Тема 2:судова влада в україні
Судова влада, поняття та ознаки
Правосуддя, його поняття та ознаки
Принципи побудови судової системи
Ланки судової системи України
1
Вперше поняття "судова влада" з’явилось у Декларації про державний суверенітет України, у розділі третьому якої передбачалось, що "державна влада в Республіці здійснюється за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу та судову". Свого подальшого розвитку це поняття набуло в Конституційному Договорі між Президентом України і Верховною Радою України від 8 червня 1995 року, у розділі п’ятому якого свого конкретного правового змісту набули поняття судової влади і принципів її здійснення, судової системи та правосуддя. Після Конституційного Договору поняття судової влади було остаточне закріплене в Конституції України, яку було прийнято 28 червня 1996 року. Відповідно до ст. 6 Конституції, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Судова влада, як і інші гілки державної влади, здійснює свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
У цій статті Конституції визначаються основні засади правосуддя як особливої функції державної влади.
Зазначені конституційні положення знайшли свій подальший розвиток у Законі України "Про судоустрій України", який набрав чинності з 1 червня 2002 року і визначив правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні.
Ратифікувавши 1997 року Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, наша держава прийняла на себе зобов’язання забезпечити умови для ефективного функціонування судової влади, здатної справедливо вирішити будь-яку значущу справу, що має юридичні наслідки.
Конституція України 1996 року закріпила принцип поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову (ст. 6), відвівши судам якісно нову роль у системі державного управління – судової влади.
Існує декілька підходів щодо тлумачення поняття “судова влада”. На сьогодні судова система України – це складова правової системи держави, що визначає порядок організації та діяльності органів судової влади і засади здійснення правосуддя [1].
Згідно з організаційним підходом, судову владу визначають як сукупність судових установ, тобто як владу державного органу – суду. За функціональним підходом судова влада визначається як сукупність повноважень суду з відправлення правосуддя, тобто діяльність суду з розгляду й вирішення у визначеній законом процесуальній формі справ, що мають юридичні наслідки. Організаційно-функціональний підхід поєднує два перших підходи і визначає судову владу як систему створених згідно з законом органів, наділених виключними повноваженнями з розгляду юридично значущих справ, що мають юридичні наслідки, із застосуванням спеціальної процедури.
Судова влада зобов’язана:
а) вирішуватисуперечності, які виникають між законодавчою і виконавчою гілками влади;
б) реалізовувати невід’ємне право громадян на судовий захист від будь-яких посягань на честь і гідність, життя та здоров’я, майно тощо, захист від неправомірних дій чибездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;
в) забезпечувати захист прав та інтересів громадян і юридичних осібнезалежним та компетентним судом;
г) гарантувати реалізацію прав громадян і юридичних осіб на оскарження судового рішення в поєднанні з його стабільністю як одного із чинників юридичного визначеного стану
Судова влада наділена такими ознаками:
Є гілкою державної влади;
Належить виключно суду;
Її функції не можуть бути виконані ніяким іншим органом чи посадовою особою;
Реалізується у суворо визначеній формі;
Самостійність і незалежність;
Виключною прерогативою судової влади є здійснення нею правосуддя;
Загальнообов’язковість рішень судової влади.
Ситуативність;
Наявність передбачених законом символів (ст. 16) Символами судової влади є державні символи України - Державний Герб України і Державний Прапор України. Суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком. Зразки мантії та нагрудного знака затверджуються Радою суддів України.
З огляду на це судова влада може бути визначена як призначений для забезпечення правопорядку, підтримання законності та притягнення правопорушників до відповідальності різновид державної влади, що реалізується компетентним і повноважним судом через провадження конституційного, цивільного, адміністративного і господарського судочинства.
2
Правосуддя – одна з форм реалізації судової влади, яка полягає в діяльності суду щодо розгляду і вирішення цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справ в межах процесуальних норм, застосування до правопорушників заходів державного примусу з метою захисту правопорядку.
Відповідно до статті 124 КУ правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Ці ж положення дублює і ст. 5 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».
Ознаки правосуддя:
Здійснюється виключно судами;
Здійснюється шляхом розгляду і вирішення цивільних, господарських, кримінальних та адміністративних справ;
Здійснюється на основі закону і у суворій відповідності до закону;
Здійснюється у особливому, передбаченому законом процесуальному порядку;
В результаті здійснення правосуддя за конкретною справою суд застосовує державний примус.
Принципи правосуддя – основні правові положення, що виражають природу і сутність організації і діяльності судів щодо розгляду і вирішення визначених справ.