилового спирту.
D. Протирати 70 % етиловим спиртом.
Е. Змащувати 5–10 % розчином калію перманганату.
9. Жінка з 10-річним хлопчиком звернулася до Вас у зв’язку з тим, що дитину турбують болі в правому ліктьовому суглобі. Хлопчику 6 годин тому, в амбулаторії, на інфіковане садно ліктьового суглобу, після його обробки, було накладено пов’язку. При огляді визначається невелика синюшність правого передпліччя, кисті, набухання підшкірних вен навіть при піднятій кінцівці. Що сталося? Як допомогти дитині?
А. Починається флегмона верхньої кінцівки. Антибіотикотерапія.
В. Гнійний артрит. Дренування суглобу.
С. Бурсіт ліктьового суглобу. Консервативне лікування.
D.Здавлення пов’язкою кінцівки з порушенням кровообігу. Послабити пов’язку або змінити на нову.
Е. Синдром тривалого здавлення. Провести гемодіаліз.
10. В приймальне відділення доставлений пацієнт з різаною раною долонної поверхні середньої третини правого передпліччя. Зі слів пацієнта, рану йому наніс 1,5 години тому невідомий на вулиці. Проведений туалет рани, накладені первинні шви. Медсестра наклала пов’язку, зав’язав кінці бинта вузлом над раною. Після чого ввела пацієнту підшкірно 1,0 мл правцевого анатоксину та 3000 МО протиправцевої сироватки. Яка помилка була допущена?
А. Не треба було накладати первинні шви.
В. Вузол бинта розташували над раною.
С. Ввели 1,0 правцевого анатоксину.
D. Провели туалет рани.
Е. Ввели анатоксин підшкірно.
11. У пацієнтки 68 років, на внутрішній поверхні нижньої третини правої гомілки є трофічна виразка розміром 1,5 х 2 см з некротичним дном, гіперемією шкіри і болючістю навколо. Виразка була оброблена розчином антисептика, просушена, закрита серветкою з маззю „Іруксол”. Яку закріплюючу бинтову пов’язку Ви накладете?
А. Спіральну пов’язку з перегинами бинта.
В. Черепашачу.
С. Колосподібну.
D. Кругову (циркулярну) пов’язку.
Е. Пов’язку Вельпо.
12. У пацієнта проведено венектомію на правому стегні і гомілці з приводу варикозного розширення вен. Рани ушиті, оброблені 1% розчином йодонату, закриті серветками. Яку пов’язку необхідно накласти на нижню кінцівку для закріплення перев’язочного матеріалу?
А. Спіральну пов’язку з перегинами бинта.
В. Оклюзійну.
С. Колосподібну.
D. Пращеподібну.
Е. Пов’язку Вельпо.
13. Пацієнту П., 24 років проведено розтин гнійного ліктьового бурситу. Сумка промита розчином антисептику, дренована турун дою, змочена гіпертонічним розчином натрію хлориду, покрита марлевою серветкою. Як Ви закріпите перев’язувальний матеріал?
А. Спіральна пов’язка з перегинами бинта.
В. Хрестоподібна пов’язка.
С. Колосподібна пов’язка.
D. Кругова (циркулярна) пов’язка.
Е. Черепашача пов’язка.
14. Пацієнт С., 36 років, постраждав під час дорожньо-транспортної пригоди. Є велика рублено-рвана рана по зовнішній поверхні правого плечового суглобу. Признаків перелома плечової кістки немає. Яку пов’язку слід накласти постраждалому при наданні першої медичної допомоги?
А. Черепашачу.
В. Хрестоподібну.
С. Колосподібну.
D. Пов’язку Дезо.
Е. Кругову.
15. Пацієнтка С., віком 53 роки, прооперована з приводу гострого висхідного тромбофлебіту поверхневих вен лівої нижньої кінцівки з локалізацією тромбів на гомілці і в нижній третині стегна. Який режим фізичної активності показаний пацієнтці протягом першої доби після операції?
А. Суворий ліжковий режим.
В. Ліжковий режим.
С. Напівліжковий (палатний) режим.
D. Загальний режим.
Е. Раннє вставання.
16. Пацієнт К., 49 років, прооперований з приводу гострого висхідного тромбофлебіту поверхневих вен лівої нижньої кінцівки. Під час операції не досягнуто задовільного ретроградного кровотоку зі стегнової вени. Який режим фізичної активності показаний пацієнту протягом трьох днів після операції?
А. Суворий ліжковий режим.
В. Загальний режим.
С. Напівліжковий (палатний) режим.
D. Раннє вставання.
Е. Ліжковий режим.
17. Пацієнт Р., 20 років, 8 днів тому поступив у відділення травматології з травматичним ушкодженням судинно-нервового пучка і плечової кістки в нижній третині правого плеча. Після виконаного оперативного втручання праву верхню кінцівку іммобілізовано з допомогою гіпсової лонгети. В якій послідовності доцільно проводити зміну натільної білизни пацієнту?
