- •Савченко
- •2. Комунікаційні аспекти еволюції культури
- •14. Культура – базове поняття теорії міжкультурної комунікації
- •26. Особистісні комунікаційні потреби
- •Бондаренко
- •8. Проблеми та перспективи правового регулювання інформаційної політики та безпеки в Україні
- •Соціологія громадської думки
- •11. Основні етапи розвитку соціології громадської думки
- •Теорія та історія публіцистики
- •1. Історичні витоки публіцистики
- •Журналістський фах
- •3. Основні джерела інформації професійних журналістів
- •27. Етюд і ескіз як «супутники» нарису
Журналістський фах
3. Основні джерела інформації професійних журналістів
Основні джерела інформації професійного журналіста можна умовно поділи на 3 види:
1) документальні
За типом дільності документи розподіляють на наукові, державно-адміністративні, виробничо-адміністративні, нормативно-технічні, громадсько-політичні, довідково-інформаційні, художні.
За сферами – на виробничі документи (інформаційне обслуговування виробничого життя трудових колективів, не має нормативного акту, що корегує доступ преси до них), документи громадських організацій (діяльність партій, організацій; з доступом така ж ситуація), побутові документи (інформаційне обслуговування людей у побуті, особиста власність людей, наприклад, щоденники, записи).
Також документи можно поділити:
1. За способом фіксації інформації (рукописні, друковані документи, кіно і фотоплівки, магнітні стрічки). 2. За типом авторства (особисті та громадські, наприклад, розписка в отриманні грошей і протокол зборів колективу). 3. За статусом документа (офіційні та неофіційні, наприклад, постанова уряду і пояснювальна записка). 4. За ступенем близькості до емпіричного матеріалу (первинні, наприклад, заповнені анкети, і вторинні - звіт, написаний за результатами анкетування наоснові узагальнення даних анкет). 5. За способом отримання документа (природно функціонуючі в суспільстві, наприклад, статистичні звіти за встановленим зразком та «цільові», тобто створені на замовлення журналіста - припустимо, довідка про діяльність установ).
Процес засвоєння документа: вилучення даних, їх інтерпретація і фіксація.
2) Предметно-речове середовище
Під предметно-речовим середовищем розуміється обстановка, яка нас оточує. Головне – здобути інформацію.
Система інформування журналістів:
1. Брифінги - короткі наради працівників ЗМІ, на яких йде ознайомлення з позицією владних структур з того чи іншого питання; 2. Презентації - урочисті зустрічі представників будь-яких державних, громадських або приватних структур з громадськістю, в тому числі з представниками преси, для ознайомлення з новим підприємством, новою продукцією, новими результатами діяльності; 3. Прес-конференції - зустрічі державних або громадських діячів, представників науки, культури і т.д. з журналістами для інформування їх у зв'язку з актуальними подіями або для відповідей на їхні запитання; 4. Прес-релізи - спеціальні зведення повідомлень для преси про істотні факти в тій чи іншій сфері дійсності, підготовлені відповідними прес-службами; 5. Спеціальні інформаційні бюлетені про поточні події тієї чи іншої сфери діяльності, створювані корпоративними інформаційними агентствами; 6. Екстрені повідомлення факсом або електронною поштою, що надходять до органів масової інформації від прес-секретарів, прес-служб. Прес-центрів різних відомств і громадських об'єднань.
- Госорганізації – від спецслужб до офіційних владних структур (прес-служби).
- Інформаційні агенції – фактичний матеріал.
3) Інтернет
4) Людина (інтервю, масове анкетування чи інтервювання)
5) Допоміжні засоби – спостереження, експеримент, спілкування з колегами
15. Замітка. Жанрово-стильова специфіка. Характеристика різновидів замітки (хронікальне повідомлення, розширене повідомлення, полемічна замітка, критична замітка, замітка-подяка, коментоване повідомлення).
Замітка - це найпоширеніший інформаційний жанр. Він повідомляє про важливий факт, подію суспільного життя. Основні його риси — стислість викладу, висока оперативність. Відповідає читачам на питання: що, де, коли? Не дає аналізу подій, тобто не відповідає на питання: чому? У замітці повинна міститися новина, відображена в конкретному факті суспільного життя — новий факт. Причому не просто факт, а факт, що має суспільне значення. Ознаки замiтки - актуальнiсть, правдивiсть, тактовнiсть викладу.
Хроникальна замітка - максимально коротка, лаконічна інформація, яка гранично стисло відображає подію. Має постійні структурні елементи: час (коли?), місце (де?) і суть (що відбулося?).
Розширене повідомлення - різновид замітки, метою якого є подача деталей і подробиць, які допомагають чіткіше уявити подію, глибше зрозуміти її, сприяють підвищенню зацікавленості телеглядачів до новини. Інша назва: деталізоване повідомлення.
Коментоване повідомлення – це повідомлення, яке супроводжується роз'ясненням і коментарем. У коментованому повідомленні подають думки учасників події, короткі пояснення фахівця тощо.
Полемічна і критична замітки - наявний елемент оцінки, навіть заперечення
або викриття саме у експресивному прояві. Отже, наразі набувають ваги
елементи публіцистики, або, точніше, публіцистичності стиля. А це вже вихід
за межі «чистоти жанру». У західній журналістиці з цього приводу навіть існує
такий термін, як замітка–«суміш».
Замітка-подяка – коротке висловлення подяки.