1. Фінансова стійкість як економічна категорія

Фінансова стійкість як економічна категорія — це головний чинник стабільної діяльності суб'єкта господарювання, який має зберігатися незалежно від ступеня негативного впливу на неї зовнішніх і внутрішніх чинників. Фінансова стійкість підприємства формується у процесі виробничої та фінансово-інвестиційної діяльності і є головним компонентом загальної стійкості підприємства. Економічна категорія "фінансова стійкість" є категорією відтворювального процесу. Вона розкриває економічні відносини, що складають фінансовий механізм забезпечення розвитку підприємства.

2. Механізм розгортання кризи розвитку підпримства

Певним чином в основу розуміння сутності механізму розгортання кризи можуть бути покладені розробки, присвячені цьому питанню на макрорівні. Так, ще Дж.М.Кейнс у знаменитій роботі „Нотатки про економічний цикл" звернув увагу на наявність кумулятивного ефекту в процесі поглиблення кризи. Він визначив, що в процесі руху макросистеми в бік підйому „сили, що його викликають, накопичуються та посилюються, але потім поступово слабішають, доки в певний час не заміщуються силами, що діють в протилежному напрямку. У свою чергу, протилежні сили дужчають протягом певного часу, взаємно активізуються. А потім, досягнувши максимуму, починають убувати, поступаючись місцем своїй протилежності". Тобто, згідно з неокейнсіанською теорією, криза є результатом протистояння сил підйому та спаду, в якому останні перемагають. Механізм розвитку кризи на рівні окремо взятої виробничої системи (суб'єкта господарювання) детально розкрито в колективній монографії під загальною редакцією проф., д-ра екон. наук А.П.Градова та Б.І.Кузіна. Викладений підхід базується на розумінні процесу виникнення кризового стану як одного з різновидів економічного механізму, тобто ланцюга послідовних взаємопов'язаних економічних явищ. Як справедливо відзначено, „механізм виникнення кризового стану, як і будь-який економічний механізм, „запускається" сигналами, що ініціюють вихідні економічні явища. Під впливом цих вихідних явищ виникає ефект „падаючого доміно", наприкінці якого настає заключне явище - кризовий стан.

Варіант 18

1. Маркетингові стратегії в системі антикризового управління

Серед антикризових заходів підприємства одне з провідних місць належить маркетинговим стратегіям (рішенням), які приймаються з метою максимальної адаптації виробничо-збутового процесу до вимог ринку, визначення найбільш вагомих цілей та засобів їх досягнення у царині виробничої, цінової, сервісної, фірмової, збутової політики підприємства .Ефективна маркетингова стратегія є основою успішної санації підприємства, оскільки створює передумови формування стійких позитивних чистих грошових потоків від операційної діяльності підприємств, а отже - повного подолання кризи та неможливості її повторення у майбутньому. Як відомо, маркетингові стратегії достатньо різноманітні і можуть бути класифіковані за різними ознаками. Залежно від виду та масштабу ринку можуть реалізовуватися такі типи ринкової стратегії: розширення ринку, проникнення вглиб ринку, вихід на нові ринки, утримання позицій на опанованому ринку, вихід з неперспективних ринків. Залежно від пріоритетних засобів маркетингу можуть реалізовуватися такі стратегії: товарна - диференціація або диверсифікація продукції; цінова - підвищення/зниження цін, цінових знижок; рекламна стратегія - інформування, переконання, мотивація, нагадування; фірмова - фірмового товару, іміджу, сервісу, стилю та дизайну. Залежно від ринкової кон'юнктури можуть реалізовуватися такі різновиди стратегії попиту та пропозиції: стимулююча, креативна, підтримуюча, протидіюча. Залежно від засобів забезпечення конкурентоспроможності -стратегія цінової конкуренції, конкуренції якістю або конкуренції сервісом. Розробка маркетингової стратегії як складової антикризової програми підприємства передбачає проведення комплексу робіт, що відповідає традиційному маркетинговому циклу: аналіз та оцінка ринкових та маркетингових можливостей підприємства; відбір цільових ринків;вибір політики поведінки підприємства на окремих ринках:розробка комплексу маркетингу

2. Зовнішні методи стабілізації фінансового стану:1) формування ефективної податкової та кредитної політики;2) Формування єдиного правового поля діяльності підприємств;3) удосконалення антимонопольного регулювання;4) провадження необхідних заходів захисту і підтримки діяльності українських підприємств і підприємців на зовнішніх ринках при введенні міжнародними організаціями і урядами окремих держав нових, більш жорстких економічних, технічних та інших вимог щодо транспортної діяльності;5) узгодження інтересів і об'єднання зусиль держави і бізнесу;6) запровадження ефективних схем лізингу.

Варіант ???