А. Знімати сорочку зі спини, грудей, скидати її через голову, послідовно знімати зі здорової, а потім з хворої руки.
В. Послідовність дій не має значення.
С. Знімати сорочку зі спини, грудей, скидати її через голову, послідовно знімати з хворої, а потім зі здорової руки.
D. Послідовність: груди, спина, голова, уражена кінцівка, а потім здорова.
Е. Послідовність: груди, спина, голова, здорова кінцівка, а потім уражена.
18. Пацієнт А., 38 років, який 4 дні тому переніс резекцію шлунка з приводу виразки, скаржиться на виражену слинотечу та неприємний запах з рота. Яка профілактика виникнення паротиту?
А. Санація ротової порожнини (миття зубів, полоскання з антисептиками).
В. Антибіотикотерапія.
С. Напівспиртові компреси на привушну ділянку.
D. УВЧ-терапія на привушну ділянку.
Е. Вживання механічно-щадячої їжі.
19. Пацієнт Л., 59 років, знаходиться у відділенні абдомінальної хірургії 5-й день після операції – резекції шлунка. Протягом доби скаржиться на відчуття здуття і розпирання живота. Об’єктивно спостерігається рівномірне збільшення розмірів живота. Перкуторно над усіма відділами живота тимпанічний звук, який не змінюється при зміні положення пацієнта. Симптомів подразнення очеревини не виявлено. При аускультації живота вислуховуються слабкі перистальтичні шуми. Вказати найбільш імовірне ускладнення основного захворювання.
А. Асцит.
В. Ожиріння.
С. Метеоризм.
D. Розлитий перитоніт.
Е. Спастична кишкова непрохідність.
20. У пацієнта Д., 62 років, що знаходиться на лікуванні у відділенні абдомінальної хірургії, на 5-й день після операції – резекції шлунка діагностовано явища метеоризму. Попереднє вживання карболену протягом доби (3 табл. – 3 рази на день) не було ефективним. Які першочергові заходи для ліквідації такого ускладнення?
А. Очисна клізма.
В. Газовідвідна трубка.
С. Введення спазмолітиків.
D. Промивання шлунка.
Е. Холод на ділянку живота.
21. Пацієнт Т., 61 рік, 5 днів тому прооперований з приводу косої пахової вправимої правобічної кили. Протягом останньої доби Оскаржиться на неприємні тягнучі відчуття в нижніх відділах живота. Пальпаторно – сигмовидна кишка щільної консистенції. Симптомів подразнення очеревини не виявлено. Аускультативно – слабкі перистальтичні шуми. За словами пацієнта, акту дефекації в післяопераційному періоді не було. Вказати ймовірне ускладнення післяопераційного періоду.
А. Метеоризм.
В. Закреп.
С. Асцит.
D. Пельвіоперитоніт.
Е. Цистит.
22. У пацієнта С., 61 рік, що знаходиться у хірургічному відділенні, на 4-й день після операції з приводу косої пахової вправимої правобічної кили діагностовано явища закрепу. Розширення рухового режиму і призначення послаблюючої дієти не дали позитивного ефекту. Вкажіть подальші заходи.
А. Сифонна клізма.
В. Введення спазмолітиків.
С. Промивання шлунка.
D. Очисна клізма.
Е. Масаж черевної стінки.
23. Пацієнт Н., 52 роки, на 2-й день після операції поперекової симпатектомії, почав скаржитися на розпираючи відчуття в нижніх ділянках живота. При пальпації в надлонній ділянці виявлено еластичний утвір, над яким перкуторно вислуховується тупий звук. Зі слів пацієнта, самостійного сечопуску не було протягом доби. Яке ускладнення розвинулося в післяопераційному періоді?
А. Метеоризм.
В. Закреп.
С. Гостра затримка сечі.
D. Асцит.
Е. Паралітична кишкова вепрохідність.
24. У пацієнта А., 43 роки, на 2-й день після операції поперекової симпатектомії діагностовано гостру затримку сечі. Застосування грілки на ділянку сечового міхура, зміна положення пацієнта, рефлекторні прийоми і дом’язеве введення 0,1% розчину атропіну не призвели до сечопуску. Вкажіть, яку маніпуляцію необхідно провести для ліквідації затримки сечі.
А. Очисну клізму. :
В. Масаж черевної стівки.
С. Електростимуляцію черевної стінки.
D. Введення спазмолітиків.
Е. Катетеризацію сечового міхура.
25. Пацієнт Т., 73 роки, 5 днів тому прооперований з приводу аневризми черевного відділу аорти. Протягом З днів пацієнт знаходиться на суворому ліжковому режимі. При об’єктивному обстеженні в крижовій ділянці виявлено пухирці зі світло-жовтим вмістом на фоні блідої, дещо набряклої шкіри. В ділянці лопаток спостерігається гіперемія шкіри. Яке ускладнення розвинулось у пацієнта?
А. Бешиха.
В. Пролежні.
С. Флегмона.
D. Опрілість.
Е. Фурункульоз.
26. Пацієнт В., 45 років, прооперований з приводу проникаючого поранення черевної стінки, яке ускладнилось гострим дифузним фіброзно-гнійним перитонітом. На 3-й день після операції пацієнт почав скаржитись на пекучість в ділянці обох пахових складок. Об’єктивно – шкіра в ділянці пахових складок гіперемована, з ознаками мокнення. Яке ураження шкіри хворого можна припустити?
А. Пролежні.
В. Флегмона.
С. Опрілість.
D. Бешиха.
Е. Фурункульоз.
27. У пацієнтки В., 52 роки, що знаходиться на лікуванні з приводу перелому стегнової кістки на скелетному витяганні, на 6-й день ліжкового режиму виявлено пролежні в крижовій і лопатковій ділянках у стадії гіперемії. Вкажіть найбільш доцільну тактику лікування пролежнів.
А. Кварцування і протирання камфорним спиртом. Гумовий круг під крижову ділянку.
В. Масивна антибіотикотерапія.
С. Напівспиртові компреси.
D. Змазування розчином Люголя.
Е. Накладання мазевих пов’язок.
28. У пацієнта Б., 62 років, на 5-й день лікування на скелетному витяганні з приводу перелому шийки стегна виявлено пролежні у крижовій і лопатковій ділянках. Пацієнт на ліжковому режимі і отримує дезагрегантно-антикоагулянтну терапію. Вказати найбільш адекватні методи лікування пролежнів у пацієнта.
А. Масивна антибіотикотерапія.
В. Напівспиртові компреси.
С. Мазеві пов'язки.
D. Обробка 1 % розчином брильянтового зеленого і асептична пов’язка.
Е. Не потребує спеціального лікування.
29. При поступленні пацієнту Ф., 37 років, встановлено діагноз «виразкова хвороба шлунка, стадія загострення, з локалізацією виразки на задній стінці шлунка». При огляді пацієнт займає колінно-ліктьове положення, яке, за його словами, полегшує стан. Охарактеризуйте положення пацієнта в ліжку.
А. Активне.
В. Вимушене активне.
С. Вимушене пасивне.
D. Пасивне.
Е. Вимушене.
30. Пацієнту М., 59 років, що знаходиться на лікуванні з приводу аденоми передміхурової залози, проведено катетеризацію сечового міхура катетером Фолі. Які першочергові заходи необхідні для профілактики висхідної інфекції сечовивідних шляхів?
А. Масивна антибіотикотерапія.
В. Часта зміна катетерів.
С. Промивання сечового міхура 2% розчином борної кислоти двічі на день.
D. Контрольне УЗ-дослідження.
Е. Застосування імунокорегуючої терапії.
31. Пацієнту К., 55 років, 2 дні тому була проведена резекція шлунка. Яким чином у післяопераційному періоді запобігти розвитку гіпостатичної пневмонії?
А. Масаж грудної клітки.
В. Дихальна гімнастика.
С. Напівсидяче положення хворого в ліжку.
D. Активний руховий режим.
Е. Все перераховане.
32. Пацієнту Л., 61 рік, проведено операцію на промежині. В першу добу післяопераційного періоду діагностовано рефлекторну затримку сечі. Яку тактику слід рекомендувати для ліквідації ускладнення?
А. Часта зміна положення хворого в ліжку.
В. Катетеризація сечового міхура.
С. Призначення масивних доз діуретиків.
D. Грілка на ділянку живота.
Е. Масаж спини.
33. Пацієнтка П., 62 роки, знаходиться на скелетному витяганні з приводу перелому шийки правої стегнової кістки. Хто і як повинен проводити миття волосся на голові пацієнтки?
А. Молодша медична сестра нахиляє голову пацієнтки назад над тазом, миє волосся шампунем, а після його витирання і розчісування пов’язує косинку.
В. Медична сестра кладе таз перед пацієнткою, нахиляє її голову вперед, миє волосся шампунем, витирає його і пов’язує косинку.
С. Медична сестра кладе таз збоку від ліжка, допомагає пацієнтці повернутися на бік і миє волосся теплою водою.
D. Молодша медична сестра миє голову пацієнтки над тазом, витирає волосся і пов’язує косинку.
Е. Миття голови важкохворим не проводиться.
34. Пацієнтка Л., 43 роки, знаходиться в хірургічному відділенні після операції з приводу перфоративного апендициту та розлитого перитоніту. Пацієнтці показаний ліжковий режим. Хто і як повинен проводити підмивання хворої?
А. Медична сестра – розчином фурациліну (1:5000), з використанням судна, клейонки, кухля, корнцанга і ватних кульок.
В. Молодша медична сестра – теплою водою, з використанням судна і кухля.
С. Молодша медична сестра – теплою водою, з використанням судна, лотка, корнцанга і ватних кульок.
D. Медична сестра – напів-спиртовим розчином, з використанням корнцанга, ватних кульок і судна.
Е. Лікуючий лікар – слабким розчином перманганату калію (0,1%), з використанням кухля Есмарха, клейонки і марлевих тампонів.
35. Пацієнт Р., 26 років, звернувся в травмпункт з ознаками перелому променевої кістки в типовому місці, що було підтверджено рентгенологічне. Яку з гіпсових пов’язок повинен застосувати травматолог після знеболення та репозиції кісткових уламків?
А. Лонгето-циркулярну.
В. Вікончасту.
С. Мостоподібну.
D. Гіпсовий корсет.
Е. Циркулярну.
36. Пацієнтка Н., 44 роки, що працює агрономом у селянській спілці, отримала травму правого передпліччя при збиранні врожаю. Який із заходів першої медичної допомоги є необхідним на місці пригоди?
А. Не застосовувати жодних шин і пов’язок.
В. Прибинтувати пряму руку до тіла.
С. Накласти хусткоподібну пов’язку на руку, зігнувши її в лікті на 90°.
D. Занурити руку в холодну воду.
Е. Будь-який з названих заходів є недоцільним.
37. При накладанні бинтової пов'язки у пацієнта, що знаходився в стаціонарі з приводу різаної рани лівого передпліччя, виникло запаморочення. Згодом встановлено, що маніпуляцію виконувала в перев’язувальній медсестра; пацієнт стояв; бинтована частина тіла знаходилася у функціонально зручному положенні. Яка помилка допущена?
А. Маніпуляцію виконано у перев’язувальній.
В. Стояче положення пацієнта.
С. Бинтована частина знаходилася у функціонально зручному положенні.
D. Перев’язку проводила медсестра.
Е. Все вище перераховане.
38. Після накладання спіральної пов’язки на плече пацієнту, що лікується в стаціонарі з приводу проникаючого поранення плеча, з’явилося синюшність пальців кисті, оніміння, набряк. Яка причина цієї картини?
А. Кровотеча.
В. Невідповідний вид пов’язки.
С. Приєднання анаеробної інфекції.
D. Туге накладання пов’язки.
Е. Усі відповіді неправильні.
39. У пацієнта В., 36 років, забій ділянки правого кульшового суглоба з ушкодженням зовнішніх тканин. Необхідна низхідна колосоподібна пов’язка на ділянку суглоба, накладання якої починається з:
А. Колових турів бинта на тулубі.
В. Колових турів бинта на правому стегні.
С. Колових турів бинта на лівому стегні.
D. Косого туру бинта на передній поверхні правого стегна.
Е. Косого туру бинта на передній поверхні лівого стегна.
40. Пацієнт Б., 19 років, звернувся до лікувального закладу з різаною раною п’ятки. Травму отримав 1 годину тому під час купання в озері. Після хірургічної обробки необхідно накласти бинтову пов’язку. Яка з перерахованих пов’язок є найбільш доцільною?
А. Колова.
В. Черепашача.
С. Спіральна.
D. Колосоподібна.
Е. Клеолова.
41. Пацієнт К., 67 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні з діагнозом «облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок III ст., гангрена правої стопи». Проведено ампутацію правої нижньої кінцівки в нижній третині стегна. Яку пов’язку слід використовувати для бинтування кукси?
А. Поворотну.
В. Спіральну.
С. Колосоподібну.
D. Черепашечу.
Е. Колову.
42. Пацієнт З., 45 років, з діагнозом «закритий перелом правої ключиці без зміщення, перелом ліктьового відростка правої ліктьової кістки, тріщина 6 ребра праворуч, пошкодження м’яких тканин правої кисті» доставлений з травмпункту в стаціонар. Що є показом до застосування у пацієнта пов’язки Дезо?
А. Перелом ключиці.
В. Тріщина ребра.
С. Перелом ліктьового відростка.
D. Пошкодження м’яких тканин кисті.
Е. Показів для накладання цієї пов’язки немає.
43. Хворому М., 21 рік, що лікується в хірургічному відділенні з приводу різаної рани плеча, накладено наступну пов'язку: фіксуючі колові тури бинта починаються з грудної клітки, а його тури для закріплення плечового суглоба накладено від шиї до плеча. Який вид пов'язки використано?
А. Висхідна колосоподібна.
В. Хрестоподібна.
С. Низхідна колосоподібна.
D. Пов’язка Дезо.
Е. Торакобрахіальна.
44. Пацієнт П., 22 роки, звернувся до дільничного хірурга з приводу підшкірного панарицію IV пальця правої руки. Після хірургічних маніпуляцій накладено спіральну пов’язку на палець, для закріплення якої необхідно продовжити хід бинта до:
А. Зап’ястка.
В. Основи V пальця.
С. Основи III пальця.
D. Передпліччя.
Е. Закінчити пов’язку на основі IV пальця.
45. Пацієнтка Т., 36 років, поступила в стаціонар з діагнозом «відкритий перелом кісток лівої гомілки без зміщення». Яку пов’язку доцільно використати для лікування цього виду перелому?
А. Пов’язку Вельпо.
В. Гоні тну пов’зку.
С. Вікончасту.
D. Лонгетно-циркулярну.
Е. Лонгетну.
В. Тести для самоконтролю:
1. Ранній післяопераційний період закінчується:
А. Після усунення ранніх післяопераційних ускладнень.
В. Після зняття швів з операційної рани.
С. Після загоєння операційної рани.
D. Після виписки пацієнта зі стаціонару.
Е. Після відновлення працездатності пацієнта.
2. Катаболічна фаза післяопераційного стану пацієнта характеризується:
А. Активацієй симпатико-адреналової системи.
В. Збільшенням життєвої здатності легень.
С. Зменшенням рівня глюкози крові.
D. Зниженим розпадом білків.
Е. Збільшенням діурезу.
3. Фаза зворотного розвитку при неускладненному перебігу післяопераційного періоду характеризується:
А. Тривалістю 2–3 доби.
В. Негативним азотним балансом.
С. Позитивним азотним балансом.
D. Підвищенням активності симпатико-адреналової системи.
Е. Тривалістю до 2-х тижнів.
4. Застосування в післяопераційному періоді давлячої пов’язки на рану потрібне для:
А. Попередження розходження країв рани.
Б. Зменшення болю.
С. Попередження розвитку інфекції.
D. Попередження тромбозів та емболій.
Е. Попередження кровотеч.
5. Специфічна профілактика тромбоемболічних ускладнень після операції на нижніх кінцівках включає:
А. Дозована ЛФК.
В. Накладання еластичних бинтів на нижні кінцівки.
С. Активна поведінка пацієнта в ліжку.
D. Раннє підняття з ліжка (при можливості).
Е. Застосування антикоагулянтів.
6. При затримці сечі в післяопераційному періоді протипоказане:
А. Зігрівання в ділянці сечового міхура.
В. Гіпертонічна клізма.
С. Внутрішньовенне введення 10 мл. 40 % розчину уротропина.
D. Застосування сечогінних засобів.
Е. Кататеризація сечового міхура.
7. Для профілактики післяопераційних пневмоній слід застосовувати:
А. Дихальну гімнастику.
В. Нестероїдні протизапальні препарати.
С. Збільшення введення кількості рідини.
D. Ввелення прозерину.
Е. Електрофорез з гідрокортизоном.
8. Яке із вказаних ускладнень найбільш частіше зустрічаються після довготривалих та травматичних втручань на нижніх кінцівках?
А. Парез шлунково-кишкового тракту.
В. Тромбоемболія.
С. Пневмонія.
D. Анурія.
Е. Гангрена кінцівки.
9. При парезі шлунково-кишкового тракту застосовують:
А. Паранефральну блокаду.
В. Внутрішньовенне введення фізіологічного розчину натрію хлориду.
С. Масивну антибіотикотерапію.
D. Лапароцентез.
Е. Гіпотонічні клізми.
10. Що відноситься до ранніх післяопераційних ускладнень після втручань на кінцівках?
А. Лігатурна нориця.
В. Келлоїдний рубець.
С. Нейродистрофічний синдром.
D. Кровотеча.
Е. Обмеженість рухів у суглобах
11. Що відноситься до ускладнень, які виникають у віддалені строки після лікування переломів кінцівок?
А. Гострий остеомієліт.
В. Жирова емболія.
С. Порушення трофіки тканин (виникнення трофічних виразок).
D. Травматичний шок.
Е. Нагноєння м’яких тканин.
12. Профілактика тромбоемболічних ускладнень після операції:
А. Бинтування нижніх кінцівок еластичним бинтом.
В. Застосування антикоагулянтів.
С. Застосування дезагрегантів.
D. Раннє підняття з ліжка.
Е. Все вище перераховане.
13. Вкажіть захід, який направлений на профілактику легеневих ускладнень у лежачих пацієнтів травматологічного відділення в післяопераційному періоді:
А. Призначення препаратів заліза.
В. Вдихання закису азоту.
С. Промивання шлунка.
D. Дихальна гімнастика.
Е. Холод на грудну клітку.
14. Профілактика нагноєння післяопераційної рани:
А. Густі шви на шкіру.
В. Шви на рану, що розмоктуються.
С. Дренування рани.
D. Лікувальна фізкультура.
Е. Герметична пов’язка.
15. Для профілактики пролежнів першочерговим завданням є:
А. Укладання пацієнта на твердий матрац.
В. Застосування підкладних кругів.
С. Протирання шкіри облепіховою олією.
D. Зміна положення пацієнта в ліжку.
Е. Перестилання ліжка пацієнта через кожні 24 години.
16. Коли виконують першу перев’язку після планової операції на кінцівках?
А. В той же день.
В. На наступний день.
С. Після пробудження пацієнта після наркозу.
D. На другий день.
Е. Через тиждень.
17. Що відноситься до лікувально-профілактичного та гігієнічного догляду за пацієнтом?
А. Проведення реанімаційних заходів.
В. Проведення туалету пацієнта.
С. Взяття біологічного матеріалу для дослідження.
D. Рентгенологічне дослідження пацієнта.
Е. Оперативні втручання..
18. Що відноситься до дінамичного нагляду за прооперованою кінцівкою в ранньому посліопераційному періоді?
А. Термометрія.
В. Контроль артеріального тиску, пульсу.
С. Вимірювання внутрішньоочного тиску.
D. Контроль та облік об’єму інфузій та виделеної пацієнтом рідини.
Е. Оцінка кровообігу в оперованій кінцівці.
19. Що входить до туалету неускладненої післяопераційної рани?
А. Розведення країв рани з метою ревізії.
В. Обколювання рани антибіотиками.
С. Зміна асептичної пов’язки та обробка країв рани розчинами антисептиків.
D. Дренування рани.
Е. Все перераховане.
20. Надмірно довготривала іммобілізація при переломі призводить до:
А. Контрактури.
В. Псевдоартрозу.
С. Інтерпозиції м’яких тканин.
D. Епіфізіолізу.
Е. Гемартрозу.
21. Щоб легше було зняти гіпсову пов’язку, лінію розрізу змочують:
А. Скипидаром.
В. Ефіром.
С. Касторовою олією.
D. Спиртом.
Е. Гіпертонічним розчином натрію хлориду.
22. При появі набряку та болю в ділянці перелому після накладання циркулярної гіпсової пов’язки необхідно:
А. Фіксувати кінцівку в положенні угору.
В. Ввести знеболюючі засоби.
С. Розсікти пов’язку по довжині і розвести її краї.
D. Накласти зігріваючий компрес.
Е. Прийняти сечогінний засіб.
23. До найбільш частих легеневих ускладнень в післяопераційному періоді відносяться:
А. Пневмонії.
В. Бронхіальна астма.
С. Бронхіт.
D. Бронхоектатична хвороба.
Е. Жирова емболія легень.
24. Контрольна рентгенографія вперше після накладання гіпсової пов’язки, виконуєься:
А. Протягом першої доби.
В. На 2–3 добу.
С. На 6–8 добу.
D. На 10–14 добу.
Е. Через три тижні.
25. Що відноситься до гіпсової іммобілізації:
А. Чепець.
В. Шина Крамера.
С. Пращеподібна пов’язка.
D. Лонгета.
Е. Колосоподібна пов’язка.
26. Яке з правил накладання гіпсових пов’язок дозволяє контролювати кровообіг в кінцівці?
А. Надання кінцівці фізіологічного положення.
В. Іммобілізація суміжних суглобів.
С. Недопущення перекруту турів бинта.
D. Створення умов для подальшого скелетного витяжіння.
Е. Залишити вільними від гіпсової пов’язки кінчики пальців.
27. Як повинен знаходитися пацієнт на післяопераційному ліжку після загального наркозу?
А. Голова знаходиться на подушці.
В. Нижні кінцівки підняті у гору.
С. Голова повернута у бік без подушки.
D. Полусидяче положення.
Е. Пацієнт знаходиться на боці.
28. Через який час після загального наркоз можна давати пити?
А. Відразу як пацієнта привезуть з операційного блоку.
В. Через 1 годину.
С. Через 2–3 години.
D. Через 6 годин.
Е. Через 12 годин.
29. До якого важкого ускладнення може привести гіпертермія в післяопераційному періоді?
А. Післяопераційна кровотеча.
В. Набряк легень.
С. Асфіксія.
D. Пневмонія.
Е. Набряк головного мозку.
30. Температура охолоджуючих клізм при гіпертермії в післяопераційному періоді повинна бути:
А. 2–4 градуси.
В. 6–8 градусів.
С. 10–12 градусів.
D. 14–16 градусів.
Е. 18–20 градусів.
31. До альвеолярної вентиляції, яка направлена на попередження легеневих ускладнень у травматологічних пацієнтів, відноситься:
А. Інгаляція кисню.
В. Видихи в резервуар з одним отвором.
С. Зігріваючи компреси на грудну клітку.
D. Дихальна гімнастика.
Е. Активні рухи не оперованими кінцівками.
32. Що використовують для збудження перистальтики в післяопераційному періоді?
А. Анальгін.
В. Гентаміцин.
С. Морфін.
D. Прозерін.
Е. Гепарин.
33. За клінічною класифікацією ранній післяопераційний період складає:
А. 1–2 дні.
В. 3–5 діб.
С. Тиждень
D. 10–12 діб.
Е. 2 тижні.
34. За клінічною класифікацією пізній післяопераційний період складає:
А. 5–6 діб.
В. До 10 діб.
С. 2–3 тижні.
D. 4 тижня.
Е. До 2-х місяців.
35. Скільки триває катаболічна фаза післяопераційного періоду?
А. 1 добу.
В. 2–4 доби.
С. 5–7 діб.
D. 8–10 діб.
Е. До 2-х тижнів.
36. Скільки триває фаза зворотного розвитку післяопераційного періоду?
А. 3–5 діб.
В. 8–10 діб.
С. До 2-х тижнів.
Д. Місяць.
Е. Два місяці.
37. Що відноситься до задач раннього післяопреаційного періоду у травматологічних пацієнтів?
А. Боротьба з болем.
В. Відновлення функцій серцево-судинної та дихальної систем.
С. Корекція водно-електролітного балансу, дезінтоксикаційна терапія.
D. Профілактика пролежнів.
Е. Все вище перераховане.
38. На який день знімають шви у травматологічних хворих?
А. 3.
В. 5–7.
С. 8–10.
D. 12–14.
Е. 18–20.
39. Підвищення температури тіла пацієнта на 1 °С супроводжується частішанням пульсу на:
А. 1–2 уд/хв.
В. 3–4 уд/хв.
С. 5–7 уд/хв.
D. 8–10 уд/хв.
Е. 12–14 уд/хв.
40. Яка дія застосовується для профілактики тромбоемболічних ускладнень у травматологічного пацієнта?
А.Горизонтальне положення в ліжку, без подушки, з дещо піднятими ногами.
В. Вводити знеболюючі та коагулянтні засоби.
С. Вводити антикоагулянтні засоби.
D. Киснева терапя.
Е. Вводити строфантин, мезатон, фізіологічний розчин натрію хлорду.
41. Хто перший описав методику приготування і накладання гіпсових пов’язок?
А. Джанелідзе.
В. Пірогов.
С. Матіссен.
Д. Кохер.
Е. Гіппократ.
42. Хто перший застосував на практиці гіпсові пов’язки?
А. Джанелідзе.
В. Пірогов.
С. Матіссен.
Д. Кохер.
Е. Гіппократ.
43. До якого виду іммобілізації відноситься гіпсова пов’язка?
А. Тимчасової.
В. Проміжної.
С. Зберігаючої.
D. Лікувальної.
Е. Реабілітаційної.
44. Яку хімічну формулу має гіпс після прожарювання?
А. C2H5OH.
В. CuSO4 ∙H2O
С. CaCl2.
D. HCl.
Е. СаSO4 ∙H2O.
45. Що втрачає гіпс після обпалювання?
А. Кальцій.
В. Сірчану кислоту.
С. Воду.
D. Іони водню.
Е. Вільний кисень.
46. Що відноситься до лікувальних властивостей гіпсу?
А. Надійна іммобілізація на період лікування, спокій.
В. Рання реабілітація.
С. Фіксація нестабільних переломів.
D. Лікування вивихів, що не вправляються.
Е. Лікування звичних вивихів.
47. При якій пробі на якість гіпсу роблять гіпсову кульку діаметром до 2,5 см?
А. На сипучість.
В. На вологість.
С. На міцність.
D. На затвердіння.
Е. На запах.
48. При якій пробі на якість гіпсу використовують вогонь, металеву пластину та дзеркало?
А. На сипучість.
В. На вологість.
С. На міцність.
D. На затвердіння.
Е. На запах.
49. Що відноситься до правил накладання гіпсових пов’язок?
А. Гіпсова пов’язка повинна захоплювати два суміжних суглоба, а при ушкодженнях плечової, кульшової кісток або їх суглобів – три.
В. Кінцівці надається середнє фізіологічне положення.
С. Останній тур гіпсового бинту повинен накривати попередній на ½ або ⅔ ширини бинта.
D. Пальці стопи чи кисті повинні бути вільними від пов’язки.
Е. Все вище перераховане.
50. Яким правилом накладання гіпсових пов’язок можна знехтувати?
А. Пальці стопи чи кисті повинні бути вільними від пов’язки.
В. Пов’язка повинна бути змодельована, без перетяжок, вдавлень, рівномірно охоплювати без удавлення кінцівки.
С. Нанесення олівцем на пов’язку дати накладання та вірогідний термін зняття гіпсової пов’язки.
D. Накладання гіпсової пов’язки не повинно займати більше 10–15 хвилин.
Е. Гіпсова пов’язка повинна захоплювати два суміжних суглоба, а при ушкодженнях плечової, кульшової кісток або їх суглобів – три.
51. Яких гіпсових пов’язок не існує?
А. Циркулярних.
В. Гонітних.
С. Шароподібних.
D. Мостоподібних.
Е. Лонгетних.
52. Що відноситься до показань лікування гіпсовими пов’язками?
А. Лікування вроджених деформацій кісток (клишоногість, клишорукість).
В. Запальні процеси кісток (ревматоїдний артрит), суглобів, лікування туберкульозу, остеолізу кісток.
С. Після лікування скелетним витягуванням.
D. Переломи кісток після консервативного і оперативного лікування.
Е. Все вище перераховане.
53. Показаннями до лікування гіпсовими пов’язками є:
А. Анаеробна інфекція в рані.
В. Запалення сухожилкових піхв (тендовагініти).
С. Не розрізані флегмони, гнійні запливи.
D. Комбіновані переломи ускладнені опіками.
Е. Відмороження.
54. Для чого треба залишати вільними від гіпсової пов’язки кінчики пальців кистей та стоп?
А. Для профілактики контрактур.
В. Для можливої ранньої реабілітації.
С. Для спостереження за кровообігом в травмованій кінцівці.
D. Для попередження синдрому тривалого стиснення.
Е. Для профілактики редислокації кісткових уламків.
55. Яка приблизно повинна бути температура для замочування гіпсових бинтів?
А. 5 градусів.
В. 10 градусів.
С. 15 градусів.
D. 20 градусів.
Е. 30 градусів.
56. Через який час затвердіє травматологічний гіпс?
А. 2–3 хв.
В. 5–7 хв.
С. 10–12 хв.
D. 14–16 хв.
Е. 20 хв.
57. Через який час остаточно висихає гіпсова пов’язка?
А. 2 години.
В. 4 годин.
С. 6–12 годин.
D. 24–72 години.
Е. Більше 72 годин.
58. Які заходи застосовують при пролежнях в стадії ішемії?
А. Обробка шкіри камфорним спиртом.
В. Обробка 1% спиртовим розчином діамантового зеленого.
С. Обробка 5% розчином калію перманганату.
D. Застосування протеолітичних ферментів.
Е. Розтин пухирів.
59. Які заходи застосовують при пролежнях в стадії поверхневого некрозу?
А. Застосування протеолітичних ферментів.
В. Обробка 1% спиртовим розчином діамантового зеленого.
С. Некректомія.
D. Антибіотикотерапія.
Е. Обробка шкіри камфорним спиртом.
60. Який з місцевих фармакологічних засобів має протизапальну та протинабрякову дію?
А. Гепаринові мазь.
В. Гель „Троксевазін”.
С. Діметилсульфооксид (дімексид).
D. Спиртовий розчин хлоргексидину.
Е. Обробка шкіри камфорним спиртом.
61. Циркулярна пов’язка – це пов’язка наступні тури якої:
А. Закривають попередні на 1\2.
В. Закривають попередні на 2\3.
С. Закривають попередні повністю.
Відділяються від попередніх на ширину бинта.
Е. Накладаються друг на друга за збігаючим типом.
62. Повзуча(змієподібна) пов’язка – це пов’язка наступні тури якої:
А. Закривають попередні на 1\2.
В. Закривають попередні на 2\3.
С. Закривають попередні повністю.
D. Відділяються від попередніх на ширину бинта.
Е. Накладаються друг на друга за розбіжним типом.
63. Вкажіть правило, якого має дотримуватися бинтуючий:
А. Знаходитися позаду хворого, щоб не дихати йому в обличчя.
В. Дивитися на обличчя хворого і бинтувати.
С. Дивитися лише на частину тіла, що бинтується.
Дивитися на обличчя хворого і частину тіла, що бинтується.
Е. слідкувати за діями помічника та бинтувати.
64. Яке з наведених правил бинтування вірне:
А. Котити бинт, попередньо відмотав, черевцем до тіла.
В. Котити бинт без відмотування черевцем до тіла.
С. Котити бинт без відмотування, спинкою до тіла.
Котити бинт, попередньо відмотав, спинкою до тіла.
Е. Розкатувати бинт по тілу великим та вказівним пальцями.
65. Перев’язувальний матеріал повинен відповідати всім вимогам, окрім:
А. Гігроскопічності.
В. Еластичності.
С. Можливості стерилізації без втрати якості.
Подразнюючої дії на тканини.
Е. Капілярності.
66. Якій суттєвий недостаток пращеподібної пов’язки:
А. Важко накладається.
В. Велика витрата матеріалу.
С. Не створює герметичного закриття рани.
Застосовується лише при невеликих пошкодженнях.
Е. Обтяжлива для пацієнта.
67. За допомогою якої пов’язки можна утримувати перев’язувальний матеріал в ділянці промежини:
А. Пращеподібної.
В. Черепашачої.
С. Т-подібної.
олосовидною.
Е. О- подібної.
68. На конусоподібні ділянки тіла(гомілка, передпліччя) накладається пов’язка:
А. Хрестоподібна.
В. Черепашача.
С. Спіральна з перегином бинту.
Повертаючася.
Е. Пращеподібна.
69. При бинтуванні ділянки плечового суглобу використовують пов’язку:
А. Кругову.
В. Спіральну.
С. Змієподібну.
Колосовидну.
Е. Що повертається.
70. Яка закріплююча пов’язка накладається в ділянці надколінника при зігнутій в коліні кінцівці?
А. Спіральна.
В. Черепашача.
С. Повзуча.
Хрестоподібна.
Е. Що повертається.
71. Для зняття пов’язки, що присохла до рани використовують:
А. Ефір.
В. Спирт.
С. Перекис водню.
D. Креол.
Е. Скипидар.